Визначення класу залізобетонної прогонової будови залізничного моста за частотою (періоду) власних коливань

Loading...
Thumbnail Image
Date
2015
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, Дніпропетровськ
Abstract
UKR: Мета. Метою даної роботи є розробка методики визначення вантажопідйомності залізобетонних прогонових будов під залізничну колію, за результатами статичних або динамічних випробувань прогонових будов. Методика. Для прогонової будови, що підлягає класифікації, проводиться обстеження, та виконуються вимірювання прогинів та власної частоти при проході рухомого складу, з застосуванням простих вимірювальних приладів (прогиномір, віброграф). Отримання даних по прогину та частоті не є складним але дає реальну картину стану прогонової будови враховуючи і скриті дефекти, що дуже суттєво. Результати. На підставі великої кількості випробувань, по даному типу прогонових будов, для розрахунку взяті дві прогонові будови по яких є результати, як по прогину так і по частоті. Виконано розрахунки по запропонованій методиці (по частоті власних коливань і по прогину) та по загальній методиці [3]. Отримані результати свідчать про те, що пропонована методика дає результати, які значно відрізняються від отриманих по загальній методиці (до 40 %). Це той відсоток, який є запасом міцності прогонової будови. Наукова новизна. Спираючись на літературні джерела, робота у даному напрямку є новою і у подальшому пропонується впровадити дану методику для загального користування, шляхом розробки доповнення до існуючих настанов [3]. Практична значимість. Аналіз отриманих результатів свідчить про те, що застосування даної методики на всіх залізницях України при класифікації залізобетонних прогонових будов, дасть змогу тільки за рахунок перерахунку підвищити реальну несучу здатність прогонових будов на 30…40 %, тобто переведе значну кількість прогонових будов з незадовільного стану в задовільний, а з задовільного в добрий.
RUS: Цель. Целью данной работы является разработка методики определения грузоподъемности железобетонных пролетных строений под железнодорожную колею, по результатам статических или динамических испытаний пролетных строений. Методика. Для пролетного строения, подлежащего классификации, проводится обследование, и выполняются измерения прогибов и собственной частоты при проходе подвижного состава с применением простых измерительных приборов (прогибомера, вибрографа). Получение данных по прогибу и частоте не является сложным, но дает реальную картину состояния пролетного строения, учитывая и скрытые дефекты, что очень существенно. Результаты. На основании большого количества испытаний, по данному типу пролетных строений, для расчета взяты два пролетных строения, по которым есть результаты, как по прогибам, так и по частоте. Выполнены расчеты по предложенной методике (по частоте собственных колебаний и по прогибу) и по общей методике [3]. Полученные результаты свидетельствуют о том, что предлагаемая методика дает результаты, которые значительно отличаются от полученных по общей методике (до 40%). Это тот процент, который является запасом прочности пролетного строения. Научная новизна. Опираясь на литературные источники, работа в данном направлении является новой и в дальнейшем предлагается внедрить данную методику для общего пользования, путем разработки дополнения к существующим руководствам [3]. Практическая значимость. Анализ полученных результатов свидетельствует о том, что применение данной методики на всех железных дорогах Украины при классификации железобетонных пролетных строений позволит только за счет пересчета повысить реальную несущую способность пролетных строений на 30…40%, то есть переведет значительное количество пролетных строений из неудовлетворительного состояния в удовлетворительном, а с удовлетворительного в хорошее.
ENG: Purpose. The purpose of this study is to develop a methodology for determining the bearing capacity of reinforced concrete spans for the railway by the results of static or dynamic tests of the spans. Methodology. For the span that should be classificated, the survey is being conducted and the measurements of deflections and natural frequency are performed under passing vehicles, using simple measuring devices (flexometer, vibrograph). Received deflection and frequency data is not complicated but it gives a real picture of the given span condition taking into account hidden defects that is very essential. Findings. Based on the large number of tests for this type of spans, two beams for which there are results for both deflection and frequency are taken for the calculations. Calculations were performed with the given method (by frequency of natural oscillations and deflection) and with the general method [3]. The results indicate that the proposed method yields results that are significantly different from those obtained with the general method (up to 40%). This is the percentage that constitutes the safety factor of the span. Originality. Based on the literary sources, the work in this direction is novel and it’s proposed to implement this method for general use by developing updates for existing guidelines [3]. Practical value. Analysis of the received results indicates that the application of this method for all the railways of Ukraine will enable by the recalculation only to increase actual bearing capacity of spans by 30…40% while classification of reinforced concrete spans, this it will shift a significant number of spans from the unsatisfactory condition to satisfactory one and from satisfactory to the good one.
Description
В. Мірошник: ORCID 0000-0002-8115-0128
Keywords
вантажопідйомність, частота власних коливань, прогонова будова, прогин, грузоподъемность, частота собственных колебаний, пролетное строение, прогиб, bearing capacity, natural vibration frequency, span, deflection, КМТ, ГНДЛ штучних споруд
Citation
Солдатов К. І., Журбенко М. К., Мірошник В. А. Визначення класу залізобетонної прогонової будови залізничного моста за частотою (періоду) власних коливань. Мости та тунелі: теорія, дослідження, практика. 2015. № 7. С. 57–64. DOI: 10.15802/bttrp2015/66713.