Кафедра "Філософія і соціологія" <br> ( з 2021 ввійшла до складу кафедри "Філософія та українознавство")
Permanent URI for this community
EN: Department of Philosophy and Sociology
Browse
Browsing Кафедра "Філософія і соціологія" <br> ( з 2021 ввійшла до складу кафедри "Філософія та українознавство") by Subject "activity"
Now showing 1 - 12 of 12
Results Per Page
Sort Options
Item Бездеятельность человека: онтологические и экзистенциальные характеристики(RS Global S.z O.O., Warsaw, Poland, 2017) Снитько, Дмитрий ЮрьевичEN: The paper found and brought ontological character of the phenomenon of human inaction, rooted in existence for such important phenomena as time, fear, alienation and freedom, and therefore the necessity to address these phenomena in the human understanding in the context of the crisis of our time. The application of phenomenological approach and other methods of existential philosophy enabled to discover the importance of time for human existence. Significant contribution to the importance of the investigation of the action-inaction opposition was made by M. Heidegger who pointed to the main modes of human being - «authentic» and «inauthentic» in the context of human activity and passivity. Scientific novelty is for the first time the analysis of the action-inaction opposition in the context of human being was carried out. Due to the analysis the fundamental existential character of the time and consciousness and its essential relationship with active and passive forms of human being were justified. In the course of this research it was found out that time is closely connected with passive modes of human being. If classical philosophy placed emphasis on courage and associated fear with human mind and conscious decision, non-classical philosophy of the XIX century and existentialism focused on its existential and ontological character, its fundamental meaning. These aspects of fear and courage (relation with the mind and ontological character) do not contradict each other, but represent different dimensions of human being – freedom and loneliness in the world. Thus, the time and the consciousness has ontological and existential aspects, dialectical character and is closely connected with active and passive modes of human being.Item Бездіяльність людини в контексті проблеми ідентичності суб’єкта(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені акдеміка В. Лазаряна, Дніпропетровськ, 2013) Снітько, Дмитро ЮрійовичUK: Мета. Аналіз сутності постмодерністського розуміння суб’єкта; виявлення зв'язку ідентичності суб’єкта із феноменом людської бездіяльності; акцентування екзистенційних аспектів взаємозв’язку ідентичності суб’єкта і його бездіяльності; дослідження альтернативи класичним (жорстким) та постмодерним (плюралістичним) концепціям ідентичності суб’єкта. Методологія. В основу наукового дослідження покладені контент-аналіз літератури та системний аналіз. Серед сучасних вітчизняних дослідників проблеми суб’єктивності можна відзначити роботи тих авторів, що досліджують соціокультурні аспекти проблеми ідентичності суб’єкта, ставлячи в центр уваги екзистенційні аспекти проблеми ідентичності суб’єкта. Наукова новизна. Досліджено зв'язок феномену бездіяльності із ідентичністю суб’єкта. Висновки. Показано, що уявлення про суб’єкта і його ідентичність сьогодні є вкрай розмитим і невизначеним. Зокрема, можна простежити певну суперечність між тлумаченням суб’єкта в якості суми ідентичностей та ствердженням самості суб’єкта як первинної щодо будь-яких ідентичностей. В контексті такої суперечності автор демонструє зв'язок ідентичності суб’єкта із його бездіяльністю. Остання розуміється в екзистенційному смислі як відчуження суб’єкта від власної самості та його самоідентифікація із ситуативними суспільними ролями, що призводить до викривлення дії в її істинному смислі як вчинку, спрямованого на своє власне буття. В якості вагомого чинника згаданої бездіяльності постає саме ідентичність суб’єкта, що виступає ерешкодою для дії в комунікативній, ментальній та практичні й сферах. Саме тому, в якості альтернативи як жорстким, так і плинним ідентичностям, постає така форма ідентичності суб’єкта, що базуєтьcя не на різноманітних ідентифікаціях суб’єкта із зовнішніми об’єктами, а ґрунтується на самості суб’єкта, витлумаченій як «присутність в світі».Item Діалектика діяльності й бездіяльності людини в філософії К. Маркса(Дніпропетровський національний університет ім. Олеся Гончара, Дніпро, 2012) Снітько, Дмитро ЮрійовичUK: Розглянуто феномен людської бездіяльності в філософії марксизму. Особливу увагу приділено екзистенційним аспектам діалектики діяльності й бездіяльності людини.Item Діяльність та бездіяльність людини в філософії М. Гайдеггєра(Дніпропетровський національний університет ім. Олеся Гончара, Дніпро, 2013) Снітько, Дмитро ЮрійовичUK: Аналізується опозиція діяльності й бездіяльності людини на предметі філософії М. Гайдеггєра. Особливу увагу приділено переосмисленню німецьким мислителем самих понять «діяльність» і «бездіяльність» та співвідношення даних феноменів. Крім тoго, автор статті звертається до аналізу сутності та основних чинників людської бездіяльності в екзистенційному вимірі.Item Мужність і страх в контексті опозиції діяльності та бездіяльності людини: екзистенційний аспект(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, Дніпропетровськ, 