Текстотвірні засоби моделювання художнього простору у романі Маркуса Зусака «Глиняний міст»
Loading...
Date
2022
Authors
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Видавничий дім «Гельветика», м. Одеса, Україна
Abstract
UKR: Для створення художнього тексту автори використовують різноманітні стилістичні засоби, які допомагають вилаштувати текстовий матеріал, вибудувати його каркас та змоделювати художній простір твору. Одним з текстотвірних засобів, який використовує Маркус Зусак у романі «Глиняний міст», визначаємо ризому, що розглядається як емблематична фігура художньої практики постмодернізму. Ризоматичність, як принцип художнього мислення, проявляється у таких властивостях сучасних текстів, як фрагментарність та імітація хаотичності композиції. Зазначені особливості суперечать унормованому уявленню про традиційне створення художнього твору і вбачаються як опозиція до цілісного тексту із визначеним центром. Художня трансформація крізь призму позаминулих, минулих, теперішніх та майбутніх через минулі події постає тією матрицею, на якій автор вибудовує художній простір роману «Глиняний міст». Створення художнього простору, під яким у статті розуміється художній текст, потребує від автора застосування різних стилістичних засобів. Вагому роль у текстах художнього мовлення відіграють невербальні графічно-візуальні засоби: курсив, імітація друкарського шрифту, напівжирне виділення, підкреслення, великі літери, скетчі, відступи, математичні знаки та ін. Така графіка використовується для акценту на важливості наданої інформації. Серед графічно-візуальних засобів, які вміщено на сторінках роману, виокремлюємо загальновживані та авторські. Оцінюючи створюваний ним художній простір і час, автор співвідносить їх з об’єктивною дійсністю, яка виступає як суб’єктивна внутрішня модель світу, що склалася у його свідомості. Ця модель схильна до динамічних змін, пов’язаних з увиразненою у тексті художньою моделлю світу. Таким чином письменник не лише передає інформацію, але й втілює емоційні інтенції і, моделюючи ймовірні емоції адресата, інтерпретує текстову дійсність, викладену у художньому творі.
ENG: Authors of literary works use a variety of stylistic means to arrange the text, structure it, and model its literary space. One of the main stylistic means in Markus Zusak’s novel Bridge of Clay is the rhizome, which is considered to be an emblematic tool of postmodern literature. Rhizomaticity is a principle of literary thinking, and it is seen as fragmentation and imitation of chaos on the pages of literary works. These features contradict the recognised standard of the traditional literary work’s creation, which is seen as an opposition to the integral text with its centre. The transformation of events through the prism of past, present, and future through the past is the matrix that is used by Zusak to create the literary space of the novel Bridge of Clay. The process of creating a literary space, which is a fiction text in this article, requires the author to use various stylistic means associated with the interpretation of textual reality. Non-verbal graphical and visual images such as italics, oblique, or regular types, light, semi-bold, bold, black fontweights, underlined words, sketches, indents, mathematical signs, capitalised letters, etc. play an important role in literary texts. Such graphics are used to emphasize the importance of the information provided. Among the graphic and visual means that are placed on the pages of the novel, we distinguish traditional and non-traditional (copyright mark) graphical and visual images. Evaluating created literary space, authors correlate it with objective reality which appears to be a subjective internal universe model developed in their mind. This model tends to be dynamically changeable and associated with an artistic model of the world expressed in a literary text. Thus, writers not only transmit information but also embodies emotional intentions and modify the emotional response of readers using their perception of reality.
ENG: Authors of literary works use a variety of stylistic means to arrange the text, structure it, and model its literary space. One of the main stylistic means in Markus Zusak’s novel Bridge of Clay is the rhizome, which is considered to be an emblematic tool of postmodern literature. Rhizomaticity is a principle of literary thinking, and it is seen as fragmentation and imitation of chaos on the pages of literary works. These features contradict the recognised standard of the traditional literary work’s creation, which is seen as an opposition to the integral text with its centre. The transformation of events through the prism of past, present, and future through the past is the matrix that is used by Zusak to create the literary space of the novel Bridge of Clay. The process of creating a literary space, which is a fiction text in this article, requires the author to use various stylistic means associated with the interpretation of textual reality. Non-verbal graphical and visual images such as italics, oblique, or regular types, light, semi-bold, bold, black fontweights, underlined words, sketches, indents, mathematical signs, capitalised letters, etc. play an important role in literary texts. Such graphics are used to emphasize the importance of the information provided. Among the graphic and visual means that are placed on the pages of the novel, we distinguish traditional and non-traditional (copyright mark) graphical and visual images. Evaluating created literary space, authors correlate it with objective reality which appears to be a subjective internal universe model developed in their mind. This model tends to be dynamically changeable and associated with an artistic model of the world expressed in a literary text. Thus, writers not only transmit information but also embodies emotional intentions and modify the emotional response of readers using their perception of reality.
Description
О. Боговик: ORCID 0000-0003-4315-2154
Keywords
стилістичні засоби, ризома, графічні засоби, візуальні засоби, постмодернізм, художній текст, емоції, stylistic means, rhizome, graphic means, visual means, postmodernism, literary text, emotions, КФП ДІІТ
Citation
Боговик О. А. Текстотвірні засоби моделювання художнього простору у романі Маркуса Зусака «Глиняний міст». Наук. вісн. Міжнар. гуманітар. ун-ту. Серія "Філологія". Одеса, 2022. № 58. С. 29–32. DOI: 10.32841/2409-1154.2022.58.7.