Descartes about Anthropological Grounds of Philosophy in the "Early Writings"
Loading...
Date
2018
Authors
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, Дніпро
Abstract
ENG: Purpose of this work is to find the key to understanding the paradox of Descartes’ way of philosophizing during the recourse to the text of "early writings". Realization of the set purpose involves the consistent solving of such tasks: by referring to the research literature, to outline the forms of transition to modern methodology; to explicate the main reasons for philosophy anthropologization by Descartes; to analyze the role of art as the main form of ex-pressing Descartes’ worldview in the "early writings". Theoretical basis. Studies by Descartes experts and the phe-nomenological tradition. Originality. The analysis of the "early writings" allows to determine the origins of the main doctrine of Descartes’ philosophizing. Its role is manifested in the course of clarifying the main motives of the anthropological approach of the French philosopher. That entails their rootedness in the Copernican-based scientific revolution of the New Age. A prerequisite for the authentic comprehension of the radical change carried out by Descartes is the attention to the paradigmatic significance of art, which is most fully asserted in the "early writings". It is substantiated that the appeal of young Descartes to the experience of art influences his understanding of science, as well as the awareness of human presence in the development of the scientific picture of the world and the distinction of the main components of human nature – mind and will. Conclusions. During the analysis of the contemporary literature devoted to Descartes, there is outlined the tendency to go beyond the notions of naivety and simplicity of his position, one of the manifestations of which is the increased attention to anthropology. The main motives for its actualization are rooted in the scientific revolution of the New Age, which are the form of completion of the radical worldview change initiated by Copernicus. It is about the vision of man as the main component of the universe, attention thereto in the search for the source point and the decisive authority for the world development, reflection of the thinker’s desire to build his own ethical doctrine based on human nature. While comprehending the "early writings", the author focuses on the interpretation by young Descartes of art as a form of expression of truth, which enables the authentic comprehension of human nature. These ideas became the basis for the further work of the thinker, and today they open up new perspectives of exploring the anthropological foundation for later works.
UKR: Мета – знайти ключ до розуміння парадоксальності способу філософування Декарта в ході звертання до тексту "ранніх записів". Реалізація означеної мети передбачає послідовне розв’язання таких задач: звертаючись до дослідницької літератури окреслити форми переходу до сучасної методології; експлікувати основні мотиви антропологізації філософування у Декарта; проаналізувати роль мистецтва як основної форми увиразнення світогляду Декарта в "ранніх записах". Теоретичний базис. Дослідження декартознавців та феноменологічна традиція. Наукова новизна. Здійснений аналіз "ранніх записів" дозволяє прояснити витоки головної настанови філософування Декарта. Її роль проявляється в ході прояснення основних мотивів антропологічного підходу французького філософа. Мова йде про їх укоріненість в започаткованій Коперником науковій революції Нового часу. Передумовою автентичного осягнення здійсненого Декартом радикального перевороту є увага до парадигмальної значущості мистецтва, найбільш повно оприявненої в "ранніх записах". Обґрунтовано, що звернення молодого Декарта до досвіду мистецтва впливає на його розуміння науки, а також усвідомлення людської присутності в розбудові наукової картини світу та виокремлення основних компонентів людської природи – ума і волі. Висновки. В ході аналізу присвяченої Декарту сучасної літератури окреслена тенденція виходу за межі уявлень про наївність та простоту його позиції, одним з проявів якої є посилення уваги до антропології. Основні мотиви її актуалізації укорінені в науковій революції Нового часу і є формою завершення започаткованого Коперником радикального перевороту в світогляді. Йдеться про бачення людини як головного компоненту світобудови, уваги до неї в ході шукань вихідного пункту та вирішальної інстанції розбудови світу, відображення прагнення мислителя розбудувати власне етичне вчення на базі людської природи. В ході осмислення "ранніх записів" автор зосереджує увагу на тлумаченні молодим Декартом мистецтва як форми оприявнення істини, котра уможливлює автентичне осягнення людської природи. Означені ідеї стали підґрунтям подальшої творчості мислителя, котрі сьогодні відкривають нові перспективи експлікації антропологічного підґрунтя для більш пізніх творів.
RUS: Цель – найти ключ к пониманию парадоксальности способа философствования Декарта в ходе обращения к тексту "ранних записей". Реализация указанной цели предусматривает последовательное решение следующих задач: определить особенности современной методологии в исследовательской литературе; эксплицировать основные мотивы антропологизации философствования у Декарта; проанализировать особенности мировоззрения Декарта в "ранних записях", формой проявления которых является истолкование искусства как основной формы обнаружения истины. Теоретический базис. Исследования декартоведов и феноменологическая традиция. Научная новизна. Осуществленный анализ текста "ранних записей" позволяет прояснить истоки базовой установки философствования Декарта. Ее фундаментальная роль обнаруживается в ходе экспликации основных мотивов актуализации антропологии. Речь идет об ее укорененности в научной революции Нового времени. Предпосылкой постижения аутентичности совершенного Декартом радикального переворота является внимание к парадигмальной значимости искусства, которая наиболее полно обнаруживается в тексте его "ранних записей". Обосновано, что обращение молодого Декарта к опыту искусства влияет на его понимание науки, а также осознание человеческого присутствия в развитии научной картины мира и выделение основных компонентов человеческой природы – ума и воли. Выводы. В ходе анализа современной литературы обрисована тенденция выхода за пределы устоявшихся представлений о наивности и простоте позиции Декарта, одним из проявлений которой является усиление внимания к антропологии. Основные мотивы его актуализации укоренены в научной революции Нового времени и являются формой завершения начатого Коперником радикального переворота. Речь идет о понимании человека как одного из компонентов мироздания, обращение к нему в ходе поисков исходного пункта и решающей инстанции в процессе развития мира, стремление мыслителя построить собственное этическое учение на базе осмысления человеческой природы. В ходе осмысления "ранних записей" автор сосредотачивает внимание на истолковании Декартом искусства как основной формы обнаружения истины, в том числе и аутентичное постижение человеческой природы. Обозначенные здесь идеи являются основой дальнейшего творчества мыслителя, которые сегодня открывают новые перспективы в более поздних произведениях.
