Антропологічна компонента онтології Декарта
| dc.contributor.author | Малівський, Анатолій Миколайович | uk_UA |
| dc.date.accessioned | 2014-12-05T11:03:00Z | |
| dc.date.available | 2014-12-05T11:03:00Z | |
| dc.date.issued | 2014 | |
| dc.description | А. Малівський: ORCID 0000-0002-6923-5145 | uk_UA |
| dc.description.abstract | UKR: Мета статті – окреслити та осмислити вчення Декарта про антропологічний компонент онтології як найважливішу складову його філософії. Реалізація означеної мети передбачає послідовне розв’язання таких задач: 1) огляд дослідницької літератури по проблемі присутності людини та особистісного характеру істини; 2) наголошення на амбівалентності його базової інтенції спадщини; 3) обґрунтування тези про конститутивність присутності людини та осмислення пристрастей як форми оприявнення антропологічного компоненту онтології. Методологія. Звертання до евристичного потенціалу феноменології, постпозитивізму та постмодернізму дає можливість: 1) наголошення на багатошаровості та полісемантичності класичних філософських текстів; 2) усвідомлення обмеженості та недостатності наївно-просвітницького бачення природи людини; 3) пошуків нової рецепції європейської класики, що передбачає подолання усталених нігілізму та песимізму стосовно інтерпретації феномену людини. Наукова новизна. Вперше об’єктом окремої уваги стає антропологічний компонент онтології Декарта, котрий досі обділявся увагою в силу ряду причин: основними серед них є 1) традиційна недооцінка факту незавершеності творчості Декарта як нереалізованого антропологічного проекту та 2) відсутність належної уваги до особистісного характеру істини. Передумовою їх конструктивного подолання є увага до амбівалентності базової інтенції та істотності етики у спадщині мислителя. Тексти філософа та дослідницька література дозволяють стверджувати конститутивний характер присутності людини та пристрастей як ключової форми оприявнення антропологічного компоненту онтології. Висновки. Сьогодні втрачає свою переконливість усталена традиція тлумачення природи філософування у Декарта як процесу філіації знеособлених знань. Неупереджене бачення текстів спонукає переглянути як неприйнятні (1) тлумачення процесу пізнання істини як відображення (2) бачення процесу філософування як знеособленого. 3) редукований образ людини як мислячої речі. | uk_UA |
| dc.description.abstract | RUS: Цель статьи – вычленить и осмыслить учение Декарта об антропологическом компоненте онтологии как важнейшую составляющую его философии. Реализация упомянутой цели предполагает последовательное решение следующих задач: 1) обзор исследовательской литературы по проблеме присутствия человека и личностного характера истины; 2) акцентирование амбивалентности базовой интенции его наследия; 3) обоснование тезиса о конститутивности человеческого присутствия и осмысления страстей как формы обнаружения антропологического компонента онтологии. Методология. Обращение к эвристическому потенциалу феноменологии, постпозитивизма и постмодернизму дает возможность: 1) подчеркивание многослойности и полисемантичности классических философских текстов; 2) осознание ограниченности и недостаточности наивно-просветительского видения природы человека; 3) поиски новой рецепции европейской классики, что предполагает преодоление устоявшихся нигилизма и пессимизма в истолковании феномена человека. Научная новизна. Впервые объектом отдельного внимания становится антропологический компонент онтологии Декарта, до сих пор пренебрегаемый: основные факторы – 1) традиционная недооценка факта незавершенности творчества Декарта как нереализованного антропологического проекта 2) отсутствие должного внимания к личностному характеру истины. Предпосылкой их конструктивного преодоления является внимание к амби-валентности базовой интенции и существенности этики для наследия мыслителя. Тексты философа и исследовательская литература позволяют утверждать конститутивный характер присутствия человека и страстей как ключевой формы обнаружения антропологического компонента онтологии. Выводы. Сегодня теряет свою убедительность устоявшаяся традиция истолкования природы философствования у Декарта как процесса филиации обезличенных знаний. А поэтому неприемлемыми и проблематичными являются устоявшееся клише об (1) истолкование процесса познания истины как отображения (2) понимание процесса философствования как обезличенного. 3) редуцированный образ человека как мыслящей вещи. | ru_RU |
