http://eadnurt.diit.edu.ua/jspui/handle/123456789/9954 Sun, 20 Mar 2022 07:16:17 GMT 2022-03-20T07:16:17Z http://eadnurt.diit.edu.ua/jspui/handle/123456789/10697 Название: Антропологічні виміри філософських досліджень № 11, 2017 р. Краткий осмотр (реферат): UK: У збірнику представлені наукові статті, що висвітлюють та осмислюють нові грані людського існування на початку нового тисячоліття. Окрема увага зосереджується на формах їх оприявнення та рефлексії у філософії науки, культури, техніки, мови. Збірник призначено для співробітників науково-дослідних організацій, наукових, науково-педагогічних та інженерних працівників, докторантів, аспірантів, студентів вищих навчальних закладів.; RU: В сборнике представлены научные статьи, освещающие и осмысливающие новые грани человеческого существования в начале нового тысячелетия. Особое внимание сосредоточено на формах их проявления и рефлексии в философии науки, культуры, техники, языка. Сборник предназначен для сотрудников научно-исследовательских организаций, научных, научно-педагогических и инженерных работников, докторантов, аспирантов, студентов высших учебных заведений.; EN: The collection includes the papers, which illuminate and comprehend new facets of human existence at the beginning of the new century. Particular attention concentrates on the forms of their manifestation and reflection in the science, culture, technology and language philosophy. The collection is intended for the research organizations employees, engineering employees, research and educational personnel, as well as for the doctoral candidates, postgraduates and for the higher school students. Sun, 01 Jan 2017 00:00:00 GMT http://eadnurt.diit.edu.ua/jspui/handle/123456789/10697 2017-01-01T00:00:00Z http://eadnurt.diit.edu.ua/jspui/handle/123456789/10037 Название: Ідея особистого самовизначення в філософії просвітництва Авторы: Хміль, Володимир Васильович; Корх, Олександр Миколайович Краткий осмотр (реферат): UK: Мета роботи. Визначити основні напрями та способи філософської легітимації ідеї особистого самовизначення, як фундаментальної та наскрізної ціннісної інтенції західної культури, в контексті її просвітницької парадигми. Методологія. Основоположними для даного дослідження стали історичний і логічний методи, використання яких дозволило теоретично реконструювати культурно-історичний контекст та філософсько-теоретичні засади осмислення та легітимізації ідеї особистого самовизначення як феномена західної культури доби Просвітництва. Автор при цьому спирався на власну теоретичну модель на зразок “ідеального типу” М.Вебера, створену на підставі методів узагальнення, абстрагування та ідеалізації, що дозволило представити феномен індивідуалізму в максимально узагальненому вигляді як систему ціннісних орієнтацій особистості, сутнісне ядро якої складає прагнення індивіда до збереження власної неповторності та незалежного самовизначення. Наукова новизна. У ході історико-філософської реконструкції показано, як саме філософія Просвітництва створювала духовні засади модернізації європейської культури, зокрема, на шляхах визнання її прав на власну ініціативу і суверенність, її індивідуальної своєрідності як суспільного блага, раціоналізації та поширення ідеї політичної, економічної і духовної незалежності особистості. Істотно, що ідея самовизначення особистості в просвітницькій філософії корелює не лише з визнанням природних прав людини, а з пошуками шляхів її включення до системи чинного права, умов гармонізації приватних і суспільних інтересів. Висновки. У філософії Просвітництва був зроблений дуже важливий, у плані подальшого становлення ідеї особистого самовизначення, крок щодо її раціоналізації – розмежування свободи і сваволі, усвідомлення того, що необхідною умовою дійсно вільного самовизначення особи є вміння керувати власними пристрастями і будувати своє життя на раціональних засадах, здатність відмовлятися від проявів надмірного егоїзму, погоджувати власні інтереси з інтересами інших, суспільства взагалі. Всі ці ідеї знайшли своє вираження у філософсько-правовій системі лібералізму, яка, виникнувши внаслідок синтезу концепцій індивідуалізму і раціональності, і стала світоглядною основою модернізації західної цивілізації.; RU: Цель работы – определить основные направления и способы философской легитимации идеи личного самоопределения, как фундаментальной и сквозной ценностной интенции западной культуры, в контексте ее просветительской парадигмы. Методология. Основополагающими для данного исследования стали исторический и логический методы, использование которых позволило теоретически реконструировать культурно-исторический контекст и философско-теоретические способы осмысления и легитимизации идеи личного самоопределения как феномена западной