Віршування як ресурс відновлення емоційної рівноваги
Loading...
Files
Date
2022
Authors
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Ukrainian State University of Science and Technologies, Dnipro
Abstract
UKR: Мета. Стаття спрямована на аналіз поетичного досвіду аматорів, членів спільноти Університету Григорія Сковороди в Переяславі (УГСП), як ефективного психотерапевтичного методу відновлення емоційної рівноваги в період повномасштабної війни росії з Україною. Розглянути долучення до віршування у воєнний час бібліотекарів інших ЗВО України. Методика. Досвід поетів-аматорів, народжений через біль, кохання, страждання, турботу протягом березня-жовтня 2022 р., в період російсько-української війни, проаналізовано в контексті віршотерапії як ресурсу відновлення емоційної рівноваги і життєвої енергії. Результати. Створення авторських поезій, в т.ч. аматорських текстів, дає можливість фантазувати, розвивати свої приховані здібності та долучатись до читання й спілкування з іншими однодумцями. Це яскраво продемонстровано в творчості воєнного часу студентами, викладачами, бібліотекарями. Висновки. Кожна творча людина показує біль у своєму, доступному саме їй форматі. У такий спосіб самозцілення людина стає спокійнішою, відновлює душевну атмосферу, зустрічається зі своїм внутрішнім «Я».
ENG: Objective. The article is aimed at analyzing the poetic experience of amateurs, members of the community of Hryhorii Skovoroda University in Pereiaslav (HSUP), as an effective psychotherapeutic method of restoring emotional balance during the full-scale war of Russia against Ukraine; considering the participation of librarians of other higher education institutions of Ukraine in poetry during wartime. Methods. The experience of amateur poets birthed through pain, love, suffering, care during March-October 2022, in the period of Russian-Ukrainian war, is analyzed in the context of poetry therapy as a resource for restoring emotional balance and vital energy. Results. Creation of author’s poems, including amateur texts, gives us the opportunity to fantasize, develop our hidden abilities, as well as to read and communicate with other like-minded people. This is clearly demonstrated in the work of wartime by students, teachers, and librarians. Conclusions. Every creative person shows pain in their own format available to them. In this way of self-healing, a person becomes calmer, restores the mental atmosphere, meets their inner “I.”
ENG: Objective. The article is aimed at analyzing the poetic experience of amateurs, members of the community of Hryhorii Skovoroda University in Pereiaslav (HSUP), as an effective psychotherapeutic method of restoring emotional balance during the full-scale war of Russia against Ukraine; considering the participation of librarians of other higher education institutions of Ukraine in poetry during wartime. Methods. The experience of amateur poets birthed through pain, love, suffering, care during March-October 2022, in the period of Russian-Ukrainian war, is analyzed in the context of poetry therapy as a resource for restoring emotional balance and vital energy. Results. Creation of author’s poems, including amateur texts, gives us the opportunity to fantasize, develop our hidden abilities, as well as to read and communicate with other like-minded people. This is clearly demonstrated in the work of wartime by students, teachers, and librarians. Conclusions. Every creative person shows pain in their own format available to them. In this way of self-healing, a person becomes calmer, restores the mental atmosphere, meets their inner “I.”
Description
Keywords
поезія воєнного часу, аматорська поезія, творчість університетських спільнот, українські бібліотекарі, емоційна рівновага, віршотерапія, війна в Україні, wartime poetry, amateur poetry, creativity of university communities, Ukrainian librarians, emotional balance, poetry therapy, war in Ukraine
Citation
Шкира О. І. Віршування як ресурс відновлення емоційної рівноваги. University Library at a New Stage of Social Communications Development. Conference Proceedings. 2022. No. 7. Р. 192–201. DOI: 10.15802/unilib/2022_270791.