Philosophical and Sociocultural Dimensions of Personality Psychological Security
Loading...
Date
2018
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, Дніпро
Abstract
EN: Purpose. The dynamics and pace of social and economic transformations that are characteristic of modern society, lead to an increase in tension and the destruction of habitual stereotypes – ideals, values, norms, patterns of behaviour that unite people. These moments encourage us to rethink the understanding of "security" essence, in particular, psychological, which emphasizes the urgency of its study in the philosophical and sociocultural coordinates. Theoretical basis of the research is based on the philosophical methodology of K. Jaspers, E. Fromm and the A. Maslow’s psychological approach to understanding of a person. Originality. Psychological security is considered at different levels: first and foremost, society is a characteristic of social security, that is an analysis of how today’s social technologies, social changes affect the quality of life of the country’s population; secondly, the social environment – the family, the immediate environment, reference groups, training teams; thirdly, a person is an experience of his own security-insecurity, when it is possible to talk about the manifestations of psychological violence, when certain behavioral acts contribute to the violation of the security of the other or to selfdestruction. It is found out that the knowledge of psychological security is closely connected with the sociohistorical conditions of being, with the level of development of material and spiritual culture, with the interests and values prevailing in society, which determines its ontological, epistemological and axiological features. The presented issue is considered in the correlation of psychological security with types of scientific rationality – classical, nonclassical and post-nonclassical approaches, within the framework of which various perspectives, aspects, forms and types of psychological security are studied. Conclusions. The concept of security requires a systematic description of its manifestations, types, levels, concepts: security as the absence of dangers (based on the principle of dichotomy, that is, a certain whole consisting of two opposite parts, in this case, the whole is human existence); security as a certain activity to ensure or to prevent any threats or dangers (activity approach); security as a conscious necessity, the value of the individual. The study systematizes various ideas about psycho-logical security in accordance with the logic of scientific knowledge: in the mainstream of classical, non-classical and post-nonclassical approaches.
UK: Мета. Динаміка і темп соціально-економічних перетворень, що характерні для сучасного суспільства, призводять до зростання напруженості та руйнування звичних стереотипів – ідеалів, цінностей, норм, зразків поведінки, що об’єднують людей. Саме це спонукає до необхідності переосмислити розуміння сутності "безпеки", зокрема, психологічної, що підкреслює актуальність її вивчення у філософській та соціокультурній площині. Теоретичний базис дослідження ґрунтується на філософській методології К. Ясперса, Е. Фромма та психологічному підході до розуміння людини А. Маслоу. Наукова новизна. Психологічну безпеку розглянуто на різних рівнях: по-перше, суспільство – характеристика соціальної безпеки, тобто аналіз того, яким чином сьогоднішні соціальні технології, соціальні зміни впливають на забезпечення якості життя населення країни; по-друге, соціальне середовище – сім’я, найближче оточення, референтні групи, навчальні групи; по-третє, особистість – переживання своєї захищеності-незахищеності, коли можливо говорити про прояви психологічного насилля, коли певні поведінкові акти сприяють порушенню безпеки іншого або саморуйнуванню. З’ясовано, що пізнання психологічної безпеки тісно пов’язане з соціально-історичними умовами буття, з рівнем розвитку матеріальної і духовної культури, з пануючими в суспільстві інтересами і цінностями, що визначає її онтологічну, гносеологічну та аксіологічну особливості. Порушене питання розглянуто у співвіднесенні психологічної безпеки з типами наукової раціональності – класичним, некласичним, постнекласичним, у межах яких вивчаються різні ракурси, аспекти, форми і типи психологічної безпеки. Висновки. Поняття безпеки вимагає системного опису своїх проявів, видів, рівнів, концепцій: безпека як відсутність небезпек (на основі принципу дихотомії, тобто певне ціле, яке складається з двох протилежних частин, в даному випадку це ціле – існування людини); безпека як певна діяльність із забезпечення або щодо попередження будь-яких загроз, небезпек (діяльнісний підхід); безпека як усвідомлена потреба, цінність особистості. Систематизовано різні уявлення про психологічну безпеку відповідно до логіки руху наукового пізнання: у класичному, некласичному та постнекласичному підходах.
RU: Цель. Динамика и темп социально-экономических преобразований, характерных для современного общества, приводят к нарастанию напряженности и разрушению привычных стереотипов – идеалов, ценностей, норм, образцов поведения, объединяющих людей. Именно эти моменты побуждают переосмыслить сущность безопасности, в частности, психологической, что подчеркивает актуальность изучения понятия "безопасность" в философских и социокультурных координатах. Теоретический базис исследования основывается на философской методологии К. Ясперса, Э. Фромма и психолоской подходе к пониманию человека А. Маслоу. Научная новизна. Психологическая безопасность рассмотрена на разных уровнях: во-первых, общество – характеристика социальной безопасности, т. е. анализ того, каким образом сегодняшние социальные технологии, социальные изменения влияют на обеспечение качества жизни населения страны; во-вторых, социальная среда – семья, ближайшее окружение, референтные группы, учебные группы; в-третьих, личность – переживание своей защищенности-незащищенности, когда возможно говорить о проявлених сихологического насилия. Показано, что познание психологической безопасности тесно связано с социально-историческими условиями бытия, с уровнем развития материальной и духовной культуры, с господствующими в обществе интересами и ценностями, что определяет онтологическую, гносеологическую и аксиологическую особенности. Проблема рассмотрена в соотнесении психологической безопасности с типами научной рациональности – классическим, неклассическим и постнеклассическим подходами, в рамках которых изучаются разные ракурсы, аспекты, формы и типы психологической безопасности. Выводы. Понятие безопасности требует системного описания своих проявлений, видов, уровней, концепций: безопасность как отсутствие опасности; безопасность как определенная деятельность по предупреждению угрозы или опасности (деятельностный поход) безопасность как осознанная потребность, ценность личности. Систематизированы представления о психологической безопасности в соответствии с логикой научного познания: в русле классического, неклассического и постнеклассического подходов.