культуры эпохи Просвещения. Автор при этом опирался на собственную теоретическую модель вроде "идеального типа" М. Вебера, созданную на основании методов обобщения, абстрагирования и идеализации, что позволило представить феномен индивидуализма в максимально обобщенном виде как систему ценностных ориентаций личности, сущностное ядро которой составляет стремление индивида к независимому самоопределению и неповторимости. Научная новизна. В ходе историко-философского анализа показано, как философия Просвещения создавала духовные основы модернизации европейской культуры, в частности, путем рационализации и распространения идеи политической, экономической и духовной независимости личности, признания ее прав на собственную инициативу и суверенность, ее индивидуального своеобразия как общественного блага. При этом идея самоопределяющейся личности в философии просвещения коррелирует уже не просто с признанием естественных прав человека, а с поисками путей ее включения в систему действующего права, условий гармонизации частных и общественных интересов. Выводы. В философии Просвещения был сделан очень важный, в плане дальнейшего становления идеи личного самоопределения, шаг по ее рационализации – разграничение свободы и произвола, осознание того, что необходимым условием действительно свободного самоопределения личности является умение управлять собственными страстями и строить свою жизнь на рациональных началах, способность отказаться от проявлений чрезмерного эгоизма, согласовывать свои интересы с интересами других, общества в целом. Все эти идеи нашли свое выражение в философско-правовой системе либерализма, которая, возникнув в результате синтеза концепций индивидуализма и рациональности, и стала мировоззренческой основой модернизации западной цивилизации.; EN: Purpose. The purpose of the article is to define main directions and ways to legitimize philosophical ideas of self-determination as a fundamental global and valuable intention of Western culture in the context of its enlightenment paradigm. Methodology. The research is based on historical and logical methods, which allowed to theoretically reconstruct the cultural and historical context, as well as philosophical and theoretical principles of understanding and recognition of self-determination as a phenomenon of Western culture of the Enlightenment age. The authors have used their own theoretical model similar to the one of “ideal type” by M.Weber based on the methods of generalization, abstraction and idealization, which allowed to present the phenomenon of individualism in the most general form as a system of value orientations of an individual, whose nature is seeking self-determination and originality. Originality. The historical and philosophical analysis has shown how the philosophy of the Enlightenment age created moral principles of European culture advancement, especially through rationalization and the idea of political, economic and moral independence of a personality, recognition of rights for own initiative and sovereignty, individual identity as a public good. Thus, the idea of self-determination in this philosophy is related not only to the recognition of human rights, but also to the search of possible ways for a person to embrace current legislative system, harmony conditions and public interests. Conclusions. The philosophy of the Enlightenment has made a significant step toward further development of self-determination concept and its rationalization – separation of freedom and tyranny, new perception of necessary conditions for free self-determination of an individual as the ability to manage own passions and build own life on some rational principles, to refuse from excessive egoism, combining personal interests with the interests of others and public in generally these ideas were performed in the system of philosophical and legal liberalism, which emerged as a result of the synthesis of individualism and rationality concepts, and became an ideological basis for the modernization of Western civilization. Описание: В. Хміль: ORCID 0000-0003-4710-6681; О. Корх: ORCID 0000-0001-7175-5011 Sun, 01 Jan 2017 00:00:00 GMT http://eadnurt.diit.edu.ua/jspui/handle/123456789/10037 2017-01-01T00:00:00Z http://eadnurt.diit.edu.ua/jspui/handle/123456789/10036 Название: Антропологічний проект як підґрунтя картезіанської етики Авторы: Малівський, Анатолій Миколайович Краткий осмотр (реферат): UK: Мета статті – окреслення та осмислення чинників становлення антропологічного проекту Декарта, що передбачає послідовне розв’язання таких задач: а) акцентувати укоріненість антропологічного проекту Декарта в науковій революції, результатом чого є образ людини як втілення розуму; б) наголосити на переході Декарта