Browse
Recent Submissions
Item Забезпечення збереження та розвитку інтелектуального капіталу соціально-економічних систем в процесі цифровізації(Видавнича група «Наукові перспективи», Київ, 2024) Бобиль, Володимир Володимирович; Марценюк, Лариса Володимирiвна; Матусевич, Олексій Олександрович; Лебедєва, Валентина КостянтинівнаUKR: В умовах переходу до економіки знань та інформаційного суспільства, інтелектуальний капітал є сукупністю інформаційно-інтелектуальної та людської складових. Інтелектуальний та людський капітал є результатом забезпечення та ефективної реалізації відповідних форм економічного потенціалу суспільства. Метою управління інтелектуальним капіталом суспільства в системі сталого розвитку є досягнення значного результату від його використання за умови оптимізації витрат на його розвиток, передусім витрат на освіту. Освіта є одним із найважливіших складників розвитку інтелектуального капіталу. В результаті дослідження вивчено умови забезпечення інтелектуального потенціалу та відтворення інтелектуального капіталу в комплексі галузей економіки знань. Можливості відтворення та реалізації інтелектуальних ресурсів обмежені. Їх рівень визначає обсяг економічних ресурсів, що виділяються бізнесом та державою, на формування та розвиток відповідної інфраструктури, яка забезпечує формування продуктивних сил, виробництво, накопичення та передачу знань. Проведено порівняльний аналіз показників досліджуваної сфери в економіці України та держав-лідерів у галузі інноваційного розвитку. Сформульовано аспекти розвитку концепції людського інтелектуального капіталу в цифровій економіці. Інтелектуальний потенціал людини визначається як сукупність здібностей індивіда на основі отриманої та обробленої інформації, що дозволяє створювати нові знання та отримувати з них вигоду та користь, у тому числі для цілей саморозвитку. На індивідуальному рівні людський інтелектуальний капітал включає інтелектуальний потенціал, що формується на основі багатокомпонентної моделі інтелекту, ментального інструментарію та неявних невідчужуваних знань. Організація представляє собою інтелектуальний соціально-економічний суб'єкт, якому притаманні, також як і працівникові, ті самі компоненти інтелекту, але у специфічному вираженні. В статті розглянуто розвиток людського інтелектуального капіталу та управління ним в умовах цифрової трансформації та застосування технологій інтелектуально-інноваційної діяльності соціально-економічних систем.Item Забезпечення збереження та розвитку інтелектуального капіталу соціально-економічних систем в процесі цифровізації(Видавнича група «Наукові перспективи», 2024) Бобиль, Володимир Володимирович; Марценюк, Лариса Володимирівна; Матусевич, Олексій Олександрович; Лебедєва, Валентина КостянтинівнаUKR: В умовах переходу до економіки знань та інформаційного суспільства, інтелектуальний капітал є сукупністю інформаційно-інтелектуальної та людської складових. Інтелектуальний та людський капітал є результатом забезпечення та ефективної реалізації відповідних форм економічного потенціалу суспільства. Метою управління інтелектуальним капіталом суспільства в системі сталого розвитку є досягнення значного результату від його використання за умови оптимізації витрат на його розвиток, передусім витрат на освіту. Освіта є одним із найважливіших складників розвитку інтелектуального капіталу. В результаті дослідження вивчено умови забезпечення інтелектуального потенціалу та відтворення інтелектуального капіталу в комплексі галузей економіки знань. Можливості відтворення та реалізації інтелектуальних ресурсів обмежені. Їх рівень визначає обсяг економічних ресурсів, що виділяються бізнесом та державою, на формування та розвиток відповідної інфраструктури, яка забезпечує формування продуктивних сил, виробництво, накопичення та передачу знань. Проведено порівняльний аналіз показників досліджуваної сфери в економіці України та держав-лідерів у галузі інноваційного розвитку. Сформульовано аспекти розвитку концепції людського інтелектуального капіталу в цифровій економіці. Інтелектуальний потенціал людини визначається як сукупність здібностей індивіда на основі отриманої та обробленої інформації, що дозволяє створювати нові знання та отримувати з них вигоду та користь, у тому числі для цілей саморозвитку. На індивідуальному рівні людський інтелектуальний капітал включає інтелектуальний потенціал, що формується на основі багатокомпонентної моделі інтелекту, ментального