Please use this identifier to cite or link to this item: http://eadnurt.diit.edu.ua/jspui/handle/123456789/11809
Title: Philosophical and Psychological Dimensions of Social Expectations of Personality
Other Titles: Філософські та психологічні виміри соціальних очікувань особистості
Философские и психологические измерения социальных ожиданий личности
Authors: Khmil, Volodymyr V.
Popovych, I. S.
Keywords: human
society
subject
transcendental
constructionism
alternativeism
social ideal
людина
суспільство
суб’єкт
трансцендентне
конструкціонізм
альтернативізм
соціальний ідеал
человек
общество
субъект
трансцендентное
конструкционизм
альтернативизм
социальный идеал
КФС
Issue Date: 2019
Publisher: Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту ім. акад. В. Лазаряна, Дніпро
Citation: Кhmil V. V., Popovych I. S. Philosophical and Psychological Dimensions of Social Expectations of Personality. Антропологічні виміри філософських досліджень. Дніпро, 2019. Вип. 16. С. 55–65. DOI: https://doi.org/10.15802/ampr.v0i16.187540.
Abstract: EN: Purpose. To analyse the philosophical and psychological contexts of social expectations of personality, to form general scientific provisions, to reveal the properties, patterns of formation, development and functioning of social expectations as a process, result of reflection and construction of social reality. Theoretical basis of the study is based on the phenomenology of E. Husserl, the social constructivism philosophy of L. S. Vygotskiy, P. Berger, T. Luckmann, K. J. Gergen, ideas of constructive alternativeism of G. Kelly, psychology of social expectations of a personality as the unity of the mental process, mental state and properties of expectations. Originality. Social expectations of personality are considered as philosophical and psychological dimensions of the study, presented by analysing expectations in social constructivism, externalizing, building a model of the expected future. The authors clarified some theoretical and methodological aspects of the study of patterns of social expectations in the reflection and construction of social reality. The role of social institutions in the formation of expectations is outlined. The polyaspect of the investigated problems is shown. It is substantiated that formation, realization of social expecta-tions in organization of interaction of personality and social environment is possible in the presence of subject, object and content of activity. Conclusions. Social expectations influence social behaviour and determine the behaviour of an individual, small contact group, community, or large mass of people. Social expectations are able to set specific requirements, norms, sanctions, ideals that participants of the process must follow or must not violate. The philosophical dimension of the study integrates the ontological, epistemological, axiological preconditions for the formation and realization of the social ideal, represented by the study of the expected future in the forms of utopia, eschatology and thanatology. Psychological dimension of the study has a sufficiently developed content orientation from the psychological content parameters of social expectations to the role of expectations in social institutions and various spheres of human life. Systematic, actionable, self-regulatory, and subjective approaches have constituted a verified system of interpreting the social expectations of personality as a process, a result of the reflection and construction of social reality. The topic of social expectations of personality is far from being completed, in our opinion it is promising to create a deeper philosophical concept of social expectations of the personality. The specific topics are of particular relevance in the context of socio-political uncertainty, domination of the mass consciousness, loss of national and cultural identity.
