The Demand for a New Concept of Anthropology in the Early Modern Age: the Doctrine of Hume
Loading...
Date
2016
Authors
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, Дніпропетровськ
Abstract
ENG: Purpose. The purpose of the investigation is to outline the main points of Hume’s interpretation of the basic an-thropological project of the era based on radical cultural transformations of the early modern age; to represent a modern vision of Hume's anthropology as a response to the demand of the era and necessity to complete its basic project. Methodology. The research was based on phenomenological and hermeneutic approaches. Originality. Contemporary understanding of the position of anthropological project in Hume's philosophy is regarded as unsatisfactory by the author. Development of the basic project as anthropological is rooted in scientific revolution and needs to be continued and completed. Contemporary prevalence of deanthropogical versions of Hume's philosophy is the result of underestimated significance of the concept of nature in the broad sense. According to the philosopher's texts, heuristic potential of Hume's position is emphasized by the author. The modern version of the basic project in the early modern age is criticized and demands significant changes to become anthropological. Findings. Modern perception of Hume’s philosophy as an anthropological project is unsatisfactory in terms of historical and philosophical science and needs detailed analysis. In order to understand the conditions of anthropological project significance, it is advisable to focus on: a) scientific revolution and the necessity to complete it; b) determine the role of the concept of nature in its broad sense. Nowadays the way of Hume's rethinking of the basic project of modern philosophy as insufficiently anthropological is quite heuristic. Empiricism, dogmatism, superstition and skepticism are the manifestations of the latter. For Hume, the era was as an incomplete anthropological project and its legacy as the most complete form of explication. Today the interest in the phenomenon of a human provides a reasonable basis to define that modern period is related to the era of Hume, and therefore, to give some reasoning for his remarkable ideas as New Hume's era.
UKR: Мета. Виходячи з радикальних трансформацій культури Нового часу, окреслити основні моменти тлумачення Юмом базового проекту епохи як антропологічного. Викласти сучасне бачення антропології Юма як форми відповіді на запит епохи та завершення базового проекту Нового часу. Новизна. Автор оцінює сучасну рецепцію місця антропологічного проекту в філософії Юма як незадовільне. Розробка базового проекту як антропологічного для нього укорінена в науковій революції, є його продовженням та завершенням. Поширеність деантропологізованих версій філософії Юма автор вважає результатом недооцінки ключової значимості поняття природи в широкому значенні. Звертаючись до текстів філософа, автор наголошує на наявності евристичного потенціалу позиції Юма. Мова йде про критику ним сучасної йому версії базового проекту Нового часу, котрий потребує радикалізації, тобто антропологізації. Висновки. Сучасні рецепції філософії Юма як антропологічного проекту є незадовільними з позицій історико-філософської науки та мають бути уточнені. В ході осмислення умов виходу на перший план антропологічного проекту доцільно послідовно зосередити увагу на: а) науковій революції та необхідності її завершення; б) детермінуючій ролі поняття природи в широкому значенні слова. Нині є евристичною форма переосмислення Юмом базового проекту філософії Нового часу як недостатньо антропологізованого. До числа форм прояви останнього належать емпіризм, догматизм, марновірство та скептицизм. Епоха постає для Г’юма як незавершений антропологічний проект, а його спадщина – як найбільш повна форма експлікації. Нині посилений інтерес до феномену людини дає достатні підстави для кваліфікації сучасності як змістовно спорідненої з епохою Юма, а отже, правомірності тези щодо доцільності розробки його непересічних ідей як неюміанства.
RUS: Цель. Исходя из радикальных трансформаций культуры Нового времени, обрисовать основные моменты истолкования Юмом базового проекта эпохи как антропологического. Изложить современное видение антропологии Юма как формы ответа на запрос эпохи и завершение базисного проекта Нового времени. Новизна. Автор оценивает современную рецепцию места антропологического проекта в учении Юма как неудовлетворительную. Для него разработка базового проекта как антропологического укоренена в научной революции, выступает его продолжением и завершением. Распространенность деантропологизированных версий философии Юма автор считает результатом недооценки ключевой роли понятия понятия природы в широком значении. Обращаясь к текстам Юма, автор подчеркивает эвристический потенциал позиции Юма. Речь идет о современной ему версии базового проекта Нового времени, который требует радикализации, то есть антропологизации. Выводы. Современные рецепции философии Юма как антропологического проекта неудовлетворительны с позиций историко-философской науки и должны быть уточнены. В ходе осмысления условий выхода на первый план антропологического проекта целесообразно последовательно сосредоточить внимание на: а) научной революции и необходимости ее завершения; б) детерминирующей роли понятия природы в широком значении слова. Ныне явным является эвристический потенциал переосмысления Юмом базового проекта философии Нового часу как недостаточно антропологизированого. К числу форм обнаружения последнего принадлежат эмпиризм, догматизм, суеверие и скептицизм. Современная эпоха для Юма – незавершенный антропологический проект, а его наследие – наиболее полная форма экспликация. Сегодняшний усиленный интерес к феномену человека дает весомые основания для квалификации современной эпохи как содержательно родственной со временами Юма, а, следовательно, правомерности тезиса о целесообразности развития его неординарных идей как неюмианства.