UK: Мета. Динаміка і темп соціально-економічних перетворень, що характерні для сучасного суспільства, призводять до зростання напруженості та руйнування звичних стереотипів – ідеалів, цінностей, норм, зразків поведінки, що об’єднують людей. Саме це спонукає до необхідності переосмислити розуміння сутності "безпеки", зокрема, психологічної, що підкреслює актуальність її вивчення у філософській та соціокультурній площині. Теоретичний базис дослідження ґрунтується на філософській методології К. Ясперса, Е. Фромма та психологічному підході до розуміння людини А. Маслоу. Наукова новизна. Психологічну безпеку розглянуто на різних рівнях: по-перше, суспільство – характеристика соціальної безпеки, тобто аналіз того, яким чином сьогоднішні соціальні технології, соціальні зміни впливають на забезпечення якості життя населення країни; по-друге, соціальне середовище – сім’я, найближче оточення, референтні групи, навчальні групи; по-третє, особистість – переживання своєї захищеності-незахищеності, коли можливо говорити про прояви психологічного насилля, коли певні поведінкові акти сприяють порушенню безпеки іншого або саморуйнуванню. З’ясовано, що пізнання психологічної безпеки тісно пов’язане з соціально-історичними умовами буття, з рівнем розвитку матеріальної і духовної культури, з пануючими в суспільстві інтересами і цінностями, що визначає її онтологічну, гносеологічну та аксіологічну особливості. Порушене питання розглянуто у співвіднесенні психологічної безпеки з типами наукової раціональності – класичним, некласичним, постнекласичним, у межах яких вивчаються різні ракурси, аспекти, форми і типи психологічної безпеки. Висновки. Поняття безпеки вимагає системного опису своїх проявів, видів, рівнів, концепцій: безпека як відсутність небезпек (на основі принципу дихотомії, тобто певне ціле, яке складається з двох протилежних частин, в даному випадку це ціле – існування людини); безпека як певна діяльність із забезпечення або щодо попередження будь-яких загроз, небезпек (діяльнісний підхід); безпека як усвідомлена потреба, цінність особистості. Систематизовано різні уявлення про психологічну безпеку відповідно до логіки руху наукового пізнання: у класичному, некласичному та постнекласичному підходах.
RU: Цель. Динамика и темп социально-экономических преобразований, характерных для современного общества, приводят к нарастанию напряженности и разрушению привычных стереотипов – идеалов, ценностей, норм, образцов поведения, объединяющих людей. Именно эти моменты побуждают переосмыслить сущность безопасности, в частности, психологической, что подчеркивает актуальность изучения понятия "безопасность" в философских и социокультурных координатах. Теоретический базис исследования основывается на философской методологии К. Ясперса, Э. Фромма и психолоской подходе к пониманию человека А. Маслоу. Научная новизна. Психологическая безопасность рассмотрена на разных уровнях: во-первых, общество – характеристика социальной безопасности, т. е. анализ того, каким образом сегодняшние социальные технологии, социальные изменения влияют на обеспечение качества жизни населения страны; во-вторых, социальная среда – семья, ближайшее окружение, референтные группы, учебные группы; в-третьих, личность – переживание своей защищенности-незащищенности, когда возможно говорить о проявлених сихологического насилия. Показано, что познание психологической безопасности тесно связано с социально-историческими условиями бытия, с уровнем развития материальной и духовной культуры, с господствующими в обществе интересами и ценностями, что определяет онтологическую, гносеологическую и аксиологическую особенности. Проблема рассмотрена в соотнесении психологической безопасности с типами научной рациональности – классическим, неклассическим и постнеклассическим подходами, в рамках которых изучаются разные ракурсы, аспекты, формы и типы психологической безопасности. Выводы. Понятие безопасности требует системного описания своих проявлений, видов, уровней, концепций: безопасность как отсутствие опасности; безопасность как определенная деятельность по предупреждению угрозы или опасности (деятельностный поход) безопасность как осознанная потребность, ценность личности. Систематизированы представления о психологической безопасности в соответствии с логикой научного познания: в русле классического, неклассического и постнеклассического подходов.
Description
O. Blynova: ORCID 0000-0003-3011-6082; L. Holovkova: ORCID 0000-0001-5473-6644; O. Sheviakov: ORCID 0000-0001-8348-1935
Keywords
security, social security, subjective security, psychological security, educational security, philosophical and sociocultural dimensions of securities, безпека, соціальна безпека, суб’єктивна безпека, психологічна безпека, освітня безпека, філософські та соціокультурні виміри безпеки, безопасность, социальная безопасность, субъективная безопасность, психологическая безопасность, безопасность образования, философские и социокультурные координаты безопасности, КФЕБ
Citation
Blynova, O. Y. Philosophical and Sociocultural Dimensions of Personality Psychological Security / O. Y. Blynova, L. S. Holovkova, O. V. Sheviakov // Антропологічні виміри філософських досліджень. – 2018. – Вип. 14. – С. 73–83. – DOI: 10.15802/ampr.v0i14.150750.