Пожалуйста, используйте этот идентификатор, чтобы цитировать или ссылаться на этот ресурс: http://eadnurt.diit.edu.ua/jspui/handle/123456789/10111
Название: Теорія справедливості у концептосфері гендерних досліджень: українські реалії та сучасність
Другие названия: Теория справедливости в концептосфере гендерных исследований: украинские реалии и современность
Theory of Justice in the Sphere of Concepts of Gender Research: Ukrainian Realities and Modernity
Авторы: Решетньова, Юлія Юріївна
Ключевые слова: постмодерн
концепт
культура
зміст
публічна сфера
ліберальне суспільство
універсальність
содержание
публичная сфера
либеральное общество
универсальность
postmodern
concept
culture
sense
public sphere
liberal society
universality
КФП
Дата публикации: 2017
Издательство: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ
Библиографическое описание: Решетньова, Ю. Ю. Теорія справедливості у концептосфері гендерних досліджень: українські реалії та сучасність: [препринт] / Ю. Ю. Решетньова // Українознавчий альманах. — 2017. — Вип. 20. — С. 98—102.
Краткий осмотр (реферат): UK: Епоха постмодерну як стадія руйнування форм декларує перехід з ери заздалегідь заданих референтних груп в еру «універсального порівняння», і в цій новій перспективі розуміння значення справедливості значно ускладнюється. Саме динаміка розвитку сучасного світу в умовах загроз ХХІ століття вимагає ретельного аналізу процесів здійснення принципів справедливості, оскільки «сталий розвиток» передбачає поліпшення якості життя всіх людей, що неможливо поза контексту поняття справедливості. Однак однією з найскладніших проблем в філософських дослідженнях, в цілому, і в гендерній теорії, зокрема, залишається проблема визначення таких категорій, як «чоловік» і «жінка», рівноправність, справедливість, соціальний і приватний досвід. Більшість дослідників сходяться на думці, що сукупність характеристик, що дозволяють виділити чоловіків і жінок в дві незалежні соціальні групи, не збігається з індивідуальним досвідом чоловіків і жінок, і тому мова йде про якусь штучність даних понять. При цьому сам концепт «справедливість» репрезентується складним і неоднозначним через множинність його складових, які абстрагують його як від нормативного змісту, так і кінцевих ідеалів. Певні набори норм і правил, що застосовуються до різних груп людей, будуються, як правило, на основі бінарних опозицій, і гендерний поділ суспільства - один з найбільш яскравих прикладів. Як наслідок сьогодні формальний інститут гендерної рівноправності в Україні та відповідні нормативні документи жодним чином не узгоджуються з неформальними правилами поведінки всіх трьох гілок влади в Україні. Оскільки, як пише Джон Ролз, «справедливість - це перша чеснота соціальних інститутів», пріоритетність досліджень філософських і політичних текстів з акцентом на такій найважливішій категорії, як справедливість. Безсумнівно, «Теорія справедливості» Джона Ролза - один з найавторитетніших соціофілософських тез ХХ століття по політичній проблематиці справедливості. Джон Ролз на самому початку своєї роботи заявляє, що сім'я є частиною предмета розгляду соціальної справедливості, однак у всій «Теорії справедливості», по суті, немає вказівок на те, що ліберальне суспільство гендерно структуровано на всіх рівнях. «Теорія справедливості» Джона Ролза піддається критиці вченими-феміністами головним чином за те, що він не бачить необхідним в застосуванні ліберальних принципів справедливості по відношенню до приватної сфери і, отже, жінок, проте необхідно відзначити, що висновки Ролза містять в собі значний потенціал для розвитку феміністської теорії, що дозволяє реконцептуалізувати традиційні підходи до феномену справедливості як до концепту і відповідним практикам. Подальші дослідження в цьому напрямку припускають досить глибоке оновлення і філософської, і політичної теорії.