інструментарію та неявних невідчужуваних знань. Організація представляє собою інтелектуальний соціально-економічний суб'єкт, якому притаманні, також як і працівникові, ті самі компоненти інтелекту, але у специфічному вираженні. В статті розглянуто розвиток людського інтелектуального капіталу та управління ним в умовах цифрової трансформації та застосування технологій інтелектуально-інноваційної діяльності соціально-економічних систем.Item Соціальні підвалини макроекономічної політики початку 20-х років ХХІ століття: від подолання рецесії до занурення у стагнацію(Полтавський державний аграрний університет, 2022) Білоцерківець, Володимир ВікторовичUKR: Показано, що центральні банки США, Великої Британії, Швейцарії для приборкання двопорядкових показників інфляції змушені вдаватись до підвищення облікових ставок, ініціювати перехід до політики різких монетарних рестрикцій. Визначено, що вимушені дії ще у більшому ступені актуалізують потребу в ширшому застосуванні інструментарію фіскальної політики як інструментарію макроекономічного регулювання відновлення національних економік, їх стратегічного розвитку. Доведено, що найближчі роки постковідного соціально-економічного розвитку, відбудови глобальної та національних економік-лідерів будуть демонструвати першочергову важливість фіскальної політики як ключового макроекономічного інструменту відновлення.Item Формування податкової політики та трансформація її змісту в умовах нестабільності: теоретико-методологічні засади дослідження(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2022) Білоцерківець, Володимир Вікторович; Компанієць, Сергій ВолодимировичUKR: Доведено, що національна економіка України як самоорганізаційна цілісність у значній мірі зберігає стабільність й здатність до самовідтворення та самовідновлення в умовах надзвичайно потужних та руйнівних зовнішніх викликів 20-х рр. ХХІ століття. Розкриті пріоритети стабільного функціонування національної економіки в умовах війни та повоєнного відновлення, що вимагають широкого застосування державою дискреційних заходів. Визначено, що серед дискреційних заходів провідні позиції мають належати трансформації національної податкової політики, суттєвому, науково аргументованому та обґрунтованому перегляду її змістовного наповнення, функцій, задач та конкретного інструментарію, що має використовуватись за нових обставин.Item Регулювання та інфраструктурна підтримка зовнішньої торгівлі(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2022) Завгородня, Олена Олександрівна; Жмуренко, Віталій ГеннадійовичUKR: Розкрито провідну роль міжнародної торгівлі як рушія економічного зростання та каталізатора соціально-економічного розвитку. Обґрунтовано мультикомпонентність (багатозадачність) сучасної цільової функції державного регулювання зовнішньої торгівлі. Конкретизовано функції самоврядних інституцій, спеціалізованих на координації зовнішньоторговельної діяльності суб’єктів господарювання, зокрема акцентована увага на організації та модерації діалогу «влада - бізнес», що сприяє підвищенню ефективності та результативності експортно-імпортних комерційних операцій підприємницького сектору, скороченню трансакційних витрат та непродуктивних витрат часу при бізнес-комунікаціях, колабораціях В2В, В2G і G2B. Відзначено, що загальним знаменником узгодженості інтересів мають стати імперативи ефективного використання і розширеного відтворення економічного потенціалу України за рахунок її залучення в систему світового поділу праці та мінімізації ризиків національній економічній безпеці.Item Фактори управління привласненням інформаційно-цифрового інтелектуального продукту в умовах знаннєво-інформаційної революції(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2022) Леонідов, Ігор ЛеонідовичUKR: Мета. Виявлення особливостей привласнення інформаційно-цифрового інтелектуального продукту в національній економіці України та факторів його управління. Методика. міждисциплінарний праксеологічно-системний метод. Результати. Виробниче використання інтелектуального продукту в ланках ланцюга набуття його олюднененого «безпесередньо – опосередкованого». Наукова новизна. Характеристики екстерналізації привласнення інтелектуального продукту в національній економіці України формалізовано як обмеження системи продуктового трансферу та відповідних факторів управління. Практична значимість. На етапах екстерналізації привласнення інтелектуального продукту виявлено