Художні особливості образотворення у циклі «Перше кохання» Яра Славутича

Abstract

UK: У статті аналізуються художні особливості образотворення в циклі «Перше кохання» Яра Славутича – україномовного поета Канади. У циклі «Перше кохання» – тема дівочого кохання та юнацької любові до дівчини. Домінуюча риса – внутрішня цнотливість, делікатність погляду на найсильніші людські чуття, що характерно для українського народу. Любовна лірика в циклі Яра Славутича випливає з його власних ліричних почуттів. Сонети цього циклу майстерні як із погляду форми, так і з погляду змісту, сповнені образами-тропами та стилістичними фігурами. Індивідуальною ознакою інтонування оповіді в циклі «Перше кохання» є неодноразове вживання знаків оклику й запитання. Окличні конструкції мають здебільшого метафоричний та гіперболічний характер. Знаки запитання вживаються з тією ж метою, що і знаки оклику, – для вираження глибини і щирості почуття кохання. Передати глибину почуттів ліричного героя поетові допомагають одухотворені картини природи. Яр Славутич використовує влучні опоетизовані метафори, в основі яких – природні образи. Атрибутику українського пейзажу традиційно автор уводить у систему порівнянь у зображенні краси коханої. Центральний образ сонетів цього циклу – образ коханої, який часто зближується із природною стихією. Насамперед цей образ віддзеркалюється через природу українського степу. Назви віршів свідчать, що в кожному з них автор змальовує ту чи іншу рису зовнішності об’єкта кохання. У сукупності ці сонети формують цілісний образ, який співвідноситься з народнопоетичним образом української чорноокої, чорнобривої дівчини. Але автора більше цікавить внутрішній стан, і не лише коханої, а й закоханого в неї ліричного героя. Розгортаючи тему кохання, створюючи образ коханої, Яр Славутич широко користується кольористичними характеристиками. Цикл сонетів «Перше кохання» гідно посідає чільне місце в українській любовній ліриці.

UK: У статті аналізуються художні особливості образотворення в циклі «Перше кохання» Яра Славутича – україномовного поета Канади. У циклі «Перше кохання» – тема дівочого кохання та юнацької любові до дівчини. Домінуюча риса – внутрішня цнотливість, делікатність погляду на найсильніші людські чуття, що характерно для українського народу. Любовна лірика в циклі Яра Славутича випливає з його власних ліричних почуттів. Сонети цього циклу майстерні як із погляду форми, так і з погляду змісту, сповнені образами-тропами та стилістичними фігурами. Індивідуальною ознакою інтонування оповіді в циклі «Перше кохання» є неодноразове вживання знаків оклику й запитання. Окличні конструкції мають здебільшого метафоричний та гіперболічний характер. Знаки запитання вживаються з тією ж метою, що і знаки оклику, – для вираження глибини і щирості почуття кохання. Передати глибину почуттів ліричного героя поетові допомагають одухотворені картини природи. Яр Славутич використовує влучні опоетизовані метафори, в основі яких – природні образи. Атрибутику українського пейзажу традиційно автор уводить у систему порівнянь у зображенні краси коханої. Центральний образ сонетів цього циклу – образ коханої, який часто зближується із природною стихією. Насамперед цей образ віддзеркалюється через природу українського степу. Назви віршів свідчать, що в кожному з них автор змальовує ту чи іншу рису зовнішності об’єкта кохання. У сукупності ці сонети формують цілісний образ, який співвідноситься з народнопоетичним образом української чорноокої, чорнобривої дівчини. Але автора більше цікавить внутрішній стан, і не лише коханої, а й закоханого в неї ліричного героя. Розгортаючи тему кохання, створюючи образ коханої, Яр Славутич широко користується кольористичними характеристиками. Цикл сонетів «Перше кохання» гідно посідає чільне місце в українській любовній ліриці.