Мультидисциплинарный характер психолингвистического дискурса нейроэкономики

Abstract

RU: Вступление. Статья посвящена вопросам мультидисциплинарного взаимодействия новых научных направлений, которые предполагают самые разнообразные сближения, какими бы странными на первый взгляд они не казались. Одним из таких феноменов является взаимодействие психолингвистики и нейроэкономики. Цель исследования. В статье исследуется переход современной науки к мультидисциплинарному дискурсу, что вызывает необходимость концептуализации и возможной операционализации методами психолингвистики. Концептуализация новых направлений нейроэкономики, в психолингвистическом контексте, предполагает некий ментальный опыт, включающий кроме процессов создания новых концепций и контекстуального экономического знания, также определение роли интересов, интенций, эмоций в экономической деятельности человека. Методы исследования. Многофакторный анализ, сравнительный анализ, экстраполяция. Результаты. В последние десятилетия формирование новых областей экономической науки, а именно тех, которые связаны с развитием нейроэкономики, значительно расширили поле психолингвистики. Продуцирование новых парадигм экономической теории, формирование соответствующих дефиниций, научных предметов требуют оформления и их определения как по форме, так и по содержанию. Рассматривается необходимость теоретического и упорядоченного определения функционального значения психолингвистического контекста новых дефиниций, результатом которого может стать концептуальная система для общения специалистов в разных областях науки на уровне их профессионального понимания. Представляется, что центральными вопросами в психолингвистическом дискурсе нейроэкономики стала взаимосвязь между экономикой, психологией, лингвистикой и психолингвистикой. Такая связь, несомненно, имеет мультидисциплинарный характер, что способствует углублению отношений между научной мыслью, культурой и языком и стало толчком для понимания природы человеческого познания на более высоком, мультидисциплинарном уровне развития науки. Это является необходимым компонентом для осмысления значений и структуры понятий, терминов и дефиниций, а также коммуникаций на более высоком научном уровне. Выводы. Новые сферы нейроэкономики такие как поведенческая экономика, поведенческие финансы, эмоциональная экономика, психологическая экономика, стали самостоятельными разделами экономической теории, которые, в явном или неявном виде, учитывают психологические особенности человеческого восприятия и поведения в процессе хозяйственной деятельности. Эти дефиниции катализируют теоретическую интеграцию разных научных сфер, и, прежде всего, психолингвистическую науку.

EN: Introduction. The article is devoted to the issues of multidisciplinary interaction in new scientific fields, which involve a wide variety of convergences, no matter how strange at first glance they may seem. One of these phenomena is the interaction of psycholinguistics and neuroeconomics. The goal. The article xamines the transition of modern science to multidisciplinary discourse, which makes it necessary to conceptualize and possibly operationalize methods of psycholinguistics. The onceptualization of new areas of euroeconomics, in a psycholinguistic context, presupposes a certain mental experience that includes, in addition to the processes of creating new concepts and contextual economic knowledge, also defining the role of interests, intentions, emotions in human economic activity. Methods. Multivariate analysis, omparative analysis, extrapolation. Results. It is proved that in recent decades the development of new areas of onomic science, namely those related to the development of neuroeconomics, has significantly expanded the field of psycholinguistics. The production of new paradigms of economic theory, the formation of the corresponding definitions, objects requires the design and definition of them both in form and in content. It considers the need for a theoretical and orderly definition of the functional meaning of the psycholinguistic context of new definitions, the result of which can be a conceptual system for communication between specialists in various fields of science at the level of their professional understanding. It seems that the central issues in the psycholinguistic discourse of neuroeconomics have become the relationship between economics, sychology, linguistics and psycholinguistics. Such connection is undoubtedly of a multidisciplinary nature, which contributes to the deepening of the relationship between scientific thought, culture and language and became the impetus for understanding the nature of human cognition at a higher, multidisciplinary level of development of science. This is a necessary component for understanding the meanings and structure of concepts, terms and definitions, as well as communications at a higher scientific level. Conclusions. It is concluded that new areas of neuroeconomics such as behavioral economics, behavioral finance, emotional economics, psychological economics, have become areas of economic theory that, explicitly or implicitly, take into account the psychological characteristics of human perception and behavior in the process of economic activity. These definitions catalyze the theoretical integration of various scientific fields, and, above all, psycholinguistic science.

UK: Вступ. Статтю присвячено питанням мультидисциплінарної взаємодії нових наукових напрямків, які передбачають найрізноманітніші зближення, якими б дивними, на перший погляд, вони не видавалися. Одним з таких феноменів є взаємодія психолінгвістики і нейроекономіки. Мета дослідження. У статті досліджується перехід сучасної науки до мультидисциплінарного дискурсу, що викликає необхідність концептуалізації та можливої операціоналізації методами психолінгвістики. Концептуалізація нових напрямків нейроекономіки в психолінгвістичному контексті передбачає певний ментальний досвід не тільки у процесах формування нових концепцій і контекстуального економічного знання, а також визначення ролі інтересів, інтенцій, емоцій в економічній діяльності людей. Методи дослідження. Багатофакторний аналіз, порівняльний аналіз, екстраполяція. Результати. Останніми десятиліттями розвиток нових галузей економічної науки, а саме тих, які пов’язані з розвитком нейроекономіки, значно розширили поле психолінгвістики. Продукування нових парадигм економічної теорії, формування відповідних дефініцій, наукових предметів вимагають оформлення та їх визначення як за формою, так і за змістом. Розглядається необхідність теоретичного і впорядкованого визначення функціонального значення психолінгвістичного контексту нових дефініцій, результат якого може стати концептуальною системою для спілкування фахівців різних галузей науки на рівні їх професійне розуміння. Визначено, що центральні питання нейроекономіки в психолінгвістичному дискурсі стали взаємозв’язком між економікою, психологією, лінгвістикою і психолінгвістикою. Такий зв’язок, безсумнівно, має мультидисциплінарний характер, що сприяє поглибленню відносин між науковою думкою, культурою і мовою і стало поштовхом для розуміння природи людського пізнання на більш високому, мультидисциплінарному рівні розвитку науки. Це є необхідним компонентом для осмислення значень і структури понять, термінів і дефініцій, а також комунікацій на більш високому науковому рівні. Висновки. Нові сфери нейроекономіки такі як поведінкова економіка, поведінкові фінанси, емоційна економіка, психологічна економіка, стали самостійними розділами економічної теорії, які, в явному чи в неявному вигляді, враховують психологічні особливості людського сприйняття і поведінку в процесі господарської діяльності. Ці дефініції каталізують теоретичну інтеграцію різних наукових сфер, і, перш за все, психолінгвістичну науку.