Статті КФУ

Permanent URI for this collection

ENG: Articles

Browse

Recent Submissions

Now showing 1 - 20 of 62
  • Item
    Концепції філософії історії та геополітики: теоретичний діалог
    (Scientific Publishing Center “Sci-conf.com.ua”, 2023) Айтов, Спартак Шалвович
    UKR: Дана стаття присвячена аналiзу теоретичних взаємодій концептуальних надбань філософії історії минулого і початку нинішнього століть й інтелектуальних підходів геополітики як наукової дисципліни. Розглядаються сутність і потенціал міждисциплінарних взаємодій зазначених сфер пізнання та особливостей їх пізнавального діалогу.
  • Item
    М. С. Грушевський та «мова» соціології Е. Дюркгейма
    (Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, 1997) Айтов, Спартак Шалвович
    UKR: Висвітлюється проблема взаємодії наукових «мов» М.С. Грушевського і Е. Дюркгейма. Досліджується досвід застосування М.С. Грушевським досягнень соціологічних теорій французького вченого до студій історії України.
  • Item
    Українські й російські наративи історії ОУН та УПА
    (ВД «Академперіодика» НАН України, Київ, 2023) Слободянюк, Микола Анатолійович
    UKR: Мета – порівняльний аналіз українських і російських наративів історії ОУН та УПА 1992–2023 рр. Методологія. Використано проблемно-хронологічний та історикопорівняльний, методи історіографічного аналізу й синтезу. Наукова новизна полягає в порівняльному аналізі означених наративів двох країн останнього тридцятиліття. На основі широкого кола джерел проаналізовано історичну політику та політику пам’яті щодо ОУН й УПА, визначено стан вивчення теми, особливості, характерні риси національного історієписання. Наголошено на корінній відмінності українських і російських наративів історії ОУН та УПА, створених у 1992–2023 рр. Висновки. Встановлено, що за часи правління В. Путіна в Російській Федерації здійснювалася цілеспрямована історична політика, покликана обґрунтувати імперські амбіції кремлівського режиму. Поступово на зміну історичній політиці прийшла історична експансія, метою якої стало примусове нав’язування власному населенню, дослідникам та іншим державам своїх поглядів на минуле. Важливим елементом цієї експансії виступав міфічний наратив про ОУН та УПА, який має переважно ненауковий, пропагандистський характер. В умовах поетапного запровадження репресивного комеморативного законодавства об’єктивне дослідження історії українського національно-визвольного руху 1930–1950-х рр. у Росії виявилося неможливим. Натомість в Україні, попри спроби влади впливати на наукове середовище, історики загалом вивчили та представили громадськості цілісну картину минулого ОУН й УПА. При цьому відсутність державної цензури зумовила широке розмаїття поглядів на проблему, активну наукову дискусію навколо її суперечливих аспектів. На основі цих досліджень у нашій країні спостерігається процес кардинальних змін у суспільній свідомості та в колективній пам’яті, формування загальноприйнятого історичного наративу, які посилюють національну й міжрегіональну консолідацію. Символіка, героїка ОУН та УПА стали важливим об’єднавчим чинником під час відбиття широкомасштабного російського вторгнення.
  • Item
    Немецкая философская и историческая мысль конца ХVІІІ-первой половины ХІХ ст. и украиноведческие исследования журнала «Основа»: аспект изучения национального характера
    (Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, 2000) Айтов, Спартак Шалвович
    RUS: Отражена модель научного диалога теоретических достижений журнала «Основа» и концепций немецких философов и историков конца XVIII – первой половины XIX в. Из-за сопоставления данных концептов в области изучения национального характера доказано значительное совпадение их содержательных черт.
  • Item
    Часопис «Основа» і зміна стереотипів мислення про Україну на початку 1860-х рр.
