Випуск 03 (АВФД)
Permanent URI for this collection
UK:
Зі статтями авторів, що не працюють в ДНУЗТ, можна ознайомитится на сайті Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського або збірника "Антропологічні виміри філософських досліджень"
EN:
Articles of authors who are not employees DNURT, is available online at Vernadsky National Library of Ukraine or at Collection of "Anthropological Measurements Of Philosophical Research"
Browse
Recent Submissions
Item Антропологічні виміри філософських досліджень № 3, 2013 р.(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту ім. акад. В. Лазаряна, Дніпропетровськ, 2013)UK: У збірнику представлені наукові статті, що висвітлюють та осмислюють нові грані людського існування на початку нового тисячоліття. Окрема увага зосереджується на формах їх оприявнення та рефлексії у філософії науки, культури, техніки, мови. Збірник призначено для співробітників науково-дослідних організацій, наукових, науково-педагогічних та інженерних працівників, докторантів, аспірантів, студентів вищих навчальних закладів.Item Філософія культури М. М. Бахтіна: історично-антропологічні виміри(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені акдеміка В.Лазаряна, Дніпропетровськ, 2013) Айтов, Спартак ШалвовичUKR: Мета. Зв’язування впливу теоретичних підходів концепцій філософії культури М. М. Бахтіна на ґенезу та реалізацію історично-антропологічних концептів та реконструкцій ментальності, а також соціально-культурних особливостей й поведінки людей і суспільств минулого. Методологія. Методологічним інструментарієм є методи системного та джерелознавчого аналізів. Наукова новизна. Проаналізовані такі концепти філософії культури М. М. Бахтіна як карнавал, народна культура, сміхова культура, поняття соціально-культурної проекції матеріально-тілесного низу та її впливу на сміхову культуру Європейського Середньовіччя та Ренесансу. Відтворено методологічні підходи Бахтіна для історично-антропологічної реконструкції ментальності та соціокультурних реалій високого Середньовіччя та доби Відродження. Досліджено сприймання філософсько-культурних концепцій М. М. Бахтіна наукового співтовариства та їх вплив на історично-антропологічні студії. Також був проаналізований вплив відповідних ідей М. М. Бахтіна на історично-антропологічні дослідження останньої чверті ХХ – початку ХХІ ст., зокрема на роботи Д. Лихачова, А. Гуревіча, Е. Томпсона та низки дослідників. Висновки. Концепція філософії культури М. М. Бахтіна, зокрема сміхова культура, народне світосприйняття, карнавал, соціально-культурна двосвітність культури сміху Європи доби високого Середньовіччя та Ренесансу виступають одним із найважливіших концептуальних елементів при дослідженні ментальності, соціально-значущіх поведінки і повсякденного життя як вказаних епох, так і будь-яких інших, від раннього Середньовіччя до сучасності.Item Бездіяльність людини в контексті проблеми ідентичності суб’єкта(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені акдеміка В. Лазаряна, Дніпропетровськ, 2013) Снітько, Дмитро ЮрійовичUK: Мета. Аналіз сутності постмодерністського розуміння суб’єкта; виявлення зв'язку ідентичності суб’єкта із феноменом людської бездіяльності; акцентування екзистенційних аспектів взаємозв’язку ідентичності суб’єкта і його бездіяльності; дослідження альтернативи класичним (жорстким) та постмодерним (плюралістичним) концепціям ідентичності суб’єкта. Методологія. В основу наукового дослідження покладені контент-аналіз літератури та системний аналіз. Серед сучасних вітчизняних дослідників проблеми суб’єктивності можна відзначити роботи тих авторів, що досліджують соціокультурні аспекти проблеми ідентичності суб’єкта, ставлячи в центр уваги екзистенційні аспекти проблеми ідентичності суб’єкта. Наукова новизна. Досліджено зв'язок феномену бездіяльності із ідентичністю суб’єкта. Висновки. Показано, що уявлення про суб’єкта і його ідентичність сьогодні є вкрай розмитим і невизначеним. Зокрема, можна простежити певну суперечність між тлумаченням суб’єкта в якості суми ідентичностей та ствердженням самості суб’єкта як первинної щодо будь-яких ідентичностей. В контексті такої суперечності автор демонструє зв'язок ідентичності суб’єкта із його бездіяльністю. Остання розуміється в екзистенційному смислі як відчуження суб’єкта від власної самості та його самоідентифікація із ситуативними суспільними ролями, що призводить до викривлення дії в її істинному смислі як вчинку, спрямованого на своє власне буття. В якості вагомого чинника згаданої бездіяльності постає саме ідентичність суб’єкта, що виступає ерешкодою для дії в комунікативній, ментальній та практичні й сферах. Саме тому, в якості альтернативи як жорстким, так і плинним ідентичностям, постає така форма ідентичності суб’єкта, що базуєтьcя не на різноманітних ідентифікаціях суб’єкта із зовнішніми об’єктами, а ґрунтується на самості суб’єкта, витлумаченій як «присутність в світі».Item Хайдеггер об антропологических интенциях философствования Декарта(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, Дніпропетровськ, 2013) Маливский, Анатолий НиколаевичRUS: Цель. Вычленить и осмыслить основные моменты хайдеггеровского видения ключевых идей философии Декарта в ходе поисков «другого начала» философствования как антропологии. Реализация поставленной цели предполагает решение следующих задач: обоснование идеи критического отношения Хайдеггера к устоявшимся техноморфным стереотипам о базовой интенции философии Декарта; реконструкцию контекста обращения Хайдеггера к осмыслению базовой интенции и основных мотивов философствования Декарта; анализ аутентичности оценок учения Декарта Хайдеггером в современной литературе. Методология. Существенный потенциал ходе конструктивного осмысления и теоретической реконструкции антропологической интенции философствования имеют достижения антропологически ориентированной мысли ХХ века, а именно – экзистенциализм, философская антропология, персонализм, коммуникативная философия. Особое значение приобретает наследие Хайдеггера, особенно его размышления о путях поиска и обретения содержательной альтернативы техницизму в виде «другого начала» философствования. Научная новизна. Анализ научной литературы, посвященной отношению Хайдеггер – Декарт, свидетельствует о доминировании усеченного понимания философии Декарта, лишенного антропологической составляющей, и, как следствие, игнорирование содержательной преемственности идей Декарта Хайдеггером. Обращаясь к соответствующим текстам Хайдеггера, посвященным осмыслению глубинных трансформаций Нового времени, мы обнаруживаем – именно антропология выступает в качестве краеугольного камня науки и техники. Осознание базисной роли антропологии в культуре Нового времени побуждает Хайдеггера посвящать многие страницы своих текстов деструкции устоявшихся представлений о самодостаточности науки, техники, мышления и обнаружению скрытых от поверхностного взгляда личностного характера философского знания. Выводы. Хайдеггер считает целесообразным уделить много внимания наследию Декарта как одного из тех фундаментальных мыслителей, чье творчество особенно важно в ходе одновременного осмысления как истоков европейской антропологии, так и становления основ техногенной цивилизации Нового времени. Наследие Хайдеггера в значительной мере способствует более аутентичному истолкованию базовой интенции и основных мотивов философствования Декарта. Открытие им новых перспектив в значительной степени обусловлено его собственной антропологической ориентацией, критическим отношением к линейной концепции истории философии, неприятием поверхностности техноморфного истолкования философии.