Дослідження особливостей модифікації електродного пеку фенол-формальдегідною смолою
Loading...
Files
Date
2022
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
НМетАУ, Дніпро
Abstract
UKR: Мета. Дослідження фізико-хімічних процесів, що проходять між розплавленим пеком і модифікатором – фенол-формальдегідної смоли, та запропоновані фактори регулювання процесу модифікації. Методика. Дослідження модифікації електродного пеку фенол-формальдегідною смолою проводили з використанням методів математичного моделювання, визначення групового складу, сорбційної ємності термоантрациту, зміни крайового кута та індексу змочування. Результати. Визначено, що фенол-формальдегідна смола здатна впливати на реологічні характеристики електродного зв’язуючого. Наукова новизна. Вперше показано, що при технологічному формуванні групового складу пеку під впливом фенол-формальдегідної смоли відбувається його пластифікація, а найбільш дієвим фактором регулювання процесу модифікації є термічна витримка та вміст модифікатору. Практична значущість. За результатами роботи встановлено, що модифікація електродного пеку фенол-формальдегідною смолою позитивно впливає на його властивості, а отримані параметри процесу можливо використовувати під час виробництва вуглеграфітових виробів.
ENG: Goal. Research of the physicochemical processes that take place between the molten pitch and the modifier - phenol-formaldehyde resin, and proposed factors for the regulation of the modification process. Method. The study of modification of electrode pitch with phenol -formaldehyde resin was carried out using methods of mathematical modeling, determination of group composition, sorption capacity of thermal anthracite, change of edge angle and wetting index. The results. It was determined that phenol-formaldehyde resin can affect the rheological characteristics of the electrode binder. Scientific novelty. For the first time, it was shown that during the technological formation of the group composition of pitch under the influence of phenol-formaldehyde resin, its plasticization occurs, and the most effective factor in regulating the modification process is thermal exposure and the content of the modifier. Practical significance. According to the results of the work, i t was established that the modification of electrode pitch with phenol-formaldehyde resin has a qualitative effect on its properties, and the obtained process parameters can be used during the production of graphitized products.
ENG: Goal. Research of the physicochemical processes that take place between the molten pitch and the modifier - phenol-formaldehyde resin, and proposed factors for the regulation of the modification process. Method. The study of modification of electrode pitch with phenol -formaldehyde resin was carried out using methods of mathematical modeling, determination of group composition, sorption capacity of thermal anthracite, change of edge angle and wetting index. The results. It was determined that phenol-formaldehyde resin can affect the rheological characteristics of the electrode binder. Scientific novelty. For the first time, it was shown that during the technological formation of the group composition of pitch under the influence of phenol-formaldehyde resin, its plasticization occurs, and the most effective factor in regulating the modification process is thermal exposure and the content of the modifier. Practical significance. According to the results of the work, i t was established that the modification of electrode pitch with phenol-formaldehyde resin has a qualitative effect on its properties, and the obtained process parameters can be used during the production of graphitized products.
Description
Є. Малий: ORCID 0000-0002-7025-0561; М. Чемеринський: ORCID 0000-0002-0767-7028
Keywords
електродний пек, фенол-формальдегідна смола, модифікація, груповий склад, реологія, electrode pitch, phenol-formaldehyde resin, modification, group composition, rheology, КМПтаВ
Citation
Малий Є. І., Чемеринський М. С. Дослідження особливостей модифікації електродного пеку фенол-формальдегідною смолою. Теорія і практика металургії. 2022. № 5 (136). С. 29–35.