Пожалуйста, используйте этот идентификатор, чтобы цитировать или ссылаться на этот ресурс: http://eadnurt.diit.edu.ua/jspui/handle/123456789/2997
Название: Хайдеггер об антропологических интенциях философствования Декарта
Другие названия: Гайдеґґер про антропологічні інтенції філософування Декарта
Heidegger about the Anthropological Intention of Descartes` Philosophizing
Авторы: Маливский, Анатолий Николаевич
Малівський, Анатолій Миколайович
Malivskyy, Anatoly N.
Malivs'kіy, A. M.
Malivskyi, Anatolii M.
Ключевые слова: антропология
техноморфизм
редукционизм
рационализм
свобода
самосозидание
этика
антропологія
техноморфізм
редукціонізм
раціоналізм
свобода
саморозбудова
етика
anthropology,
teсhnomorphism
reductionism
rationalism
freedom
self-creation
ethics
КФС
Дата публикации: 2013
Издательство: ДНУЗТ
Краткий осмотр (реферат): RU: Цель. Вычленить и осмыслить основные моменты хайдеггеровского видения ключевых идей философии Декарта в ходе поисков «другого начала» философствования как антропологии. Реализация поставленной цели предполагает решение следующих задач: обоснование идеи критического отношения Хайдеггера к устоявшимся техноморфным стереотипам о базовой интенции философии Декарта; реконструкцию контекста обращения Хайдеггера к осмыслению базовой интенции и основных мотивов философствования Декарта; анализ аутентичности оценок учения Декарта Хайдеггером в современной литературе. Методология. Существенный потенциал ходе конструктивного осмысления и теоретической реконструкции антропологической интенции философствования имеют достижения антропологически ориентированной мысли ХХ века, а именно – экзистенциализм, философская антропология, персонализм, коммуникативная философия. Особое значение приобретает наследие Хайдеггера, особенно его размышления о путях поиска и обретения содержательной альтернативы техницизму в виде «другого начала» философствования. Научная новизна. Анализ научной литературы, посвященной отношению Хайдеггер – Декарт, свидетельствует о доминировании усеченного понимания философии Декарта, лишенного антропологической составляющей, и, как следствие, игнорирование содержательной преемственности идей Декарта Хайдеггером. Обращаясь к соответствующим текстам Хайдеггера, посвященным осмыслению глубинных трансформаций Нового времени, мы обнаруживаем – именно антропология выступает в качестве краеугольного камня науки и техники. Осознание базисной роли антропологии в культуре Нового времени побуждает Хайдеггера посвящать многие страницы своих текстов деструкции устоявшихся представлений о самодостаточности науки, техники, мышления и обнаружению скрытых от поверхностного взгляда личностного характера философского знания. Выводы. Хайдеггер считает целесообразным уделить много внимания наследию Декарта как одного из тех фундаментальных мыслителей, чье творчество особенно важно в ходе одновременного осмысления как истоков европейской антропологии, так и становления основ техногенной цивилизации Нового времени. Наследие Хайдеггера в значительной мере способствует более аутентичному истолкованию базовой интенции и основных мотивов философствования Декарта. Открытие им новых перспектив в значительной степени обусловлено его собственной антропологической ориентацией, критическим отношением к линейной концепции истории философии, неприятием поверхностности техноморфного истолкования философии.
