Децентралізація української влади: концепція, впровадження, результати її першого етапу ( 2014-2018 рр.) (препринт)

Loading...
Thumbnail Image
Date
2019
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Дніпровський національний університет ім. О. Гончара
Abstract
UK: Мета статті полягає у висвітленні процесу децентралізації влади в Україні за допомогою історичною методології. Децентралізація влади та зміцнення місцевого самоврядування є одним із найбільш актуальних завдань, що необхідно розв’язати в процесі розбудови Української держави. На жаль, відповідні спроби до 2014 р. виявилися половинчастими й загалом невдалими. Попри низку прийнятих законів, постанов і розпоряджень щодо розвитку місцевого самоврядування, реформи гальмувалися через небажання тодішніх очільників держави поділитися своєю владою з місцевими елітами і надати реальні права й повноваження місцевому самоврядуванню, регіонам і територіальним громадам. Поштовхом для нових зусиль у цьому напрямку стала Революція гідності, основними гаслами якої були «повалення диктатури» і «європейський вибір України». Упродовж 2014 - 2018 рр. в Україні здійснювався перший етап реформи децентралізації влади, на якому висувалося завдання повсюдне створення об’єднаних територіальних громад (ОТГ) і наданням їм певної господарської та фінансової самостійності. При цьому під приводом недопущення сепаратизму й розпаду держави категорично відкидалися будь-які пропозиції щодо федералізації й регіоналізації держави. Натомість усі державні інститути виявили надзвичайну активність, цілеспрямованість і наполегливість у створенні об’єднаних територіальних громад. При цьому, попри декларовану добровільність процесу об’єднання громад, місцеві державні адміністрації нерідко застосовувала різні прямі й приховані примусові методи. Так чи інакше, але поставлена мета була досягнута. Переважна більшість дрібних сіл опинилася в об’єднаних територіальних громадах. Розширилися фінансові можливості останніх. Як показано в статті, окремі сильні громади завдяки цьому досягли чималих успіхів у вдосконаленні соціально-культурної інфраструктури своїх населених пунктів. Однак в умовах «корозії» системи державного управління й падіння довіри населення до усіх гілок центральної влади, передусім до Президента, посилення самостійності громад великих міст призвело на практиці до зміцнення впливу місцевих еліт, які стали більш авторитетними і сильними, ніж загальнонаціональні політики. Рейтинг останніх був край низьким. Унаслідок цього в Україні виникла потенційна загроза федералізації, центрами якої можуть стати великі міста, на що останнім часом уже звертається увага у вітчизняних ЗМІ.
RU: Цель статьи заключается в освещении процесса децентрализации власти в Украине с помощью исторической методологии. Децентрализация власти и укрепление местного самоуправления является одним из наиболее актуальных задач, которые необходимо решить в процессе строительства Украинского государства. К сожалению, соответствующие попытки до 2014 г. оказались половинчатыми и в целом неудачными. Невзирая на ряд принятых законов, постановлений и распоряжений, касающихся развития местного самоуправления, реформы тормозились из-за нежелания тогдашних правителей поделиться своей властью с местными элитами и предоставить реальные права и полномочия местному самоуправлению, регионам и территориальным обществам. Толчком для новых усилий в этом направлении стала Революция достоинства, основными лозунгами которой были «свержение диктатуры» и «европейский выбор Украины». На протяжении 2014 - 2018 гг. в Украине осуществлялся первый этап реформы децентрализации власти, на котором выдвигалось задание повсеместного создания объединенных территориальных громад (общин) – ОТГ и предоставлением им определенной хозяйственной и финансовой самостоятельности. При этом под предлогом недопущения сепаратизма и угрозы распада страны категорически отбрасывались любые предложения относительно ее федерализации и регионализации. Зато все государственные институты обнаружили чрезвычайную активность, целенаправленность и настойчивость в создании объединенных территориальных громад. Невзирая на декларируемую добровольность процесса объединения общин, местные государственные администрации нередко применяла разные прямые и скрыты принудительные методы. Так или иначе, но поставленная цель была достигнута. Подавляющее большинство мелких сел оказались в объединенных территориальных громадах. Расширились финансовые возможности последних. Как показано в статье, отдельные сильные ОТГ благодаря этому достигли достаточно больших успехов в совершенствовании социально-культурной инфраструри своих населенных пунктов. Однако в условиях «коррозии» системы государственного управления и падения доверия населения ко всем ветвям центральной власти, прежде всего к Президенту, усиление самостоятельности громад больших городов привело на практике к укреплению влияния местных элит, которые стали более авторитететними и сильными, чем общенациональные политики. Рейтинг последних был невысоким В результате этого в Украине возникла потенциальная угроза федерализации, центрами которой могут стать большие города, на что в последнее время уже обращается внимание в отечественных СМИ.