2013) Снітько, Дмитро ЮрійовичUK: Автор ставить мету проаналізувати страх і мужність в контексті опозиції діяльності і бездіяльності, що дозволить наблизитись до розуміння сутності, чинників та екзистенційного смислу як людської дії, так і бездіяльності людини. Досягнення мети передбачає виконання таких завдань: аналіз сутності філософського розуміння феноменів страху та мужності; дослідження зв'язку страху і мужності із активними та пасивними формами людського існування; розкриття екзистенційної діалектики діяльності й бездіяльності людини через опозицію мужності й страху. Методологія. Застосування феноменологічного підходу та інших методів екзистенційної філософії дозволяють виявити неабияку важливість феноменів мужності і страху для людського існування. Особливе значення для осмислення опозиції мужності й страху в зв’язку із діяльністю і бездіяльністю людини мали роботи М. Гайдеґґера, який саме в контексті діалектики пасивності та активності людини вказував на два відповідні способи буття людини – «власний» і «невласний». Крім того, автор використовує герменевтичний метод, що дозволяє реконструювати рефлексію страху й мужності в історії філософії. Наукова новизна. Вперше здійснено ґрунтовний аналіз опозиції мужності й страху на предметі історії філософії, особливо в зв’язку із проблемою людської дії, витлумаченої в екзистенційному смислі як вчинок, що спрямований на своє власне буття в світі. Завдяки цьому було доведено фундаментальний екзистенційний характер опозиції мужності й страху та її сутнісний зв'язок із активними і пасивними формами людського існування.Висновки. В результаті дослідження було виявлено тісний зв'язок страху та пасивних форм людського буття. Якщо для мислителів античної епохи було характерним акцентування на мужності і тлумачення страху як пов’язаного із людським розумінням та свідомим рішенням, то некласична філософія ХІХ століття та екзистенціалізм звернули увагу на онтологічний та екзистенційний характер страху, а отже, його фундаментальне значення. Загалом слід зауважити, що обидва аспекти страху (зв'язок із людським розумом та вкоріненість в самій людській екзистенції) не заперечують один одне, а лише презентують відмінні виміри людського буття – свободу та закинутість. Показано, що опозиція страху та мужності має онтологічний та екзистенційний аспекти й має сутнісно діалектичний характер, тісно пов’язана із співвідношенням людської діяльності і бездіяльності.Item Опозиція діяльності й бездіяльності людини в філософії Ч. Пірса (препринт)(ТОВ «Інновація», м. Дніпропетровськ, 2012) Снітько, Дмитро ЮрійовичUK: У статті аналізується феномен людської бездіяльності в прагматизмі Ч. Пірса. Особливу увагу приділено прагматистській концепції співвідношення віри й сумніву, а також основним чинникам і екзистенційним аспектам людської пасивності.Item Пасивність людини в психоаналізі З. Фрейда(Українська академія наук, Національний педагогічний університет ім. М. П. Драгоманова, Київ, 2013) Снітько, Дмитро ЮрійовичUK: Розглядається феномен людської бездіяльності в психоаналізі З. Фрейда. Особливу увагу приділено основним чинникам та екзистенційним аспектам людської пасивності.Item Рефлексія бездіяльності людини у філософії Томи Аквінського(Вищий інститут релігійних наук св. Томи Аквінського, Київ, 2013) Снітько, Дмитро ЮрійовичUK: Розтлянуто феномен людської бездіяльності в філософії Томи Аквінського. Особливу увагу приділено чинникам та екзистенційним аспектам співвідношення діяльності й бездіяльності людини.Item Соотношение человеческой бездеятельности и «не-деяния» в истории философии(Право и экономика, Минск, Республика Беларусь, 2012) Снитько, Дмитрий ЮрьевичRU: Автор анализирует соотношение феноменов бездеятельности и не-деяния на предмете истории философии и показывает, что данные феномены нельзя отождествлять и оба заслуживают отдельного внимания. Особое внимание акцентируется на екзистенциальных аспектах упомянутого соотношения.Item Соотношение человеческой бездеятельности и «не-деяния» в истории философии (препринт)(Право и экономика, Минск, Республика Беларусь, 2012) Снитько, Дмитрий ЮрьевичRU: Автор анализирует соотношение феноменов бездеятельности и не-деяния на предмете истории философии и показывает, что данные феномены нельзя отождествлять и оба заслуживают отдельного внимания. Особое внимание акцентируется на екзистенциальных аспектах упомянутого соотношения.Item Співвідношення діяльності й бездіяльності людини в філософській думці відродження(Дніпропетровський національний університет ім. Олеся Гончара, 2012) Снітько, Дмитро ЮрійовичUK: Аналізується співвідношення діяльності й бездіяльності людини в філософії епохи Відродження. Окрему увагу приділено причинам піднессення цінності практичної діяльності в епоху Відродження та екзистенційним аспектам опозиції діяльності і бездіяльності.Item Що надає знанню наукової строгості?(Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, Київ, 2011) Варшавський, Олександр ПавловичUK: Питання, виведене в назву роботи, обумовлене чиненайважливішою проблемою епістемалогії останнього століття - релятивізм знімає відповідальність з науковоrо пізнання. Оскільки доказовість, як і спростовність, уже не може вважатися критерієм достовірності знання, остільки увага автора спрямована на аналіз попередніх настанов стосовно сущого. Серед них не діловита, а саме питальна настанова відповідає науковій методичності.