http://eadnurt.diit.edu.ua/jspui/handle/123456789/9700 Sun, 20 Mar 2022 06:48:36 GMT 2022-03-20T06:48:36Z http://eadnurt.diit.edu.ua/jspui/handle/123456789/10707 Название: Антропологічні виміри філософських досліджень № 9, 2016 р. Краткий осмотр (реферат): UK: У збірнику представлені наукові статті, що висвітлюють та осмислюють нові грані людського існування на початку нового тисячоліття. Окрема увага зосереджується на формах їх оприявнення та рефлексії у філософії науки, культури, техніки, мови. Збірник призначено для співробітників науково-дослідних організацій, наукових, науково-педагогічних та інженерних працівників, докторантів, аспірантів, студентів вищих навчальних закладів.; RU: В сборнике представлены научные статьи, освещающие и осмысливающие новые грани человеческого существования в начале нового тысячелетия. Особое внимание сосредоточено на формах их проявления и рефлексии в философии науки, культуры, техники, языка. Сборник предназначен для сотрудников научно-исследовательских организаций, научных, научно-педагогических и инженерных работников, докторантов, аспирантов, студентов высших учебных заведений.; EN: The collection includes the papers, which illuminate and comprehend new facets of human existence at the beginning of the new century. Particular attention concentrates on the forms of their manifestation and reflection in the science, culture, technology and language philosophy. The collection is intended for the research organizations employees, engineering employees, research and educational personnel, as well as for the doctoral candidates, postgraduates and for the higher school students. Fri, 01 Jan 2016 00:00:00 GMT http://eadnurt.diit.edu.ua/jspui/handle/123456789/10707 2016-01-01T00:00:00Z http://eadnurt.diit.edu.ua/jspui/handle/123456789/4820 Название: Ambiguous Janus of Modern Democracy Авторы: Khmil, Volodymyr V. Краткий осмотр (реферат): EN: Purpose. The purpose of the research is to analyze ambiguous concept of democracy as a phenomenon of political and social formation based on political and instrumental approach. As a result, some deep fundamentals of human social existence and values as social life basis are blurred. Task. The task of this investigation is to reveal the concept of democracy in its invariative philosophical meaning and find the consequences of global social transformations towards social entropy. Methods of investigation. To implement the task an activity approach has been used with further possibility to single out two approaches - politological and philosophical. The focus on democracy from philosophic point of view makes possible to anticipate negative entropic processes that lead to future ambiguity. Subject matter. Chaotic social processes can result in ruined family, spiritual, legal and moral formations. Regulatory and legal paradigms are becoming less effective and entail disintegration of spiritual and value constituents of worldview causing necessary conditions for social entropy. Originality and Findings. Possible threats for human freedom that hinder the way to targeted prospects of mankind have been considered in the paper. Thus, taking into account all positive aspects of democracy, it is simultaneously becoming the tool of continuous differentiation of society into tiny autonomous communities similar to nomadic atomization of society. The concept based on moral substantial existence basis as in “axis time” by K. Jaspers that can prevent social entropy resulting in world anthropologic catastrophes has been grounded in the present research.; UK: Мета. Піддати аналізу неоднозначне поняття “демократія”, як феномену організації політичного буття, в розумінні якого домінує політико-інструменталістський підхід, що стає причиною затьмарення більш глибинних основ життя людини, на противагу існування загальнолюдських цінностей та глобальних перспектив людства. Завдання. Розкрити зміст поняття демократії в його інваріантному розумінні, виявити наслідки глобальних суспільних трансформацій, що йдуть в напрямку ентропійного стану суспільств. Методологія. Для реалізації завдань використовується загально-цивілізаційний підхід, що включає в себе розрізнення двох підходів до розуміння демократії: політико- інструменталістського та філософського. Зосередження уваги на філософському смислі демократії дає можливість висвітлити цілісність людського буття. Зміст. Результатом означеного ентропійного стану є процеси руйнації сімейних, релігійних, правових, моральних та інших соціокультурних структур та людських стосунків. Слабшають і втрачають свою силу нормативно- правові імперативи, що супроводжуються розпадом духовно-ціннісних компонентів світогляду, які зв’язують людей протягом минулих століть. Таке послаблення стає причиною активізації ентропії, завдяки чому людство опиняється в ситуації невизначеності. Новизна та висновки. Стаття спрямована на передбачення загроз щодо перспектив людства, які