Please use this identifier to cite or link to this item: http://eadnurt.diit.edu.ua/jspui/handle/123456789/3984
Title: Процентный риск банка: методы оценки и управление
Other Titles: Процентний ризик банку: методи оцінки і управління
Bank Interest Rate Risk: Assessment and Management
Authors: Бобыль, Владимир Владимирович
Бобиль, Володимир Володимирович
Bobyl, Vladimir V.
Keywords: банк
процентный риск
методы оценки
риск-менеджмент
финансовые инструменты
процентний ризик
методи оцінки
ризик-менеджмент
фінансові інструменти
bank
interest rate risk
assessment methods
risk management
financial instruments
КОАІВ
Issue Date: 2015
Publisher: Изательство: Финансы и кредит
Abstract: RU: Тема. В связи с кризисными явлениями, когда на международном финансовом рынке происходят значительные структурные изменения, проблема создания эффективной системы управления процентным риском в банке приобрела в последнее время еще большую актуальность. Цели. Целью исследования является усовершенствование методологии оценки и управлением процентным риском с учетом международных стандартов банковской системы риск-менеджмента. Методология. В работе с помощью эконометрических методов проанализированы различные модели оценки процентного риска: коэффициентный, зональный, гэп-анализ, дюрация. Определены этапы (циклы) изменения процентных ставок и бизнес-решения (действия риск-менеджера) по каждому этапу. Результаты. Рассматриваются методы оценки специального процентного риска, который связан с финансовым состоянием эмитентами финансовых инструментов, и общего процентного риска, зависящего от рыночных колебаний процентных ставок, исследуются основные функциональных задачи структурных подразделений банка, задействованных в системе управления процентным риском (наблюдательный совет, правление, казначейство, исполнительный орган по риск-менеджменту), анализируются характеристики количественных параметров процентного риска (незначительный, умеренный, значительный) и эффективности системы управления процентным риском (высокое, удовлетворительное, низкое), даются рекомендации относительно оценки специального процентного риска с помощью определения класса эмитента финансового инструмента и установки лимита на общий процентный риск к экономическому капиталу банка (капитал под риском). Вывод. Сделан вывод о том, что проблема управления процентными рисками в банках вызвана, во-первых, влиянием мирового финансового кризиса, и, во-вторых, несоответствием системы риск-менеджмента современным тенденциям и уровню принимаемых банком процентных рисков. В процессе управления процентным риском необходимо отслеживания этапы (циклы) изменения процентных ставок, а также оценивать качественные параметры работы системы управления процентным риском банка. В условиях кризиса усовершенствование системы управления процентным риском является наиболее эффективным механизмом оптимизации продуктового ряда, повышение рентабельности и конкурентоспособности банка.
UK: Тема. У зв'язку з кризовими явищами, коли на міжнародному фінансовому ринку відбуваються значні структурні зміни, проблема створення ефективної системи управління процентним ризиком в банку останнім часом стала ще більш актуальною. Мета. Метою дослідження є удосконалення методології оцінки та управлінням процентним ризиком з урахуванням міжнародних стандартів банківської системи ризик-менеджменту. Методологія. В роботі за допомогою економетричних методів проаналізовані різні моделі оцінки процентного ризику: коефіцієнтний, зональний, геп-аналіз, дюрація. Визначено етапи (цикли) зміни процентних ставок та бізнес-рішення (дії ризик-менеджера) за кожним етапом. Результати. Розглядаються методи оцінки спеціального процентного ризику, який пов'язаний з фінансовим станом емітентам фінансових інструментів, і загального процентного ризику, залежного від ринкових коливань процентних ставок, досліджуються основні функціональні завдання структурних підрозділів банку, задіяних в системі управління процентним ризиком (наглядова рада, правління, казначейство, виконавчий орган з ризик-менеджменту), аналізуються характеристики кількісних параметрів процентного ризику (незначний, помірний, значний) та рівні ефективності системи управління процентним ризиком (високий, задовільний, низький), даються рекомендації щодо оцінки спеціального процентного ризику за допомогою визначення класу емітента фінансового інструменту і встановлення ліміту на загальний процентний ризик до економічного капіталу банку (капітал під ризиком). Висновок. Зроблено висновок про те, що проблема управління процентними ризиками в банках викликана, по-перше, впливом світової фінансової кризи, і, по-друге, невідповідністю системи ризик-менеджменту сучасним тенденціям і рівню прийнятих банком процентних ризиків. У процесі управління процентним ризиком необхідно відстеження етапи (цикли) зміни процентних ставок, а також оцінювати якісні параметри роботи системи управління процентним ризиком банку. В умовах кризи удосконалення системи управління процентним ризиком є найбільш ефективним механізмом оптимізації продуктового ряду, підвищення рентабельності і конкурентоспроможності банку.
EN: Importance. In connection with the crisis, when the international financial market is undergoing significant structural changes, the problem of creating an effective system for managing interest rate risk in the bank has recently become even more relevant. Objective. The aim of the study is to improve the methodology for assessing and managing interest rate risk in accordance with international standards of banking risk management system. Methods. In this paper we use econometric techniques to analyze different models of assessment of interest rate risk: coefficient, zone, gap analysis, duration. The stages (cycles) changes in interest rates and business decisions (actions risk manager) for each phase. Results. The methods of evaluation of special interest risk that is associated with the financial condition of the issuers of financial instruments, and the general interest rate risk, depending on market fluctuations in interest rates, will explore the basic functional tasks of structural units of the bank involved in the management of interest rate risk (the supervisory board, the board, the Treasury, the executive body of the Risk Management), the characteristics of the quantitative parameters of interest rate risk (minor, moderate, major) and the effectiveness of the management of interest rate risk (high, satisfactory, low), provides guidance on the assessment of special interest risk by determining the class of the issuer of a financial instrument and setting a limit on the overall interest rate risk to the bank's economic capital (capital at risk). Conclusions and Relevance. It is concluded that the problem of interest rate risk management in banks due to, firstly, the impact of the global financial crisis, and, secondly, the mismatch risk management system with modern trends and the level of interest rate risk taken by the bank. In the process of interest rate risk management is necessary to keep track of the steps (cycles) changes in interest rates, as well as to assess the quality parameters of the system for managing interest rate risk of the bank. In a crisis, improving the system of interest rate risk management is the most effective mechanism for optimizing product mix, improving the profitability and competitiveness of the bank.
Description: Бобыль, В. В. Процентный риск банка: методы оценки и управление: [препринт] / В. В. Бобыль // Финансовая аналитика: проблемы и решения. — Москва, 2015. — № 11 (245). — С. 27—35.
URI: http://eadnurt.diit.edu.ua/jspui/handle/123456789/3984
Appears in Collections:Статті КОіО (раніше КОАІВ)

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
Bobyl_2.pdf239,83 kBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.