до цілісного бачення природи людини як передумова змістовної розробки етики. Новизна. Автор виходить з незадовільності поверхового тлумачення антропології Декарта, де людина приймається до уваги як носій абстрактного розуму, а етика – як сукупність кількох простих правил. Чинники домінування редукованого образу людини в дослідницькій літературі пропонується пов’язувати з поверховою рецепцією наукової революції. Автор наполягає на необхідності прийняти до уваги вихід Декарта за межі поверхової рефлексії наукової революції в ході пошуку відповіді на виклик часу, пов’язаний з радикальною трансформацією світу та людини, що зумовлює актуалізацію проблеми належного способу існування людини). В ході змістовного осмислення останньої проблеми Декарт виходить за межі гносеології та переходить до цілісного бачення природи людини. Висновки. В основі редукованого тлумачення природи людини, як носія абстрактного розуму та етики, як простих правил лежить поверхове тлумачення ставлення Декарта до наукової революції. Аналіз до текстів Декарта відкриває перед нами як приховані досі глибини філософської спадщини мислителя ХVІІ століття Картезія, так і можливості – перспективи розуміння самих себе на початку ХХІ століття.; RU: Цель статьи – очертить условия становления антропологического проекта Декарта, что предполагает осмысление форм его укорененности в научной революции, результатом чего является а) образ человека как воплощение абстрактного разума, б) выход за его пределы и переход к целостному постижению природы человека в ходе содержательной разработки этики. Новизна. Автор исходит из неудовлетворительности поверхностного истолкования антропологии Декарта, где человек принимается во внимание преимущественно как воплощение абстрактного разума, а этика – как совокупность нескольких простых правил. Предпосылкой доминирования редуцированного образа человека в исследовательской литературе является поверхностная рецепция влияния научной революции. Автор настаивает на необходимости принять во внимание факт выхода Декарта за пределы гносеологии, обусловленный актуализацией проблемы должного способа существования человека. Выводы. В основании редуцированного истолкования природы человека как воплощения абстрактного разума и этики как совокупности простых правил лежит поверхностная рецепция отношения Декарта к научной революции. Внимательное отношение к текстам мыслителя подтверждает факт его выхода за пределы наивности в истолковании влияния научной революции и переход как к целостному видению природы человека, так и содержательной разработке проблем этики.; EN: The purpose of the article is to determine and understand the conditions of the anthropological project development by Descartes. It implies the necessity to conceive its entrenched forms in scientific revolution, which leads to a) a human as an embodiment of some abstract mind, b) its transcendence, as well as the possibility to penetrate into a human nature in the course of ethics development. Originality. According to the author, the anthropological interpretation of Descartes is not profound, since a human is taken as embodiment of abstract mind, and ethics is a set of some simple rules. The impact of scientific revolution, which was not well perceived, leads to the domination of a restricted understanding of a human in research literature. The author insists on taking into account the fact that Descartes was beyond epistemology due to the topical issue concerning a proper mode of life. Conclusions. The incomprehensive interpretation of the attitude of Descartes to scientific revolution causes restricted understanding a human nature as abstract mind embodiment and ethics as a set of simple rules. Thorough analysis of the thinker's texts proves his profound interpretation of scientific revolution impact and integrated vision of a human nature, as well as significant development of ethical issues. Описание: А. Малівський: ORCID 0000-0002-6923-5145 Sun, 01 Jan 2017 00:00:00 GMT http://eadnurt.diit.edu.ua/jspui/handle/123456789/10036 2017-01-01T00:00:00Z http://eadnurt.diit.edu.ua/jspui/handle/123456789/10034 Название: Anthropological Aspects of High-Tech Facilities Operation Support Авторы: Matusevych, Olexandr O.; Matusevich, Olecsii O. Краткий осмотр (реферат): EN: Purpose. The article, based on the analysis of actual materials, highlights the importance of taking into account the influence of the human factor in occurrence of emergency situations in terms of transport infrastructure. Methodology. The research is based on the interdisciplinary system analysis. It was comprehended how the service technicians of high-tech systems can create latent unsafe conditions that combined with other hazardous activities can cause an