    (Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, 2000) Айтов, Спартак Шалвович
    UKR: Аналізується проблема впливу наукової діяльності журналу «Основа» на бачення суспільством першої половини ХІХ ст. української культури. Осмислюються ментальні стереотипи суспільної психіки про особливості вітчизняного культурного і історичного розвитку. Досліджується співвідношення романтичного і народницького наративів про національно-культурну особливість України.
  • Item
    Часопис «Основа» як культурна система і розвиток українознавства у ХІХ ст.
    (Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, 1999) Айтов, Спартак Шалвович
    UKR: Досліджується значення журналу Основа для розвитку українознавства у ХІХ ст. Багатоаспектні наукові статті журналу у сфері студій історії і культури України вивчаються як цілісна культурна система. Аргументується роль культурної системи Основи як наукової революції в українознавчих розвідках.
  • Item
    Українська історіографія та журнал «Основа» як культурна система
    (Херсонський державний університет, Херсон, 1999) Айтов, Спартак Шалвович
    UKR: Вивчається сутність впливу наукової діяльності журналу «Основа» на розвиток української історіографії ХІХ ст. Сукупність наукових праць авторів часопису аналізується як культурна система. Осмислено її сутнісні властивості та їх значущість для розвитку студій з української історії і культури.
  • Item
    Розвиток Наддніпрянської Україні в контексті Центрально-Східної Європи та епістемологічні піходи історичної антропології
    (НГУ, Дніпропетровськ, 2007) Айтов, Спартак Шалвович
    UKR: Аналізується вплив історико-антропологічних чинників на розвиток наукових і культурних ідей і досягнень Наддніпрянської Україні в контексті Центрально-Східної Європи. Вивчаються ментальні і соціокультурні чинники історичного розвитку зазначеного цивілізаційного регіону.
  • Item
    Українознавчі дослідження М.С. Грушевського і етнологічна концепція Л. Леві – Брюля
    (Дніпровська міська громадська організація «Товариство шанувальників журналу „Бористен“, 2004) Айтов, Спартак Шалвович
    UKR: Аналізується сутність теорії “пралогічного мислення” французького філософа і етнолога Л. Леві-Брюля. Вивчається вплив його концепцій на наукову творчість М.С. Грушевського. Досліджуються студії проявів феномену “пралогічного мислення” у історико-культурному розвитку українського народу.
  • Item
    «Історія запорозьких козаків» Д. І. Яворницького і теорія «прикордонних» цивилізацій
    (ДНУ ім. Олеся Гончара, Дніпропетровськ, 2005) Айтов, Спартак Шалвович
    UKR: Розглядається сутність теорії «прикордонних» цивілізацій. Аналізуються когнітивні кореляції цієї концепції з дослідженнями історії запорозьких козаків Д.І. Яворницького. Осмислено вплив природно-географічних і культурно-історичних, цивілізаційних чинників на формування і історичне буття феномену запорозького козацтва.
  • Item
    Децентралізація української влади в проблемно-хронологічному ракурсі
    (D.A. Tsenov Academy of Economics, Svishtov, Bulgaria, 2023) Кривчик, Геннадій Георгійович
    UKR: Розглянуто передумови децентралізації влади, хід подій, завдання, досягнення, труднощі й проблеми на шляху централізації влади, реформи, яка розпочалася в 2014 р. і була призупинена в лютому 2022 р. у зв’язку з уведенням в країні воєнного стану після вторгнення російських військ на Україну. На першому етапі децентралізації вирішувалося насамперед завдання створення об’єднаних територіальних громад як основної ланки місцевого самоврядування; на другому відбувалося укрупнення районів, формування нового адміністративно-територіального устрою країни, проведення виборів до нових районних рад і громад. Важливими проблемами децентралізації влади стали забезпечення балансу державних і регіональних інтересів, налагодження з цією метою взаємодії між центральною владою і органами місцевого самоврядування, забезпечення населення якісними адміністративними, побутовими й культурними послугами.
