Пожалуйста, используйте этот идентификатор, чтобы цитировать или ссылаться на этот ресурс: http://eadnurt.diit.edu.ua/jspui/handle/123456789/10543
Название: Рецепція біографічного методу в історико- антропологічних студіях
Другие названия: Рецепция биографического метода в историко- антропологических исследованиях
Reception of the Biographical Method in Historical and Anthropogical Studies
Авторы: Власова, Тетяна Іванівна
Кривчик, Геннадій Георгійович
Ключевые слова: антропоцентризм
постмодерн
гуманітаристика
діалектика
принципи
об’єктивність
системність
всебічність
історизм
постмодерн
гуманитаристика
диалектика
принципы
объективность
системность
всесторонность
историзм
anthropocentrism
postmodernity
humanism
dialectics
principles
objectivity
systematic
comprehensiveness
historism
КФС
КУГПІС
Дата публикации: 2018
Издательство: Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна
Библиографическое описание: Власова, Т. І. Рецепція біографічного методу в історико- антропологічних студіях / Т. І. Власова, Г. Г. Кривчик // Антропологічні виміри філософських досліджень. – 2018. – Вип. 13. – С. 156–165. – doi: 10.15802/ampr.v0i13.132592.
Краткий осмотр (реферат): UK: Мета. Актуалізувати питання про використання біографічного методу і встановлення його взаємозв’язку з іншими науковими методами та методологічними принципами в історико-антропологічних дослідженнях. Теоретичний базис. Розгляд біографічного методу в історико-антропологічних студіях здійснений у річищі загального теоретичного "ренесансу" класичної гуманітаристики, що значною мірою викликаний невизначеністю і багатозначністю теоретичних дискурсів і дискурсивних практик постмодернізму, висуває перед дослідником низку нових завдань, серед яких – "виявлення неявного", тобто не простого описування результатів культурної діяльності людини в безпосередній даності, а розкривання часом неусвідомлених механізмів цієї діяльності, глибинних "пружин" культури, що забезпечують її рух. Наукова новизна. Автори даної розвідки не торкаються соціологічної проблематики біографічних досліджень, які широко репрезентовані в працях сучасних західних дослідників. Предмет нашого повідомлення – біографічний метод, що є генетично висхідним від Ш.-О. Сент-Бева, який вважав, що головним завданням біографа є здійснення аналізу особистості видатної людини. Очевидність того факту, що дослідження в царині гуманітаристики загалом і в цивільній історії зокрема мають враховувати не тільки зміни соціокультурних аспектів буття, але й відповідну трансформацію методологічних підходів до аналізу епіфеноменів "текучої сучасності", привела нас до розуміння необхідності історіософського дослідження питання про рецепцію біографічного методу в історико-антропологічних працях з наступною історичною, філософською, культурологічною репрезентацією біографічного методу. Висновки. Історіософські трансформації останніх десятиліть з їх радикальною зміною концепцій, методів і прийомів повертають дослідника до вдосконалення біографічної методології, яка сьогодні репрезентує антропоцентризм, що наповнює науку гуманістичним змістом. Використання даної методології потребує від науковця дотримання основних методологічних принципів і оволодіння іншими науковими методами, насамперед діалектикою.
RU: Цель работы. Актуализировать вопрос об использовании биографического метода и установить его взаимосвязь с другими научными методами и методологическими принципами в историко-антропологических исследованиях. Теоретический базис. Рассмотрение биографического метода в историко-антропологических исследованиях осуществлен в русле общего теоретического "ренессанса" классической гуманитаристики, который в значительной мере вызван неопределенностью и многозначностью теоретических дискурсов и дискурсивных практик постмодернизма и выдвигает перед исследователем ряд новых задач, среди которых – "выявление неявного", то есть не простого описания результатов культурной деятельности человека в непосредственной данности, а раскрытие подчас неосознанных механизмов этой деятельности, глубинных пружин культуры, которые обеспечивают движение. Научная новизна. Авторы данного сочинения не затрагивают социологическую проблематику биографических исследований, которые достаточно широко представлены в работах современных западных ученых. Предмет нашего сообщения – биографический метод, который генетически походит от Ш.-О. Сент-Бева, который считал, что главной задачей биографа является осуществление анализа личности выдающегося человека. Очевидность того факта, что исследования в области гуманитаристики вообще и, в частности, в гражданской истории должны учитывать не только изменения социокультурных аспектов бытия, но и соответствующую трансфомацию методологических подходов к анализу эпифеноменов "текучей современности", привел нас к пониманию необходимости историософского исследования рецепции биографического метода в историко-антропологических работах с последующею исторической, философской, культурологической, репрезентацией биографического метода. Выводы. Историософские трансформации последних десятилетий с их радикальной сменой научных концепций, методов и приемов обращают исследователя к биографической методологии, которая сегодня репрезентирует антропоцентризм, наполняющий науку гуманистическим смыслом. Использование данной методологии требует от ученого соблюдения основных методологических и овладения другими научными методами, прежде всего диалектика.
EN: Purpose. To update the question of using the biographical method and establishing its interrelation with other scientific methods and methodological principles in historical and anthropological research. Theoretical basis. Consideration of the biographical method in historical and anthropological studios carried out in the course of the general theoretical "renaissance" of classical humanitarianism, which is largely due to the uncertainty and ambiguity of theoretical discourses and discursive practices of postmodernism, pose to the researcher a number of new tasks. Among them there is "discovery of the implicit" i.e. not just the description of the results of human cultural activity in the immediate given, but the disclosure of sometimes unconscious mechanisms of this activity, of the deep "springs" of culture that ensure its movement. Originality. The authors of this research do not touch on the sociological issues of biographical research, which are widely represented in the writings of contemporary Western researchers. The subject of our message is a biographical method that is genetically derived from Ch. A. SainteBeuve, who believed that the main task of the biographer is to carry out an analysis of the personality of a prominent person. The research in the realm of humanities in general and in civil history in particular should take into account not only the changes in the sociocultural aspects of being, but also the corresponding transformation of methodological approaches to the analysis of the epiphenomena of "fluid modernity". This obvious fact led us to an understanding of the need for a historiosophical study of the problem of reception of a biographical method in historical and anthropological works with the subsequent historical, philosophical, cultural representation of the biographical method. Conclusions. The historiosophical transformations of the last decades, with their radical change in concepts, methods and techniques, return the researcher to the improvement of the biographical methodology that today represents anthropocentrism, which fills the science with humanistic content. The use of this methodology requires from a scientist to adhere to the basic methodological principles and mastering other scientific methods, primarily dialectics.
Описание: Т. Власова: ORCID 0000-0001-5040-5733; Г. Кривчик: ORCID 0000-0001-7504-4575
URI (Унифицированный идентификатор ресурса): http://eadnurt.diit.edu.ua/jspui/handle/123456789/10543
http://ampr.diit.edu.ua/issue/view/7514
http://ampr.diit.edu.ua/article/view/132592/130601
Другие идентификаторы: Doi: 10.15802/ampr.v0i13.132592
Располагается в коллекциях:Статті КФП
Статті КУГПІС
Випуск 13 (АВФД)

Файлы этого ресурса:
Файл Описание РазмерФормат 
Vlasova.pdf844,31 kBAdobe PDFПросмотреть/Открыть


Все ресурсы в архиве электронных ресурсов защищены авторским правом, все права сохранены.