Please use this identifier to cite or link to this item: http://eadnurt.diit.edu.ua/jspui/handle/123456789/11413
Title: Anthropological Comprehension of a Woman-Author as the Subject of Culture Through the Prism of Language and Literature (Gender Aspect)
Other Titles: Антропологічне осмислення жінки-автора як суб’єкта культури через призму мови і літератури (ґендерний аспект)
Антропологическое осмысление женщины-автора как субъекта культуры через призму языка и литературы (гендерный аспект)
Authors: Koliieva, Iryna A.
Kuptsova, Tatiana A.
Keywords: gender
cultural representation
women’s literature
gender stereotypes
female writers
philosophical problems
ґендер
культурна репрезентація
жіноча література
ґендерні стереотипи
жінки-авторки
філософські проблеми
гендер
культурная репрезентация
женская литература
гендерные стереотипы
женщины-авторы
философские проблемы
КІМ
Issue Date: 2019
Publisher: Дніпровський національний університет залізничного транспорту ім. акад. В. Лазаряна, Дніпро
Citation: Koliieva, I. A. Anthropological comprehension of a woman-author as the subject of culture through the prism of language and literature (gender aspect) / I. A. Koliieva, T. A. Kuptsova // Антропологічні виміри філософських досліджень. – 2019. – Вип. 15. – С. 123–133. – DOI: 10.15802/ampr.v0i15.169641.
Abstract: EN: Purpose. To study the phenomenon of a woman-author as a subject of culture and philosophy from a development of literary aspect in the works both Western and Ukrainian scientists. To define the significance of the philosophical representation of the gender stereotypes to reconsider their place and role in the socio cultural discourse. Theoretical basis. To investigate the theoretical framework in the postmodern philosophy the cross-disciplinary approach is used. The comparative approach is methodologically important to clarify the problems concerning a woman-author as a subject of culture. It is underlined that the boundary line between literature and philosophy is movable, which coincides with the shapes of the human experience. Based on the conviction that gender has integrated into all social relations, that means it is a gender context of any social interaction, it is important to emphasize the productivity of a new scientific methodology of sociocultural constructing of gender. Originality. Is in systematic literary analysis of Ukrainian and Western women’s prose as specific philosophical phenomenon. It was proved that the investigation of women’s literature, its identity is an important focus of both philosophy and culture, which helps find philosophical problems in literary texts. Besides the analysis of gender implications in texts allows to start theoretical dialogue on gender problems, which means the participation in the discussion about the targets of our cultural life. Conclusions. It has been proved that literature of the ХХth -XXIst centuries is characterized by strengthening interaction between philosophical systems and literary works that reflects mainstreaming of intellectual and thinking bases. It was revealed that women’s philosophical and literary conceptions have created a unique woman’s world of being and an image of "a new woman", thus leading the way towards the new stereotypes based on comprehension that sex differences should not be determining factors both in cultural and social coexistence.
UK: Мета. Проаналізувати феномен жінки-автора як суб’єкта культури та філософії через призму мови та літератури в працях західних та вітчизняних науковців. Встановити значення філософської репрезентації ґендерних стереотипів для переосмислення їх місця та ролі в соціокультурному дискурсі. Теоретичний базис. Для дослідження теоретичних основ постмодерністської філософії доцільним є використання методу міждисциплінарного підходу. З метою комплексного аналізу висвітлення проблем жінки-автора як суб’єкта культури, важливим є застосування компаративістського аналізу. Наголошується, що межа між літературою та філософією – дужа рухома лінія, яка залежить набутого суб’єктом особистого досвіду. Спираючись на переконання, що ґендер вписаний в усі соціальні стосунки, доведено, що гендерний контекст відображений в будьякій соціальній взаємодії, наголошується на необхідності застосування нової наукової методології соціальнокультурного конструювання ґендеру. Наукова новизна. Полягає у проведеному системному літературномовному аналізі української і західної жіночої прози як специфічного філософського явища. Загалом, доведено, що дослідження жіночої літератури та її своєрідності є актуальним питанням як для філософії, так і для культурології, яке допомагає віднайти філософські проблеми в літературних текстах. Крім того, ґендерний аналіз літературних текстів дозволяє вести теоретичний діалог з ґендерних проблем, що сприяє обговоренню важливих задач і проблем нашого культурного життя. яке органічно пов’язано з її сутністю як суб’єкта певної культури. Висновки. Доведено, що для літератури ХХ-XXI століть характерне посилення взаємодії між філософськими системами й художніми творами, наслідком чого є актуалізація інтелектуального, розмислового початку. З’ясовано, що жіноча літературно-філософська думка витворила неповторний світ жіночого буття та образ "нової жінки", таким чином проклавши шлях до нових стереотипів, заснованих на розумінні того, що статеві відмінності не мають бути визначальними як у суспільному, так і в культурному співіснуванні.
RU: Цель. Проанализировать феномен женщины-писателя как субъекта культуры и философии через призму языка и литературы в работах западных и отечественных ученых. Установить значение философской репрезентации гендерных стереотипов для переосмысления их места и роли в социокультурном дискурсе. Теоретический базис. Для исследования теоретических основ постмодернистской философии целесообразным является использование метода междисциплинарного похода. С целью комплексного анализа освещения проблем женщины-автора как субъекта культуры, важно применение компаративистского анализа. Подчеркивается, что грань между литературой и философией – очень подвижная линия, которая зависит от приобретенного субъектом личного опыта. Опираясь на утверждение, что гендер вписан во все социальные отношения, доказано, что гендерный контекст отображен в любом социальном взаимодействии, акцентируется внимание на необходимости использования новой научной методологии социокультурного конструирования гендера. Научная новизна. Заключается в проведенном системном литературно-языковом анализе украинской и западной женской прозы как специфического культурно-философского явления. В целом доказано, что исследование женской литературы, ее своеобразия является актуальным вопросом как для философии, так и для культурологии, которое помогает найти философские проблемы в литературных текстах. Кроме того, гендерный анализ литературных текстов позволяет вести теоретический диалог по проблемам гендера, что способствует обсуждению важных задач и целей нашей культурной жизни. Выводы. Доказано, что для литературы ХХ-XXI веков характерно усиление взаимодействия между философскими системами и художественными произведениями, следствием чего стала актуализация интеллектуального, размышляющего начала. Обосновано, что женская литературно-философская мысль создала неповторимый мир женского бытия и образ "новой женщины", таким образом проложив путь к новым стереотипам, основанных на понимании того, что половые отличия не должны быть определяющими как в общественном, так и в культурном сосуществовании.
Description: A. Koliieva: ORCID 0000-0002-4232-2994; T. Kuptsova: ORCID 0000-0002-0876-0384
URI: http://eadnurt.diit.edu.ua/jspui/handle/123456789/11413
http://ampr.diit.edu.ua/article/view/169641/171500
Other Identifiers: DOI: 10.15802/ampr.v0i15.169641
Appears in Collections:Статті КІМ
Випуск 15 (АВФД)

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
Koliieva_ Kuptsova.pdf802,01 kBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.