UK: Мета. Вичленити та осмислити основні моменті гайдеґґерівського бачення ключових ідей філософії Декарта в ході пошуків «другого начала» філософування як антропології. Реалізація поставленої мети передбачає розв’язання наступних задач: обґрунтування ідеї критичного ставлення Гайдеґґера до усталених техноморфних стереотипів про базову інтенцію філософії Декарта; реконструкція контексту звертання Гайдеґґера до осмислення інтенції та основних мотивів філософування Декарта; аналіз автентичності оцінок вчення Декарта Гайдеґґером в сучасній літературі. Методологія. Істотний потенціал в ході конструктивного осмислення та теоретичної реконструкції антропологічної інтенції філософування мають досягнення антропологічно орієнтованої думки ХХ століття, а саме – екзистенціалізм, філософська антропологія, персоналізм, комунікативна філософія. Особливого значення набуває спадщина Гайдеґґера, перш за все його міркування про шляхи пошуку та здобуття змістовної альтернативи техніцизму в вигляді «другого начала» філософування. Наукова новизна. Аналіз наукової літератури, присвяченої відношенню Гайдеґґер – Декарт, свідчить про домінування фрагментарного розуміння філософії Декарта, позбавленого антропологічної складової, та, як наслідок, ігнорування змістовної спадкоємності ідей Декарта Гайдеґґером. Звертаючись до відповідних текстів Гайдеґґера, присвяченим осмисленню глибинних трансформацій Нового часу, ми виявляємо – саме антропологія виступає в якості наріжного каменя науки та техніки. Усвідомлення базової ролі антропології в культурі Нового часу спонукає Гайдеґґера присвятити багато сторінок своїх текстів деструкції усталених уявлень про самодостатність науки, техніки, мислення та виявленню прихованих від поверхового ока особистісного характеру філософського знання. Висновки. Гайдеґґер вважає доцільним приділення великої уваги спадщині Декарта як одного з тих фундаментальних мислителів, чия творчість особливо значуща в ході одночасного осмислення як витоків європейської антропології, так і становлення основ техногенної цивілізації Нового часу. Спадщина Гайдеґґера значною мірою сприяє більш автентичному тлумаченню базової інтенції та основних мотивів філософування Декарта. Відкриття ним нових перспектив значною мірою зумовлено його власною антропологічною орієнтацією, критичним ставленням до лінійної концепції історії філософії, неприйняттям поверховості техноморфного тлумачення філософії.
EN: The purpose of the article is to single out and comprehend the key points of Heidegger`s vision of the main ideas of Descartes` philosophy while searching «the other beginning» of philosophizing as anthropology. The implementation of the objective assumes the solution of the following tasks: justification of the Heidegger`s idea of the critical relation to the established stereotypes of technomorphism about the basic intention of Descartes` philosophy, the reconstruction of the context of Heidegger`s considering the understanding of the basic intention and main motives of Descartes` philosophizing, the authenticity analysis of the reception of Descartes` doctrine by Heidegger in modern literature. Methodology. The achievements of the anthropologically focused thought of the 20th century, namely existentialism, philosophical anthropology, personalism, communicative philosophy have the essential potential during the constructive judgment and theoretical reconstruction of anthropological intention of philosophizing. Heidegger's heritage takes on a special significance, especially his reflections about the ways of searching and finding a substantial alternative to the technicism in the form of «the other beginning» of philosophizing. Scientific novelty. The analysis of the scientific literature, devoted to the relationship of Heidegger – Descartes, testifies to the domination of the truncated understanding of Descartes`s philosophy deprived of an anthropological component, and, as a result, ignoration of the substantial succession of the Descartes` ideas by Heidegger. Considering Heidegger's corresponding texts devoted to the understanding of the deep transformations of the New time, we find out the anthropology as a cornerstone of science and technology. Understanding the basic part of anthropology in the culture of the New time makes Heidegger devote much attention to the destruction of the established ideas of self-sufficiency of science, technology, thinking and to the detection of those hidden ones from a superficial view of personal nature of philosophical knowledge. Conclusions. Heidegger reasonably decides to pay much attention to Descartes` heritage as one of the fundamental thinkers, whose works are especially important during the simultaneous understanding of both the sources of the European anthropology, and the formation of the bases of the technogenic civilization of the New time. Heidegger's heritage considerably contributes to more authentic interpretation of the basic intention and the main motives of Descartes` philosophy. His opening new prospects to a considerable degree is caused by his own anthropological orientation, critical attitude to the linear concept of the history of philosophy, the rejection of superficial teсhnomorphism interpretation of philosophy.
Описание: Маливский, А. Н. Хайдеггер об антропологических интенциях философствования декарта / А. Н. Маливский // Антропологічні виміри філософських досліджень. — 2013. — Вип. 3. — С. 14—22. — Библиогр. в конце ст.
URI (Унифицированный идентификатор ресурса): http://ampr.diit.edu.ua/article/view/14245/16615
http://eadnurt.diit.edu.ua/jspui/handle/123456789/2997
ISSN: 2227–7242 (Print)
ІSSN 2304–9685 (Online)
Располагается в коллекциях:Статті КФС
Випуск 03 (АВФД)

Файлы этого ресурса:
Файл Описание РазмерФормат 
14245-28399-3-PB.pdf555,87 kBAdobe PDFПросмотреть/Открыть


Все ресурсы в архиве электронных ресурсов защищены авторским правом, все права сохранены.