Метафізика Декарта як вчення про умови саморозбудови особистості

Abstract

UK: Опонуючи дискусійній рецепції метафізики Декарта, автор зосереджується на її тлумаченні як умов особистісної самореалізації. Інтерпретація мислителя в контексті незавершеної революції Коперника прояснює чинники актуалізації належних засадин людської поведінки. У процесі звернення до приватного листування обґрунтовується правомірність а) оцінки періоду роботи над незавершеними «Правилами для керування розумом» як етапу мета-фізики та б) з’ясування мотивів роботи над незавершеним ним текстом. Аналіз спадщини Декарта як осмислення умов розбудови особистості увиразнює її змістовну спорідненість із вченням Канта. Йдеться насамперед про межі людського знання як передумову свободи, а також про принципову відмінність знань людини та зовнішніх речей. Глибоке знайомство з метафізикою Декарта свідчить про її дистанціювання від науки та релігії та його розважливе ставлення до ідеї абсолютизації мислення. А оскільки усвідомлення метафізичності людської природи зумовлює звертання Декарта до мистецтва, то подальші перспективи дослідження автор пов’язує з вивченням його ролі.

EN: Emphasizing the debatable nature of the impersonal reception of Descartes' metaphysics, the author proposes to focus on its interpretation as a condition of personal self-realization. The presence of constructive potential in the legacy of the thinker is evidenced by the movement "Back to Descartes" represented by well-known philosophers of the twentieth century. The reasons for the popularity of "Meditations" are associated with the presence of invariant values and meanings in it. Interpretation of the thinker's legacy in the context of the unfinished Copernican revolution allows us to understand the factors of actualization of the proper principles of human behavior. In the process of appealing to private correspondence, the legitimacy of a) attribution of the period of work on incomplete "Rules" to the stage of formation of Descartes' metaphysics and b) personal nature of motives for starting and stopping work on unfinished text is substantiated. Analysis of Descartes' legacy as an under-standing of the preconditions for the self-development of the personality allows H.Skovoroda Institute of Philosophy of the NAS of Ukraine the author to emphasize the substantive affinity of his position with the teachings of Kant. We are talking about a) the limits of human knowledge as a pre-requisite for freedom and b) the fundamental difference between human knowledge and external things. Forms of distancing metaphysics from science and religion are distinguished. Descartes' study of metaphysics testifies to his balanced attitude to the temptations to exaggerate the significance of human being in the universe and the absolutization of his thinking. Awareness of the peculiarity of knowledge about the metaphysical nature of human being determines his appeal to art. The author connects further prospects of research of metaphysics of the thinker with studying of its poetic component.