http://eadnurt.diit.edu.ua/jspui/handle/123456789/9693 Sun, 20 Mar 2022 06:18:20 GMT 2022-03-20T06:18:20Z http://eadnurt.diit.edu.ua/jspui/handle/123456789/11241 Название: Антропологічні виміри філософських досліджень № 5, 2014 р. Краткий осмотр (реферат): UK: У збірнику представлені наукові статті, що висвітлюють та осмислюють нові грані людського існування на початку нового тисячоліття. Окрема увага зосереджується на формах їх оприявнення та рефлексії у філософії науки, культури, техніки, мови. Збірник призначено для співробітників науково-дослідних організацій, наукових, науково-педагогічних та інженерних працівників, докторантів, аспірантів, студентів вищих навчальних закладів.; RU: В сборнике представлены научные статьи, освещающие и осмысливающие новые грани человеческого существования в начале нового тысячелетия. Особое внимание сосредоточено на формах их проявления и рефлексии в философии науки, культуры, техники, языка. Сборник предназначен для сотрудников научно-исследовательских организаций, научных, научно-педагогических и инженерных работников, докторантов, аспирантов, студентов высших учебных заведений.; EN: The collection includes the papers, which illuminate and comprehend new facets of human existence at the beginning of the new century. Particular attention concentrates on the forms of their manifestation and reflection in the science, culture, technology and language philosophy. The collection is intended for the research organizations employees, engineering employees, research and educational personnel, as well as for the doctoral candidates, postgraduates and for the higher school students. Wed, 01 Jan 2014 00:00:00 GMT http://eadnurt.diit.edu.ua/jspui/handle/123456789/11241 2014-01-01T00:00:00Z http://eadnurt.diit.edu.ua/jspui/handle/123456789/10702 Название: Антропологічні виміри філософських досліджень № 6, 2014 р. Краткий осмотр (реферат): UK: У збірнику представлені наукові статті, що висвітлюють та осмислюють нові грані людського існування на початку нового тисячоліття. Окрема увага зосереджується на формах їх оприявнення та рефлексії у філософії науки, культури, техніки, мови. Збірник призначено для співробітників науково-дослідних організацій, наукових, науково-педагогічних та інженерних працівників, докторантів, аспірантів, студентів вищих навчальних закладів.; RU: В сборнике представлены научные статьи, освещающие и осмысливающие новые грани человеческого существования в начале нового тысячелетия. Особое внимание сосредоточено на формах их проявления и рефлексии в философии науки, культуры, техники, языка. Сборник предназначен для сотрудников научно-исследовательских организаций, научных, научно-педагогических и инженерных работников, докторантов, аспирантов, студентов высших учебных заведений.; EN: The collection includes the papers, which illuminate and comprehend new facets of human existence at the beginning of the new century. Particular attention concentrates on the forms of their manifestation and reflection in the science, culture, technology and language philosophy. The collection is intended for the research organizations employees, engineering employees, research and educational personnel, as well as for the doctoral candidates, postgraduates and for the higher school students. Wed, 01 Jan 2014 00:00:00 GMT http://eadnurt.diit.edu.ua/jspui/handle/123456789/10702 2014-01-01T00:00:00Z http://eadnurt.diit.edu.ua/jspui/handle/123456789/3807 Название: Декартівське осмислення природи людини в «міркуваннях про метод» Авторы: Малівський, Анатолій Миколайович Краткий осмотр (реферат): UK: Мета – піддати аналізу текст «Міркувань про метод» як одну з перших спроб осмислення природи людини в філософії Нового часу. Умовою реалізації означеної мети є розв’язання наступних задач: 1) окреслити своєрідність позиції Декарта по проблемі істотності істинних знань для природи людини; 2) виявити характер впливу методології осягнення математичної істини на спосіб тлумачення природи людини; 3) прояснити питання про усвідомлення Декартом меж раціоналістичної методології в ході осмислення людської природи. Методологія. В якості методологічної бази пропонується використовувати евристичний потенціал феноменології і екзистенціалізму, а також ті публікації зарубіжних декартознавців останнього часу, котрі закладають нове підґрунтя для осмислення філософської спадщини філософа. Новизна. Вперше в науковій літературі об’єктом окремої уваги стає текст Декарта «Міркування про метод» як форма змістовного розгортання запиту на розбудову антропологічного проекту. Акцентовані спорідненість та спадкоємність філософських вчень Аристотеля і Декарта з проблеми природи людини, а саме – визнання ключової значимості для природи людини потреби в пізнанні істини. Виявлено безпосередній вплив на спосіб осмислення людської природи методології осягнення математичної істини. Аргументовано, що поза увагою Декарта не залишила-ся обмеженість раціоналістичної методології в ході осягнення людської природи. Висновки. Проведений аналіз засвідчує правомірність тези про текст «Міркування про метод» Декарта як запит на змістовне розго-ртання антропологічного проекту. Виявлено детермінуючий вплив методології осягнення математичних істин на спосіб тлумачення природи людини. Акцентовано факт