Випуск 14 (АВФД)
Permanent URI for this collection
UK:
Зі статтями авторів, що не працюють в ДНУЗТ, можна ознайомитится на сайті Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського або збірника "Антропологічні виміри філософських досліджень"
EN:
Articles of authors who are not employees DNURT, is available online at Vernadsky National Library of Ukraine or at Collection of "Anthropological Measurements Of Philosophical Research"
Browse
Recent Submissions
Item Феномен эмоций негативной направленности в социальном бытии человека(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, Дніпро, 2018) Павлова, Т. С.; Бобыль, Владимир ВладимировичRU: Цель. Исследование направлено на определение влияния негативных этических эмоций на социальную жизнь и деятельность личности, что предусматривает решение определенных задач: а) выяснить подходы к типологизации этических эмоций, б) выделить отдельные негативные этические эмоции и определить их способность влиять на человеческое поведение. Теоретический базис. Теоретико-методологической базой исследования является признание весомого влияния этических эмоций негативной направленности на деятельность человека в обществе. В связи с этим предлагается их рассмотреть как сложный мультидисциплинарный феномен, который обусловлен как социальными, так и личностными факторами возникновения и имеет определенную специфику объективации. Научная новизна. Авторами было установлено, что, кроме деструктивного воздействия на человека этических эмоций негативного характера, они могут также и конструктивно влиять на его поведение; а связано это прежде всего с тем, что человек не желает переживать эти эмоции и поэтому старается избегать ситуаций, которые их вызывают. Выводы. Этические эмоции вины, смущения, гнева, отвращения, презрения могут влиять через когнитивный аспект эмоционального процесса на процесс принятия решений людьми, когда они прогнозируют ситуации, в которых рискуют испытать такие эмоции. Так, эмоция вины создает конструктивную установку, которая направлена на исправление несоответствующего общественным нормам поведения человека. Эмоция смущения мотивирует человека вести себя более дружелюбно в обществе с целью интеграции в него и одобрения с его стороны, таким образом, поощряя его придерживаться социальных и моральных соглашений и норм. Эмоция гнева мотивирует человека к действию по устранению несправедливости, причем не только в отношении его самого, но и по отношению к другим. Отвергая тех людей, которые вызывают моральное и социальное отвращение, общество создает систему наказаний и поощрений, действующих как сильный сдерживающий фактор для надлежащего в социально-культурном отношении поведения. Эмоция презрения выполняет функцию предупреждения наказания по отношению к индивиду, которого презирают.Item Трансформация гендерной дихотомии духа и тела в философии и культуре постмодерна(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, Дніпро, 2018) Власова, Ольга Петровна; Макешина, Юлия В.RUS: Цель. Выделение теоретических оснований концептуальной реконструкции дихотомии "дух-тело" в смысловом поле философии и культуре постмодерна; определение места данной дихотомии в процессе перехода философии от неклассической к постклассической, культуры – к культуральным формам постмодерна. Теоретический базис. Изменяющиеся системы постпарадигмальных отношений, радикально трансформируя жизнь человека в мире постмодерна, репрезентируют очевидные трансформации фундаментальных понятийных схем. Для постсовременных философов дихотомия "дух-тело" не означает более истолкование отдельных субстанций, но разработку отношений между ментальными и физическими свойствами. Философы-феминисты утверждают, что оппозиция "дух-тело" занимает особое место в ряду классических дихотомий, поскольку именно она имеет ключевое значение в патриархатных концепциях маскулинности и фемининности. Тело и телесность становятся в постмодерне доминирующими темами не только в философии и "высокой" культуре, но и в массовой культуре; при этом акцент на их общих нарративах и интертекстах свидетельствует о фундаментальных трансформациях, отражающих "условие" постмодерна. Научная новизна исследования заключается в раскрытии специфики концептуальной реконструкции дихотомии "дух-тело" в качестве философской оппозиции, сопряженной с постмодернизмом и реализуемой в социальных практиках массовой культуры. В работе отражается идея концептуальной реконструкции абсолютов классических дуальностей в их коррелятивной связи с культурной логикой постмодерна в конце 20 – начале 21 в.