Рецепция концептосферы блага в дискурсах и интерпретациях постмодернизма

Loading...
Thumbnail Image
Date
2017
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара , Дніпро
Abstract
RUS: То приоритетное место, которое занимает тема концепта в теориях ученых-постмодернистов, объясняется прежде всего лингвистическим конструированием повседневной жизни, присущим эпистемологии постмодернизма. Однако поскольку в постмодернизме логоцентрической традиции противопоставлена деконструктивистская модель интерпретации, возникает проблема: верно ли понят сам знак. В данном ключе важно, чтобы «интерпретатор» концептов поместил их в определенный «каркас», в основании которого лежит такой фундаментальный концепт, как «благо». С другой стороны, в настоящее время все возрастающая плюрализация перспектив оставляет мало места для концептуальных значений: трансцендентальное содержание блага все чаще связывается сегодня с наличным благосостоянием людей. Следует отметить, что в русле утилитаристских представлений в «постсовременности» происходят трансформации и других концептов, например счастья. Назначение фундаментальных концептов и сегодня, как и тысячелетия тому назад, – быть индикатором основных человеческих смыслов и ценностей, однако амбивалентность концепта «virtue» (анг.), напрямую связанного с концептом «the good» (анг.), основана на фундаментальном разделении между моральным смыслом и акцентом на соответствующих действиях, что предполагает возможность бросить вызов доминирующим моральным ценностям посредством эмфазы на других ценностях, также присущих внутреннему миру индивида. Релятивизм постмодернизма означает, что нет философских основоположностей, есть лишь интерпретация в проблемном поле конкурирующих дискурсов, контекстов и нарративов.
UKR: Те пріоритетне місце, яке займає тема концепту в теоріях учених-постмодерністів, пояснюється передусім лінгвістичним конструюванням по-всякденного життя, властивим епістемології постмодернізму. Проте оскільки в постмодернізмі логоцентричній традиції протиставлена деконструктивістська модель інтерпретації, виникає проблема: чи правильно розуміють сам знак. У цьому ключі важливо, щоб «інтерпретатор» концептів помістив їх у певний «каркас», в основі якого лежить такий фундаментальний концепт, як «благо». З іншого боку, плюралізація перспектив, яка нині дедалі більше зростає, залишає мало місця для концептуальних значень: трансцендентальний зміст блага все частіше пов'язується сьогодні з наявним добробутом людей. Слід зазначити, що в руслі утилітаристських уявлень відбуваються в «постсучасності» трансформації й інших концептів, наприклад щастя. Призначення фундаментальних концептів і сьогодні, як і тисячоліття тому, – бути індикатором основних людських сенсів і цінностей, проте амбівалентність концепту «virtue» (анг.), безпосередньо пов'язаного з концептом «the good» (анг.), базується на фундаментальному розділенні між моральним сенсом і акцентом на відповідних діях, що припускає можливість кинути виклик домінуючим моральним цінностям через емфази на інших цінностях, які також властиві внутрішньому світу індивіда. Релятивізм постмодернізму означає, що немає філософських основоположностей, є лише інтерпретація в проблемному полі конкуруючих дискурсів, контекстів і наративів.
ENG: As the content (concepts substances) and the expression (language and speech) represent a dichotomy linked in its continuity, in postmodernism the priority is taken by the linguistic construction of everyday life. Hence it follows that the place occupied by the theme of the concept is remarkable in the postmodern the-ory. The complicated character of the conceptual analysis is denoted by the relation of the nation’s characteristic features to the general human ideals: words of different languages even denoting concrete objects do not appear to be perfect synonyms. In the postmodern world picture it is interpretation that has become modus operandi by means of which individuals interpret concepts putting them in the definite frame. Still it is important that fundamental concepts form the foundation of that frame. On the other hand, where complexity, change and uncertainty create ever expanding alternatives, there is little place left for the conceptual meanings. The transformations are penetrating into fundamental values at different levels, individuals’ level included. Now the transcendental content of “the good” is often connected with individuals’ monetary welfare. According to postmodern ideas, the latter accounts for the fact that we must concentrate on the development of the inner virtues of people – not only men but women too, especially if we take into account the “ethics of care”, elaborated by the feminist scientists’. Though the position of the objective thinking is denied in postmodernity, the target of the fundamental concepts (“the good” included) is still to be indicators of the main human meanings and values. The analysis of the lexemes and the concepts of Russian “благо” and English “the good” proves that there exist certain differences, both horizontal and vertical ones. There are ambivalences in the meaning of the corresponding concepts that make it possible for a postmodern individual to challenge the fundamental moral values by means of the emphasis on other moral meanings inherent in other people – both men and women. Postmodern antifundamentalism means that there are no “ultimate” philosophic concepts, all is relative and is subjected to interpretation with the key factors of individuals’ language, culture, history, gender, religion, etc.
Description
Т. Власова: ORCID 0000-001-5040-5733; О. Власова: ORCID 0000-0003-1755-0853
Keywords
концепт, знак, конструкт, плюрализация, релятивизм, плюралізація, релятивізм, concept, sign, construct, pluralization, relativism, КФП
Citation
Власова, Т. И. Рецепция концептосферы блага в дискурсах и интерпретациях постмодернизма: / Т. И. Власова, О. П. Власова // Грані. – 2017. – Т. 20, № 12. – С. 5–11. – doi: 10.15421/1717157.