Browse
Recent Submissions
Item Історично-антропологiчнi аспекти філософії історії Ф. Броделя(Український державний університет імені Михайла Драгоманова, Київ, 2018) Айтов, Спартак ШалвовичUKR: У данiй статтi проаналiзовано ґенезу та динамiку icторично-антропологiчних концепцiй як важливої когнітивної складової філософсько-історичних теорiй Ф.Броделя. Розкрито iнтелектуальнi джерела icторично-антропологiчних методологiчних пiдходiв французького мислителя та їх вплив на розумiння каузальностi й сутнісної спрямованостi мегарiвня процесiв розвитку минулого. Реконструйовано й осмислено змiстовнi етапи динамiки розвитку icторично-антропологiчних горизонтiв теоретичних пошукiв Ф.Броделя у сферi сучасної філософії історії. Показано внесок аналiзу ментальних й соцioкультурних чинникiв динамiки минулого, реалiзованого дослідником, у розвiй французької та світової фiлософсько-icторичної думки. Розкрито сутнicть й iнтелектуальне значення когнiтивного впливу icторично-антропологiчних аспектiв філософсько-історичних концепцiй Ф.Броделя на продовження теоретичних студiй у зазначенiй сферi сучасної філософії.Item Філософсько-наукові концепції І. Лакатоса та Ст. Тулміна: когнітивна взаємодія з історичною антропологією(Дніпропетровський національний університет ім. Олеся Гончара, 2016) Айтов, Спартак ШалвовичUKR: І. Лакатос та Ст. Тулмін є представниками різних інтелектуальних течій у постпозитивістьскій філософії науки. Перший уособлює когнітивну традицію стриманого відношення до соціально-культурних та ментальних чинників динаміки наукового пізнання. Ст. Тулмін, напроти того, був одним із дослідників, які вельми високо оцінювали роль зовнішніх чинників у процесах розвитку науки. Втім обидві теорії бачення філософських основ розвою науки вважають соціально-гуманітарні елементи динаміки наукових концепцій ( у різній мірі) і ведуть когнітивний діалог із історично-антропологічним пізнанням. Причини та рушійні сили вказаної взаємодії складають три методологічних компоненти: логіко-методологічний, соціально-культурний та аксіологічний. Перший компонент знайшов втілення у застосуванні І. Лакатосом та Ст. Тулміним міждисциплінарного методологічного підходу, який був і лишається) «візитною карткою» історично-антропологічного пізнання. Соціально-культурний компонент взаємодії реалізувався у розумінні даними мислителями істотного значення суспільного та культурно-психологічного компоненту наукової динаміки. Відомо, що однією з головних цілей історичної антропології є вивчення психічних та суспільно-культурних підвалин історичного розвитку. Аксіологічні компоненти втілилися у визнанні І. Лакатосом та Ст. Тулміним важливості розуміння особистості дослідника у пізнавальній, професійно-науковій діяльності, що корелює та вступає у плідний інтелектуально-ціннісний діалог із потужною гуманістичною тенденцією історичної антропології. Відомо, що основним когнітивним завданням та світоглядним ідеалом цієї наукової дисципліни є дослідження різноманітних аспектів історичного буття людини у будь-яку епоху минулого.Item Герменевтична соцiaльно-гуманiтарна iнтенцiя фiлософського пiзнання В. Дiльтея та сучасна фiлософiя історії(ПП «Видавництво» «Гілея», 2018) Айтов, Спартак ШалвовичUKR: Дана стаття присвячена аналізу формування герменевтичної соцiально-гуманiтарної інтенції фiлософського пiзнання у працях В. Дiльтея. Дослiджено вплив даної інтенції на розвиток суспiльно-гуманiтарних вимipiв сучасної філософії історії. Проаналізовано вплив суспiльних та людських горизонтiв філософської творчостi нiмецького мислителя на когнітивну динаміку формування герменевтичної інтенції та її пізнавальне значення для розвитку гуманiтарних аспектiв філософських наук. Показано напрями та перспективи методологiчної дії антропологiчних аспектів теоретичних пiдходiв, створених у просторi концепцiй філософії В. Дiльтея, на науки суспiльно-гуманiтарної сфери. Розглядаються напрями інтелектуальної дії людиновимipних аспектiв фiлософських розвідок нiмецького мислителя на розвиток методологiчних пiдходiв у процесах розумiння минулих епох. Виокремлно шляхи застосування теоретичних надбань герменевтичної соцiально-гуманiтарної інтенції фiлософського пiзнання В.