Ambiguous Janus of Modern Democracy
Loading...
Files
Date
2016
Authors
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Dnipropetrovsk National University of Railway Transport named after Academician V. Lazaryan, Dnipropetrovsk
Abstract
ENG: Purpose. The purpose of the research is to analyze ambiguous concept of democracy as a phenomenon of political and social formation based on political and instrumental approach. As a result, some deep fundamentals of human social existence and values as social life basis are blurred. Task. The task of this investigation is to reveal the concept of democracy in its invariative philosophical meaning and find the consequences of global social transformations towards social entropy. Methods of investigation. To implement the task an activity approach has been used with further possibility to single out two approaches - politological and philosophical. The focus on democracy from philosophic point of view makes possible to anticipate negative entropic processes that lead to future ambiguity. Subject matter. Chaotic social processes can result in ruined family, spiritual, legal and moral formations. Regulatory and legal paradigms are becoming less effective and entail disintegration of spiritual and value constituents of worldview causing necessary conditions for social entropy. Originality and Findings. Possible threats for human freedom that hinder the way to targeted prospects of mankind have been considered in the paper. Thus, taking into account all positive aspects of democracy, it is simultaneously becoming the tool of continuous differentiation of society into tiny autonomous communities similar to nomadic atomization of society. The concept based on moral substantial existence basis as in “axis time” by K. Jaspers that can prevent social entropy resulting in world anthropologic catastrophes has been grounded in the present research.
UKR: Мета. Піддати аналізу неоднозначне поняття “демократія”, як феномену організації політичного буття, в розумінні якого домінує політико-інструменталістський підхід, що стає причиною затьмарення більш глибинних основ життя людини, на противагу існування загальнолюдських цінностей та глобальних перспектив людства. Завдання. Розкрити зміст поняття демократії в його інваріантному розумінні, виявити наслідки глобальних суспільних трансформацій, що йдуть в напрямку ентропійного стану суспільств. Методологія. Для реалізації завдань використовується загально-цивілізаційний підхід, що включає в себе розрізнення двох підходів до розуміння демократії: політико- інструменталістського та філософського. Зосередження уваги на філософському смислі демократії дає можливість висвітлити цілісність людського буття. Зміст. Результатом означеного ентропійного стану є процеси руйнації сімейних, релігійних, правових, моральних та інших соціокультурних структур та людських стосунків. Слабшають і втрачають свою силу нормативно- правові імперативи, що супроводжуються розпадом духовно-ціннісних компонентів світогляду, які зв’язують людей протягом минулих століть. Таке послаблення стає причиною активізації ентропії, завдяки чому людство опиняється в ситуації невизначеності. Новизна та висновки. Стаття спрямована на передбачення загроз щодо перспектив людства, які виникають в результаті подальших активних демократичних перетворень. Відтак, при всіх позитивах демократії, вона одночасно стає механізмом невпинного руйнування соціального цілого шляхом розшарування суспільства на автономні осередки, угрупування, сегменти в напрямку “номадичного” спрямування атомізації суспільств, що прискорює незворотні ентропійні процеси. Автор статті наполягає на думці, що тільки об’єднуюча ідея, що вміщує моральну субстанційної основу буття, на кшталт нового оприявнення ідеї “осьового часу” може запобігти ентропійному розпаду соціуму, наслідком якого можуть бути світові антропологічні катастрофи.
RUS: Цель. Осуществить анализ неоднозначного понятия «демократия», как политического феномена организации социальной жизни и ее некоторых непредвиденных последствий, в содержании которых доминирует политико-инструменталистский подход, что является причиной невнимания до глубинным основам социальной жизни, к общечеловеческим ценностям, к глобальных перспективах человечества. Задачи исследования. Раскрыть содержание понятия демократии в его инвариантных смыслах и проанализировать последствия глобальных общественных трансформаций, которые несут в себе тенденции в направлении энтропии обществ. Методология исследования. Для реализации задач используется общецивилизационный подход, который включает в себя выделение двух подходов к пониманию демократии: политико-инструменталистского и философского. Концентрация внимания на философском смысле демократии дает возможность осмыслить целостность бытия человек. Содержание. Автор статьи сосредотачивает внимание на понимании общественно значимых целях, дальнейшем углублении разрушительных процессов в семье, в религиозных, правовых, моральных и других социо-культурных структур. Ослабление связей приводит к потере нормативно-правовые императивов, сопровождающиеся распадом духовно-ценностного компонента мировоззрения, связывающего людей на протяжении многих веков. Разрыв этих связей стает активатором энтропии, благодаря чему общества оказываются в состоянии неопределенности. Новизна и выводы. Статья направлена на предвидение угроз, которые проявляются на пути реализации перспектив социума, подстерегают человечество на пути дальнейших активных демократических преобразований. При всех позитивных проявлениях демократии, она одновременно являются механизмом становления социального целого, что имманентно содержит в себе негативные процессы, связанные с расслоения общества на автономные анклавы, сегменты в направлении «номадической» атомизации обществ, что ускоряет необратимые энтропийные воздействия. Автор статьи проводит мысль, что только субстанциональные моральные основы человеческого бытия, содержащиеся в идее «осевого времени», могут предотвратить энтропийный распад социума, следствием которого может стать мировая антропологическая катастрофа.
