Метафізичні парадигми у творчості першого покоління англійських метафізиків (Дж. Донна, Дж. Герберта, Ф. Кверлза) (препринт)

Abstract

UK: Статтю присвячено дослідженню феномена метафізичної поезії, становленню її стилю в Англії першої половини ХVII ст., виокремленню основних принципів поетизування. Аналіз проводиться із залученням поетичних творів першого покоління літераторів «метафізичної школи» (Дж. Донна, Дж. Герберта, Ф. Кверлза), які своєю творчістю поклали початок оформленню нового стилю, що поширився далеко за межі Британських островів. У роботах Донна, Герберта, Кверлза отримала розвиток нова літературна філософія, у якій повинні були поєднатися наукове, релігійне, поетичне, а сенс її був названий С. Джонсоном метафізичним. Барокова концепція людини і світу, у лоні якої зародилася й «метафізична школа», дозволила недопустимий раніше у поетичній мові синтез різнопланових засобів усвідомлення дійсності. Беззаперечним "головою" "метафізичної школи" визнається Дж. Донн, але внесок Дж. Герберта у розвиток її ідей занадто значний, щоб зараховувати поета до решти представників напряму. У статті пропонується теза, згідно якої наряду з Донном і Гербертом неабиякий вплив на формування стилю метафізичної поезії спричинив Ф. Кверлз.

EN: The Metaphysical poetry is concerned with the whole experience of man, but the intelligence, learning and seriousness of the poets means that the poetry is about the profound areas of experience especially – about love, romantic and sensual; about man's relationship with God – the eternal perspective, and, to a less extent, about pleasure, learning and art. The Metaphysical poets created a new trend in history of the English literature. These poems have been created in such a way that people must have enough knowledge to get the actual meaning. The Metaphysical poets made use of everyday speech, intellectual analysis, and unique imagery. The creators of the Metaphysical poetry, John Donne along with George Herbert and Francis Quarles, are successful not only in that period but also in the modern age.

RU: Статья посвящена исследованию феномена метафизической поэзии, становлению и развитию ее стиля в Англии первой половины XVII в., выявлению основных принципов поэтизирования. Анализ проводится с привлечением поэтических произведений первого поколения литераторов «метафизической школы» (Дж. Донна, Дж. Герберта, Ф. Кверлза), которые своим творчеством положили начало оформлению нового стиля, который распространился далеко за пределы Британских островов. В работах Донна, Герберта, Кверлза получила развитие новая литературная философия, в которой должны были соединиться научное, религиозное, поэтическое, а смысл ее был назван С. Джонсоном метафизическим. Барочная концепция человека и мира, в лоне которой зародилась и «метафизическая школа», позволила недопустимый ранее в поэтическом языке синтез разноплановых средств осознания действительности. Безоговорочным "главой" "метафизической школы" признается Донн, но вклад Герберта в развитие ее идей слишком значителен, чтобы причислять поэта к рядовым представителям направления. В статье предлагается тезис, согласно которому наряду с Донном и Гербертом большое влияние на формирование стиля метафизической поэзии оказал Ф. Кверлз.