RU: Эпоха постмодерна как стадия разрушения форм декларирует переход из эры заранее заданных референтных групп в эру «универсального сравнения», и в этой новой перспективе понимание значения справедливости значительно усложняется. Именно динамика развития современного мира в условиях угроз XXI века требует тщательного анализа процессов осуществления принципов справедливости, поскольку «устойчивое развитие» предполагает улучшение качества жизни всех людей, что невозможно вне контекста понятия справедливости. Однако одной из самых сложных проблем в философских исследованиях, в целом, и в гендерной теории, в частности, остается проблема определения таких категорий, как «мужчина» и «женщина», равноправие, справедливость, социальный и частный опыт. Большинство исследователей сходятся во мнении, что совокупность характеристик, позволяющих выделить мужчин и женщин в две независимые социальные группы, не совпадает с индивидуальным опытом мужчин и женщин, и поэтому речь идет о какой-то искусственности данных понятий. При этом сам концепт «справедливость» представляется сложным и неоднозначным через множественность его составляющих, которые абстрагируют его как от нормативного содержания, так и конечных идеалов. Определенные наборы норм и правил, применяемых к различным группам людей, строятся, как правило, на основе бинарных оппозиций, и гендерное разделение общества - один из наиболее ярких примеров. В результате сегодня формальный институт гендерного равноправия в Украине и соответствующие нормативные документы никоим образом не согласуются с неформальными правилами поведения всех трех ветвей власти в Украине. Поскольку, как пишет Джон Ролз, «справедливость - это первая добродетель социальных институтов», приоритетность исследований философских и политических текстов с акцентом на такой важнейшей категории, как справедливость. Несомненно, «Теория справедливости» Джона Ролза - один из самых авторитетных социофилософских тезисов ХХ века по политической проблематике справедливости. Джон Ролз в самом начале своей работы заявляет, что семья является частью предмета рассмотрения социальной справедливости, однако во всей «Теории справедливости», по сути, нет указаний на то, что либеральное общество гендерно структурировано на всех уровнях. «Теория справедливости» Джона Ролза подвергается критике учеными-феминистами главным образом за то, что он не видит необходимым в применении либеральных принципов справедливости по отношению к частной сферы и, следовательно, женщин, однако необходимо отметить, что выводы Ролза содержат в себе значительный потенциал для развития феминистской теории, позволяет реконцептуализировать традиционные подходы к феномену справедливости как к концепту и соответствующим практикам. Дальнейшие исследования в этом направлении предполагают достаточно глубокое обновление и философской, и политической теории.
EN: The postmodern era, as the stage of form destruction announces moving from the stage of predetermined reference groups to the era of «universal comparison». According to this new perspective, the meaning of justice has become more complicated. It is the dynamics of modern world development under the threats of the 21st century that requires an accurate analysis of the justice principles, since «the sustainable development» implies that the quality of life is improving for all people, which is impossible outside the context of the principles of justice. At the same time, one of the most difficult problems in philosophical research in general, and in gender theory in particular, is the problem of defining such categories as man and woman, equality, justice, social and private experiences. Most researchers agree that the sum of descriptions that allows to separate men and women into two independent social groups, does not coincide with the individual experience of men and women, and therefore, the artificiality of these concepts is presumed. At the same time, the concept of "justice" itself is complex and ambiguous due to the multiplicity of its components, which abstract this concept from both normative content and final ideals. The certain sets of norms and rules that are applied to different groups of people are constructed usually on the basis of the binary oppositions. The gender division of society is one of the most striking examples. As a result, today the formal institution of gender equality in Ukraine and the relevant normative documents are by no means consistent with the informal rules of conduct of all three power branches. As far as John Rawls writes, "justice is the first virtue of social institutions," it is necessary to examine the content of philosophical and political texts with an emphasis on one of the most important categories, the category of justice. Undoubtedly, John Rawls' «A Theory of Justice» is one of the most influential social and philosophical books of the twentieth century on the political issues of justice. John Rawls, at the very beginning of his work, states that the family is a part of the subject of his investigation of the social justice, however there are no indications in Rawls' book that the liberal society is gender structured on all its levels. The "justice theory" of John Rawls is criticized by feminist scientists mainly for the fact that he does not see it necessary to apply the liberal principles of justice to the private sphere and, consequently, to women, but it should be noted that Rawls' conclusions contain significant potential for Development of feminist theory, which allows us to reconceptualize traditional approaches to the phenomenon of justice and to the corresponding practices. Further studies in this direction suggest a fairly profound renewal of both philosophical and political theory.
URI (Унифицированный идентификатор ресурса): http://eadnurt.diit.edu.ua/jspui/handle/123456789/10111
Располагается в коллекциях:Статті КФП

Файлы этого ресурса:
Файл Описание РазмерФормат 
Reshetnova.pdfPreprint152,89 kBAdobe PDFПросмотреть/Открыть


Все ресурсы в архиве электронных ресурсов защищены авторским правом, все права сохранены.