UKR: Мета. Піддати аналізу неоднозначне поняття “демократія”, як феномену організації політичного буття, в розумінні якого домінує політико-інструменталістський підхід, що стає причиною затьмарення більш глибинних основ життя людини, на противагу існування загальнолюдських цінностей та глобальних перспектив людства. Завдання. Розкрити зміст поняття демократії в його інваріантному розумінні, виявити наслідки глобальних суспільних трансформацій, що йдуть в напрямку ентропійного стану суспільств. Методологія. Для реалізації завдань використовується загально-цивілізаційний підхід, що включає в себе розрізнення двох підходів до розуміння демократії: політико- інструменталістського та філософського. Зосередження уваги на філософському смислі демократії дає можливість висвітлити цілісність людського буття. Зміст. Результатом означеного ентропійного стану є процеси руйнації сімейних, релігійних, правових, моральних та інших соціокультурних структур та людських стосунків. Слабшають і втрачають свою силу нормативно- правові імперативи, що супроводжуються розпадом духовно-ціннісних компонентів світогляду, які зв’язують людей протягом минулих століть. Таке послаблення стає причиною активізації ентропії, завдяки чому людство опиняється в ситуації невизначеності. Новизна та висновки. Стаття спрямована на передбачення загроз щодо перспектив людства, які виникають в результаті подальших активних демократичних перетворень. Відтак, при всіх позитивах демократії, вона одночасно стає механізмом невпинного руйнування соціального цілого шляхом розшарування суспільства на автономні осередки, угрупування, сегменти в напрямку “номадичного” спрямування атомізації суспільств, що прискорює незворотні ентропійні процеси. Автор статті наполягає на думці, що тільки об’єднуюча ідея, що вміщує моральну субстанційної основу буття, на кшталт нового оприявнення ідеї “осьового часу” може запобігти ентропійному розпаду соціуму, наслідком якого можуть бути світові антропологічні катастрофи.
RUS: Цель. Осуществить анализ неоднозначного понятия «демократия», как политического феномена организации социальной жизни и ее некоторых непредвиденных последствий, в содержании которых доминирует политико-инструменталистский подход, что является причиной невнимания до глубинным основам социальной жизни, к общечеловеческим ценностям, к глобальных перспективах человечества. Задачи исследования. Раскрыть содержание понятия демократии в его инвариантных смыслах и проанализировать последствия глобальных общественных трансформаций, которые несут в себе тенденции в направлении энтропии обществ. Методология исследования. Для реализации задач используется общецивилизационный подход, который включает в себя выделение двух подходов к пониманию демократии: политико-инструменталистского и философского. Концентрация внимания на философском смысле демократии дает возможность осмыслить целостность бытия человек. Содержание. Автор статьи сосредотачивает внимание на понимании общественно значимых целях, дальнейшем углублении разрушительных процессов в семье, в религиозных, правовых, моральных и других социо-культурных структур. Ослабление связей приводит к потере нормативно-правовые императивов, сопровождающиеся распадом духовно-ценностного компонента мировоззрения, связывающего людей на протяжении многих веков. Разрыв этих связей стает активатором энтропии, благодаря чему общества оказываются в состоянии неопределенности. Новизна и выводы. Статья направлена на предвидение угроз, которые проявляются на пути реализации перспектив социума, подстерегают человечество на пути дальнейших активных демократических преобразований. При всех позитивных проявлениях демократии, она одновременно являются механизмом становления социального целого, что имманентно содержит в себе негативные процессы, связанные с расслоения общества на автономные анклавы, сегменты в направлении «номадической» атомизации обществ, что ускоряет необратимые энтропийные воздействия. Автор статьи проводит мысль, что только субстанциональные моральные основы человеческого бытия, содержащиеся в идее «осевого времени», могут предотвратить энтропийный распад социума, следствием которого может стать мировая антропологическая катастрофа.
Description
V. Khmel: ORCID 0000-0003-4710-6681
Keywords
society, democracy, human being, social entropy, European culture, демократія, буття людини, соціальна ентропія, європейська культура, демократия, бытие человека, социальная энтропия, европейская культура, КФС
Citation
Khmel V. V. Ambiguous Janus of Modern Democracy. Антропологічні виміри філософських досліджень. 2016. Вип. 9. С. 47—54. doi: 10.15802/ampr2016/72228.