в. Выводы. С переосмыслением дихотомии "дух-тело" тело теоретизируется как когнитивный агент с желаниями, независимыми от разума. В постмодерне тело – источник и очарования, и отвращения, и разрушения, и восстановления. При этом с ростом фактора визуализации и изменением статуса "высокой" культуры создается "поворот" в статусе массовой культуры: сегодня и у первой, и у второй множество общих дискурсов, нарративов и интертекстов.Item Декарт про антропологічне підґрунтя філософування в "ранніх записах"(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, Дніпро, 2018) Малівський, Анатолій МиколайовичUKR: Мета – знайти ключ до розуміння парадоксальності способу філософування Декарта в ході звертання до тексту "ранніх записів". Реалізація означеної мети передбачає послідовне розв’язання таких задач: звертаючись до дослідницької літератури окреслити форми переходу до сучасної методології; експлікувати основні мотиви антропологізації філософування у Декарта; проаналізувати роль мистецтва як основної форми увиразнення світогляду Декарта в "ранніх записах". Теоретичний базис. Дослідження декартознавців та феноменологічна традиція. Наукова новизна. Здійснений аналіз "ранніх записів" дозволяє прояснити витоки головної настанови філософування Декарта. Її роль проявляється в ході прояснення основних мотивів антропологічного підходу французького філософа. Мова йде про їх укоріненість в започаткованій Коперником науковій революції Нового часу. Передумовою автентичного осягнення здійсненого Декартом радикального перевороту є увага до парадигмальної значущості мистецтва, найбільш повно оприявненої в "ранніх записах". Обґрунтовано, що звернення молодого Декарта до досвіду мистецтва впливає на його розуміння науки, а також усвідомлення людської присутності в розбудові наукової картини світу та виокремлення основних компонентів людської природи – ума і волі. Висновки. В ході аналізу присвяченої Декарту сучасної літератури окреслена тенденція виходу за межі уявлень про наївність та простоту його позиції, одним з проявів якої є посилення уваги до антропології. Основні мотиви її актуалізації укорінені в науковій революції Нового часу і є формою завершення започаткованого Коперником радикального перевороту в світогляді. Йдеться про бачення людини як головного компоненту світобудови, уваги до неї в ході шукань вихідного пункту та вирішальної інстанції розбудови світу, відображення прагнення мислителя розбудувати власне етичне вчення на базі людської природи. В ході осмислення "ранніх записів" автор зосереджує увагу на тлумаченні молодим Декартом мистецтва як форми оприявнення істини, котра уможливлює автентичне осягнення людської природи. Означені ідеї стали підґрунтям подальшої творчості мислителя, котрі сьогодні відкривають нові перспективи експлікації антропологічного підґрунтя для більш пізніх творів.Item Філософські та соціокультурні виміри психологічної безпеки особистості(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, Дніпро, 2018) Блинова, О. Є.; Головкова, Людмила Степанівна; Шевяков, Олексій ВолодимировичUK: Мета. Динаміка і темп соціально-економічних перетворень, що характерні для сучасного суспільства, призводять до зростання напруженості та руйнування звичних стереотипів – ідеалів, цінностей, норм, зразків поведінки, що об’єднують людей. Саме це спонукає до необхідності переосмислити розуміння сутності "безпеки", зокрема, психологічної, що підкреслює актуальність її вивчення у філософській та соціокультурній площині. Теоретичний базис дослідження ґрунтується на філософській методології К. Ясперса, Е. Фромма та психологічному підході до розуміння людини А. Маслоу. Наукова новизна. Психологічну безпеку розглянуто на різних рівнях: по-перше, суспільство – характеристика соціальної безпеки, тобто аналіз того, яким чином сьогоднішні соціальні технології, соціальні зміни впливають на забезпечення якості життя населення країни; по-друге, соціальне середовище – сім’я, найближче оточення, референтні групи, навчальні групи; по-третє, особистість – переживання своєї захищеності-незахищеності, коли можливо говорити про прояви психологічного насилля, коли певні поведінкові акти сприяють порушенню безпеки іншого або саморуйнуванню. З’ясовано, що пізнання психологічної безпеки тісно пов’язане з соціально-історичними умовами буття, з рівнем розвитку матеріальної і духовної культури, з пануючими в суспільстві інтересами і цінностями, що визначає її онтологічну, гносеологічну та аксіологічну особливості. Порушене питання розглянуто у співвіднесенні психологічної безпеки з типами наукової раціональності – класичним, некласичним, постнекласичним, у межах яких вивчаються різні ракурси, аспекти, форми і типи психологічної безпеки. Висновки. Поняття безпеки вимагає системного опису своїх проявів, видів, рівнів, концепцій: безпека як відсутність небезпек (на основі принципу дихотомії, тобто певне ціле, яке складається з двох протилежних частин, в даному випадку це ціле – існування людини); безпека як певна діяльність із забезпечення або щодо попередження будь-яких загроз, небезпек (діяльнісний підхід); безпека як усвідомлена потреба, цінність особистості. Систематизовано різні уявлення про психологічну безпеку відповідно до логіки руху наукового пізнання: у класичному, некласичному та постнекласичному підходах.Item Антропологічні виміри філософських досліджень № 14, 2018 р.(Дніпровський національний університет залізничного транспорту ім. акад. В. Лазаряна, Дніпро, 2018)UK: У збірнику представлені наукові статті, що висвітлюють та осмислюють нові грані людського існування на початку нового тисячоліття. Окрема увага зосереджується на формах їх оприявнення та рефлексії у філософії науки, культури, техніки, мови. Збірник призначено для співробітників науково-дослідних організацій, наукових, науково-педагогічних та інженерних працівників, докторантів, аспірантів, студентів вищих навчальних закладів.Item Descartes about Anthropological Grounds of Philosophy in the "Early Writings"(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, Дніпро, 2018) Malivskyi, Anatolii M.ENG: Purpose of this work is to find the key to understanding the paradox of Descartes’ way of philosophizing during the recourse to the text of "early writings". Realization of the set purpose involves the consistent solving of such tasks: by referring to the research literature, to outline the forms of transition to modern methodology; to explicate the main reasons for philosophy anthropologization by Descartes; to analyze the role of art as the main form of ex-pressing Descartes’ worldview in the "early writings". Theoretical basis. Studies by Descartes experts and the phe-nomenological tradition. Originality. The analysis of the "early writings" allows to determine the origins of the main doctrine of Descartes’ philosophizing. Its role is manifested in the course of clarifying the main motives of the anthropological approach of the French philosopher. That entails their rootedness in the Copernican-based scientific revolution of the New Age. A prerequisite for the authentic comprehension of the radical change carried out by Descartes is the attention to the paradigmatic significance of art, which is most fully asserted in the "early writings". It is substantiated that the appeal of young Descartes to the experience of art influences his understanding of science, as well as the awareness of human presence in the development of the scientific picture of the world and the distinction of the main components of human nature – mind and will. Conclusions. During the analysis of the contemporary literature devoted to Descartes, there is outlined the tendency to go beyond the notions of naivety and simplicity of his position, one of the manifestations of which is the increased attention to anthropology. The main motives for its actualization are rooted in the scientific revolution of the New Age, which are the form of completion of the radical worldview change initiated by Copernicus. It is about the vision of man as the main component of the universe, attention thereto in the search for the source point and the decisive authority for the world development, reflection of the thinker’s desire to build his own ethical doctrine based on human nature. While comprehending the "early writings", the author focuses on the interpretation by young Descartes of art as a form of expression of truth, which enables the authentic comprehension of human nature. These ideas became the basis for the further work of the thinker, and today they open up new perspectives of exploring the anthropological foundation for later works.Item Transformation of the Gender Dichotomy of Spirit and Body in Postmodern Philosophy and Culture(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, Дніпро, 2018) Vlasova, Olga P.; Makyeshyna, Yuliia V.ENG: Purpose. The signification of the theoretical grounds for the conceptual reconstruction of the dichotomy "spirit-body" in the field of postmodern notions in philosophy and culture, the identification of the location of the given dichotomy in the processes of the transition of philosophy from being classical to the postclassical one, simultaneously, culture – to the cultural forms of postmodernity. Theoretical basis. The changing systems of post paradigm relations, radically transforming human life in the postmodern world, represent the obvious transformations of the fundamental conceptual schemes. For postmodern philosophers, the dichotomy "spirit-body" does not mean better interpretation of separate substances any more, but the development of the relationship between mental and physical properties. Feminist philosophers assert that the "spirit-body" opposition occupies the special place among classical dichotomies, as it acquires the key meaning in the patriarchal concepts of masculinity and femininity. In the post modernity, the body and corporality become dominant themes not only in the philosophy and "high" culture, but also in mass culture; at the same time, the emphasis on their common narratives and intertexts testifies to the fundamental transformations that reflect the "condition" of postmodernity. Originality of this research lies in the expose of the specific transformation features of the dichotomy "spirit-body" as a philosophic opposition closely connected with postmodernism and realized in the practices of mass culture. This research is reflected of the idea of the absoluteness and invariability of this duality as the basic dichotomy of the classical philosophy in its correlation with cultural logic of the postmodernity at the end of the 20 – the beginning of the 21st centuries. Conclusions. With the reinterpretation of the "spirit-body" dichotomy, the body is theorized as a cognitive agent with desires independent of the mind. In postmodernism, the body is the source of charm, and aversion and destruction, and restoration. At the same time, with the growth of the visualization factor and the change in the status of "high" culture, the "turn" in the status of mass culture is created: today both the former and the letter have many common discourses, narratives and intertexts.Item The Phenomenon of Negative Emotions in the Social Existence of Human(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, Дніпро, 2018) Pavlova, T. S.; Bobyl, Vladimir V.EN: Purpose. The research is aimed at determining the influence of negative ethical emotions on social life and the activity of the individual, which involves solving the following problems: a) to find out approaches to the typology of ethical emotions, b) to highlight individual negative ethical emotions and to determine their ability to influence human behaviour. Theoretical basis. The theoretical and methodological basis of the research is the recognition of the significant influence of negative emotions on human activity in society. In this regard, it is proposed to consider them as a complex multidisciplinary phenomenon, which is predetermined by both social and personal factors of origin and has a certain specificity of objectification. Originality. The authors determined that in addition to destructive effects on a person of negative emotions, they can also have a constructive effect on person’s behaviour, due primarily to the fact that a person does not want to experience these emotions and therefore tries to avoid situations they cause. Conclusions. The ethical emotions of guilt, embarrassment, anger, disgust and contempt can affect, through the cognitive aspect of the emotional process, the decision-making process of people when they predict situations in which they risk to feel such emotions. So the emotion of guilt creates a constructive setup aimed at correcting inappropriate social norms of human behaviour. The emotion of embarrassment motivates a person to behave more benevolently in society in order to integrate in it and get its approval, thus encouraging the person to adhere to social and moral agreements and norms. The emotion of anger motivates a person to act to eliminate injustice, herewith not only in relation to himself, but also in relation to others. Rejecting those people who cause moral and social aversion, society creates a system of punishments and rewards that acts as a strong deterrent to the socio-cultural behaviour. The emotion of contempt performs the function of preventing punishment in relation to the despised individual.Item Philosophical and Sociocultural Dimensions of Personality Psychological Security(Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, Дніпро, 2018) Blynova, O. Y.; Holovkova, Liudmyla S.; Sheviakov, Oleksii V.EN: Purpose. The dynamics and pace of social and economic transformations that are characteristic of modern society, lead to an increase in tension and the destruction of habitual stereotypes – ideals, values, norms, patterns of behaviour that unite people. These moments encourage us to rethink the understanding of "security" essence, in particular, psychological, which emphasizes the urgency of its study in the philosophical and sociocultural coordinates. Theoretical basis of the research is based on the philosophical methodology of K. Jaspers, E. Fromm and the A. Maslow’s psychological approach to understanding of a person. Originality. Psychological security is considered at different levels: first and foremost, society is a characteristic of social security, that is an analysis of how today’s social technologies, social changes affect the quality of life of the country’s population; secondly, the social environment – the family, the immediate environment, reference groups, training teams; thirdly, a person is an experience of his own security-insecurity, when it is possible to talk about the manifestations of psychological violence, when certain behavioral acts contribute to the violation of the security of the other or to selfdestruction. It is found out that the knowledge of psychological security is closely connected with the sociohistorical conditions of being, with the level of development of material and spiritual culture, with the interests and values prevailing in society, which determines its ontological, epistemological and axiological features. The presented issue is considered in the correlation of psychological security with types of scientific rationality – classical, nonclassical and post-nonclassical approaches, within the framework of which various perspectives, aspects, forms and types of psychological security are studied. Conclusions. The concept of security requires a systematic description of its manifestations, types, levels, concepts: security as the absence of dangers (based on the principle of dichotomy, that is, a certain whole consisting of two opposite parts, in this case, the whole is human existence); security as a certain activity to ensure or to prevent any threats or dangers (activity approach); security as a conscious necessity, the value of the individual. The study systematizes various ideas about psycho-logical security in accordance with the logic of scientific knowledge: in the mainstream of classical, non-classical and post-nonclassical approaches.