Випуск 09 (АВФД)

Permanent URI for this collection


UK:
Зі статтями авторів, що не працюють в ДНУЗТ, можна ознайомитится на сайті Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського   або збірника   "Антропологічні виміри філософських досліджень"
EN:
Articles of authors who are not employees DNURT, is available online at Vernadsky National Library of Ukraine or at Collection of "Anthropological Measurements Of Philosophical Research"

Browse

Recent Submissions

Now showing 1 - 3 of 3
  • Item
    Антропологічні виміри філософських досліджень № 9, 2016 р.
    (Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту ім. акад. В. Лазаряна, Дніпропетровськ, 2016)
    UK: У збірнику представлені наукові статті, що висвітлюють та осмислюють нові грані людського існування на початку нового тисячоліття. Окрема увага зосереджується на формах їх оприявнення та рефлексії у філософії науки, культури, техніки, мови. Збірник призначено для співробітників науково-дослідних організацій, наукових, науково-педагогічних та інженерних працівників, докторантів, аспірантів, студентів вищих навчальних закладів.
  • Item
    Ambiguous Janus of Modern Democracy
    (Dnipropetrovsk National University of Railway Transport named after Academician V. Lazaryan, Dnipropetrovsk, 2016) Khmil, Volodymyr V.
    ENG: Purpose. The purpose of the research is to analyze ambiguous concept of democracy as a phenomenon of political and social formation based on political and instrumental approach. As a result, some deep fundamentals of human social existence and values as social life basis are blurred. Task. The task of this investigation is to reveal the concept of democracy in its invariative philosophical meaning and find the consequences of global social transformations towards social entropy. Methods of investigation. To implement the task an activity approach has been used with further possibility to single out two approaches - politological and philosophical. The focus on democracy from philosophic point of view makes possible to anticipate negative entropic processes that lead to future ambiguity. Subject matter. Chaotic social processes can result in ruined family, spiritual, legal and moral formations. Regulatory and legal paradigms are becoming less effective and entail disintegration of spiritual and value constituents of worldview causing necessary conditions for social entropy. Originality and Findings. Possible threats for human freedom that hinder the way to targeted prospects of mankind have been considered in the paper. Thus, taking into account all positive aspects of democracy, it is simultaneously becoming the tool of continuous differentiation of society into tiny autonomous communities similar to nomadic atomization of society. The concept based on moral substantial existence basis as in “axis time” by K. Jaspers that can prevent social entropy resulting in world anthropologic catastrophes has been grounded in the present research.
  • Item
    Антропологічний раціоналізм Декарта та його гуссерлівська рецепція
    (Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, Дніпропетровськ, 2016) Малівський, Анатолій Миколайович
    UKR: Мета. З’ясування особливостей Гуссерлівської рецепції антропологічного раціоналізму Декарта. Її реалізація передбачає послідовне розв’язання наступних задач: 1) схематично окреслити сучасне бачення базової інтенції філософування Картезія як антропологічного раціоналізму; 2) виокремити основні моменти рецепції Гуссерлем раціоналізму Декарта як деантропологізованого та проаналізувати радикалізацію його базового проекту як реантропологізацію. Висновки. В ході з’ясування питання про спосіб рецепції та завершення філософського проекту Декарта у вченні Едмунда Гуссерля автор виявляє, що оригінальність його рецепції антропологічного раціоналізму Декарта постає як парадоксальне поєднання заперечення наявності антропології в базовому проекті та перевідкриття її ключової ролі в ході радикалізації позиції Декарта. Продумуючи її шляхи, він приходить до перевідкриття ряду ключових ідей французького філософа, укорінених в його антропологічному раціоналізмові. До їх числа належать амбівалентність базової інтенції, відмова від уявлень про панраціоналізм Декарта, визнання нередукованості філософського методу до математичного, конститутивність людської присутності в новому раціоналізмі. Перспективи подальшого дослідження автор пов’язує з осмисленням змістовної спорідненості та спадкоємності двох великих мислителів, а саме - особистісним характером філософування та етична спрямованість їх шукань. Новизна. Звертання до гуссерлівської рецепції картезіанського проекту підтверджує тезу про істотну значимість антропології для базового проекту Декарта. Окреслений Гуссерлем варіант рецепції базового проекту Декарта є відтворення поверхових стереотипів епохи, котрі пов’язують шукання філософа з природничими науками та нехтують антропологічними вимірами. Запропонований варіант радикалізації проекту Декарта значною мірою є перевідкриттям ключової значимості антропологічних вимірів в шуканнях засновника раціоналізму. І хоча сам Гуссерль побоювався перетворення феноменології в антропологію, істотність тенденції антропологізації раціоналізму для його шукань є незаперечною.
© Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна