Експлікація християнської догматики в художньому просторі англійської метафізичної лірики XVII ст.

Abstract

UKR: Артикулювання питань увиразнення релігійної проблематики у поетикальному дискурсі завжди вимагає залучення широкого літературного та літературознавчого контексту. Європейське бароко, у межах якого відбувалося становлення «метафізичної школи» в Англії, вирізняється серед інших типів культури й художніх систем, зокрема, потужним впливом філософсько-теологічної парадигми кінця XVI – початку XVII ст. на уявлення тогочасної людини про світоустрій і зрештою на творчі інтенції митців. Теократизація суспільної думки відбивається на художньому рівні та маніфестує на сторінках складних і вишуканих творів метафізиків. Мета роботи випливає зі спроби акцентуалізації релігійного досвіду та увиразнення християнського догматизму у художньому вимірі метафізичної лірики. Методологія дослідження поєднує концептуальні стратегії лінгвостилістичного, герменевтичного, імагологічного аналізу, культурно- історичного методу та методу експлікації. Показово, що конфесійна боротьба та державна політика Англії сприяли виявленню у поетичному тексті метафізичного як особливої категорії, що імпліцитно фіксує прагнення до істинної релігійної віри та абсолютизації християнського ідеалу. Релігійна проблематика у метафізиків постає певною призмою, крізь яку аналізуються та сприймаються всі аспекти людського буття, а ідеологічна християнізація поетики приводить до трансформації творчої свідомості. Резюмуючи, що літератори «метафізичної школи» свідомо присвячують своє життя духовним пошукам, вбачаючи у поезії інструмент пізнання й прославляння Бога, наголосимо на вишуканості художніх форм і засобів відображення результатів цих пошуків у поетичній тканині метафізичних творів. Спроба окреслити межі суто релігійної лірики та метафізичної поезії, здійснена у презентованій розвідці, вкотре демонструє умовність цих меж. Поетизація трансперсонального досвіду, що означає надособистісну сутність свідомості людини й корелює з поняттям власне метафізичного – надматеріальною сутністю буття, сприяє створенню універсальної образності для експлікації християнської догматики у поетикальному вимірі метафізичних пасажів.

ENG: Studying religious matters in poetic discourse always requires the involvement of large literary material. European Baroque, within which the metaphysical school in England was formed, is distinguished among other types of culture by the considerable influence of the philosophical and theological paradigm of the late 16th – early 17th centuries on the ideas about the world order and creative intentions of writers. The theocratisation of social conscience is reflected at the artistic level and manifests itself in the Metaphysicals’ sophisticated works. The purpose of the study is to emphasise the religious experience of the poets and Christian tenets in the artistic dimension of metaphysical poetry. The methodology combines the conceptual strategies of linguisticstylistic, hermeneutic, imagological analysis, cultural-historical methods, and explication one. The holy wars and national policy of England contributed to the manifestation of the metaphysical as a principal concept which implicitly includes the desire for true faith and absolutizing the Christian ideal. Religious matters in the Metaphysicals’ works rise to be pivotal ones. All the aspects of human existence are analysed and perceived through the lens of religion. The ideological Christianisation of poetics leads to the transformation of creative thinking. Concluding that the authors of the metaphysical school consciously dedicate their lives to spiritual reflections, seeing poetry as a tool for knowing and glorifying God, we emphasise the sophistication of the stylistic devices for depicting those reflections in their poetry. The attempt to draw a line between religious verses and mere metaphysical ones shows the conventionality of this line. Poeticising transpersonal experience, which means the suprapersonal essence of human consciousness and appears to be relevant to the very notion of the metaphysical – the supersubstantial essence of being, contributes to the creation of universal imagery for representing Christian tenets in the metaphysical dimension.