у якості альтернатив його виробничого використання.Item Про загальну і спеціальні теорії цінності(Видавничий дім “Академперіодика”, Київ, 2022) Тарасевич, Віктор МиколайовичUKR: Ретроспективно розглянуто класичні й новітні концепції і теорії вартості й цінності. Акцентовано на синтетичних і фундаментальних розробках, необхідності їх розвитку з огляду на випереджальну експансію сфери олюднення. Висунуто гіпотезу про всезагальність і складність ціннісних відносин. Визначено їх філософсько-загальнонауковий і економічний зміст. Ціннісні відносини (цінність) представлено як складну систему суб’єкт-суб’єктних відносин з приводу взаємопов’язаних і економічно значимих для суб’єктів відповідностей: а) між суб’єктивним образом реального об’єкта й самим реальним об’єктом, у тому числі між різними елементами першого, з одного боку, і різними елементами останнього – з іншого; б) між різними елементами суб’єктивного образа реального об’єкта; в) між різними елементами реального об’єкта. Зазначена система є ядром фундаментальної теоретичної моделі (схеми) цінності. Охарактеризовано кориснісну і витратнісну складові цінності, а також тріалектику її загального, особливого й унікального. Загальна складова цінності притаманна всім ерам і епохам розвитку людства, особлива – окремим епохам і сферам діяльності, унікальна – окремим способам виробництва. Розроблено темпоральний простір загальної теорії цінності в координатах результатів діяльності, сфер і атрибутів, вимірів, а також історичних рамок діяльності й цінності. Показано позиціювання в ньому теорії трудової вартості. Розглянуто історичну коеволюцію діяльності й цінності в контексті співіснування та зміни ер і епох розвитку людства. Запропоновано концептуальну і фундаментальну теоретичну схему загальної теорії цінності. Ядра спеціальних теорій цінності набувають статусу часткових теоретичних схем загальної теорії цінності. Зроблено висновок про необхідність каталізації наукових пошуків тих нових спеціальних теорій цінності, які здатні адекватно описати й пояснити ціннісні відносини в олюдненні (опосередкованому, безпосередньому і в цілому), в тому числі у створенні знаннєвих і знаннєво-інформаційних продуктів.Item Антична цивілізація: народження поліса-держави(Інститут економіки та прогнозування НАН України, Київ, 2022) Тарасевич, Віктор МиколайовичUKR: Ця стаття продовжує цикл публікацій про універсумну еволюцію античної цивілізації, її субцивілізацій та присвячена розгляду суперечливих соціально-економічних та політичних процесів в афінському ареалі Стародавньої Греції у другій половині VIII – першій половині IV ст. до н. е. Увага акцентована на характеристиці важливих етапів державотворення в Афінах. Показано, що прискорений розвиток ринкових та товарно-грошових відносин у VII – VI ст. до н. е., каталізований, зокрема, великою колонізацією, збільшує ряди неродових, але багатих ремісників, торговців, купців, лихварів, фетів-боржників, сприяє витісненню патріархального рабства класичним. Поглиблений розрив між економічною роллю, що змінилася і зростає, вказаних кластерів та їх політичним безправ'ям, а також розкол евпатридів на ринковиків і традиціоналістів стимулював важливі продержавні реформи, у тому числі кодифікацію звичайного права, заснування судів, початок утворення адміністративно-територіальних округів, не розподілом. Показано, що занепад родового ладу відбувався за участю самої родової знаті, яка переслідувала своєкорисливі інтереси, що призвело до перемоги діакріїв та зародження держави. Проаналізовано роль політичної діяльності Солона у формуванні Афінської держави, тиранії Пісістрата, реформ Клісфена – Перікла, які сприяли народженню поліса-держави. І якщо в переважній більшості випадків політичні режими дрейфують від демократії до авторитаризму та тоталітаризму, то в Афінах, навпаки, домінує демократизація. Зроблено висновок, що саме з реформами Перікла в Афінах завершується формування демократичного устрою в його класичній формі.Item Сучасна кореволюція: машинізована людина і/або олюднена машина(Академперіодика НАН України, 2022) Тарасевич, Віктор МиколайовичUKR: Мета. Визначити новітній техніко-економічний зміст, перспективи і межі машинізації духовних сутнісних людських сил. Методика. Використано версію інтеграційного методу, як єдність діяльнісного, синергетичного та інстуційного підходів. Результати. Сучасну кореволюцію подано як важливу складову історичного переходу від ери опредмечування