Жанр послання у ранній творчості О. Поупа: ”Елоїза – Абеляру” (препринт)

Abstract

UK: Послання ”Елоїза – Абеляру” займає особливе місце серед усіх творів О. Поупа, оскільки є єдиним прикладом листа, повністю написаного від імені жінки, це справжня, при цьому широко відома історія людей, що жили колись. В основі поупівського послання ”Елоїза – Абеляру” лежить свого роду класицистичний конфлікт обов’язку й почуття, при цьому стилістично він виражається в емфатично-схвильованих репліках-вигуках, але дуже витончено й уміло побудованих. У цьому творі ми знову спостерігаємо своєрідне накладання класицистичної й барокової стилістики, що є основою рокайльно-сентиментального синкретизму.

RU: Послание ”Элоиза – Абеляру” занимает особое место среди всех сочинений А. Поупа, поскольку является единственным примером письма, написанного полностью от имени женщины. Это история действительно живших некогда людей и история, широко известная. В основе поуповского послания ”Элоиза – Абеляру” лежит своего рода классицистический конфликт долга и чувства, при этом стилистически этот конфликт выражается в эмфатически-взволнованных репликах-восклицаниях, но весьма изящно выраженных, умело построенных. В данном произведении мы вновь сталкиваемся со своеобразным наложением друг на друга классицистической и барочной стилистики, что является основой рокайльно-сентиментального синкретизма.

EN: The poem ”Eloiza to Abelard” takes a special place among A.Pope's works as is the only example of the letter written completely on behalf of the woman. It is history of people who really lived and the history which is widely known. A kind of classicism conflict of a debt and feeling is laid in the basis of the poem which is expressed in the emphatically excited words and exclamations, but very gracefully expressed, skillfully constructed. In this work we face again a peculiar imposing of classicistic and baroque stylistics at each other that reflects the features of rococo and sentimentalism mixture.