виникають в результаті подальших активних демократичних перетворень. Відтак, при всіх позитивах демократії, вона одночасно стає механізмом невпинного руйнування соціального цілого шляхом розшарування суспільства на автономні осередки, угрупування, сегменти в напрямку “номадичного” спрямування атомізації суспільств, що прискорює незворотні ентропійні процеси. Автор статті наполягає на думці, що тільки об’єднуюча ідея, що вміщує моральну субстанційної основу буття, на кшталт нового оприявнення ідеї “осьового часу” може запобігти ентропійному розпаду соціуму, наслідком якого можуть бути світові антропологічні катастрофи.; RU: Цель. Осуществить анализ неоднозначного понятия «демократия», как политического феномена организации социальной жизни и ее некоторых непредвиденных последствий, в содержании которых доминирует политико-инструменталистский подход, что является причиной невнимания до глубинным основам социальной жизни, к общечеловеческим ценностям, к глобальных перспективах человечества. Задачи исследования. Раскрыть содержание понятия демократии в его инвариантных смыслах и проанализировать последствия глобальных общественных трансформаций, которые несут в себе тенденции в направлении энтропии обществ. Методология исследования. Для реализации задач используется общецивилизационный подход, который включает в себя выделение двух подходов к пониманию демократии: политико-инструменталистского и философского. Концентрация внимания на философском смысле демократии дает возможность осмыслить целостность бытия человек. Содержание. Автор статьи сосредотачивает внимание на понимании общественно значимых целях, дальнейшем углублении разрушительных процессов в семье, в религиозных, правовых, моральных и других социо-культурных структур. Ослабление связей приводит к потере нормативно-правовые императивов, сопровождающиеся распадом духовно-ценностного компонента мировоззрения, связывающего людей на протяжении многих веков. Разрыв этих связей стает активатором энтропии, благодаря чему общества оказываются в состоянии неопределенности. Новизна и выводы. Статья направлена на предвидение угроз, которые проявляются на пути реализации перспектив социума, подстерегают человечество на пути дальнейших активных демократических преобразований. При всех позитивных проявлениях демократии, она одновременно являются механизмом становления социального целого, что имманентно содержит в себе негативные процессы, связанные с расслоения общества на автономные анклавы, сегменты в направлении «номадической» атомизации обществ, что ускоряет необратимые энтропийные воздействия. Автор статьи проводит мысль, что только субстанциональные моральные основы человеческого бытия, содержащиеся в идее «осевого времени», могут предотвратить энтропийный распад социума, следствием которого может стать мировая антропологическая катастрофа. Описание: V. Khmel: ORCID 0000-0003-4710-6681 Fri, 01 Jan 2016 00:00:00 GMT http://eadnurt.diit.edu.ua/jspui/handle/123456789/4820 2016-01-01T00:00:00Z http://eadnurt.diit.edu.ua/jspui/handle/123456789/4819 Название: Антропологічний раціоналізм Декарта та його гуссерлівська рецепція Авторы: Малівський, Анатолій Миколайович Краткий осмотр (реферат): UK: Мета. З’ясування особливостей Гуссерлівської рецепції антропологічного раціоналізму Декарта. Її реалізація передбачає послідовне розв’язання наступних задач: 1) схематично окреслити сучасне бачення базової інтенції філософування Картезія як антропологічного раціоналізму; 2) виокремити основні моменти рецепції Гуссерлем раціоналізму Декарта як деантропологізованого та проаналізувати радикалізацію його базового проекту як реантропологізацію. Висновки. В ході з’ясування питання про спосіб рецепції та завершення філософського проекту Декарта у вченні Едмунда Гуссерля автор виявляє, що оригінальність його рецепції антропологічного раціоналізму Декарта постає як парадоксальне поєднання заперечення наявності антропології в базовому проекті та перевідкриття її ключової ролі в ході радикалізації позиції Декарта. Продумуючи її шляхи, він приходить до перевідкриття ряду ключових ідей французького філософа, укорінених в його антропологічному раціоналізмові. До їх числа належать амбівалентність базової інтенції, відмова від уявлень про панраціоналізм Декарта, визнання нередукованості філософського методу до математичного, конститутивність людської присутності в новому раціоналізмі. Перспективи подальшого дослідження автор пов’язує з осмисленням змістовної спорідненості та спадкоємності двох великих мислителів, а саме - особистісним характером філософування та етична спрямованість їх шукань. Новизна. Звертання до гуссерлівської рецепції картезіанського проекту підтверджує тезу про істотну значимість антропології для базового проекту Декарта. Окреслений Гуссерлем варіант рецепції базового проекту Декарта є відтворення поверхових стереотипів епохи, котрі пов’язують шукання філософа з природничими науками та