  • Item
    Калькування як спосіб терміноутворення лексем в сучасній науковій літературі аграрного спрямування
    (Міжнародний гуманітарний університет, Одеса, Україна, 2023) Назаренко, Олена Володимирівна; Заваруєва, Інна Іванівна
    UKR: У статті проаналізовано калькування як одне із джерел термінотворення в україномовній аграрній літературі. Зокрема, досліджено погляди сучасних мовознавців на словотвірний метод калькування, класифікацію його типів та виокремлення характерних ознак цього лінгвістичного та соціокультурного явища. Найбільш простим видом взаємодії мов є лексичні запозичення. Цей процес полягає в тому, що одна мова переймає з іншої готові матеріальні одиниці – слова, морфеми (з тими чи іншими змінами, зумовленими специфікою мови, що запозичує) та їх семантику (повністю або частково відповідно до умов запозичення). Визначено види кальок, залежно від способу та рівня міжмовної взаємодії в процесі творення нового терміну. У сучасній агрономічні терміносистемі спостерігаємо лексичні одиниці, утворені шляхом калькування кількох повнозначних слів на основі поєднання їх початкових дефініцій у одну структурну лексико-семантичну одиницю. Синонімія наукових термінів, утворених шляхом калькування передбачає використання лише синонімічних пар, на відміну від, наприклад, художнього стилю, де іншомовні запозичення утворюють синонімічні ряди разом зі своїми відповідниками. Великий пласт аграрної термінології становлять лексеми, утворені на основі іншомовних запозичень. Детальний аналіз цих слів та співставлення їх із лексемами-першоджерелами дає підстави стверджувати, що вони утворюються шляхом структурного та семантичного калькування. Зокрема, деякі аграрні терміни виникли внаслідок прямого перенесення семантичного ядра слова на основі асоціативних ідентифікацій, а в процесі використання вони набувають лексико-семантичних та граматичних ознак, притаманних корінним лексемам. Проаналізовано способи утворення аграрної термінології шляхом калькування на прикладі конкретних лексем. Розглянуто питання синонімічної взаємодії терміну, утвореного шляхом калькування, та його семантичних відповідників з пласту корінної лексики сучасної української літературної мови.
  • Item
    Соціально-історичні чинники розвитку історії ментальностей як напряму історичної антропології
    (Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, 2023) Айтов, Спартак Шалвович
    UKR: У статті проаналізовано вплив соціально-історичних чинників на формування концепцій історії ментальностей як напряму історичної антропології – сучасної філо- софії історії, їх теоретичні і пізнавальні особливості. Методологія цієї роботи включає принципи комплементарностi, структурності, діалогічності. У студії проблемного поля праці були застосовані методи: філософської герменевтики, системно-структурний, мiждисциплiнарний. Розвиток теоретичних підходів історичної антропології як суча- сної філософії історії знайшов прояв в етапі історії ментальностей, значний внесок у яку зробили теоретичні підходи, сформульовані у студіях Ж. Ле Гоффа. У їх просторі утворилися онтологічні, гносеологічні й аксіологічні чинники, важливі для подальшої динаміки історично-антропологічних концепцій. Так, онтологічний чинник сприяв формуванню рефлексивного поля історії ментальностей: психологічно-культурний гори- зонт суспільств Західної Європи Середньовіччя і раннього Нового часу, усвідомлені й підсвідомі аспекти ментальності, правила й цінності суспільної поведінки, різноаспектні явища життєдіяльності й повсякденного життя, розповсюджені релігійні і парарелігійні суспільні уявлення. Наведені соціально-історичні процеси стали однією із засад розвитку в дослідженнях з історичної антропології орієнтації на аналіз й осмислення ментально-культурної площини суспільств минулого в підсвідомому й свідомому вимірах як суттєво значущих чинників причинності й особливостей їх історичної динаміки. Вивчення і аналіз культурно-психологічного простору мотивацій, сенсу й імовірного впливу історичної динаміки на перспективні аспекти розвитку суспільств утворили магістральну мету історичної