Випуск 07 (АВФД)
Permanent URI for this collection
UK:
Зі статтями авторів, що не працюють в ДНУЗТ, можна ознайомитится на сайті Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського або збірника "Антропологічні виміри філософських досліджень"
EN:
Articles of authors who are not employees DNURT, is available online at Vernadsky National Library of Ukraine or at Collection of "Anthropological Measurements Of Philosophical Research"
Browse
Browsing Випуск 07 (АВФД) by Issue Date
Now showing 1 - 5 of 5
Results Per Page
Sort Options
Item Антропологічна компонента природи держави(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, Дніпропетровськ, 2015) Хміль, Володимир Васильович; Хміль, Тетяна ВолодиміровнаUKR: Мета роботи. Дослідження пов'язане з пошуком нових засобів та методів обґрунтування етичних моральних норм як основи для громадянського втручання в життя держави. Криза певних соціальних теорій та моделей розвитку суспільств не завжди враховує місце та роль держави в соціальних, політичних та духовних перетворень. Методологія дослідження полягає в застосуванні компаративного, історико-логічного методів. Зазначений методологічний підхід дозволяє розкрити та піддати аналізу певні моделі стосовно антропологічної компоненти в соціальних відносинах, що надаються певними типами державних утворень з метою знайти динамічний погляд на майбутнє людини, нові виміри її самореалізації. Наукова новизна роботи полягає в розширення уявлень про еволюцію свободи людини в різних історичних типах держав. Порівняльний аналіз розвитку держав та місця в них свободи людини надає можливість глибше усвідомити антропологічну детермінанту, яка поступово підпорядковує та бере під свій контроль державні інституції, що необхідні для гуманізації зовнішніх умов буття людини, а також виявити напрямки розбудови держави та простір для самодіяльності людини як “від чого” так і “для чого” необхідна свобода особистості. Висновки. Осмислення розвитку парадигмальних систем, що засновані на моральній складовій держави дає нову точку відліку для реформаторської діяльності, в напрямку зближення держави з загальнолюдськими цінностями. Держава, розбудовуючи себе на моральних загальнолюдських принципах просувається до свого самознищення, як силового поля влади.Item Метафізична революція Декарта та трансформація антропологічного проекту в тексті «Метафізичних медитацій»(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, Дніпропетровськ, 2015) Малівський, Анатолій МиколайовичUKR: Мета – на базі досліджень сучасних декартознавців, тобто визнання фундаментальної ролі метафізики, виокремити та осмислити форми впливу метафізичної революції на спосіб тлумачення Декартом антропологічного проекту в тексті «Метафізичних медитацій». Методологія. В якості методологічної бази використовуються сучасні дослідження декартознавців, котрі акцентують фундаментальну роль метафізики та доцільність неупередженого осмислення спадщини великого мислителя. Новизна – окреслюється трансформація антропологічного проекту Декарта як проява метафізичної революції. Мова йде про вихід за межі наївної антропології (як втілення редукціоністської настанови), тобто тлумачення природи людини як її тілесності та перехід до метафізичної антропології, котра полягає в обстоюванні безумовної пріоритетності людського мислення як сполученого з Богом. Результатом переходу є зосередження уваги на напруженнєвій природі людини, тобто на напругі між чуттєвістю та інтелектом, прагненням істини та схильністю до заблуди, між Буттям і Ніщо тощо. Висновки – звертання до незавершеної спадщини Декарта на базі новаторських досліджень дозволяє обґрунтувати тезу про вплив метафізичної революції на спосіб тлумачення антропологічного проекту. Окреслюються основні форми орієнтованої на ідеали науки наївної антропології (довіра до чуттєвих свідчень, атеїзм, тлумачення науки як основної форми прояви раціональності природи людини), котрі Декарт прагне конструктивно подолати в ході розбудови метафізичної антропології. Предметом уваги мислителя стають напруга між чуттєвістю та інтелектом, потребою людини в істині та її схильність до заблуди, онтологічна напруга між Буттям і Ніщо тощо.Item Sexual Representation in the Postmodern Philsophical Discourse(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, Дніпропетровськ, 2015) Koliieva, Iryna A.ENG: The purpose of the article is to discover the peculiarities of the interpretation of sexual representation in the postmodern philosophical discourse; to analyze the way of becoming the category of sexuality an integral part of feminine subjectivity; to compare the ways of interpretation of the category of sexuality in the works of the Western and Ukrainian researchers. Methods and approaches. To investigate the theoretical framework in the postmodern philosophy the cross-disciplinary approach is used. The comparative approach is methodologically important to clarify the problems concerning feminine subjectivity. The very approach provides the researcher with the opportunity to review the cultural peculiarities of the given historical period. Scientific novelty. Following the peculiarities of the gender approach it was discovered that the modern interpretation of the category of feminine subjectivity includes not only racial, class and ethnical differences, but the peculiarities of a sexual character. Unfortunately, the category of sexuality is still the way of women’s oppression. Nevertheless, this category is now an important tool when representing the versatile nature of feminine subjectivity. The problems of sexual marginality are considered to be the way of destroying gender stereotypes. Conclusion. It is proved that the postmodern philosophical discourse has contributed serious transformations when interpreting the feminine nature and changed the attitude to the very category of sexuality. The interpretation of the category of sexuality is a certain touchstone clarifying the attitude towards a human being in general and towards a woman in particular. It is determined that nowadays the problems of sexuality raise some concerns and anxiety posing more questions than giving the answers. One point is absolutely clear: it is impossible to investigate the nature of a modern human being out of the postmodern philosophical discourse. What is more, it is impossible to investigate the postmodern philosophical discourse out of the categories of human sexual representation.Item Антропологічні виміри філософських досліджень № 7, 2015 р.(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту ім. акад. В. Лазаряна, Дніпропетровськ, 2015)UK: У збірнику представлені наукові статті, що висвітлюють та осмислюють нові грані людського існування на початку нового тисячоліття. Окрема увага зосереджується на формах їх оприявнення та рефлексії у філософії науки, культури, техніки, мови. Збірник призначено для співробітників науково-дослідних організацій, наукових, науково-педагогічних та інженерних працівників, докторантів, аспірантів, студентів вищих навчальних закладів.Item Философия просвещения и статус женщины в обществе XVIII в.(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, Дніпропетровськ, 2015) Власова, Ольга Петровна; Костюк, Наталья ПетровнаRUS: Цель работы – показать, каким образом биологическая основа «природных» качеств мужчин и женщин была подвергнута сомнениям в трудах писательниц – «феминисток до феминизма», несмотря на диктат специфических гендерных норм классической философии того периода, определивших идеологию, психологию и мышление относительно роли обоих полов как в публичной сфере, так и в личной жизни. Картина западноевропейского мира конца XVII – начала XVIII вв. анализируется в данной статье с помощью категорий гендера, выступающего не только и не столько в качестве социокультурной роли или признака, сколько методологии. Научная новизна исследования состоит в создании более полной полифонической картины социокультурной жизни западноевропейского Просвещения, в отходе от «однополой» интерпретации философии и культуры Просвещения, в доказательстве того, что уже в то время в истории, в социуме и культуре были два субъекта – представители обоих полов. Анализ оригинальных как философских, так и художественных текстов позволяет сделать вывод о том, что ранние феминистки были уверены: рациональные способности мужчин и женщин не отличаются, сексуальные различия иррелевантны в вопросах интеллектуального и морального образования.