Descartes on Open Knowledge and Human Perfection
Loading...
Date
2022
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Ukrainian State University of Science and Technologies, Dnipro
Abstract
ENG: Purpose. The purpose is to justify the validity of interpreting Descartes’ teachings as an enquiry into the search for forms and means of improving human nature, which implies a focus on the way he understands the openness of knowledge and education. The problem is considered from the perspective of representatives of university commu-nities (teachers and librarians), historically included in the communication structure and system of the institution, including through the creation, management, use, preservation and dissemination of knowledge. Theoretical basis. One of the tenets of Descartes’ teachings is his desire to improve the human being. For our consideration, it is fun-damentally important that Descartes uses "knowledge" not only in a narrow sense – as natural scientific knowledge, but also in a broader sense. In the context of the theme of the study, the most important case is when the thinker re-calls the knowledge that every person experiences without referring to philosophy. It is this knowledge that, for Descartes, is key in resolving the central problem of his ethics – how can human nature be perfected? For our con-sideration of Descartes’ key points, it is fair to focus on the manifestation of the phenomenon of altruism in Des-cartes’ philosophy and on the representative fact of his inner openness – his willingness to engage in dialogue. He appreciates and encourages his interlocutors to turn to books, which are a form of representation of the vivid person-alities of their authors. Originality. For the first time in the research literature, the thesis of René Descartes as one of the forerunners of the open knowledge system is substantiated. The arguments are given for the validity of Des-cartes’ interpretation of the demand of his own epoch for the search of effective forms of human improvement. Conclusions. The idea of justification of Descartes’ philosophical legacy as a predictor of open knowledge became possible under the condition of paying attention to the anthropological turn he made and finding substantive ana-logues of openness, including open education. Drawing on Christianity as the basis for altruism, Descartes demon-strates a caring attitude towards the achievements of previous generations on the path of personal self-development. His attention is rightly drawn to education and books as representations of vibrant personalities. Their authentic and productive assimilation is possible only under the condition of a caring attitude towards the public good, which in-volves the intellectual volunteering of teachers and librarians. It is about self-realization through altruistic self-improvement, i.e. intellectual charity, which is especially evident today during martial law in Ukraine and is volun-tary, conscious and free work for the benefit of others.
UKR: Мета – обґрунтувати правомірність інтерпретації вчення Декарта як запиту на пошук форм та засобів вдосконалення природи людини, що передбачає зосередження уваги на способі розуміння ним відкритості знань та освіти. Проблема розглядається з точки зору представників університетських спільнот (виклада-чів і бібліотекарів), які історично включені в структуру і систему комунікацій навчального закладу, в т.ч. шляхом створення, управління, використання, збереження та поширення знань. Теоретичний базис. До числа центральних моментів вчення Декарта належить його прагнення вдосконалити людину. Для нашого розгляду принципову важливість має той факт, що поняття "знання" Декарт вживає не лише у вузькому значенні – як природничо-наукове знання, але й у більш широкому. В контексті теми дослідження найбільш важливим є той випадок, коли мислитель згадує про ті знання, які кожна людина переживає без звертання до філософії. Саме ці знання і є для Декарта ключовими в процесі вирішення основної пробле-ми його етики – як можна вдосконалити природу людини? Для нашого розгляду ключових положень Де-карта слушною є увага до прояву феномену альтруїзму в філософії Декарта, а також до репрезентативного факту його внутрішньої відкритості – готовності до діалогу. Він високо цінує та рекомендує своїм співрозмовникам звертання до книг, які є формою репрезентації яскравих особистостей їх авторів. Наукова новизна. Вперше в дослідницькій літературі обґрунтована теза про Рене Декарта як одного з попередників системи відкритого знання. Аргументована правомірність тлумачення Декартом запиту власної епохи на пошуки дієвих форм вдосконалення людини. Висновки. Обґрунтування ідеї правомір-ності тлумачення філософської спадщини Декарта як провісника відкритих знань стало можливим за умо-ви уваги до здійсненого ним антропологічного повороту і знаходження змістовних аналогів відкритості, в т.ч. відкритої освіти. Опираючись на християнство як підґрунтя альтруїзму, Декарт демонструє турботли-ве ставлення до здобутків попередніх поколінь на шляху саморозбудови особистості. Його увагу заслуже-но привертають освіта та книги як репрезентанти яскравих особистостей. Їх автентичне та продуктивне засвоєння можливе лише за умови турботливого ставлення до суспільного блага, що передбачає інтелек-туальне волонтерство викладачів і бібліотекарів. Йдеться про самореалізацію себе на шляхах аль-труїстичного самовдосконалення, тобто інтелектуального благодійництва, яке особливо яскраво прояв-ляється сьогодні в період воєнного стану в Україні і є добровільною свідомою й безкоштовною працею на користь інших.
