Lessons of Descartes: Metaphysicity of Man and Poetry

Abstract

EN: Purpose. To consider the uniqueness of Descartes’ way of interpreting poetry as a type of philosophizing that makes it possible to comprehend the metaphysical nature of man. Its implementation involves the consistent solution of the following tasks: a) understanding methodological changes in the philosophy of the 20th century in the process of actualization of anthropological interest; b) argumentation of the importance of poetic thinking for early Des-cartes in the process of addressing modern historians of philosophy and the thinker’s texts. Theoretical basis. I rely on the conceptual positions of phenomenology, existentialism and hermeneutics.Originality. Finding of the study is that poetic thinking is the most authentic way of meaningful comprehension of the metaphysicity of man. The paperoutlines the nature of the expression of this correlation in the philosophizing of the 20th-21th centuries and substan-tiates the thesis about the importance of the poetic principle for understanding the phenomenon of man in earlyworks by Descartes.Conclusions.The paper examined the methodological shifts in anthropologically oriented phi-losophizing of the 20th-21th centuries and focused on the manifestations of related moments in the philosophical legacy of Descartes. The latter demonstrates the existence of a still underestimated version of interpreting the meta-physical foundations of human existence, the form of understanding of which is poetic thinking. It is a form of car-ing for the humane in man.

UK: Мета.Розглянути своєрідність способу тлумачення Декартом поезії як типу філософування, який уможливлює осмислення метафізичності людини. Її реалізація передбачає послідовне розв’язання наступних завдань: а) осмислення методологічних зрушень в філософії ХХ ст. в процесі актуалізації антропологічного інтересу; б) аргументування важливості поетичного мислення для раннього Декарта в процесі звертання до сучасних істориків філософії та текстів мислителя. Теоретичний базис.Я спираюсь наконцептуальні положення феноменології, екзистенціалізму та герменевтики. Наукова новизна.Виявлено, що поетичне мислення є найбільш автентичнимспособом змістовного осягнення метафізичності природи людини. Окреслено характерувиразнення цієї кореляції у філософуванні ХХ-ХХІ ст. та обґрунтовано тезу проістотність поетичного начала для осмислення феномену людини у раннього Декарта. Висновки.Розглянуто методологічні зрушення в антропологічно орієнтованому філософуванні ХХ-ХХІ ст. та акцентовано увагу на проявах споріднених моментів у філософській спадщині Декарта.Остання демонструє наявність досі недооціненого варіанту тлумачення метафізичних засад людського існування, формою осмислення яких є поетичне мислення. Воно є формою турботливого ставлення до людського в людині.