до ери олюднення, від індустріальної епохи до постіндустріальної та епохальної олюднюючої революції; діалектичну єдність революцій – новітньої промислової та знаннєво-інформаційно-цифрової – у контексті глобальних еволюційно-революційних процесів. Охарактеризовано минулий механічний, сучасний електронно-цифровий та майбутній постелектронний етапи знаннєво-інформаційно-цифрової революції. Розглянуто трансформацію електронно-обчислювальної машини в інформаційно-комунікаційну машину з можливою квантовою, біологічною і/або оптичною елементною базою. Обґрунтовано концепти «людинорозмірна пізнавальна система» і «машинорозмірна когнітивна система». У межах діалектики цих систем акцентовано на їх відносній відособленості, первинності, домінуванні першої над останньою, включеності останньої в першу. Визначено імовірні будову і структуру машинорозмірних когнітивних систем. Зокрема, прийнято, що сенсорно-когнітивну роботу з поверхневим шаром об'єкта виконують машини-сенсори, генералізаторно-когнітивну роботу з підповерхневим шаром об'єкта – машини-генералізатори, інтелектуально-когнітивну роботу із сутнісно-рівневими шарами об\\\'єкта – машини-інтелектори, когнітивно-прикладну роботу з цільовим шаром об'єкта – машини-прагматизатори, когнітивно-інтегративну роботу з об'єктом як цілісністю – машини-інтегратори. Енергетичну, комунікаційну, управлінську роботу і функції зберігання похідних інформаційно-цифрових продуктів покликані виконувати, відповідно, такі машини, як енергайзери, комунікатори, менеджери і сторейджери. На прикладі взаємодії чуттєво-емоційної пізнавальної діяльності людини і активності сенсорної машини, а також людської пам'яті й систем сторейджерів показано і визначальну роль людини, і зростаючу роль машини в сучасних пізнавально-когнітивних процесах. Отже, незважаючи на активну машинізацію духовно-психічних олюднених сутнісних людських сил, головним актором сучасної кореволюції та знаннєво-інформаційно-цифрової революції залишається людина. Наукова новизна. Вперше визначено межі машинізації людини та альтернативи інформаційно-цифрової економіки. Практична значимість. Отримані результати дозволять удосконалити стратегічне планування та держане регулювання інформаційно-цифрової економіки в контексті соціальних процесів в національній та глобальній економіці.Item Антична цивілізація: еволюція Мікен і революція «темних віків»(Інститут економіки та прогнозування НАН України, Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2020) Тарасевич, Віктор МиколайовичUKR: Ця стаття продовжує цикл публікацій, присвячених універсумній еволюції античної цивілізації і її субцивілізацій. Мета. Проаналізувати еволюцію Мікенського цивілізаційного ареалу і революційні зрушення "темних віків". Методика. Використано версію інтеграційного методу, як єдність діяльнісного та інстуційного підходів. Результати. Показано, що Микенський цивілізаційний ареал, як і крито-Кікладський, належить до серединного субтипу східного типу громадської еволюції, проте, на відміну від останнього, в ньому досить виразно окреслилися прибережний і внутрішньоматерикові субареали. При переважанні їх загальних серединно-східно-західних (ССЗ) характеристик в першому порівняно висока значущість західного компонента, а тому йому притаманний серединно-західний субтип східного типу, а в другому переважає серединний компонент, що характерно для серединно-серединного субтипу східного типу еволюції. Дорійські завоювання субмикенського періоду перервали домінування східної лінії громадської еволюції Стародавньої Греції. Палацові господарства були зруйновані, а разом з ними – відповідні суспільні форми. "Залізна революція" X–XI століть каталізувала процеси, іманентні серединному типу суспільної еволюції. У гомерівську епоху, з одного боку, про свої претензії на домінування "заявили" компоненти універсальної серединності, в тому числі технологічні патерни неполивного землеробства, скотарства, річкового і морського промислу, общинна військова демократія, КІ общинне привласнення неподільної землі, ключових знарядь діяльності і протоінститутів. З другого боку, з’являються компоненти нової, особливої серединності, наприклад, ККл(С)Пр форма екзоприсвоєння землі і знарядь діяльності, ККл(С)О форма ендоприсвоєння СЛСол і інститутів. На жаль, дефіцит історичних даних не дозволяє досить точно визначити субтип еволюції гомерівського суспільства. Наукова новизна. Вперше показано революційний характер