Аксіологічне значення німецьких паремій як складник прагматичного потенціалу
Loading...
Date
2021
Authors
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Видавничий дім «Гельветика»
Abstract
UKR: Мета статті − дослідити участь аксіологічного значення німецьких паремій в актуалізації прагматичної функції в аспекті емоційно-оціночних і міжособистісних установок учасників комунікації. Зазначено, що аксіологічність є конститутивною характеристикою паремій, які у мовному фонді відрізняються своєю семантичною і комунікативною двоплановістю, автосемантією, усталеним комунікативно-прагматичним потенціалом, що визначає їх актуалізацію. Визначено, що в актуальній конситуації паремії пристосовуються до основної комунікативно-прагматичної направленості і набувають релевантного прагматичного значення, не втрачаючи свого базового прагматичного значення – дидактичного, яке корелює з основною для паремії особливістю – її здатністю давати оцінку усьому, що відбувається, з точки зору соціуму, який є імпліцитним «автором» паремії. Конситуативне значення паремії створюється кожного разу як результат нової особистісно-комунікативної орієнтації. Встановлено, що суб’єктом оцінювання паремій є імпліцитний необмежений соціум, об’єктом оцінювання – типова мовленнєва паремійна ситуація, і «моментом відліку» – оціночні стереотипи соціуму. Семантична двоплановість паремій мотивує два види оцінки: узуальну (поза конситуацією) і конситуативну (в конситуації). Оцінка подій, дій, осіб тощо актуалізується залежно від розподілу соціальних ролей і намірів учасників комунікації і генерує певний мовленнєвий вплив на адресата через схвалення або осудження стану речей як пораду, настанову, рекомендацію тощо. Зроблено висновок про те, що аксіологічне значення паремій є базовим складником їхньої прагматичної функції, потенціює суб’єктивне емоційно-оціночне ставлення комунікантів до ситуації через образність, соціально-оціночну умотивованість, раціонально-оціночну інтерпретацію дійсності, функціонально-діяльнісну орієнтацію, когнітивність за метою, асоціативно-субституційний характер. До лексичного фонду мови паремії входять як «прагматичні заготовки» з соціально-оціночною орієнтацією.
ENG: The purpose of the paper is to study the role of axiological values of German proverbs in pragmatic function actualization in the aspect of emotive-evaluative and intrapersonal relationships of communicants. It has been stated that axiological values are peculiar to proverbs that as linguistic units are notable for their two-dimensional semantic and communicative nature, autosemantics, and conventional communicative-pragmatic potential that specify their actualization. It has been determined, that in the actual consituation proverbs can adapt to the basic communicative-pragmatic load and acquire a relevant pragmatic value, at the same time preserving their primary didactic pragmatic value that correlates with the main proverb feature – the ability to estimate any situation from the point of view of the society that is the implicit “author” of proverbs. Consituational meaning of proverbs is always generated by a new personal communicative orientation. In the paper it has been suggested that the subject of proverb estimation is an implicit unlimited society, while the object of their estimation is a typical speech situation described by the proverb, while the “starting point” is conditioned by social evaluation stereotypes. The two-dimensional semantic nature of proverbs determines two types of estimation: the usual estimation (outside the consituation) and the consituational one (in the consituation). Estimation of events, actions, persons, etc. is actualized depending on the distribution of social roles and intentions of communicants and generates a particular speech influence on an addressee through approval or conviction of realia by means of advice, instruction, recommendation and the like. Thus, it has been concluded that the axiological value of proverbs is a basic part of their pragmatic function, it generates communicants’ potential subjective emotive-evaluative attitude to the situation through figurativeness, social-evaluative motivation, rational evaluation of reality, functional and actional orientation, cognition according to an aim, and association-substitutional character. The lexical stock comprises proverbs as “fixed pragmatic expressions” with social-evaluative orientation.
ENG: The purpose of the paper is to study the role of axiological values of German proverbs in pragmatic function actualization in the aspect of emotive-evaluative and intrapersonal relationships of communicants. It has been stated that axiological values are peculiar to proverbs that as linguistic units are notable for their two-dimensional semantic and communicative nature, autosemantics, and conventional communicative-pragmatic potential that specify their actualization. It has been determined, that in the actual consituation proverbs can adapt to the basic communicative-pragmatic load and acquire a relevant pragmatic value, at the same time preserving their primary didactic pragmatic value that correlates with the main proverb feature – the ability to estimate any situation from the point of view of the society that is the implicit “author” of proverbs. Consituational meaning of proverbs is always generated by a new personal communicative orientation. In the paper it has been suggested that the subject of proverb estimation is an implicit unlimited society, while the object of their estimation is a typical speech situation described by the proverb, while the “starting point” is conditioned by social evaluation stereotypes. The two-dimensional semantic nature of proverbs determines two types of estimation: the usual estimation (outside the consituation) and the consituational one (in the consituation). Estimation of events, actions, persons, etc. is actualized depending on the distribution of social roles and intentions of communicants and generates a particular speech influence on an addressee through approval or conviction of realia by means of advice, instruction, recommendation and the like. Thus, it has been concluded that the axiological value of proverbs is a basic part of their pragmatic function, it generates communicants’ potential subjective emotive-evaluative attitude to the situation through figurativeness, social-evaluative motivation, rational evaluation of reality, functional and actional orientation, cognition according to an aim, and association-substitutional character. The lexical stock comprises proverbs as “fixed pragmatic expressions” with social-evaluative orientation.
Description
В. Прутчикова: ORCID 0000-0001-8123-1377
Keywords
паремія, прагматичне значення, аксіологічне значення, мовленнєвий акт, паремійна ситуація, мовленнєвий вплив, proverb, pragmatic value, axiological value, speech act, proverb situation, speech influence, КПтаІМ
Citation
Прутчикова В. В. Аксіологічне значення німецьких паремій як складник прагматичного потенціалу. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Філологія. 2021. Вип. 48. Т. 2. С. 57–61. DOI: https://doi.org/10.32841/2409-1154.2021.48-2.13.