| dc.description.abstract | ENG: The purpose of the article is to outline and comprehend the Descartes’ theory about anthropological component of ontology as the most important part of his philosophy. The accomplishment of this purpose covers the successive solution of the following tasks: 1) review of the research literature concerning the problem of human’s presence and the individual nature of truth; 2) emphasize the ambivalence of the basic intention of his legacy; 3) justify the thesis about constitutivity of human’s presence and comprehend passions as the form of disclosure of ontology’s anthropological component. Methodology. The use of the euristic potential of phenomenology, postpositivism and postmodernism makes it possible to emphasize the multiple-layer and multiple-meaning classical philosophy works, to comprehend the limitation and scarcity of the naïve-enlightening vision of human nature and to look for a new reception of European classics that provides the overcoming of established nihilism and pessimism concerning the interpretation of human nature. Scientific novelty. It is the first time that anthropological component of Descartes’ ontology became an object of particular attention. It previously lacked attention because of following main reasons: 1) traditional underestimating of the fact of Descartes’ legacy incompleteness as an unrealized anthropological project and 2) lack of proper attention to the individual nature of truth. The premise for its constructive overcoming is the attention to ambivalence of the basic intention and the significance of ethics in the philosopher’s legacy. His texts and research literature allow confirming the constitutive nature of human’s presence and passions as the key form of disclosure of the ontology anthropological component. Conclusions. The established tradition of interpretation the Descartes’ philosophizing nature as the filiation process of impersonal knowledge loses its cogency these days. The unprejudiced vision of the texts urges to revise (1) the interpretation of cognition process as reflection, (2) the vision of philosophizing process as the depersonalized one, and (3) reduced human image as a thinking thing as unacceptable. | en |
| dc.identifier | DOI: 10.15802/ampr2014/25222 | en |
| dc.identifier.citation | Малівський, А. М. Антропологічна компонента онтології Декарта / А. М. Малівський // Антропологічні виміри філософських досліджень. – 2014. – Вип. 5. – С. 109–119. – DOI: 10.15802/ampr2014/25222. | uk_UA |
| dc.identifier.issn | 2227-7242 (Print) | |
| dc.identifier.issn | 2304-9685 (Online) | |
| dc.identifier.uri | http://ampr.diit.edu.ua/article/view/25222/22649 | en |
| dc.identifier.uri | http://eadnurt.diit.edu.ua/jspui/handle/123456789/3011 | en |
| dc.identifier.uri | http://ampr.diit.edu.ua/article/view/25222 | en |
| dc.language.iso | uk_UA | uk_UA |
| dc.publisher | Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, Дніпропетровськ | uk_UA |
| dc.subject | антропологічний компонент онтології | uk_UA |
| dc.subject | редукціонізм | uk_UA |
| dc.subject | мисляча річ | uk_UA |
| dc.subject | гносеологія | uk_UA |
| dc.subject | етика | uk_UA |
| dc.subject | пристрасті | uk_UA |
| dc.subject | присутність | uk_UA |
| dc.subject | антропологический компонент онтологии | ru_RU |
| dc.subject | редукционизм | ru_RU |
| dc.subject | мыслящая вещь | ru_RU |
| dc.subject | гносеология | ru_RU |
| dc.subject | этика | ru_RU |
| dc.subject | страсти | ru_RU |
| dc.subject | присутствие | ru_RU |
| dc.subject | Ontology’s anthropological component | en |
| dc.subject | reductionism | en |
| dc.subject | thinking thing | en |
| dc.subject | gnoseology | en |
| dc.subject | ethics | en |
| dc.subject | passions | en |
| dc.subject | presence | en |
| dc.subject | КФС | uk_UA |
| dc.title | Антропологічна компонента онтології Декарта | uk_UA |
| dc.title.alternative | Антропологическая компонента онтологии Декарта | ru_RU |
| dc.title.alternative | Anthropological Component of Descartes’ Ontology | en |
| dc.type | Article | en |