подій «темних віків». Практична значимість. Отримані результати сприятимуть визначенню стратегічних аспектів еволюції християнської цивілізації.Item Economic Aspects of Transfer of Educational Technologies at Context of Appropriation of Intellectual Product(Emerald Publishing Limited, United Kingdom, 2022) Leonidov, Ihor L.; Kovalchuk, Daria K.; Lebedeva, Valentyna K.; Tarasevich, Victor N.ENG: Purpose. The authors aim to analyze the specific of transfer of educational technologies as a demonstration of them appropriation as of intellectual product was represented in the article. The looks of Ukrainian and foreign scientists on the place of educational technologies in the composition of intellectual capital was analysed. The motives of appropriation of the intellectual product as factors of the mechanism of governance of transfer of educational technologies were defined. Methodology. Systems analyze. On a functional level, this mechanism formalises motives of creation of an environment of transfer of educational technologies for a partnership of all interested sides was discovered. Findings. Directions of transfer of educational technologies obtained actualisation on the basis of analysis of the marked motives. Composition of subjects of transfer of educational technologies per their roles as seller, legislator (government authorised organs), technological broker, buyer, was concretised. The contradiction of priorities among economic interests, motives and actions at a combination of roles within one subject was revealed. The factors of external appropriation of the intellectual product by subjects on the stages of “preparation – legitimation – restriction” were found out. The common and distinctive traits of the stages of “preparation – legitimation – restriction” were found. Originality. The basic criteria of transfer of educational technologies on the stages of preparation, legitimation and restriction were proposed. The criteria of institutionalisation of external interactions of subjects of the transfer of educational technologies were formalised. Updating of an educational network, including the use of open platforms of informatively-communication technologies and cloudy servers, was proposed. Practical value. Actual directions of further researches of transfer of educational technologies, methodologies of determination of their market prices with the use of modern ICT, development of the special economic-mathematical models of such estimation was delineated.Item Глобальні чинники особливостей сучасної міжнародної торгівлі(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2022) Лебедєва, Валентина Костянтинівна; Узлова, Марія ЮріївнаUKR: Мета. Автори ставлять за мету визначення глобальних чинників особливостей сучасної міжнародної торгівлі. Методика. Компаративний аналіз. Результати. Визначено глобальні чинники динаміки сучасної міжнародної торгівлі, у тому числі вплив мережевих технологій, спеціалізації та кооперування тощо. Наукова новизна. Обгрунтовано, що у сучасних умовах інформація та знання стають одним із провідних об’єктів купівлі-продажу у міжнародній торгівлі. Практична значимість. Отримані результати можуть бути використані у прийнятті рішень щодо торговельної політики країни.Item Сутність та методи фінансування міжнародної торгівлі(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2022) Лебедєва, Валентина Костянтинівна; Панайот, Анастасія ОлександрівнаUKR: Мета. Автори ставлять за мету дослідження сутності та методів фінансування міжнародної торгівлі. Методика. Системний аналіз. Результати. Визначено особливості короткострокового фінансування експорту, переваги авансової форми фінансування та її певні недоліки. Розглянуто особливості товарообмінних угод. Наукова новизна. Виявлено умови ефективності складних компенсаційних угод. Практична значимість. Отримані результати можуть бути використані у прийнятті рішень щодо методу фінансування міжнародної торгівлі.Item Аналiз сучасних тенденцiй розвитку зовнiшньої торгiвлi товарами України(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2022) Лебедєва, Валентина Костянтинівна; Красников, Владислав ОлександровичUKR: Мета. Автори ставлять за мету аналіз сучасних тенденцій розвитку зовнішньої торгівлі товарами України. Методика. Статистичний аналіз. Результати. Виявлено, що на теперішній час у товарній структурі українського експорту частка продукції агропромислового