UK: Мета. Проаналізувати філософський та психологічний контексти соціальних очікувань особистості, сформувати загальні наукові положення, розкрити властивості, закономірності становлення, розвитку та функціонування соціальних очікувань як процесу, результату відображення й конструювання соціальної дійсності. Теоретичний базис дослідження ґрунтується на феноменології Е. Гуссерля, філософії соціального конструктивізму Л. С. Виготського, П. Бергера, Т. Лукмана, К. Дж. Джерджена, ідеях конструктивного альтернативізму Дж. Келлі, психології соціальних очікувань особистості як єдності психічного процесу, психічного стану і властивостей очікувань. Наукова новизна. Соціальні очікування особистості розглянуто як філософський і психологічний виміри дослідження, що представлений аналізуванням очікувань у соціальному конструктивізмі, екстерналізацією себе, побудовою моделі очікуваного майбутнього. З’ясовано де-які теоретико-методологічні аспекти дослідження закономірностей соціальних очікувань у відображенні й конструюванні соціальної дійсності. Окреслено роль соціальних інститутів у становленні й формуванні системи очікувань. Показано поліаспектність досліджуваної проблематики. Обґрунтовано, що формування, реалізація соціальних очікувань в організації взаємодії особистості та соціального оточення можлива за наявності об’єкта, предмета й змісту діяльності. Висновки. Соціальні очікування впливають на соціальну поведінку і визначають поведінку окремої особистості, малої контактної групи, спільноти чи великої маси людей. Соціальні очікування здатні встановлювати своєрідні вимоги, норми, санкції, ідеали, які учасникам процесу необхідно виконувати чи не порушувати. Філософський вимір дослідження інтегрує онтологічні, гносеологічні, аксіологічні передумови формування та реалізації соціального ідеалу, представлений дослідженням очікуваного майбутнього у формах утопії, есхатології і танатології. Психологічний вимір дослідження має достатньо розроблену змістову спрямованість від психологічних змістових параметрів соціальних очікувань до ролі очікувань у соціальних інститутах та різних сферах буття людини. Системний, діяльнісний, саморегуляційний, суб’єктний підходи склали верифіковану систему тлумачення соціальних очікувань особистості як процесу, результату відображення й конструювання соціальної дійсності. Тематика соціальних очікувань особистості ще далека від свого завершення; перспективним на наш погляд є створення більш глибокої філософської концепції соціальних очікувань особистості. Окреслена тематика набуває особливої актуальності у контексті соціально-політичної невизначеності, домінування масової свідомості, втрати національної та культурної ідентичності.
RU: Цель. Проанализировать философский и психологический контексты социальных ожиданий личности, сформировать общие научные положения, раскрыть свойства, закономерности становления, развития и функционирования социальных ожиданий как процесса, результата отображения и конструирования социальной реальности. Теоретический базис исследования основывается на феноменологии Э. Гуссерля, философии социального конструкционизма Л. С. Выготского, П. Бергера, Т. Лукмана, К. Дж. Джерджена, идеях конструктивного альтернативизма Дж. Келли, психологии социальных ожиданий личности как единства психического процесса, психического состояния и свойств ожиданий. Научная новизна. Социальные ожидания личности рассмотрены как философское и психологическое измерения исследования, что представлено анализом ожиданий в социальном конструкционизме, экстернализацией себя, построением модели ожидаемого будущего. Установлены некоторые теоретико-методологические аспекты исследования закономерностей социальных ожиданий в отображении и конструировании социальной реальности. Обозначена роль социальных институтов в становлении и формировании системы ожиданий, представлена полиаспектность исследуемой проблематики. Обосновано, что формирование, реализация социальных ожиданий в организации взаимодействия личности и социального окружения возможны при наличии объекта, предмета и содержания деятельности. Выводы. Социальные ожидания влияют на социальное поведение и определяют поведение отдельной личности, малой контактной группы, сообщества или большой массы людей. Социальные ожидания способны устанавливать своеобразные требования, нормы, санкции, идеалы, которые участникам процесса необходимо выполнять или не нарушать. Философское измерение исследования интегрирует онтологические, гносеологические и аксиологические предпосылки формирования и реализации социального идеала, представлено исследованием ожидаемого будущего в формах утопии, эсхатологии и танатологии. Психологическое измерение исследования имеет достаточно разработанную содержательную направленность от психологических содержательных параметров социальных ожиданий к роли ожиданий в социальных институтах и различных сферах бытия человека. Системный, деятельностный, саморегуляционный и субъектный подходы составили верифицируемую систему толкования социальных ожиданий личности как процесса, результата отображения и конструирования социальной реальности. Тематика социальных ожиданий личности еще далека от своего завершения; перспективным на наш взгляд является создание более глубокой философской концепции социальных ожиданий личности. Обозначенная тема приобретает особую актуальность в контексте социально-политической неопределенности, доминирования массового сознания, потери национальной и культурной идентичности.
Description: V. Khmil: ORCID 0000-0003-4710-6681, I. Popovych: ORCID 0000-0002-1663-111X
URI: http://eadnurt.diit.edu.ua/jspui/handle/123456789/11809
http://ampr.diit.edu.ua/article/view/187540
http://ampr.diit.edu.ua/article/view/187540/189849
http://ampr.diit.edu.ua/article/view/187540/191744
Other Identifiers: DOI: https://doi.org/10.15802/ampr.v0i16.187540
Appears in Collections:Статті КФС
Випуск 16 (АВФД)

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
Khmil.pdf693,23 kBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.