Особистісні мотиви філософування: Картезій та К’єркегор
| dc.contributor.author | Малівський, Анатолій Миколайович | uk_UK |
| dc.date.accessioned | 2018-06-21T11:19:31Z | |
| dc.date.available | 2018-06-21T11:19:31Z | |
| dc.date.issued | 2018 | |
| dc.description | А. Малівський: ORCID 0000-0002-6923-5145 | uk_UA |
| dc.description.abstract | UKR: Мета аналізу – акцентувати змістовну спорідненість та спадкоємність в підходах Картезія та К’єркегора до тлумачення ключових чинників філософських шукань. Її реалізація передбачає прояснення таких моментів в позиціях обох мислителів: а) належні засади людського існування, б) чинники можливості свободи людини як умова її саморозбудови, в) своєрідність підходу до реалізації задачі доказу Бога. Теоретичний базис. Звертання до феноменології та герменевтики надає можливість осягнення ключових ідей мислителів як прояви їх особистостей. Новизна підходу автора полягає у переконанні щодо правомірності розгляду філософії Нового часу як форми реалізації запиту епохи на розбудову людини. Істотною передумовою розкриття теми статті є увага до останніх досліджень філософії Картезія, котрі демонструють ключову значущість антропології. Оскільки становлення власної позиції К’єркегора є діалогом зі знеособленим баченням філософії, то формою увиразнення споріднених мотивів вчень обох мислителів є акцентування особистісних мотивів філософування. Спорідненість шляхів та способів їх увиразнення. проявляється, по-перше, в дистанціюванні від знеособленої та дегуманізованої картини світу, по-друге, в релігійній спрямованості шукань та доказах існування Бога виходячи з конечної природи людини. Висновки свідчать, що сучасний рівень історико-філософської науки уможливлює обстоювання тези про змістовну спорідненість позицій Картезія та К’єркегора щодо розуміння основних мотивів філософування, котрі суголосні нинішнім шуканням. Окреслюючи контекст тлумачення К’єркегором антропологічного проекту Картезія, автор виходить з визнання детермінуючого впливу гегелівського тлумачення філософії взагалі та його тлумаченням Картезія зокрема. Означена констатація уможливлює тлумачення шукань К’єркегора як деконструкцію Гегеля, оскільки подальше некритичне збереження та відтворення його настанов оцінюється як загрозливе для і реалізації людиною свого духовного покликання. Спільний принциповий момент в позиціях обох мислителів – посилений інтерес до індивідуально- особистісних аспектів природи людини як конститутивного чинника доказу існування Бога. | uk_UA |
| dc.description.abstract | RUS: Цель – акцентировать содержательную родство и преемственность в подходах Картезия и Кьеркегора к истолкованию ключевых факторов философских исканий. Ее реализация предполагает прояснение таких моментов в позициях обоих мыслителей: а) надлежащие основания человеческого существования, б) факторы возможности свободы человека как условие ее самосозидания, в) своеобразие подхода к реализации задачи доказательства Бога. Теоретический базис. Обращение к феноменологии и герменевтике делает возможным постижение ключевых идей мыслителей как проявление их личностей. Новизна. Автор исходит из убеждения в правомерности рассмотрения философии Нового времени как формы реализации запроса эпохи на развитие человека. Существенной предпосылкой раскрытия темы статьи является внимание к последним исследованиям философии Картезия, демонстрирующим ключевую значимость антропологии. Поскольку становление собственной позиции Кьеркегора является диалогом с обезличенным видением философии, то формой выражения родственных мотивов учения обоих мыслителей является акцентирование личностных мотивов философствования. Родственность путей и способов их выражения проявляется, во-первых, в дистанцировании от обезличенной и дегуманизированной картины мира, во-вторых, в религиозной направленности исканий и доказательствах существования Бога исходя из конечного природы человека. Выводы. Современный уровень историко-философской науки делает возможным отстаивание тезиса о содержательном родстве позиций Картезия и Кьеркегора в понимании основных мотивов философствования, которые созвучны нынешним исканиям. Очерчивая контекст толкования Кьеркегором антропологического проекта Картезия, автор исходит из признания детерминирующего влияния гегелевского толкования философии вообще и его толкованием Картезия частности. Данная констатация позволяет истолковывать поиски Кьеркегора как деконструкцию Гегеля, поскольку дальнейшее некритическое сохранения и воспроизводства его установок оценивается как угроза реализации человеком своего духовного призвания. Общий важный момент в позициях обоих мыслителей – усиленный интерес к индивидуально-личностным аспектам природы человека как конститутивного фактора доказательства существования Бога. | ru_RU |
