Антропологічний проект як підґрунтя картезіанської етики

Loading...
Thumbnail Image
Date
2017
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, Дніпро
Abstract
UKR: Мета статті – окреслення та осмислення чинників становлення антропологічного проекту Декарта, що передбачає послідовне розв’язання таких задач: а) акцентувати укоріненість антропологічного проекту Декарта в науковій революції, результатом чого є образ людини як втілення розуму; б) наголосити на переході Декарта до цілісного бачення природи людини як передумова змістовної розробки етики. Новизна. Автор виходить з незадовільності поверхового тлумачення антропології Декарта, де людина приймається до уваги як носій абстрактного розуму, а етика – як сукупність кількох простих правил. Чинники домінування редукованого образу людини в дослідницькій літературі пропонується пов’язувати з поверховою рецепцією наукової революції. Автор наполягає на необхідності прийняти до уваги вихід Декарта за межі поверхової рефлексії наукової революції в ході пошуку відповіді на виклик часу, пов’язаний з радикальною трансформацією світу та людини, що зумовлює актуалізацію проблеми належного способу існування людини). В ході змістовного осмислення останньої проблеми Декарт виходить за межі гносеології та переходить до цілісного бачення природи людини. Висновки. В основі редукованого тлумачення природи людини, як носія абстрактного розуму та етики, як простих правил лежить поверхове тлумачення ставлення Декарта до наукової революції. Аналіз до текстів Декарта відкриває перед нами як приховані досі глибини філософської спадщини мислителя ХVІІ століття Картезія, так і можливості – перспективи розуміння самих себе на початку ХХІ століття.
RUS: Цель статьи – очертить условия становления антропологического проекта Декарта, что предполагает осмысление форм его укорененности в научной революции, результатом чего является а) образ человека как воплощение абстрактного разума, б) выход за его пределы и переход к целостному постижению природы человека в ходе содержательной разработки этики. Новизна. Автор исходит из неудовлетворительности поверхностного истолкования антропологии Декарта, где человек принимается во внимание преимущественно как воплощение абстрактного разума, а этика – как совокупность нескольких простых правил. Предпосылкой доминирования редуцированного образа человека в исследовательской литературе является поверхностная рецепция влияния научной революции. Автор настаивает на необходимости принять во внимание факт выхода Декарта за пределы гносеологии, обусловленный актуализацией проблемы должного способа существования человека. Выводы. В основании редуцированного истолкования природы человека как воплощения абстрактного разума и этики как совокупности простых правил лежит поверхностная рецепция отношения Декарта к научной революции. Внимательное отношение к текстам мыслителя подтверждает факт его выхода за пределы наивности в истолковании влияния научной революции и переход как к целостному видению природы человека, так и содержательной разработке проблем этики.
ENG: The purpose of the article is to determine and understand the conditions of the anthropological project development by Descartes. It implies the necessity to conceive its entrenched forms in scientific revolution, which leads to a) a human as an embodiment of some abstract mind, b) its transcendence, as well as the possibility to penetrate into a human nature in the course of ethics development. Originality. According to the author, the anthropological interpretation of Descartes is not profound, since a human is taken as embodiment of abstract mind, and ethics is a set of some simple rules. The impact of scientific revolution, which was not well perceived, leads to the domination of a restricted understanding of a human in research literature. The author insists on taking into account the fact that Descartes was beyond epistemology due to the topical issue concerning a proper mode of life. Conclusions. The incomprehensive interpretation of the attitude of Descartes to scientific revolution causes restricted understanding a human nature as abstract mind embodiment and ethics as a set of simple rules. Thorough analysis of the thinker's texts proves his profound interpretation of scientific revolution impact and integrated vision of a human nature, as well as significant development of ethical issues.
Description
А. Малівський: ORCID 0000-0002-6923-5145
Keywords
Декарт, антропологічний проект, наукова революція, етика, природа людини, антро-поцентризм, антропологический проект, научная революция, этика, природа человека, антропоцентризм, Descartes, anthropological project, scientific revolution, ethics, human nature, anthropocentrism, КФС
Citation
Малівський А. М. Антропологічний проект як підґрунтя картезіанської етики. Антропологічні виміри філософських досліджень. 2017. Вип. 11. C. 117–126. DOI: 10.15802/ampr.v0i11.105495.