Дiльтея на реалізацію когнiтивних можливостей модерної філософії icторiї.Item «Дискурсія про метод» Декарта як проект антропологічної метафізики нового часу(Інститут філософії імені Г. С. Сковороди Національної академії наук України, 2018) Малівський, Анатолій МиколайовичUKR: Контекст згасання технократичних ілюзій актуалізує питання про характер та спрямованість тих радикальних змін, котрі були започатковані в Новий час. До числа найбільш глибоких форм оприявнення останніх належить метафізика Декарта, котра все більше привертає увагу сучасних дослідників. Звертання до його спадщини, доцільне та суголосне сучасності, засвідчує центральну роль в його шуканнях антропологічних проблем, свідомо замаскованих ним за ширмою науки та гносеології. В ході критичного аналізу основних версій картезіанської метафізики, а саме - технократичної та релігійної, аргументується їх недостатність. Посилена увага до антропологічних вимірів вчення Декарта в сучасних дослідженнях та його звертання до образу маски для приховування власних переконань зумовлюють переосмислення означених підходів. Слушним є прочитання тексту «Дискурсії про метод» відповідно з її першою назвою, тобто як проекту вдосконалення природи людини. Формою змістовної реалізації останнього в текстах мислителя є антропологічна метафізика, першою формою увиразнення якої є сторінки «Дискурсії».Item Pre-Critical Kant on the Anthropological Basis of the Enlightenment Project(Ukrainian State University of Science and Technologies, Dnipro, 2022) Malivskyi, Anatolii M.; Yakymchuk, О. І.ENG: Purpose. The authors aim to reveal the peculiarity of comprehension of the human phenomenon in the process of referring to the text of "Observations on the Feeling of the Beautiful and Sublime" by the early Immanuel Kant, which is based on the critical rethinking of the Enlightenment position. A prerequisite for its substantial solution is addressing the problem of the place of the "Observations" in the evolution of Kant’s anthropological views. Theoretical basis. Our view of Kant’s legacy is based upon the conceptual positions of phenomenology, existentialism and hermeneutics. Originality. We have proved that the anthropological interest was inherent in Kant already in the pre-critical stage of his work, as shown by the still underestimated treatise "Observation". The paper give arguments that this text highlights the main topics that will later be the subject of a detailed study of both Kant himself and philosophical anthropology of the 20th century. It is revealed that Kant overcomes the Enlightenment temptation to absolutize the power of human reason and emphasizes its limitations. The specified step is a necessary condition for him to comprehend the important role of the sensual-passionate component of human nature and to recognize the importance of the metaphysical nature of man. Conclusions. For us today, the pre-critical Kant appears as the developer of anthropological teaching, first presented in the treatise "Observations". Already at this stage, Kant demonstrates a holistic vision of human nature. In the process of creative evolution of the thinker, this treatise should be qualified as a kind of sketch of the future concentrated development of human nature, elaborated in the pages of "Anthropology" in 1798. The author gives a key place to the metaphysics of human nature, a vivid illustration of which is, in particular, the last paragraph of "Observations" dedicated to freedom. The conducted analysis provides sufficient grounds for qualifying this text as an outline of the anthropological basis of his doctrine of pure reason, the doctrine of metaphysics as the metaphysics of man, which, in turn, gives us the key to understanding "Anthropology" as his final text.Item Историческая антропология и изучение социально-политических процессов(НГУ, Дніпропетровськ, 2007) Айтов, Спартак ШалвовичRUS: Показано на существование значительного когнитивного потенциала для изучения социально-политических процессов современного мира посредством применения методологий исторической антропологии.Item Трансформация гендерной дихотомии духа и тела в философии и культуре постмодерна(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, Дніпро, 2018) Власова, Ольга Петровна; Макешина, Юлия В.RUS: Цель. Выделение теоретических оснований концептуальной реконструкции дихотомии "дух-тело" в смысловом поле философии и культуре постмодерна; определение места данной дихотомии в процессе перехода философии от неклассической к постклассической, культуры – к культуральным формам постмодерна. Теоретический базис. Изменяющиеся системы постпарадигмальных отношений, радикально трансформируя жизнь человека в мире постмодерна, репрезентируют очевидные трансформации фундаментальных понятийных схем. Для постсовременных философов дихотомия "дух-тело" не означает более истолкование отдельных субстанций, но разработку отношений между ментальными и физическими свойствами. Философы-феминисты утверждают, что оппозиция "дух-тело" занимает особое место в ряду классических дихотомий, поскольку именно она имеет ключевое значение в патриархатных