антропології як сучасної філософії історії. Соціально-історичні процеси другої половини минулого століття створили об’єктивну суспільну й інтелектуально-евристичну потребу у розвитку історично-антропологічних концепцій для релевантного розуміння ментальності суспільств минулого як визначного фактору історичних процесів і певною мірою соціокультурної динаміки сьогодення. Дослідження й осмислення історією ментальності психологічно-культурного горизонту динаміки суспільств і макрорегіонів минулого актуалізує її оригінальність стосовно сучасної їй філософічно-історичній теорії локальних цивілізацій А. Дж. Тойнбі. На відміну від осмислення цією концепцією таких площин історичної динаміки, як геокультурна й духовно-релігійна, історична антропологія як сучасна філософія історії спрямовує свої досліди на аналіз ментально-культурних і суспільно-поведінкових засад різноманітних феноменів минулого. Це створює можливості для історично-антропологічних студій напряму історії ментальностей осягати причинність і сутність історичних процесів, розуміти їх вплив на розвиток сучасних суспільств і на їх динаміку в майбутньому.
  • Item
    Historical Anthropology as а Modern Philosophy of History and Theoretical Sociology: Social–Cultural Dynamics Analysis
    (Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, 2022) Aytov, Spartak Sh.
    ENG: The article analyzes the impact of scientific approaches of historical anthropology as a modern philosophy of history on the theoretical sociology’s understanding of social and cultural dynamics in the planes of “local civilizations” and global. The methodology of this work includes the principles of complementarity, structure, and dialogue. In the study of the problematic field of labor, the following methods were applied: philosophical hermeneutics, systemic-structural, and interdisciplinary. Historical anthropology as a philosophical-historical discipline, that analyzes the mental-cultural horizon of causality, the essence of historical processes and their possible projection into the future has a significant potential for the understanding of global social-cultural dynamics by theoretical sociology. An important problem for its understanding is the analysis of the essence and trends of globalization and civilizational development. The scientific influence of historical anthropology as a modern philosophy of history on theoretical sociology brings to this social and humanitarian discipline conceptual approaches for researching psychological and worldview-cultural causality and the essence of processes, that are part of its problem field. Among the issues that belong to the intellectual space of theoretical and sociological studies and can be effectively investigated using the concepts of historical anthropology, the following should be noted: – the study of the mental and cultural horizon of the social dynamics of civilizational communities – understanding the humanitarian plane of the historical foundations and development trends of “local civilizations”; – study of correlation of globalization and civilizational trends of modern socio-cultural dynamics; – proposing and understanding the scenarios of further global socio-cultural development; – research of the content and features of alternative models of global socio-cultural dynamics and assessment of the probability of their implementation. Solving these cognitive issues by theoretical sociology using the conceptual approaches of historical anthropology as a modern philosophy of history allows this discipline to form knowledge about the important mental and cultural foundations of causality, essence and probable prospects of sociocultural dynamics both at the level of “local civilizations” and at the global level. The significance of the analysis of a wide range of psychological and cultural-worldview foundations of socio-cultural processes is explained by the multifaceted and deep nature of their influence on various segments of global social reality, including economic, demographic, scientific-technological, educational, etc.