emergency and injury. The authors attempt to dramatize the issue in order to find a solution – on the one hand, man is the most crucial part of a complex technological system, on the other hand – he is the most unreliable part of the system, especially in terms of the extreme power of modern vehicles and their speeds. The above situation demonstrates the need for a new level of anthropic comprehension of the high-tech systems in the schematic set "human-system-environment". Originality. The paper analysed the problems and conditions of human factors that allow detecting the causes of technicians’ errors. The authors highlighted proposals for psychocorrective work among the personnel of the facilities. The problem of further development of continuous improvement of the equipment maintenance systems, based on integrated approach taking into account the human factor, is also not overlooked. Conclusion. In the course of understanding the human factor and its influence on the processes, the most urgent tasks are as follows: implementation of new system software, automation of vehicles and development of high production culture based on moral qualities of experts.; UK: Мета. Стаття, заснована на аналізі фактичного матеріалу, спрямована на висвітлення важливості врахування впливу людського фактора на виникнення аварійних ситуацій на прикладі транспортної інфраструктури. Методологія. Дослідження побудовано на міждисциплінарному системному аналізі. Осмислено, як фахівці з обслуговування високотехнологічних систем можуть створити приховані небезпечні умови, котрі, поєднавшись із іншими небезпечними діями, можуть бути причиною аварійної ситуації та виробничого травматизму. Автори статті роблять спробу загострити проблему, щоб знайти рішення: з одного боку, людина є найвідповідальнішою частиною складної технологічної системи, а з іншого – вона стає самою ненадійною ланкою системи, особливо при екстремальних потужностях сучасних транспортних засобів та їх швидкостях. Зазначена ситуація свідчить про необхідність нового рівня антропного осмислення високотехнологічних систем в схематичній сукупності "людина-система-середовище". Наукова новизна. Проаналізовані проблеми та умови діяльності людського чинника, що дозволяє виявити причини помилок технічного персоналу. Авторами виділені пропозиції щодо психокорекційної роботи серед персоналу підприємств. Не обійдена увагою й проблема подальшого розвитку безперервного удосконалення систем технічного обслуговування устаткування на основі комплексного підходу з урахуванням людського фактора. Висновок. По мірі розуміння людського фактора та його впливу на технологічні процеси найактуальнішими задачами стають: впровадження нових системних програм, автоматизація транспортних засобів та виховання високої виробничої культури на основі моральних якостей фахівців.; RU: Цель. Статья, основанная на фактическом материале, направлена на освещение важности учета влияния человеческого фактора на возникновение аварийных ситуаций на примере транспортной инфраструктуры. Методология. Исследование построено на междисциплинарном системном анализе. Осмысленно, как специалисты по обслуживанию высокотехнологичных систем могут создать скрытые опасные условия, которые, соединившись с другими опасными действиями, могут быть причиной аварийной ситуации и производственного травматизма. Авторы статьи делают попытку обострить проблему, чтобы найти решение: с одной стороны, человек является самой ответственной частью сложной технологической системы, а с другой, – он становится самым ненадежным звеном системы, особенно при экстремальных мощностях современных транспортных средств и их скоростях. Указанная ситуация свидетельствует о необходимости нового уровня антропного осмысления высокотехнологичных систем в схематической совокупности "человек-система-среда". Научная новизна. Проанализированы проблемы и условия деятельности человеческого фактора, позволяющие выявить причины ошибок технического персонала. Авторами выделены предложения по психокоррекционной работе среди персонала предприятий. Не обойдена вниманием и проблема дальнейшего развития непрерывного совершенствования систем технического обслуживания оборудования на основе комплексного подхода с учетом человеческого фактора. Вывод. По мере понимания человеческого фактора и его влияния на технологические процессы актуальными задачами становятся: внедрение новых системных программ, автоматизация транспортных средств и воспитания высокой производственной культуры на основе нравственных качеств специалистов. Описание: Olexandr Matusevych: ORCID 0000-0002-2174-7774, Olecsii Matusevich: ORCID 0000-0002-9486-1308 Sun, 01 Jan 2017 00:00:00 GMT http://eadnurt.diit.edu.ua/jspui/handle/123456789/10034 2017-01-01T00:00:00Z