комплексу зростає, а частка металопродукції знижується. Наукова новизна. Обгрунтовано, що відбувається певне пристосування суб’єктів економічної діяльності до зміни умов. Практична значимість. Отримані результати можуть бути використані для прийняття рішень щодо стимулювання розвитку зовнішньої торгівлі товарами України.Item Специфiка та тенденцii розвитку свiтового ринку послуг(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2022) Лебедєва, Валентина Костянтинівна; Борисенко, Микита ЄвгеновичUKR: Мета. Автори ставлять за мету дослідження специфіки та тенденцій розвитку світового ринку праці. Методика. Дедуктивний аналіз. Результати. Проаналізовано специфіку та тенденції розвитку світового ринку послуг. Розглянуто ринок послуг як систему спеціалізованих ринків транспортних послуг, комунікацій, комунального обслуговування, громадського харчування, туристичних послуг та інших. Наукова новизна. Виявлено тенденції розвитку світового ринку послуг, які полягають у збільшенні частки високопрофесійних консультативних та управлінських послуг. Практична значимість. Отримані результати можуть бути використані у прийнятті рішень щодо торгівельної політики на світових ринках.Item Якість правового середовища як чинник конкуренто-інноваційного розвитку національної економіки(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2022) Білоцерківець, Володимир Вікторович; Завгородня, Олена ОлександрівнаUKR: Мета. Метою статті є дослідження та визначення істотних детермінант, що спряють інноваційному розвитку національної економіки та забезпечують ефективне функціонування національної інноваційної системи. Методика. Проведені дослідження базуються на використанні методів системного, причинно-наслідкового, функціонального та факторного аналізу, застосуванні методів агрегації, статистичного та кореляційно-регресійного аналізу. Результати. На основі аналізу масиву даних (профайлів 124 країн експертно-аналітичного дослідження Global Innovation Index, 2019-2020 рр.) обґрунтовано, що серед множини кваліметричних характеристик політико-економічного та політико-правового середовища на перебіг інноваційних процесів найбільший вплив чинять «Індекс ефективності державного регулювання», «Індекс політико-правової стабільнності», «Індекс захист прав власності», «Індекс доступності кредитних ресурсів» та «Індекс якості системи оподаткування та її сприятливості для провадження бізнесу». Наукова новизна. Поглиблено наукові уявлення щодо значення та міри випливу політико-правових факторів на рівень інноваційності національних економічних систем. Емпірично доведено, що будь-які кількісні ресурсні переваги можуть бути нівельованими неефективними механізмами координації та управління інноваційною діяльністю. Водночас наявні слабкості й ресурсні обмеженні можуть бути частково компенсовані чи посилені ефективною самоорганізацією та якісним державним регулюванням. Практична значимість. Врахування виявлених емпіричних правильностей (кореляційних залежностей між Глобальним індексом інновацій та істотними макродетермінантами прийняття управлінських інноваційних рішень) сприятиме підвищенню ефективності державної інноваційної політики.Item Національні інноваційні стратегії підвищення конкурентоспроможності продукції в цифровій економіці: від реактивного до проактивного управління(Український державний університет науки і технологій, Дніпро, 2022) Білоцерківець, Володимир Вікторович; Завгородня, Олена Олександрівна; Забродська, Анна АндріївнаUKR: Мета. Метою статті є дослідження особливостей формування та розвитку конкурентних переваг в сфері інформаційно-комунікаційні послуг в умовах прискореного глобального поступу цифрової економіки доби Індустрії 4.0. Методика. Проведені дослідження базуються на методологічних засадах холістичного автопоезису, методах причинно-наслідкового, функціонального та факторного аналізу. Результати. Доведено, що особливості сучасного бізнес-середовища та спорідненість технологічних платформ істотно обмежують можливості використання методів цінової конкуренції у суперництві на світовому ринку інформаційно-комунікаційні послуг й обумовлюють безумовну пріоритетність інноваційного варіанту набуття та посилення конкурентних переваг. Аргументована доцільність державної підтримки інноваційних ініціатив та інноваційної активності ІКТ-індустрії у межах реалізації національної стратегії розвитку. Наукова новизна. Проаналізовано конкурентні умови світового та національного