Порівняльний аналіз методів контролю функціонального стану та пильності машиніста

Loading...
Thumbnail Image
Date
2018
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, Дніпро
Abstract
UK: Однією із причин порушення безпеки руху поїзда є зниження рівня пильності та працездатності машиніста. Традиційний метод перевірки пильності шляхом вимірювання часу реакції машиніста на сигнал звукового або світлового попередження не дозволяє об’єктивно визначати рівень його фізіологічного стану. Крім цього постійні періодичні перевірки пильності відволікають локомотивну бригаду від поточної роботи по керуванню поїздом. Метою даної роботи є порівняльний аналіз можливих методів контролю фізіологічного стану та пильності машиніста. Розглянуті контактні та безконтактні методи контролю. Метод енцефалографії дозволяє достатньо точно визначити рівень фізіологічної активності людини. Головними недоліками даного методу є відносно висока вартість при-строїв, складність аналізу отриманих даних, а також неможливість отримання коректної енцефалограми при неправильному розташуванні датчиків. Методи контролю фізіологічного стану людини за допомогою пульсометрії, а також за допомогою акселерометра є достатньо простими. Проте кожен з них сам по собі не може дати повну картину про рівень активності та працездатності. Головною перевагою методів на базі відеоспостереження є те, що вони не відволікають водія і ніяким чином не заважають процесу перевезень. Проте такі методи не дозволяють отримати достатню інформацію про функціональний стан лю-дини. Достатньо ефективним є метод вимірювання електродермальної активності. Доцільним є комплексне застосування даного метода у поєднанні з іншими, наприклад з пульсометрією або з методами на базі відеоспостереження. Комплексний аналіз різних діагностичних параметрів дозволить об’єктивно визначити рівень фізіологічного стану та працездатності машиніста.
RU: Одной из причин нарушения безопасности движения поезда является снижение уровня бдительности и работоспособности машиниста. Традиционный метод проверки бдительности путем измерения времени реакции машиниста на сигнал звукового или светового предупреждения не позволяет объективно определить уровень его физиологического состояния. Кроме этого постоянные периодические проверки бдительности отвлекают локомотивную бригаду от текущей работы по управлению поездом. Целью данной работы является сравнительный анализ возможных методов контроля физиологического состояния и бдительности машиниста. Рассмотрены контактные и бесконтактные методы контроля. Метод энцефалографии позволяет достаточно точно определить уровень физиологической активности человека. Главными недостатками данного метода являются относительно высокая стоимость устройств, сложность анализа полученных данных, а также невозможность получения корректной энцефалограммы при неправильном расположении датчиков. Методы контроля физиологического состояния человека с помощью пульсометрии, а также с помощью акселерометра являются достаточно простыми. Однако каждый из них сам по себе не может дать полную картину об уровне активности и работоспособности. Главным преимуществом методов на базе видеонаблюдения является то, что они не отвлекают водителя и никоим образом не мешают процессу перевозок. Однако такие методы не позволяют получить полную информацию о функциональном состоянии человека. Достаточно эффективным является метод измерения электродермальной активности. Целесообразным является комплексное применение данного метода в сочетании с другими, например с пульсометрией или методами на базе видеонаблюдения. Комплексный анализ различных диагностических параметров позволит объективно определить уровень физиологического состояния и работоспособности машиниста.
EN: One of reasons the violation of train safety is the decrease in level of vigilance and efficiency of train driver. The traditional method of checking vigilance by measuring the reaction time of driver to signals of sound or light warning does not allow objectively determining the level of its physiological state. In addition, regular periodic vigilance checks divert the train driver from the current work for train control. The purpose of investigation is the comparative analysis of possi-ble methods for monitoring the physiological state and vigilance of train driver. Contact and con-tactless methods of monitoring have been considered. The method of encephalography allows to enough accurately determine the level of physiological activity of driver. The main disad-vantages of this method are the relatively high cost of devices, the complexity of analyzing ob-tained data, and also the inability to obtain correct encephalogram in case incorrect arrangement of sensors. The methods of monitoring the physiological state of a person using pulsometry, as well as using an accelerometer are quite simple. However, each of them alone cannot give a complete picture about the driver's condition and its efficiency. The main advantage of methods based on video surveillance is that they do not distract the driver and in no way interrupt the train control process. However, these methods do not allow obtaining complete information about the functional state of driver. Enough effective is the method of measuring electrodermal activity. The use this method in combination with others, for example with pulsometry or methods based on video surveillance has been proposed. The complex analysis of various diagnostic parameters will allow objectively determining the level of physiological state and efficiency of train driver.
Description
К. Гончаров: ORCID 0000-0002-0432-1077
Keywords
машиніст, контроль пильності, фізіологічний стан людини, електродермальна активність, машинист, контроль бдительности, физиологическое состояние человека, электродермальная активность, driver, vigilance control, physi-ological condition of a person, electrodermal activity, КАТ
Citation
Гончаров, К. В. Порівняльний аналіз методів контролю функціонального стану та пильності машиніста / Гончаров К. В., Нагорна Н. А. // Електромагнітна сумісність та безпека на залізничному транспорті. – 2018. – № 15. – С. 80–87. – DOI: 10.15802/ecsrt2018/171935.