UKR: Мета. Виходячи з радикальних трансформацій культури Нового часу, окреслити основні моменти тлумачення Юмом базового проекту епохи як антропологічного. Викласти сучасне бачення антропології Юма як форми відповіді на запит епохи та завершення базового проекту Нового часу. Новизна. Автор оцінює сучасну рецепцію місця антропологічного проекту в філософії Юма як незадовільне. Розробка базового проекту як антропологічного для нього укорінена в науковій революції, є його продовженням та завершенням. Поширеність деантропологізованих версій філософії Юма автор вважає результатом недооцінки ключової значимості поняття природи в широкому значенні. Звертаючись до текстів філософа, автор наголошує на наявності евристичного потенціалу позиції Юма. Мова йде про критику ним сучасної йому версії базового проекту Нового часу, котрий потребує радикалізації, тобто антропологізації. Висновки. Сучасні рецепції філософії Юма як антропологічного проекту є незадовільними з позицій історико-філософської науки та мають бути уточнені. В ході осмислення умов виходу на перший план антропологічного проекту доцільно послідовно зосередити увагу на: а) науковій революції та необхідності її завершення; б) детермінуючій ролі поняття природи в широкому значенні слова. Нині є евристичною форма переосмислення Юмом базового проекту філософії Нового часу як недостатньо антропологізованого. До числа форм прояви останнього належать емпіризм, догматизм, марновірство та скептицизм. Епоха постає для Г’юма як незавершений антропологічний проект, а його спадщина – як найбільш повна форма експлікації. Нині посилений інтерес до феномену людини дає достатні підстави для кваліфікації сучасності як змістовно спорідненої з епохою Юма, а отже, правомірності тези щодо доцільності розробки його непересічних ідей як неюміанства.
RUS: Цель. Исходя из радикальных трансформаций культуры Нового времени, обрисовать основные моменты истолкования Юмом базового проекта эпохи как антропологического. Изложить современное видение антропологии Юма как формы ответа на запрос эпохи и завершение базисного проекта Нового времени. Новизна. Автор оценивает современную рецепцию места антропологического проекта в учении Юма как неудовлетворительную. Для него разработка базового проекта как антропологического укоренена в научной революции, выступает его продолжением и завершением. Распространенность деантропологизированных версий философии Юма автор считает результатом недооценки ключевой роли понятия понятия природы в широком значении. Обращаясь к текстам Юма, автор подчеркивает эвристический потенциал позиции Юма. Речь идет о современной ему версии базового проекта Нового времени, который требует радикализации, то есть антропологизации. Выводы. Современные рецепции философии Юма как антропологического проекта неудовлетворительны с позиций историко-философской науки и должны быть уточнены. В ходе осмысления условий выхода на первый план антропологического проекта целесообразно последовательно сосредоточить внимание на: а) научной революции и необходимости ее завершения; б) детерминирующей роли понятия природы в широком значении слова. Ныне явным является эвристический потенциал переосмысления Юмом базового проекта философии Нового часу как недостаточно антропологизированого. К числу форм обнаружения последнего принадлежат эмпиризм, догматизм, суеверие и скептицизм. Современная эпоха для Юма – незавершенный антропологический проект, а его наследие – наиболее полная форма экспликация. Сегодняшний усиленный интерес к феномену человека дает весомые основания для квалификации современной эпохи как содержательно родственной со временами Юма, а, следовательно, правомерности тезиса о целесообразности развития его неординарных идей как неюмианства.
Description
A. Malivskyi: ORCID 0000-0002-6923-5145
Keywords
Hume, anthropological project, nature, human nature, nature in the broad sense, nature in the narrow sense, morality, metaphysics, Г’юм, антропологічний проект, природа, природа людини, природа в широкому значенні, природа в вузькому значенні, мораль, метафізика, Юм, антропологический проект, природа человека, природа в широком значении, природа в узком значении, метафизика, КФС
Citation
Malivskyi A. M. The Demand for a New Concept of Anthropology in the Early Modern Age: the Doctrine of Hume. Антропологічні виміри філософських досліджень. 2016. Вип. 10. P. 121–130. doi: 10.15802/ampr.v0i10.87391.