  • Item
    Герменевтична соцiaльно-гуманiтарна iнтенцiя фiлософського пiзнання В. Дiльтея та сучасна фiлософiя історії
    (ПП «Видавництво» «Гілея», 2018) Айтов, Спартак Шалвович
    UKR: Дана стаття присвячена аналізу формування герменевтичної соцiально-гуманiтарної інтенції фiлософського пiзнання у працях В. Дiльтея. Дослiджено вплив даної інтенції на розвиток суспiльно-гуманiтарних вимipiв сучасної філософії історії. Проаналізовано вплив суспiльних та людських горизонтiв філософської творчостi нiмецького мислителя на когнітивну динаміку формування герменевтичної інтенції та її пізнавальне значення для розвитку гуманiтарних аспектiв філософських наук. Показано напрями та перспективи методологiчної дії антропологiчних аспектів теоретичних пiдходiв, створених у просторi концепцiй філософії В. Дiльтея, на науки суспiльно-гуманiтарної сфери. Розглядаються напрями інтелектуальної дії людиновимipних аспектiв фiлософських розвідок нiмецького мислителя на розвиток методологiчних пiдходiв у процесах розумiння минулих епох. Виокремлно шляхи застосування теоретичних надбань герменевтичної соцiально-гуманiтарної інтенції фiлософського пiзнання В.Дiльтея на реалізацію когнiтивних можливостей модерної філософії icторiї.
  • Item
    Еволюція правових принципів міжнародного співробітництва в контексті російсько-української війни: від Вестфальського договору до сьогодення
    (Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ, Дніпро, 2022) Слободянюк, Микола Анатолійович
    UKR: Здійснено комплексний аналіз еволюції принципів міжнародного права від Вестфальського договору 1648 р. до сьогодення та ступінь дотримання цих принципів у взаєминах між росією та Україною. Доведено, що невиконання міжнародних зобов’язань є традиційним для урядів російської імперії, радянського союзу і російської федерації. Встановлено, що впродовж означеного періоду російське керівництво систематично порушувало всі підписані україно-російські угоди. Ухвалені останнім часом в росії законодавчі акти спрямовані на підрив основ колективної безпеки у світі та виводять цю державу за межі Статуту ООН і цивілізованих міжнародних відносин.
  • Item
    Assessment of Energy Security of Ukraine in the Implementation of Renewable Energy Technologies
    (Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», 2022) Hilorme, Tetiana; Nakashydze, Liliya V.; Liashenko, Iryna
    ENG: The article investigates the definition of indicators of effective assessment of energy security of Ukraine in the implementation of renewable energy technologies based on SWOT analysis. Priority of implementation of technologies using energy of renewable sources on leveling of threats to energy supply of the country is defined. The scientific and methodological approach to assessment of innovative development of Ukraine in the system of energy security using a modified model of SWOT analysis is substantiated. The advantage of the model is compactness of development due to the use of a single platform and efficiency of use due to the absence of the need to reload data into a specialized system. With the help of fractal analysis, a graphical interpretation of the comparison of SWOT analysis components in the innovative development of Ukraine in the system of energy security is built. The peculiarity of the proposed model lies in the fact that the data, having both qualitative and quantitative characteristics, are subject to analysis. As a conclusion, it is proposed to carry out an economic analysis of the factors influencing the prioritization of key technologies in the Ukrainian industry.
  • Item
    The Model for Forecasting Sales of Energy Supply Systems Based on Renewable Energy Sources
    (Сумський державний університет, 2023) Hilorme, Tetiana; Nakashydze, Liliya V.; Liashenko, Iryna
    ENG: Building an effective model for forecasting sales of products (works, services) allows enterprises to achieve the desired level of competitiveness. It is determined that the most relevant for industrial enterprises, engaged in the sale of energy supply systems based on renewable energy sources, are economic and mathematical methods that take into account the seasonality factor. The purpose of the article is to build a model for forecasting sales of energy supply systems based on renewable energy sources. The main research method is correlation and regression analysis. The article substantiates a model for forecasting the sale of energy supply systems to economic agents by industrial enterprises, which is based on determining the functional relationship between the seasonality factor (seasonal component, harmonic component of the model) and the objective function of ensuring an effective time sequence of management decisions/measures and which, unlike the existing ones, takes into account the duration of the seasonality factor, which increases the efficiency of management decisions by optimizing the time lag between their adoption and implementation. As a conclusion, the elasticity coefficient for energy saving costs in order to ensure the competitiveness of industrial enterprise products reaches 100 times the value.