концепциях маскулинности и фемининности. Тело и телесность становятся в постмодерне доминирующими темами не только в философии и "высокой" культуре, но и в массовой культуре; при этом акцент на их общих нарративах и интертекстах свидетельствует о фундаментальных трансформациях, отражающих "условие" постмодерна. Научная новизна исследования заключается в раскрытии специфики концептуальной реконструкции дихотомии "дух-тело" в качестве философской оппозиции, сопряженной с постмодернизмом и реализуемой в социальных практиках массовой культуры. В работе отражается идея концептуальной реконструкции абсолютов классических дуальностей в их коррелятивной связи с культурной логикой постмодерна в конце 20 – начале 21 в.в. Выводы. С переосмыслением дихотомии "дух-тело" тело теоретизируется как когнитивный агент с желаниями, независимыми от разума. В постмодерне тело – источник и очарования, и отвращения, и разрушения, и восстановления. При этом с ростом фактора визуализации и изменением статуса "высокой" культуры создается "поворот" в статусе массовой культуры: сегодня и у первой, и у второй множество общих дискурсов, нарративов и интертекстов.Item Декарт про антропологічне підґрунтя філософування в "ранніх записах"(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, Дніпро, 2018) Малівський, Анатолій МиколайовичUKR: Мета – знайти ключ до розуміння парадоксальності способу філософування Декарта в ході звертання до тексту "ранніх записів". Реалізація означеної мети передбачає послідовне розв’язання таких задач: звертаючись до дослідницької літератури окреслити форми переходу до сучасної методології; експлікувати основні мотиви антропологізації філософування у Декарта; проаналізувати роль мистецтва як основної форми увиразнення світогляду Декарта в "ранніх записах". Теоретичний базис. Дослідження декартознавців та феноменологічна традиція. Наукова новизна. Здійснений аналіз "ранніх записів" дозволяє прояснити витоки головної настанови філософування Декарта. Її роль проявляється в ході прояснення основних мотивів антропологічного підходу французького філософа. Мова йде про їх укоріненість в започаткованій Коперником науковій революції Нового часу. Передумовою автентичного осягнення здійсненого Декартом радикального перевороту є увага до парадигмальної значущості мистецтва, найбільш повно оприявненої в "ранніх записах". Обґрунтовано, що звернення молодого Декарта до досвіду мистецтва впливає на його розуміння науки, а також усвідомлення людської присутності в розбудові наукової картини світу та виокремлення основних компонентів людської природи – ума і волі. Висновки. В ході аналізу присвяченої Декарту сучасної літератури окреслена тенденція виходу за межі уявлень про наївність та простоту його позиції, одним з проявів якої є посилення уваги до антропології. Основні мотиви її актуалізації укорінені в науковій революції Нового часу і є формою завершення започаткованого Коперником радикального перевороту в світогляді. Йдеться про бачення людини як головного компоненту світобудови, уваги до неї в ході шукань вихідного пункту та вирішальної інстанції розбудови світу, відображення прагнення мислителя розбудувати власне етичне вчення на базі людської природи. В ході осмислення "ранніх записів" автор зосереджує увагу на тлумаченні молодим Декартом мистецтва як форми оприявнення істини, котра уможливлює автентичне осягнення людської природи. Означені ідеї стали підґрунтям подальшої творчості мислителя, котрі сьогодні відкривають нові перспективи експлікації антропологічного підґрунтя для більш пізніх творів.Item Gender Project of the Future (preprint)(Dnipro National University of Railway Transport named after Academician V. Lazaryan, Ukraine, 2019) Khmil, Volodymyr V.ENG: A special thematic issue in the Journal «Anthropological Measurements of Philosophical Research» devoted to gender content is analyzed. The focus of the review is on new directions of thought and practical realization of gender justice. Prospects for further development of the mentioned topic are determined.Item Lessons of Descartes: Metaphysicity of Man and Poetry(Дніпровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, Дніпро, 2021) Malivskyi, Anatolii M.ENG: Purpose. To consider the uniqueness of Descartes’ way of interpreting poetry as a type of philosophizing that makes it possible to comprehend the metaphysical nature of man. Its implementation involves the consistent solution of the following tasks: a) understanding methodological changes in the philosophy of the 20th century in the process of actualization of anthropological interest; b) argumentation of the importance of poetic thinking