EN: The purpose of the paper is to highlight the process of decentralizing power in Ukraine, using historical methodology. First of all, dialectics, that is, the fragmentation of the process in the unity of its contradictions, and the principle of historicism, which requires comprehension of the essence of a particular historical period and the discovery of its immanent features.Subject of democratic reforms in Ukraine is extremely important, so this topic is widely studied by experts in the field of public administration, economics, law, sociology. Among the most topical ones is the problem of introducing and implementing a modern decentralization reform in Ukraine. Most publications contain analysis of problems and recommendations for reform. However, unfortunately, we must note that some publications of our colleagues is not so much scientific as information and propaganda. In addition, the problem is still beyond the control of historical science. Including the fact that this reform is not yet completed, only the first stage has passed. It is believed that historians have not yet come the time to analyze current processes and current phenomena. Because we believe that the processes of modern democratic reforms in Ukraine are no less interesting and relevant to historians than for specialists from other humanities. Strength and social health of the state are determined not only by the respective qualities of state administration, but also by the inclusion of the society itself, the strengthening of local self-government, the involvement of the energy of the entire population, the creation of civil society. That is why the most urgent tasks to be solved in the course of the development of the Ukrainian state were the task of developing local self-government and decentralization of power. Unfortunately, the relevant attempts made during 1990-2013 were half-hearted and generally unsuccessful because of the reluctance of the central government to give real rights and powers to local self-government, territorial communities. Starting in 2014, a decentralized government reform is being introduced in Ukraine, the first phase of which was completed in 2018. At this stage, emphasis was placed on the creation of united territorial communities and the provision of certain economic and financial autonomy. The Ukrainian authorities categorically rejected any proposals on federalization and regionalization, that is, the provision of autonomy to regions and the real strengthening of regional authorities. At the same time, she showed extraordinary activity, determination and persistence in creating united territorial communities. At the same time, despite the promised voluntary, central authorities sometimes used various direct and covert coercive methods. Overall, the goal was achieved. However, the strengthening of the independence of the communities of large cities has, in practice, strengthened the local elites, which became more authoritative and influential than the nation-wide politicians, who were mostly characterized by incompetence and abuse of their powers for their own enrichment. As a result, in Ukraine there was a threat of federalization, which the central government fears. Large cities can become the basis for such federalization in the face of a fall in confidence in the central government. Local government democracy could be more obvious in the event of a decentralization reform on all fronts: the constitutional and legal provision of self-government, the creation of executive committees of regional and district councils with the proper authority, governors' election, the establishment of appointed commissioners and prefects with strictly supervisory functions, such as it is accepted in most developed countries of the world. Obviously, such measures can not in any way endanger the unity, unity of the state, if the state is truly authoritative, strong and legal. After all, in the state - as in a separate team: if it is headed by a true leader, every employee is a creative person, and not an obediently gray performer.
Description
Г. Кривчик: ORCID 0000-0001-7504-4575
Keywords
реформа, місцеве самоврядування, демократія, об'єднані територіальні громади, регіоналізація, местное самоуправление, демократия, объединенные территориальные громады (общины), регионализация, reform, local self-government, democracy, united territorial communities, regionalization, КУ
Citation
Кривчик Г. Г. Децентралізація української влади: концепція, впровадження, результати її першого етапу ( 2014-2018 рр.) : [препринт]. Universum Historiae et Archeologiae. Дніпро, 2019. Т2 (27), Вип 2. С.95 ¬ 106.