  • Item
    Україна в умовах розгортання світової енергетичної кризи на початку 2020-х рр
    (Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, 2022) Кривчик, Геннадій Георгійович
    UKR: Одним з найбільших викликів, з яким зіткнулися світ і Україна після Другої світової війни, стала енергетична криза, що почалася у 2021 р. і триває донині. Вона зумовила необхідність концентрації усіх зусиль з боку влади і всього суспільства, переоцінки багатьох цінностей, відмови від багатьох зручностей, які, як здавалося, будуть вічними. З позицій історизму і об'єктивності, в роботі розглянуті причини і наслідки світової енергетичної кризи як для світу, так і для України. Для України ці випробування стали особливо важкими, адже вони співпали ще з одним викликом – російською агресію і війною, втратою великої території, яка в попередні роки давала країні більшу частку енергетичних ресурсів. Матеріали статті свідчать, що і українська влада, і українське суспільство загалом достойно реагували на обидва виклики. Попри допущені помилки, прорахунки, відсутність належного досвіду, влада зуміла втримати ситуацію під контролем, забезпечити людей принаймні елементарними зручностями. Зі свого боку, переважна більшість українців стійко й мужньо переносили всі труднощі, іноді ведучи боротьбу за виживання в умовах, коли в їхніх домівках годинами могло одночасно не бути світла, тепла, води, зв'язку. Тому, крім аналізу причин і наслідків енергетичної кризи в світі та Україні, в даній роботі йдеться й про деякі особливості повсякденного життя людей в умовах кризи, для чого використовуються такі методи історичного дослідження, як порівняльний і художньо-описовий, без якого неможливо передати суспільно-психологічну атмосферу певного часу, що є надзавданням для історика.
  • Item
    Викладання гуманітарних дисциплін у закладах вищої освіти в умовах воєнного часу: форми і методи
    (ВГ Наукові перспективи, Київ, 2023) Кривчик, Геннадій Георгійович; Лагдан, Світлана Петрівна
    UKR: В умовах воєнного часу, ракетних обстрілів, вимикань світла та інтернету всі освітні заклади в Україні змушені вносити суттєві зміни в організацію навчального процесу. Головне – це перехід на дистанційну освіту, використання інтернету в навчальному процесі, проведення онлайн-занять на різних інтернет-платформах. В умовах, що склалися, наступним етапом має стати більш широке використання у викладанні навчальних дисциплін, зокрема гуманітарних, різноманітних письмових завдань і творчих робіт. Завдання – це передусім складання хронологічних, змістовно-хронологічних таблиць, заповнення таблиць порівняльного характеру, а також розгадування дидактичних головоломок: кросвордів, ребусів, шарад. Такі завдання мають бути індивідуальними, цікавими, відповідати програмі дисципліни, а їх виконання – стимулювати інтелектуальну діяльність, сприяти доброму засвоєнню матеріалу. Творчі письмові роботи – це написання навчальних тематичних, автобіографічних та бібліографічних рефератів, есе, тез-проєктів, тез-звітів, тез-міністатей та наукових статей, зокрема у співавторстві з викладачами. Зазначені форми отримання знань роблять процес навчання цікавим і привабливим, їх використовували в закладах вищої освіти завжди й у нормальних умовах. Однак нині їх роль значно підвищилася. Навіть більше – може статися так, що без їх запровадження навчання студентів буде взагалі неможливою справою. У цій розвідці аргументовано переваги указаних форм навчання у викладанні гуманітарних дисциплін у закладах вищої освіти в умовах війни. Для розкриття теми використано низку дослідницьких методів, з-поміж яких аналітичний, описовий, логічний, а джерелами слугували передусім власний досвід викладання гуманітарних дисциплін, спостереження, анкетування та опитування студентів, а також матеріали ЗМІ та інтернет-ресурсів.