Пожалуйста, используйте этот идентификатор, чтобы цитировать или ссылаться на этот ресурс: http://eadnurt.diit.edu.ua/jspui/handle/123456789/3008
Название: Трансцендентні світи гендеру
Другие названия: Трансцендентное пространство гендера
Transcendental Aspects of Gender
Авторы: Хміль, Володимир Васильович
Корх, Олександр Миколайович
Ключевые слова: гендерна етика
гендерний конструкт
фемінізм
комунікаційна дія
трансцендентне
гендерна рівність
гендерна справедливість
гендерная этика
гендерный конструкт
феминизм
коммуникативное действие
транс-цендентное
гендерное равенство
гендерная справедливость
gender ethics
gender construct
feminism
communicative action
transcendental
gender justice
КФС
Дата публикации: 2014
Издательство: ДНУЗТ
Краткий осмотр (реферат): UA: Мета. Піддати аналізу вихідні принципи гендерної філософії, застосовуючи методологічний інструментарій комунікативної прагматики. Показати, наскільки гендерний конструкт забезпечує формування гендерного гуманізму як одного з ідеалів демократичного суспільства. Уточнити гендерний глосарій “гендерна демократія”, “гендерна рівність” та “гендерна справедливість”. Методологія. Для здійснення теоретичниих розвідок в сфері феміністичної філософії, застосовується методологічний інструментарій комунікативної прагматики та дискурсивної етики, що були напрацьовані сучасними німецькими філософами Ю.Хабермасом, К.-О.Апелем для аналізу етичних гендерних принципів та шляхів їх легітимації. Наукова новизна. На основі методологічних розбіжностей між концепціями Ю.Хабермаса та К.-О.Апеля були виявлені два протилежні підходи до аналізу гендерної концепції - раціонально-прагматичний, який пропонує Й.Хабермас та трансцендентно-смислового К.-О. Апеля. Зміст статті допомагає уточнити категоріально-понятійний апарат гендерної концепції. В залежності від способу легітимації гендерної етичної теорії було виявлено, що поняття феміністського глосарію “гендерна демократія”, “гендерна рівність” та “гендерна справедливість” не несуть однакового змісту. Виходячи з аналізу програми комунікативної дії та консенсусу у Ю.Хабермаса поняття “гендерна рівність” виступає штучним соціальним конструктом, що має своє методологічне підґрунтя в когнітивізмі та звужує можливості легітимації гендерних цінностей. Поняття “гендерної справедливості”, згідно з концепцією К.-О. Апеля, засноване на трансцендентних морально-етичних відчуттях єдності статей, не скасовує нерівності обов’язків і зазіхань в способах буття та відтворює цивілізовану міру їх інаковості. Висновки. Перед стрімкими гендерними зрушеннями, що запропоновані суспільству, стоять вади віковічної вкоріненості моральних та духовних засад спільнот, з урахуванням соціо-культурної, національної та гендерної ідентичності. Плідне осмислення різноманітних підходів в феміністському напрямку філософії усе більше звужується в стезю взаємодоповнюючого характеру маскулінного та фемінного начал в людській природі з подальшим визнанням гендерних ролей, які відображають більш складну панораму духовного життя.
RU: Цель. Осуществить анализ исходных принципов гендерной философии, используя методологический инструментарий комуникативной прагматики. Показать, насколько гендерный конструкт обеспечивает реализацию гендерного гуманизма, как одного из идеалов демократического общества. Уточнить гендерный глоссарий: “гендерная демократия”, “гендерное равенство”, “гендерная справедливость”. Методология. Для реализации теоретического исследования в сфере феминистической философии используется методологический инструментарий коммуникативной прагматики и дискурсивной этики, которые были разработаны немецкими философами Й.Хабермасом и К.О.Апелем для реализации гендерных принципов и путей их легализации. Научная новизна. На основе методологических разногласий между концепциями Й.Хабермаса и К.-О.Апеля были выявлены два противоположных подхода к анализу гендерной теории – рационально-прагматический, который предлагает Й.Хабермас, и трансцендентно-смысловой К.-О. Апеля. Содержания статьи дает возможность уточнить категориально-понятийный аппарат гендерной теории. В зависимости от способа легитимации гендерной этической теории было выявлено, что понятие феминистического глоссария «гендерная демократия», «гендерное равенство», «гендерная справедливость» не несут одинаковое содержание. Исходя из анализа программы коммуникативного действия и дискурсивной этики Й.Хабермаса, понятие «гендерное равенство» выступает искусственным социальным конструктом, имеющим методологическую основу в когнитивизме и сужает возможности легитимации гендерных ценностей. Понятие «гендерная справедливость», согласно К.-О.Апелю, основывается на трансцендентном морально-этическом единстве полов, не упраздняя при этом неравенства обязанностей и предпочтений в способах жизни. Выводы. Предложенные обществу стремительные гендерные изменения, препятствуют существованию извечных и вкорененных моральных и духовных ценностей, базисом которых являются социально-культурные, национальные обычаи и традиции.
EN: This paper aims to analyze the basic principles of gender philosophy applying methodological tools of communicative pragmatics; to demonstrate how gender construct can provide gender humanism formation as one of the ideals of democratic society; to specify gender glossary terms such as “gender democracy”, “gender equality” and “gender justice”. Methodology. In order to investigate a theoretical framework in feminist philosophy, methodological tools of communicative pragmatics and discursive ethics that were elaborated by modern German philosophers J. Habermas, K.-O. Apel for analyzing ethical gender principles and their legitimation ways have been used in this research. Scientific novelty. Based on methodological differences in concepts of J. Habermas and K.-O. Apel, two opposite approaches to gender concept analysis – rational and pragmatic (Habermas) and transcendental conceptual (K.-O. Apel) have been found out. The article helps to specify the framework of categories and concepts. According to the legitimation way of gender ethical theory it was discovered that such notions as “gender democracy”, “gender equality” and “gender justice” do not have the same meanings. According to the analysis of communicative action program and consensus, the “gender equality” concept by Habermas is an artificial social construct that is methodologically grounded in cognitivism and diminishes the possibilities of gender values legitimation. According to K.-O. Apel, the concept of “gender justice” is based on transcendental moral and ethical sense of opposite genders unity and does not discharge unequal distribution of responsibilities and any invasion as well as represents certain extent of their difference. Conclusions. Fast growing gender changes in the society face ageold drawbacks of moral and spiritual principles of communities, taking into account social and cultural, national and gender identity. Thorough understanding of various approaches to feminism philosophy leads more to complementarity of male and female principles of humanity with further acceptance of gender roles that reflect more complicated panorama of spiritual life.
Описание: Корх, О. М. Трансцендентні світи гендеру / О. М. Корх, В. В. Хміль // Антропологічні виміри філософських досліджень. — 2014. — Вип. 5. — С. 69—76.
URI (Унифицированный идентификатор ресурса): http://ampr.diit.edu.ua/article/view/25045/22572
http://eadnurt.diit.edu.ua/jspui/handle/123456789/3008
ISSN: 2227–7242 (Print)
ІSSN 2304–9685 (Online)
Располагается в коллекциях:Статті КФС
Випуск 05 (АВФД)

Файлы этого ресурса:
Файл Описание РазмерФормат 
25045-43536-2-PB.pdf824,18 kBAdobe PDFПросмотреть/Открыть


Все ресурсы в архиве электронных ресурсов защищены авторским правом, все права сохранены.