ринків інформаційно-комунікаційні послуг, визначено їх особливості. Обґрунтована визначальна проактивна роль інноваційних детермінант розвитку ІКТ-індустрії, зокрема при реалізації товарної політики (розширенні асортименту послуг) компаній-продуцентів IКТ-послуг (мікрорівень) та інтенсифікації процесів цифровізації в національному вимірі (макрорівень). Практична значимість. Отримані результати можуть бути використані суб’єктами господарювання та профільними владними інституціями у бізнес-плануванні, при розробці та реалізації стратегій цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації системи управління.Item Історико-економічні та соціально-економічні координати формування Вільяма Шекспіра як особистості, підприємця та інноватора в епоху перехідного суспільства(ТОВ ДКС Центр, Київ, 2022) Білоцерківець, Володимир Вікторович; Завгородня, Олена ОлександрівнаUKR: Мета. Мета статті полягає в дослідженні історико-економічних та соціально-економічних засад формування економічного світогляду Вільяма Шекспіра як творця, підприємця та інноватора в епоху розгортання транзитивних процесів в пізньосередньовічній Англії. Методика. Показано специфіку становлення особистості поета в умовах розгортання на Британських островах фронтальних процесів переходу від традиційного суспільства за В. Ростоу до стадії «підготовки до зльоту». Розкрито, що саме транзитивні процеси в соціально-економічному житті стали факторами, що відіграли визначальну роль у формуванні соціального та економічного світогляду Вільяма Шекспіра. Показано, що дитинство та молодість поета припало на добу переходу гомеостатичної системи пізнього Середньовіччя до більш конкурентоспроможної нерівноважної системи, в межах якої важливу роль відіграють особистісні якості людини, здатність до креативного підходу до вирішення проблем. Результати. Інноваційність в господарській діяльності, спроможність до генерування нового, здатність виступити в ролі новатора у різних видах людської діяльності за таких умов виступає важливим фактором досягнення успіху на професійній ниві. Саме в умовах доби підготовки до зльоту формується характер Вільяма Шекспіра і саме вони є істотною детермінантою становлення поета-інноватора, драматурга-креатора. В статті показано, що важливим фактором становлення особистості Вільяма Шекспіра виступає його належність до певної соціально-економічної страти - дрібного помісного дворянства. Соціально-економічні умови життя молодого Вільяма Шекспіра були типовими для міського ненобілітованого патриціата та небагатої буржуазії, що мешкала у англійських провінціях. Водночас, належність до середнього класу зумовила особливості соціально-економічного життя поета в ранні роки, його обізнаність з торгівлею збіжжям та худобою, перепродажем вовни, придбаної в кредит, утилізацією відходів життєдіяльності тварин, виготовленням шкіряних виробів тощо. Наукова новизна. Показано, що нездатність до гнучкості, неспроможність швидко адаптуватись в епоху змін, підготовки суспільства до транзиту в іншу соціально-економічну реальність на прикладі власної сім’ї визначила прихильність Вільяма Шекспіра до патернів трансформації світоглядної матриці, ефективного пристосування до нових умов, що знайшло належне відображення в його творчості як поета, інноватора та підприємця. Практична значимість. Визначено специфіку соціально-економічних, історико-економічних та технологічних аспектів формування Вільяма Шекспіра як особистості, мислителя, творця, інноватора, активного представника епохи транзитивного суспільства на зламі XVI-XVII століть. Показано особливості залучення майбутнього творця до господарського життя в умовах пізнього Середньовіччя, розкрито прийоми інтерпретації соціально-економічного, технологічного та історичного контексту подій, що відображаються в працях мислителя, визначено певні недоліки їх інтерпретації та перспективи подальших наукових розвідок авторської спадщини.Item Рефракція мікроекономічних, макроекономічних та міжнародних зрізів інноваційних стратегій економічної діяльності в контексті творчості В. Шекспіра(Гельветика, Одеса, 2022) Білоцерківець, Володимир Вікторович; Завгородня, Олена ОлександрівнаUKR: Мета. Мета статті полягає в дослідженні рефракцій мікро- та макроекономічних аспектів стратегій міжнародної економічної діяльності в контексті творчості В. Шекспіра. Методика. Проаналізовано специфіку соціально-економічного тла формування Вільяма Шекспіра як митця та