Дослідження ризиків, пов’язаних з розформуванням составів поїздів на сортувальних гірках

Loading...
Thumbnail Image
Date
2016
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту ім. академіка В. Лазаряна, Дніпропетровськ
Abstract
UK: Мета. Удосконалити методику оперативного керування роботою парку вантажних локомотивів, що дасть можливість зменшити непродуктивні простої рухомого складу на технічних станціях та забезпечить своєчасне відправлення поїздів, а також ритмічність доставки вантажів. Методика. Вирішення поставленої задачі виконується з використанням методу декомпозиції та математичного апарату багатокритеріальної задачі про призначення. На першому етапі розроблення плану роботи локомотивного парку вирішується задача оптимального призначення локомотивних бригад на поїзні локомотиви як «задача про призначення», мінімізуючи витрати, пов’язані з непродуктивним простоєм бригад і локомотивів. На етапі призначення локомотивів з бригадами до составів враховується не тільки тривалість та вартість простою рухомого складу і бригад, але і пріоритет состава та обмеження щодо відповідності напрямку відправлення составів та плечей обороту бригад тощо. У зв’язку з цим, на другому етапі розв’язку задачі розроблення плану роботи локомотивного парку застосовується математичний апарат багатокритеріальної задачі про призначення. Результати. Окрім обмежень щодо періодичності виконання технічного обслуговування локомотивів і дотриманням норм праці та відпочинку локомотивних бригад, враховуються відповідність плечей обслуговування бригад напрямкам відправлення составів, а також відповідність сили тяги локомотива масі состава. При цьому, зменшується тривалість та вартість непродуктивних простоїв рухомого складу та бригад, а також враховується пріоритетність відправлення составів вантажних поїздів з технічних станцій. Наукова новизна. Удосконалено методику оперативного керування роботою локомотивного парку за рахунок використання багатокритеріальної задачі про призначення, а також вперше враховані такі критерії, як пріоритет составів, відповідність плечей обслуговування бригад напрямкам відправлення составів, а також відповідність сили тяги локомотива масі состава. Практична значимість. Використання розробленого методу дозволяє скоротити тривалість непродуктивних простоїв рухомого складу та локомотивних бригад на 5-10 %, експлуатаційні витрати, пов’язані з простоєм составів, локомотивів та бригад – на 10-15 %.
RU: Цель. Целью работы является классификация рисков, характерных для сортировочного процесса, установление их допустимых уровней и установления параметров сортировочного процесса, влияющих на уровень рисков. Методика. Сортировочная горка представляет собой сложный инфраструктурный и технологический комплекс при эксплуатации которого взаимодействуют железнодорожный путь, системы автоматики, телемеханики и связи, маневровые локомотивы, вагоны, грузы, производственный персонал, что повышает сложность проблемы обеспечения безопасности движения. В процессе исследования использовались методы теории безопасности движения поездов и менеджмента рисков. Результаты. Основными объектами риска, характерными для сортировочных горок, являются регулировщики скорости скатывания вагонов, работающие в опасной зоне (индивидуальный риск), инфраструктура сортировочных горок, подвижной состав и грузы, которые в нем перевозятся (технический риск). На сортировочных горках также имеет место экономический риск, связанный с повышением себестоимости сортировочного процесса при нерациональном его исполнении. В статье предложены допустимые вероятности возникновения нежелательных событий для различных видов риска. Научная новизна. Научная новизна работы заключается в том, что в ней систематизированы риски, характерные для роспуска составов на сортировочных горках, что позволяет усовершенствовать методы построения области допустимых режимов торможения отцепов и оптимизации управления скоростью скатывания отцепов. Практическая значимость. Применение предложенных методов позволяет повысить безопасность сортировочного процесса на железнодорожных станциях.
EN: Purpose. The aim is classification of risks that are specific to the sorting process, establishment of acceptable levels and installing sorting process parameters that affects on risk level. Methodology. Hump yard is a difficult technological and infrastructure complex, in the operation of which the railway track interacts with automation system, telemechanics and connection, switching locomotives, carriages, cargo and process stuff, which increases the complexity of the problem to ensure safety. The methods theory of traffic safety of the trains and risk management are used in analyzing. Findings. The main objects of risk for humps is regulation of speed of sliding cars which works in danger zone(individual risk), infrastructure of humps, rolling stock and freight which is transported there (technical risk). There is economic risk on the hump yards also, which associated with an increase in the cost of sorting process in its execution. The tolerance probability of adverse events for different types of risk is recommended. Originality. All the risks are systemized and they are typical for break-up of trains on the hump which allow us to improve methods of constructions of permissive regime for slowdown of cuts on yard and optimization the speed their rolling down from the humps. Practical value. The use of the proposed methods allows to improve the security marshalling process at railway stations.
Description
Keywords
залізничний транспорт, сортувальна гірка, безпека руху поїздів, сортувальний процес, менеджмент ризику, железнодорожный транспорт, сортировочная горка, безопасность движения поездов, сортировочный процесс, менеджмент риска, railway transport, hump yard, traffic safety, marshalling process, risk management, ЛКТІ
Citation
Гревцов, С. В. Дослідження ризиків, пов’язаних з розформуванням составів поїздів на сортувальних гірках / С. В. Гревцов // Транспортні системи та технології перевезень : зб. наук. пр. Дніпропетр. нац. ун-ту залізн. трансп. ім. акад. Лазаряна. – Дніпропетровськ, 2016. – Вип. 12. – С. 10–15. – DOI: 10.15802/tstt2016/85879.