UKR: Мета – знайти ключ до розуміння парадоксальності способу філософування Декарта в ході звертання до тексту "ранніх записів". Реалізація означеної мети передбачає послідовне розв’язання таких задач: звертаючись до дослідницької літератури окреслити форми переходу до сучасної методології; експлікувати основні мотиви антропологізації філософування у Декарта; проаналізувати роль мистецтва як основної форми увиразнення світогляду Декарта в "ранніх записах". Теоретичний базис. Дослідження декартознавців та феноменологічна традиція. Наукова новизна. Здійснений аналіз "ранніх записів" дозволяє прояснити витоки головної настанови філософування Декарта. Її роль проявляється в ході прояснення основних мотивів антропологічного підходу французького філософа. Мова йде про їх укоріненість в започаткованій Коперником науковій революції Нового часу. Передумовою автентичного осягнення здійсненого Декартом радикального перевороту є увага до парадигмальної значущості мистецтва, найбільш повно оприявненої в "ранніх записах". Обґрунтовано, що звернення молодого Декарта до досвіду мистецтва впливає на його розуміння науки, а також усвідомлення людської присутності в розбудові наукової картини світу та виокремлення основних компонентів людської природи – ума і волі. Висновки. В ході аналізу присвяченої Декарту сучасної літератури окреслена тенденція виходу за межі уявлень про наївність та простоту його позиції, одним з проявів якої є посилення уваги до антропології. Основні мотиви її актуалізації укорінені в науковій революції Нового часу і є формою завершення започаткованого Коперником радикального перевороту в світогляді. Йдеться про бачення людини як головного компоненту світобудови, уваги до неї в ході шукань вихідного пункту та вирішальної інстанції розбудови світу, відображення прагнення мислителя розбудувати власне етичне вчення на базі людської природи. В ході осмислення "ранніх записів" автор зосереджує увагу на тлумаченні молодим Декартом мистецтва як форми оприявнення істини, котра уможливлює автентичне осягнення людської природи. Означені ідеї стали підґрунтям подальшої творчості мислителя, котрі сьогодні відкривають нові перспективи експлікації антропологічного підґрунтя для більш пізніх творів.
RUS: Цель – найти ключ к пониманию парадоксальности способа философствования Декарта в ходе обращения к тексту "ранних записей". Реализация указанной цели предусматривает последовательное решение следующих задач: определить особенности современной методологии в исследовательской литературе; эксплицировать основные мотивы антропологизации философствования у Декарта; проанализировать особенности мировоззрения Декарта в "ранних записях", формой проявления которых является истолкование искусства как основной формы обнаружения истины. Теоретический базис. Исследования декартоведов и феноменологическая традиция. Научная новизна. Осуществленный анализ текста "ранних записей" позволяет прояснить истоки базовой установки философствования Декарта. Ее фундаментальная роль обнаруживается в ходе экспликации основных мотивов актуализации антропологии. Речь идет об ее укорененности в научной революции Нового времени. Предпосылкой постижения аутентичности совершенного Декартом радикального переворота является внимание к парадигмальной значимости искусства, которая наиболее полно обнаруживается в тексте его "ранних записей". Обосновано, что обращение молодого Декарта к опыту искусства влияет на его понимание науки, а также осознание человеческого присутствия в развитии научной картины мира и выделение основных компонентов человеческой природы – ума и воли. Выводы. В ходе анализа современной литературы обрисована тенденция выхода за пределы устоявшихся представлений о наивности и простоте позиции Декарта, одним из проявлений которой является усиление внимания к антропологии. Основные мотивы его актуализации укоренены в научной революции Нового времени и являются формой завершения начатого Коперником радикального переворота. Речь идет о понимании человека как одного из компонентов мироздания, обращение к нему в ходе поисков исходного пункта и решающей инстанции в процессе развития мира, стремление мыслителя построить собственное этическое учение на базе осмысления человеческой природы. В ходе осмысления "ранних записей" автор сосредотачивает внимание на истолковании Декартом искусства как основной формы обнаружения истины, в том числе и аутентичное постижение человеческой природы. Обозначенные здесь идеи являются основой дальнейшего творчества мыслителя, которые сегодня открывают новые перспективы в более поздних произведениях.
Description
Keywords
Descartes, anthropology, science, art, physics, human nature, mind, will, Декарт, антропологія, наука, мистецтво, фізика, природа людини, ум, воля, антропология, искусство, физика, природа человека, КФС
Citation
Маlivskyi, А. М. Descartes about Anthropological Grounds of Philosophy in the "Early Writings" / А. М. Маlivskyi // Антропологічні виміри філософських досліджень. – 2018. – Вип. 14. – С. 132–141. – DOI: 10.15802/ampr.v0i14.150769.