Will to Truth and Gender Studies
| dc.contributor.author | Snitko, Dmytro Yu. | en |
| dc.contributor.author | Varshavskyi, Oleksandr P. | en |
| dc.date.accessioned | 2021-03-22T13:28:23Z | |
| dc.date.available | 2021-03-22T13:28:23Z | |
| dc.date.issued | 2019 | |
| dc.description | D. Snitko: ORCID 0000-0001-7417-7958; O. Varshavskyi: ORCID 0000-0003-3601-0131 | en |
| dc.description.abstract | EN: The purpose of the paper is to establish the emergence and evolution of a gender perspective from the foundations of classical philosophy, namely, from the phenomenon of will-to-truth as the spontaneous desire of man to the knowledge of being. To achieve this goal, the following tasks are solved: 1) to investigate the way in which philosophy constitutes itself; 2) to establish how the category of "sex" appears (manifests), both in the natural and in the social contexts; 3) to determine the correlation of gender studies and philosophy. Theoretical basis. If for the methodology of gender studies it is inherent to proceed from the contextuality and value foundations of knowledge, then in this paper gender is considered directly from the being-inworld, human presence. Originality. The scientific novelty of the study is to distinguish between the will-to-truth and the will-to-knowledge (M. Foucault), which is used as a methodological method through which an attempt is made to identify the demand of sex (gender) for being as a subject of philosophy. Conclusions. As a result of the study, it was found that scientific developments in the field of gender issues in their subject matter are not mainly descended from subject sphere of classical philosophy. Sex (gender) isn’t substantiated metaphysically, and it is ontical, not ontological attribute of the human kind; its presentation as the determinating factor of the cultural history in context of femininity/masculinity`s dichotomy is engaged; this quality is similar to Nietzsche’s will to power, i.e., determination of definite knowledge. This one is later used in legal, socio-political discourse, corrects language practice, determine scientific researches depending on axiological component of culture; as the problem of social justice solving, gender as the subject of social study has lost its actuality. | en |
| dc.description.abstract | UK: Мета статті полягає в тому, щоб установити виникнення та еволюцію гендерної проблематики із засновків класичної філософії, а саме, із феномена волі-до-істини як спонтанного прагнення людини до пізнання буття. Для досягнення зазначеної мети вирішуються наступні завдання: 1) дослідити те, яким чином конституює себе філософія; 2) встановити, як виявляється категорія "статі", як у природному, так і в соціальному контексті; 3) визначити кореляцію гендерних досліджень (або гендерології) та філософії. Теоретичний базис. Якщо для методології гендерних досліджень властиво виходити з контекстуальності, ціннісних засновків знання, культурних і соціальних передсудів та стереотипів, то в даній роботі стать (гендер) розглядається безпосередньо із буття-у-світі, тобто із людської присутності і в її пізнавальній здібності. Наукова новизна. Розрізнення волі-до-істини та волі-до-знання, проведене вперше Мішелем Фуко, застосовується як прийом, завдяки якому виявляється онтологічна затребуваність статі. Висновки. В результаті дослідження було встановлено, що наукові розробки у галузі гендерної проблематики безпосередньо не випливають із предметної області класичної філософії; стать (гендер) метафізично не обґрунтовується, являє собою онтичну, а не онтологічну характеристику людського виду; її презентація як визначального чинника історії культури в контексті дихотомії фемінності/маскулінності є ангажованою; ця властивість аналогічна ніцшеанському волінню до влади, тобто встановленню певного знання, що тоді використовується в правовому, соціальнополітичному дискурсі, корегує мовну практику, визначає наукові пошуки, узалежнюючи їх від аксіологічної компоненти культури; по мірі вирішення проблеми соціальної справедливості стать як предмет соціологічного дослідження втрачає актуальність. | uk_UA |