| dc.description.abstract | ENG: Purрose of the рaрer is to emphasize affinity and succession in the aррroaches of Descartes and Kierkegaard to the interpretation of key factors of their philosophical search. It could be implemented through understanding such viewpoints of both thinkers as a) appropriate reasons for human existence; b) possible factors for human freedom as a condition of self-actualization; c) original approach to prove the existence of God. Theoretical basis. The use of phenomenology and hermeneutics enable us to comprehend the key philosopher’s ideas as the manifestation of their personalities. Originality. The author believes that it is quite right to refer to the philosophy of the early modern period as a form of its demand fulfillment for human development. An essential prerequisite for revealing the toрic of the article is a focus on the latest investigations of Descartes’ philosophy, which demonstrate the anthropological significance. Since Kierkegaard’s viewpoint was developed through depersonalized understanding of philosophy, related motives of their thoughts are expressed by emphasizing their personal motives of philosophizing. This affinity is reflected firstly, in distancing from depersonalized and dehumanized world view; secondly, in religionoriented search and proof of God’s existence based on human nature. Conclusions. Due to the modern state of historical and philosophical science, it is possible to argue that Descartes and Kierkegaard had content-related philosophizing motives, which are close to current search. Interpreting Descartes’ anthropological project by Kierkegaard, the author states the accepted determining influence of Hegel’s philosophy interpretation in general and his interpretation of Descartes, in particular. This argument allows to understand Kierkegaard’s search as Hegel’s deconstruction, because further uncritical retention and reproduction of his viewpoints are evaluated as a threat to fulfill human spiritual calling. A common and important thing in the views of both thinkers is their strong interest in individual and personal aspects of human nature as a constituent factor of God’s existence. | en |
| dc.identifier | DOI: 10.15802/ampr.v0i13.132558 | en |
| dc.identifier.citation | Малівський, А. М. Особистісні мотиви філософування: Картезій та К’єркегор / А. М. Малівський // Антропологічні виміри філософських досліджень. – 2018. – Вип. 13. – С. 124–133. – DOI: 10.15802/ampr.v0i13.132558. | uk_UK |
| dc.identifier.issn | 2227-7242 (Print) | |
| dc.identifier.issn | 2304-9685 (Online) | |
| dc.identifier.uri | http://eadnurt.diit.edu.ua/jspui/handle/123456789/10545 | en |
| dc.identifier.uri | http://ampr.diit.edu.ua/article/view/132558 | en |
| dc.identifier.uri | http://ampr.diit.edu.ua/article/view/132558/130561 | en |
| dc.language.iso | uk_UA | uk_UA |
| dc.publisher | Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, Дніпро | uk_UA |
| dc.subject | Картезій | uk_UA |
| dc.subject | К’єркегор | uk_UA |
| dc.subject | антропологія | uk_UA |
| dc.subject | природа людини | uk_UA |
| dc.subject | деперсоналізація | uk_UA |
| dc.subject | особистість | uk_UA |
| dc.subject | знання | uk_UA |
| dc.subject | віра | uk_UA |
| dc.subject | свобода | uk_UA |
| dc.subject | Картезий | ru_RU |
| dc.subject | Кьеркегор | ru_RU |
| dc.subject | антропология | ru_RU |
| dc.subject | природа человека | ru_RU |
| dc.subject | деперсонализация | ru_RU |
| dc.subject | личность | ru_RU |
| dc.subject | знания | ru_RU |
| dc.subject | вера | ru_RU |
| dc.subject | свобода | ru_RU |
| dc.subject | Descartes | en |
| dc.subject | Kierkegaard | en |
| dc.subject | anthropology | en |
| dc.subject | human nature | en |
| dc.subject | deрersonalization | en |
| dc.subject | рersonality | en |
| dc.subject | knowledge | en |
| dc.subject | belief | en |
| dc.subject | freedom | en |
| dc.subject | КФС | uk_UA |
| dc.title | Особистісні мотиви філософування: Картезій та К’єркегор | uk_UA |
| dc.title.alternative | Личностные мотивы философствования: Картезий и Кьеркегор | ru_RU |
| dc.title.alternative | Рersonal Philosophizing Motives: Descartes and Kierkegaard | en |
| dc.type | Article | uk_UA |