нехтують антропологічними вимірами. Запропонований варіант радикалізації проекту Декарта значною мірою є перевідкриттям ключової значимості антропологічних вимірів в шуканнях засновника раціоналізму. І хоча сам Гуссерль побоювався перетворення феноменології в антропологію, істотність тенденції антропологізації раціоналізму для його шукань є незаперечною.; RU: Цель. Выяснить особенности Гуссерлевской рецепции антропологического рационализму Декарта. Ее реализация предполагает последовательное решением следующих задач: 1) схематически изложить современное видение базовой интенции философствования Картезия как антропологического рационализма; 2) выделить основные моменты рецепции Гуссерлем рационализма Декарта как деантропологизованого и проанализировать радикализацию его базового проекта як реантропологизацию. Выводы. В ходе выяснения вопроса о способе рецепции и завершения философского проекта Декарта в учении Эдмунда Гуссерля автор обнаруживает, что оригинальность его рецепции антропологического рационализма Декарта предстает как парадоксальное объединение отрицание наличия антропологии в базовом проекте и переоткрытии ее ключевой роли в ходе радикализации позиции Декарта. Продумывая ее пути, он приходит к переоткрытию ряда ключевых идей французского философа, укорененных в его антропологическом рационализме. К их числу принадлежит амбивалентность базовой интенции, отказ от представления о панрационализме Декарта, признание нередуцируемости философского метода к математическому, конститутивность присутствия человека в новом рационализме. Перспективы дальнейшего исследования автор видит в осмыслении содержательного родства и преемственности двух великих мыслителей, а именно - личностном характере философствования и этической направленности их исканий. Новизна. Обращение к гуссерлевской рецепции картезианского проекта подтверждает тезис о существенной значимости антропологии для базового проекту Декарта. Изложенный Гуссерлем вариант рецепции базового проекта Декарта является воспроизведением поверхностных стереотипов эпохи, кототрые увязывают искания философа с естественными науками и пренебрегают антропологическими измерениями. Предложенный вариант радикализации проекта Декарта в значительной мере являются переоткрытием ключевой значимости антропологических измерений в исканиях основателя рационализма. И хотя сам Гуссерль побаивался превращения феноменологии в антропологию, существенность тенденции антропологизации рационализма для его исканий является бесспорной.; EN: Purpose. The article is aimed to figure out the features of Husserl's reception of anthropological Descartes rationalism. Its implementation requires a consistent solution of the following tasks: 1) schematically express a modern vision of the basic intentions of philosophizing as an anthropological rationalism; 2) highlight the main points of the Husserl's reception of Descartes’ rationalism as the deanthropologizing and analyze radicalization of its basic design as the reanthropologizing. Conclusions. When clarifying the question of the method of reception and completion of the philosophical Descartes’ project in the doctrine of Edmund Husserl, the author finds that the originality of his reception of anthropological Descartes’ rationalism appears as the paradoxical union of denying the existence of anthropology in the base project and the rediscovery of its key role in the radicalization of Descartes. Thinking of its way, he comes to the rediscovery some of the key ideas of the French philosopher, rooted in his anthropological rationalism. Among them is the basic intention of the ambivalence, the rejection of Descartes’ ideas of panrationalism, recognition irreducibility of philosophical method to the mathematical, constitutive of human presence in the new rationalism. Prospects for further research in understanding the author sees a meaningful relationship and continuity of the two great thinkers - namely, the personal nature of philosophizing and the ethical focus of their searching. Originality. Appeal to the reception of Husserl's Cartesian project confirms the thesis of an essential importance for the basic anthropological project of Descartes. The presented version of Husserl reception base project Descartes is a reproduction of the surface age stereotypes, which link the quest of the philosopher with the natural sciences and neglected anthropological measurements. The proposed version of the radicalization of Descartes’ project is largely rediscovery of the key importance of anthropological measurements in the quest for the founder of rationalism. Although Husserl himself afraid of phenomenology transformation into anthropology, significant trends anthropologization rationalism for his pursuit is certain. Описание: В. Малівський: ORCID 0000-0002-6923-5145 Fri, 01 Jan 2016 00:00:00 GMT http://eadnurt.diit.edu.ua/jspui/handle/123456789/4819 2016-01-01T00:00:00Z