| dc.description.abstract | RU: Цель статьи заключается в том, чтобы установить возникновение и эволюцию гендерной проблематики из оснований классической философии, а именно, из феномена воли-к-истине как спонтанного стремления человека к познанию бытия. Для достижения этой цели решаются следующие задачи: 1) исследовать, каким образом конституирует себя философия; 2) установить, як проявляется категория «пола», как в природном, так и в социальном контексте; 3) определить корреляцию гендерных исследований (или гендерологии) и философии. Теоретический базис. Если для методологии гендерных исследований свойственно исходить из контекстуальности, ценностных оснований знания, культурных и социальных предрассудков и стереотипов, то в данной работе, пол (гендер) рассматривается непосредственно из бытия-в-мире, то есть из человеческого присутствия и в его познавательной способности. Научная новизна. Различение воли-к-истине и воли-к-знанию, проведенное впервые Мишелем Фуко, применяется как прием, благодаря которому выявляется онтологическая востребованность пола. Выводы. В результате исследования было установлено, что научные разработки в области гендерной проблематики непосредственно не происходят из предметной области классической философии; пол (гендер) метафизически не обосновывается, представляет собой онтическую, а не онтологическую характеристику человеческого вида; его презентация как определяющего фактора истории культуры в контексте дихотомии феминности/маскулинности является ангажированной; это свойство аналогично ницшеанской воле к власти, то есть установлению определенного знания, что потом используется в правовом, социально-политическом дискурсе, корректирует языковую практику, определяет научные поиски в зависимости от аксиологической компоненты культуры; по мере решения проблемы социальной справедливости пол как предмет социологического исследования теряет актуальность. | ru_RU |
| dc.identifier | doi: 10.15802/ampr.v0i15.168855 | |
| dc.identifier.citation | Snitko, D. Yu. Will to Truth and Gender Studies / D. Yu. Snitko, O. P. Varshavskyi // Anthropological Measurements of Philosophical Research. – 2019. – № 15. – P. 111–122. – doi: 10.15802/ampr.v0i15.168855. | en |
| dc.identifier.issn | 2227-7242 (Print) | |
| dc.identifier.issn | 2304-9685 (Online) | |
| dc.identifier.uri | http://ampr.diit.edu.ua/article/view/168855/171498 | |
| dc.identifier.uri | http://eadnurt.diit.edu.ua/jspui/handle/123456789/13066 | |
| dc.language.iso | en | |
| dc.publisher | Dnipro National University of Railway Transport named after Academician V. Lazaryan, Ukraine | en |
| dc.subject | philosophy | en |
| dc.subject | feminism | en |
| dc.subject | gender studies (genderology) | en |
| dc.subject | commitment | en |
| dc.subject | will-totruth | en |
| dc.subject | will-to-knowledge | en |
| dc.subject | being | en |
| dc.subject | sex | en |
| dc.subject | gender | en |
| dc.subject | філософія | uk_UA |
| dc.subject | фемінізм | uk_UA |
| dc.subject | гендерні дослідження (гендерологія) | uk_UA |
| dc.subject | ангажованість | uk_UA |
| dc.subject | воля-до-істини | uk_UA |
| dc.subject | воля-до-знання | uk_UA |
| dc.subject | буття | uk_UA |
| dc.subject | стать | uk_UA |
| dc.subject | гендер | uk_UA |
| dc.subject | философия | ru_RU |
| dc.subject | феминизм | ru_RU |
| dc.subject | гендерные исследования (гендерология) | ru_RU |
| dc.subject | ангажированность | ru_RU |
| dc.subject | воля-к-истине | ru_RU |
| dc.subject | воля-к-знанию | ru_RU |
| dc.subject | бытие | ru_RU |
| dc.subject | пол | ru_RU |
| dc.subject | КФС | uk_UA |
| dc.title | Will to Truth and Gender Studies | en |
| dc.title.alternative | Воля до істини і гендерні дослідження | uk_UA |
| dc.title.alternative | Воля к истине и гендерные исследования | ru_RU |
| dc.type | Article | en |