for early Des-cartes in the process of addressing modern historians of philosophy and the thinker’s texts. Theoretical basis. I rely on the conceptual positions of phenomenology, existentialism and hermeneutics.Originality. Finding of the study is that poetic thinking is the most authentic way of meaningful comprehension of the metaphysicity of man. The paperoutlines the nature of the expression of this correlation in the philosophizing of the 20th-21th centuries and substan-tiates the thesis about the importance of the poetic principle for understanding the phenomenon of man in earlyworks by Descartes.Conclusions.The paper examined the methodological shifts in anthropologically oriented phi-losophizing of the 20th-21th centuries and focused on the manifestations of related moments in the philosophical legacy of Descartes. The latter demonstrates the existence of a still underestimated version of interpreting the meta-physical foundations of human existence, the form of understanding of which is poetic thinking. It is a form of car-ing for the humane in man.Item Суспільний, культурний та політичний контекст динаміки історичної антропології(Національний гірничий університет, м. Дніпропетрвськ, 2013) Айтов, Спартак ШалвовичUKR: Аналізується вплив політичних, суспільних та культурних факторів, соціально-політичного та соціально-культурного контексту історичної антропології у минулому та на початку нинішнього століть.Item Гендерные культурные студии: опыт и реальность в феминизме(Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, 2010) Власова, Ольга ПетровнаRUS: В статье рассматривается понятие «женского опыта», вопросы изучения «женских голосов» в литературе и культуре, а также способы теоретического описания знания, сохраняющего связь с женским опытом.Item Деякі аспекти відношення до гендерної рівності в системі вищої освіти України(Київський національний університет ім. Т. Шевченка, Мелітопольський державний педагогічний університет ім. Б. Хмельницького, 2010) Власова, Ольга ПетрівнаUKR: У статті аналізується гендерна асиметрія, яка існує в українських освітніх закладах, та причини, що сприяють її збереженню; наведені результати анкетування студентів I-V курсів різних факультетів ДНУЗТ імені академіка В. Лазаряна, які висвітлили гендерні відношення у ракурсі викладачі – студенти.Item Епістемологічні підходи історичної антропології та дослідження процесів цивілізаційного і глобалізаційного розвитку(Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, 2011) Айтов, Спартак ШалвовичUKR: Проаналізовано когнітивні підходи історичної антропології для дослідження цивілізаційної й глобалізаційної динаміки.Item Історично-антропологічні епістемологічні підходи у філософії культури Й. Гойзінги та розвиток історичної антропології і філософії науки(Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, 2011) Айтов, Спартак ШалвовичUKR: Проаналізовано вплив історично-антропологічних підходів філософії культури Й. Гойзінги на розвиток історично-антропологічних та філософсько-наукових досліджень.Item Эпистемологические историко-антропологические подходы культорологии и семиотики 1960-х – 1980х гг.(Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, 2008) Айтов, Спартак ШалвовичRUS: В работе анализируются историко-антропологически ориентированные культурологические и семиотические исследования 1960х – 1980х гг., периода интенсивного и плодотворного развития различных направлений социально-гуманитарного познания.Item Стереотип «незаметной женщины» в современном культурном дискурсе Украины(Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, 2011) Власова, Ольга ПетровнаRUS: В статье анализируются социокультурные аспекты темы «женщина и политика» в полифоническом культурном дискурсе современной Украине.Item Історична антропологія та дослідження географічних чинників розвитку цівілізацій(Національний гірничий університет, м. Дніпропетрвськ, 2012) Айтов, Спартак ШалвовичUKR: Аналізується когнітивний діалог історичної антропології і географічної науки при дослідженні локальних цивілізацій.Item Историко-антропологические и семиотические аспекты философии культуры Ю. М. Лотмана(Дніпропетровський національний університет імені О. Гончара, 2012) Айтов, Спартак ШалвовичRUS: В статье анализируется влияние семиотических и исторически-антропологических єлементів философско-культурных концепций Ю. М. Лотмана.Item Историческая антропология и классические отечественные концепции философии культуры(Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, 2012) Айтов, Спартак ШалвовичRUS: Анализируются историко-антропологические подходы отечественных исследований по философии культуры.