UKR: Мета – обґрунтувати правомірність інтерпретації вчення Декарта як запиту на пошук форм та засобів вдосконалення природи людини, що передбачає зосередження уваги на способі розуміння ним відкритості знань та освіти. Проблема розглядається з точки зору представників університетських спільнот (виклада-чів і бібліотекарів), які історично включені в структуру і систему комунікацій навчального закладу, в т.ч. шляхом створення, управління, використання, збереження та поширення знань. Теоретичний базис. До числа центральних моментів вчення Декарта належить його прагнення вдосконалити людину. Для нашого розгляду принципову важливість має той факт, що поняття "знання" Декарт вживає не лише у вузькому значенні – як природничо-наукове знання, але й у більш широкому. В контексті теми дослідження найбільш важливим є той випадок, коли мислитель згадує про ті знання, які кожна людина переживає без звертання до філософії. Саме ці знання і є для Декарта ключовими в процесі вирішення основної пробле-ми його етики – як можна вдосконалити природу людини? Для нашого розгляду ключових положень Де-карта слушною є увага до прояву феномену альтруїзму в філософії Декарта, а також до репрезентативного факту його внутрішньої відкритості – готовності до діалогу. Він високо цінує та рекомендує своїм співрозмовникам звертання до книг, які є формою репрезентації яскравих особистостей їх авторів. Наукова новизна. Вперше в дослідницькій літературі обґрунтована теза про Рене Декарта як одного з попередників системи відкритого знання. Аргументована правомірність тлумачення Декартом запиту власної епохи на пошуки дієвих форм вдосконалення людини. Висновки. Обґрунтування ідеї правомір-ності тлумачення філософської спадщини Декарта як провісника відкритих знань стало можливим за умо-ви уваги до здійсненого ним антропологічного повороту і знаходження змістовних аналогів відкритості, в т.ч. відкритої освіти. Опираючись на християнство як підґрунтя альтруїзму, Декарт демонструє турботли-ве ставлення до здобутків попередніх поколінь на шляху саморозбудови особистості. Його увагу заслуже-но привертають освіта та книги як репрезентанти яскравих особистостей. Їх автентичне та продуктивне засвоєння можливе лише за умови турботливого ставлення до суспільного блага, що передбачає інтелек-туальне волонтерство викладачів і бібліотекарів. Йдеться про самореалізацію себе на шляхах аль-труїстичного самовдосконалення, тобто інтелектуального благодійництва, яке особливо яскраво прояв-ляється сьогодні в період воєнного стану в Україні і є добровільною свідомою й безкоштовною працею на користь інших.
Description
T. Kolesnykova: ORCID 0000-0002-4603-4375, A. Malivskyi: ORCID 0000-0002-6923-5145
Keywords
open knowledge, open education, universities, university libraries, teachers, ntellectual volunteering, improvement of human nature, відкрита освіта, відкриті знання, вдосконалення природи людини, Декарт, викладачі, університетські бібліотеки, університети, інтелектуальне волонтерство, КФУ, НТБ
Citation
Kolesnykova T. O., Malivskyi A. M. Descartes on Open Knowledge and Human Perfection. Антропологічні виміри філософських досліджень. 2022. Вип. 22. С. 14–25. DOI: 10.15802/ampr.v0i22.271318.