Please use this identifier to cite or link to this item: http://eadnurt.diit.edu.ua/jspui/handle/123456789/11236
Title: Теоретичні та методичні засади оцінки людського капіталу
Other Titles: Теоретические и методические основи оценки человеческого капитала
Investment Processes at the Regional Level as Specific Object of Management
Authors: Коломієць, Вікторія Миколаївна
Keywords: людський капітал
оцінка людського капіталу
методика оцінки
компоненти людського капіталу
человеческий капитал
оценка человеческого капитала
методика оценки
компоненты человеческого капитала
human capital
human capital assessment
evaluation method
human capital components
КФЕБ
Issue Date: 2018
Publisher: Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту ім. академіка В. Лазаряна
Citation: Коломієць, В. М. Теоретичні та методичні засади оцінки людського капіталу // Проблеми економіки транспорту : зб. наук. пр. Дніпропетр. нац. ун-ту залізн. трансп. ім. акад. В. Лазаряна. – Дніпро, 2018. – Вип. 16. – С. 60–67. – DOI: 10.15802/pte.v0i16.152732.
Abstract: UA: Вступ: Безцінною складовою економічного розвитку є людський капітал, який в сучасному просторі стає продуктивним джерелом доходів на світовому, державному, регіональному рівнях, для окремого підприємства. Тому його оцінка набуває стратегічної важливості з позицій успішної роботи підприємств, підвищення добробуту громадян, конкурентоздатності країни. Мета: Удосконалення теоретичних засад оцінки людського капіталу та методичне обґрунтування оцінки людського капіталу. Результати та обговорення: В дослідженні проведено аналіз існуючих оцінок людського капіталу. Висвітлено їх сфери застосування та недоліки. Описана мета оцінки людського капіталу. Всі категорії, пов’язані з людським капіталом, потребують уточнення, законодавчого і нормативного визначення та вартісного виразу. Висновки: Запропоновано для оцінки використовувати більш широкі складові людського капіталу. Запропоновано оцінювати людський капітал на індивідуальному рівні за наступними компонентами: фізичний, психологічний, освітній, творчий, культурний, інтелектуальний, креативний, політичний, комунікативний, професійний капітали, соціум–капітал, капітал безпеки. Акцентовано на необхідності надати державі єдину методику оцінки людського капіталу для всіх підприємств. В методиці оцінки людського капіталу визначено застосування ряду показників, що описують людський капітал.
RU: Бесценной составляющей экономического развития является человеческий капитал, который в современном пространстве становится продуктивным источником доходов на мировом, государственном, региональном уровнях, для отдельного предприятия. Поэтому его оценка приобретает стратегическую важность с точки зрения успешной работы предприятий, повышение благосостояния граждан, конкурентоспособности страны. Цель: Совершенствование теоретических основ оценки человеческого капитала и методическое обоснование оценки человеческого капитала. Результаты и обсуждение: В исследовании проведен анализ существующих оценок человеческого капитала. Освещены их сферы применения и недостатки. Очерчена цель оценки человеческого капитала. Все категории, связанные с человеческим капиталом, нуждаются в уточнении, законодательном и нормативном определении и стоимостном выражении. Выводы: Предложено для оценки использовать более широкий набор компонент человеческого капитала. Предложено оценивать человеческий капитал на индивидуальном уровне по следующим компонентам: физический, психологический, образовательный, творческий, культурный, интеллектуальный, креативный, политический, коммуникативный, профессиональный капиталы, социум-капитал, капитал безопасности. Акцентировано на необходимости предоставить государству единую методику оценки человеческого капитала для всех предприятий. В методике оценки человеческого капитала определено применение ряда показателей, описывающих человеческий капитал.
EN: Introduction: Human capital, which in modern space becomes a productive source of income at the world, state, and regional levels, for an individual enterprise, is an invaluable part of economic development. Therefore, its assessment becomes strategic in terms of the successful operation of enterprises, increasing the well-being of citizens, and competitiveness of the country. The purpose: Improvement of the theoretical fundamentals of human capital assessment and methodological substantiation of human capital assessment. Results and discussion: The study analyzed the existing human capital estimates. Their scope and disadvantages are highlighted. The purpose of human capital assessment is described. All categories related to human capital require clarification, legislative and normative definition, and cost expression. Conclusions: It is proposed to use the broader components of human capital to assess. It is proposed to evaluate human capital at the individual level by the following components: physical, psychological, educational, creative, cultural, intellectual, political, communicative, professional capital, social capital, security capital. The emphasis is on the need to provide the state with a single methodology for assessing human capital for all enterprises. In the methodology of human capital assessment, the use of a number of indicators describing human capital is defined. The results of this study should be the basis for legislative regulation of human capital issues at different levels of the economy and the search for ways to increase the efficiency of human capital use.
URI: http://eadnurt.diit.edu.ua/jspui/handle/123456789/11236
http://pte.diit.edu.ua/article/view/152732/161709
Other Identifiers: DOI: 10.15802/pte.v0i16.152732
Appears in Collections:Статті КФЕБ
Випуск 16 (ПЕТ)

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
Kolomiiets.pdf630,92 kBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.