особистості, визначено роль пандемії чуми та постпандемічних ускладнень у метаморфозах економічного та соціального буття зрілого Середньовіччя. Доведено причинно-наслідкові зв’язки між катастрофічними дисбалансами у виробничому контурі між виробництвом й споживанням, викликаними стрімким скороченням кількості продуцентів в умовах епідемічних викликів, та каскадом форсованих радикальних інновацій. Результати. Розкрито засади та специфіку реалізації інноваційних стратегій розвитку, що набувають поширення в Європі на зрізі Середньовіччя та Нового часу, що через підвищення продуктивності праці, витіснення застарілих традиції до периферії економічного життя стали ефективним відгуком на виклик пандемії. Визначено негативний, стримуючий вплив на реалізацію інноваційних стратегій в нових соціально-економічних умовах діяльності пануючих на національних ринках об’єднань ремісників, що утворювали цехи з жорсткою регламентацією статутами сфер діяльності, кількості учасників та особливостей технологічного процесу. Доведено необхідність послаблення ролі купецьких гільдій та ремісничих цехів як запоруки виходи на сталу висхідну траєкторію економічного зростання. Наукова новизна. Показано причини та особливості трансформацій міжнародних логістичних ланцюжків, зокрема, після втрати в жорсткій генуезько-венеціанській боротьбі факторій у Константинополі та в умовах конфронтації за утримання торгових форпостів у Східному Середземномор’ї. Проведено аналіз впливу на діяльність середньоземноморських негоціантів виходу торгівлі за регіональні рамки та набуття нею світового характеру, досліджено модальність відображення та інтерпретації змін в міжнародній економічній діяльності в творчості англійського поета. Практична значимість. Показано атрибути соціально-економічних реалій пізнього Середньовіччя, за яких працював й творив видатний англійський поет Вільям Шекспір, розкрито специфіку соціальних та технологічних викликів до яких він мав пристосовуватись. Визначено мікроекономічні, макроекономічні та міжнародні аспекти інноваційних стратегій економічної діяльності в умовах зламу Середньовіччя, особливості їх творчої рефракції в літературній спадщині Вільяма Шекспіра.Item Сучасна кореволюція: діяльнісний зміст і діалектика пізнавальних та когнітивних систем(Видавничий дім «Академперіодика» НАН України, 2021) Тарасевич, Віктор МиколайовичUKR: Сучасну кореволюцію подано як важливу складову історичного переходу від ери опредмечування до ери олюднення, від індустріальної епохи до постіндустріальної та епохальної олюднюючої революції; діалектичну єдність революцій – новітньої промислової та знаннєво-інформаційно-цифрової – у контексті глобальних еволюційно-революційних процесів. Охарактеризовано минулий механічний, сучасний електронно-цифровий та майбутній постелектронний етапи знаннєво-інформаційно-цифрової революції. Розглянуто трансформацію електронно-обчислювальної машини в інформаційно-комунікаційну машину з можливою квантовою, біологічною і/або оптичною елементною базою. Обґрунтовано концепти «людинорозмірна пізнавальна система» і «машинорозмірна когнітивна система». У межах діалектики цих систем акцентовано на їх відносній відособленості, первинності, домінуванні першої над останньою, включеності останньої в першу. Визначено імовірні будову і структуру машинорозмірних когнітивних систем. Зокрема, прийнято, що сенсорно-когнітивну роботу з поверхневим шаром об'єкта виконують машини-сенсори, генералізаторно-когнітивну роботу з підповерхневим шаром об'єкта – машини-генералізатори, інтелектуально-когнітивну роботу із сутнісно-рівневими шарами об'єкта – машини-інтелектори, когнітивно-прикладну роботу з цільовим шаром об'єкта – машини-прагматизатори, когнітивно-інтегративну роботу з об'єктом як цілісністю – машини-інтегратори. Енергетичну, комунікаційну, управлінську роботу і функції зберігання похідних інформаційно-цифрових продуктів покликані виконувати, відповідно, такі машини, як енергайзери, комунікатори, менеджери і сторейджери. На прикладі взаємодії чуттєво-емоційної пізнавальної діяльності людини і активності сенсорної машини, а також людської пам'яті й систем сторейджерів показано і визначальну роль людини, і зростаючу роль машини в сучасних пізнавально-когнітивних процесах. Отже, незважаючи на активну машинізацію духовно-психічних олюднених сутнісних людських сил, головним актором сучасної кореволюції та знаннєво-інформаційно-цифрової революції залишається людина.