усвідомлення Декартом обмеженості методології математики в осмисленні природи людини та нередукованість позиції філософа до тези про res cogitans. Увага до проявів останньої дає достатні підстави характеризувати його антропологічні шукання як вихід за межі стереотипів своєї епохи.; RU: Цель – подвергнуть анализу текст «Рассуждений о методе» как один из первых опытов осмысления при-роды человека в философии Нового времени. Условием реализация обозначенной цели является решение следующих задач: 1) очертить своеобразие позиции Декарта по проблеме существенности истинных знаний для природы человека; 2) обнаружить характер влияния методологии постижения математической истины на способ истолкования природы человека; 3) прояснить вопрос об осознании Декартом границ рационалистической методологии в ходе осмысления природы человека. Методология. В качестве методологической базы предлагается использовать эвристический потенциал феноменологии и экзистенциализма, а также те публикации зарубежных декартоведов последнего времени, которые закладывают новую почву для осмысления философского наследия Декарта. Новизна. Впервые в научной литературе объектом отдельного внимания становится текст «Рассуждений о методе» Декарта как форма разворачивания содержательного запроса на развитие антропологического проекта. Акцентированы родственность и наследственность философских учений Аристотеля и Декарта по проблеме природы человека, а именно – признание ключевой значимости потребности в истине для природы человека. Аргументировано, что вне поля зрения Декарта не осталась ограниченность рационалистической методологии в ходе постижения природы человека. Выводы. Осуществленный анализ подтверждает правомерность тезиса о тексте «Рассуждений о методе» Декарта как о запросе на содержательное разворачивание антропологического проекта. Обнаружено детерминирующее влияние методологии постижения математических истин на способ истолкования природы человека. Акценировано факт осознания Декартом ограниченности методологии математики в ходе осмысления природы человека и нередуцируемость позиция философа к тезису о res cogitans. Внимание к проявлениям последней дает достаточные основания для характеристики его антропологических поисков как выход за пределы стереотипов своей эпохи.; EN: The purpose of the article is to analyze the text "Discourse on the Method" as one of the first experiences of understanding human’s nature in modern age philosophy. The condition of realization the designated purpose is to solve the following problems: 1) To Define the diversity of Descartes position on the issue of essentiality to the true knowledge of human nature; 2) To find out the manner influence of methodology of understanding the mathematical truth to the way of interpretation of human nature; 3) To clarify the question of Descartes awareness of boundaries rationalist methodology in understanding of human nature. Methodology. As the methodological base is proposed to use the heuristic potential of phenomenology and existentialism, as well as those publications of foreign Descartes’ researchers of recent times, which introduce the new way for understanding of Descartes’ philosophical heritage. Scientific novelty. For the first time ever in the scientific literature Descartes text "Discourse on Method" becomes the object of special attention as a form of deployment the substantial request for the development of the anthropological project. The affinity and heredity of philosophical doctrines of Aristotle and Descartes on the problem of human nature are accented that is the recognition of the key importance of the need for truth in human nature. It is argued that beyond Descartes’ vision there was no limitation of rationalistic methodology during the comprehension of human nature. Conclusions. The implemented analysis confirms the validity of the thesis about text of the "Discourse on Method" by Descartes as a request of substantial unfolding of the anthropological project. The determining influence methodology of comprehension the mathematical truths to the way of interpretation of human nature were shown. The fact of Descartes’ awareness the limitation of methodology of mathematics in the understanding of human nature and irreducibility the philosopher’s position to the thesis of the res cogitans was emphasized. The attention of manifestations to the last provides a reasonable basis for the specification of his anthropological searches as going beyond the stereotypes of their era. Описание: А. Малівський: ORCID 0000-0002-6923-5145 Wed, 01 Jan 2014 00:00:00 GMT http://eadnurt.diit.edu.ua/jspui/handle/123456789/3807 2014-01-01T00:00:00Z http://eadnurt.diit.edu.ua/jspui/handle/123456789/3805 Название: Український селянин як об’єкт аграрних реформ Авторы: Кривчик, Геннадій Георгійович Краткий осмотр (реферат): UK: Мета. У статті здійснюється спроба проаналізувати аграрну політику сучасної Української держави в контексті її людського чинника, показуються наслідки аграрних реформ для соціальної сфери українського села. Методологія. Автор застосовує наступні методи: діалектичний – у зображенні суперечливого характеру аграрних реформ; ретроспективний – при визначенні основних етапів аграрних трансформацій в Україні; порівняльний – для виявлення загального й відмінного в агарній політиці в УРСР і сучасній Україні. Науко-ва новизна. Полягає в обґрунтуванні органічної єдності економічної й соціальної політики в аграрній сфері, використання для цього різноманітних історичних джерел. Висновки. При проведенні аграрної реформи, яка була започаткована на початку 1990- рр. і триває до нинішнього часу, бралися до уваги лише економічні чинники. Водночас людський фактор, зокрема, інтереси селянства, попри декларації й передвиборчі обіцянки політиків, на практиці ігнорувалися. Селянство було усунуте від визначення завдань, напрямів і методів проведення аграрної реформи, виступало виключно об’єктом, а не суб’єктом реформ. У цьому значенні ме-тоди проведення аграрних реформ в незалежній і демократичній Україні мало чи відрізнялися від методів більшовицького керівництва. Тож, як показано в статті, й наслідки аграрної реформи можуть бути не менш небезпечними для українських селян. Селяни назавжди втратять землю й перетворяться на наймитів на тій землі, яку успадкували від пройдешніх поколінь. Здійснюючи масштабну реформу аграрної сфери, не можна допустити, щоб село, земля, сільське господарство опинилися в руках олігархів. Правила продажу і купівлі землі мають бути такими, щоб головною особою на землі залишався український селянин.; RU: Цель. В статье делается попытка проанализировать аграрную политику современного Украинского государства в контексте ее человеческого фактора. Показываются последствия аграрных реформ для социальной сфери украинского села. Методология. Автор использует следующие методы: диалектический – в изображении противоречивого характера аграрных реформ; ретроспективный – при определении основных етапов аграрных трансформаций в Украине; сравнительный – для виявления общего иагального й отличного в агарной политике в УССР и современной Украине Научная новизна. Состоит в обосновании органичес-кого единства экономической и социальной политик в аграрной сфере, использования для этого разнообразных исторических источников Выводы. При проведении аграрной реформы, которая была начата в начале 1990-х гг. и продолжается до нынешнего времени, принимались во внимание только экономические факторы. В то же время человеческий фактор, в частности, интересы крестьянства, несмотря на декларации и предвыборные обещания политиков, на практике игнорировались. Крестьянство было устранено от определения задач, направлений и методов проведения аграрной реформы, выступало исключительно в качестве объекта, а не субъекта реформ. В этом смысле методы проведения аграрных реформ в независимой и демократической Україне мало чем отличались от методов компартійного руководства. Таким образом, как показано в статье, последствия аграрной реформы также могут быть не менее опасными для украинских крестьян. Крестьяне навсегда потеряют землю и превратятся в батраков на той земле, которую унаследовали от предыдущих поколений. Осуществляя масштабную реформу аграрной сферы, нельзя допустить, чтоб село, земля, сельское хазяйство оказалось в руках олигархов. Правила продажи и покупки земли должны быть такими, чтоб главным действующим лицом на земле оставался украинский крестьянин.; EN: The purpose. The article attempts to analyze the agrarian policy of the modern Ukrainian State in the context of its human factor. It demonstrates the effects of agrarian reforms on social sphere of Ukrainian countryside. Methodology. The author uses the following methods: dialectical – in the depiction of the controversial nature of agrarian reforms; retrospective – in determination of the main stages of agrarian transformations in Ukraine; comparative – in revealing common and different features in the agrarian policy of the USSR and modern Ukraine. The scientific novelty is in the substantiation of the natural unity of economic and social policies in agriculture, the use of a variety of historical sources for this purpose. Conclusions. While conducting agrarian reform, started in the early 1990s, and continued up to the present time, only economic factors are taken into consideration. At the same time, human factor, and the interests of the peasantry, in particular, were ignored and not taken into account, despite the declarations and promises of politicians. Peasants were removed from the determination of objectives, directions and methods of the agrarian reform. They acted solely as an object and not the subject of the reform. In this sense, the methods for carrying out agrarian reforms in an independent and democratic Ukraine do not differ much from the methods of the Bolshevik leadership. Thus, as it is shown in the article, the consequences of the agrarian reform can be equally dangerous for Ukrainian peasants. The peasants will lose their land forever and become laborers on the land inherited from previous generations. While carrying out a large-scale reform of the agrarian sector, it mustn’t be allowed for oligarchs to take countryside, land and agriculture into their hands. The regulations of sale and purchase of the land must be so that the Ukrainian peasant will remain the main contractor. Описание: Г. Кривчик: ORCID 0000-0001-7504-4575 Wed, 01 Jan 2014 00:00:00 GMT http://eadnurt.diit.edu.ua/jspui/handle/123456789/3805 2014-01-01T00:00:00Z