Америка ХХ ст. у романах Гарпер Лі: лінгвокультурологічний аспект

Abstract

UK: У статті в загальному вигляді ставиться проблема дослідження палітри лінгвокультурологічних одиниць у художній літературі. Ця проблема є актуальною, оскільки класична художня література є невичерпним джерелом лінгвокультурологічних відомостей, які можуть поповнити теперішні словники та підручники. До того ж другий роман Гарпер Лі «Іди, вартового постав» побачив світ порівняно недавно (2016 р.), тож актуальним є порівняльний аналіз його лінгвокультурологічного навантаження з найвідомішім твором авторки – «Убити пересмішника». Проблеми лінгвокультурології є в центрі уваги багатьох лінгвістів, зокрема В. Н. Телії, В. А. Маслової, Г. Г. Слишкіна, Є. М. Верещагіна та інших. Але лінгвокультурологічний аспект опису тієї чи тієї країни ще залишається поза увагою фахівців із лінгвокультурології. Метою статті є аналіз лінгвокультурологічного аспекту концепту країни, зокрема Америки першої половини ХХ ст., на основі текстів романів Гарпер Лі. Для досягнення цієї мети поставлено такі завдання, як накопичення фактичного матеріалу для дослідження, класифікація відібраних лінгвокультурологічних одиниць, аналіз їхнього значення та ролі у сприйнятті країни цього часу. Тексти романів «Убити пересмішника» та «Іди, вартового постав» містять багато алюзій, фразеологізмів, особливостей місцевого діалекту, a також реальних історичних і політичних фактів, пов’язаних із періодом 30-х років минулого століття. На основі текстів романів Гарпер Лі виділено такі типи лінгвокультурологічних одиниць, як лексично-фразеологічні одиниці, літературні факти, власні назви, гра слів, географічні, історичні, побутові реалії та персоналії. Для досягнення мети статті найважливішими є чотири останні групи. Різноманітні лінгвокультурні одиниці в романах створюють образ країни з населенням різного кольору шкіри, яка має багату історію, і ця історія впливає на сьогодення. Релігія відіграє певну роль у житті країни, але люди ставляться до неї дещо іронічно. Романи також дають значну інформацію щодо побуту Америки 30–50-х років ХХ століття. Перспективи дослідження ми вбачаємо в аналізі засобів перекладу зазначених лінгвокультурологічних одиниць.

EN: The article generally deals with the problem of studying the palette of linguistic and cultural units in fiction. This problem is relevant because classical fiction is an inexhaustible source of linguistic and cultural information that can supplement existing dictionaries and manuals. In addition, Harper Lee’s second novel, “Go Set a Watchman”, was published relatively recently (2016), so a comparative analysis of its linguistic and cultural load with the author’s most famous work, “To Kill a Mockingbird”, is relevant. The problems of linguoculturology are in the center of attention of many linguists, in particular, V. N. Telia, V. A. Maslova, G. G. Slyshkin, E. M. Vereshchagin and others. But the linguistic and cultural aspect of the description of a country still remains out of the attention of linguistic and cultural experts. The aim of the article is to analyze the linguistic and cultural aspect of the concept of country, in particular America of the first half of the twentieth century, based on the text of Harper Lee’s novels. To achieve this goal, it is necessary to solve such tasks as the accumulation of factual material for research, classification of selected linguistic and cultural units, analysis of their significance and role in the perception of the country at this time. The texts of the novels “To Kill a Mockingbird” and “Go Set a Watchman” contain a lot of allusions, catch phrases, features of the local dialect, as well as real historical and political facts related to the period of the 30s of the last century. Basing on the texts of Harper Lee’s novels, we distinguish such types of linguistic and cultural units as lexical and phraseological units, literary facts, proper names, word play, geographical, historical, everyday realities and personalities. The last four groups are the most important for achieving the goal of our article. Various linguistic and cultural units in the novels create the image of a country with population of different skin colors, which has a rich history, and this history influences the present. Religion plays a role in the life of a country, but people are a bit ironic about it. The novels also provide significant information about the life of America in the 30–50s of the twentieth century. We see the prospects of the study in the analysis of the means of translation of these linguistic and cultural units.