http://eadnurt.diit.edu.ua/jspui/handle/123456789/10283 Sun, 20 Mar 2022 06:47:51 GMT 2022-03-20T06:47:51Z http://eadnurt.diit.edu.ua/jspui/handle/123456789/10313 Название: Антропологічні виміри філософських досліджень № 12, 2017 р. Краткий осмотр (реферат): UK: У збірнику представлені наукові статті, що висвітлюють та осмислюють нові грані людського існування на початку нового тисячоліття. Окрема увага зосереджується на формах їх оприявнення та рефлексії у філософії науки, культури, техніки, мови. Збірник призначено для співробітників науково-дослідних організацій, наукових, науково-педагогічних та інженерних працівників, докторантів, аспірантів, студентів вищих навчальних закладів.; RU: В сборнике представлены научные статьи, освещающие и осмысливающие новые грани человеческого существования в начале нового тысячелетия. Особое внимание сосредоточено на формах их проявления и рефлексии в философии науки, культуры, техники, языка. Сборник предназначен для сотрудников научно-исследовательских организаций, научных, научно-педагогических и инженерных работников, докторантов, аспирантов, студентов высших учебных заведений.; EN: The collection includes the papers, which illuminate and comprehend new facets of human existence at the beginning of the new century. Particular attention concentrates on the forms of their manifestation and reflection in the science, culture, technology and language philosophy. The collection is intended for the research organizations employees, engineering employees, research and educational personnel, as well as for the doctoral candidates, postgraduates and for the higher school students. Sun, 01 Jan 2017 00:00:00 GMT http://eadnurt.diit.edu.ua/jspui/handle/123456789/10313 2017-01-01T00:00:00Z http://eadnurt.diit.edu.ua/jspui/handle/123456789/10312 Название: Філософське мислення як запит часу: за матеріалами конференції Авторы: Варшавський, Олександр Павлович Краткий осмотр (реферат): UK: Мета роботи. Під час проведення наукової конференції кафедрою філософії і соціології ДНУЗТ виникла необхідність презентації суті дискусії, що розгорнулася навколо проблеми мислення як запиту часу. Методологією даної оглядової статті є структурування, узагальнення і оцінка точок зору, представлених у перебігу наукової події. Наукова новизна. Автор критично інтерпретував нову інформацію щодо особливостей філософського мислення. Висновки. Практичність філософського мислення не є зводима до принципів тої чи іншої етики. Вона набувається внаслідок специфічної інтенціональності, суб’єктної присутності у справах світу, що має характер піклування про суще.; RU: Цель работы. Во время проведения научной конференции кафедрой философии и социологии ДНУЖТ возникла необходимость презентации сути дискуссии, которая развернулась вокруг проблемы мышления как требования времени. Методологией данного обзора является структурирование, обобщение и оценка точек зрения, представленных в ходе научного события. Научная новизна. Автор критически истолковал новую информацию относительно особенностей философского мышления. Выводы. Практичность философского мышления не сводима к принципам той или иной этики. Она приобретается вследствие специфической интенциональности, субъектного присутствия в делах мира, которое имеет характер присмотра за сущим.; EN: Purpose. While conducting a scientific conference at Philosophy and Sociology Department of DNURT, there has been necessity of core of the discussions` presentation. The current discussion unfolded about the problem of thinking as dictates of time. Methodology of this review is structuring, generalization and assessment of the points of view which were represented during the scientific conference. Scientific novelty. The author has critically interpreted some new information concerning philosophical thinking features. Conclusions. Practicalities of philosophical thinking are not reduced to the principles of one or another ethics. They are assumed as a result of specific intentionality, subject presence in the world affairs, so far as this presence is in the nature of care for being. Описание: О. Варшавський: ORCID 0000-0003-3601-0131 Sun, 01 Jan 2017 00:00:00 GMT http://eadnurt.diit.edu.ua/jspui/handle/123456789/10312 2017-01-01T00:00:00Z http://eadnurt.diit.edu.ua/jspui/handle/123456789/10311 Название: Образ природи та людини в практичній філософії Декарта Авторы: Малівський, Анатолій Миколайович; Соколова, К. В. Краткий осмотр (реферат): UK: Мета. Сучасна філософія позиціонує себе як практичну філософію, зосереджену на осмисленні морально-етичної проблематики та переосмисленні донедавна усталених технократичних концепцій як в теоретичному, так й історико-філософському плані. Серед основних чинників проблематизації усталених підходів ключова роль належить також революції в декартознавстві, що відбувається впродовж останніх півстоліття. До числа тих знакових постатей, із якими пов’язане становлення витоків технократичних тлумачень, прийнято відносити Рене Декарта. Наскільки правомірним є техноморфне тлумачення природи та людини як базових понять спадщини великого мислителя? Метою статті є осягнення своєрідності сучасної рецепції картезіанського тлумачення природи та людини, що передбачає послідовне окреслення форм їх техноморфної рецепції, критичний аналіз її достовірності в дослідницькій літературі та осмислення тенденції реабілітації етики Декарта як практичної філософії. Наукова новизна. В центрі уваги знаходиться проблема автентичності техноморфізму в ході осмислення практичної філософії Декарта. Автори обстоюють доцільність тлумачення уявлень щодо технократичної спрямованості філософії Декарта в контексті його етичних шукань. Критичні інтерпретації обмеженості техноморфного бачення природи та людини пропонується розуміти як перехідний етап на шляху реабілітації етики як практичної філософії. Експлікується та аналізується вчення Декарта про природу в широкому значенні слова як метафізичне підґрунтя його етики. Висновки. Технократичне тлумачення вчення Декарта – поверхова та спотворена форма інтерпретації його практичної філософії. Донедавна в дослідницькій літературі про Декарта домінувало техноморфне бачення його вчення, яке значною мірою детермінувало редуковане бачення природи і людини, котрі доповнювалися поверховою рецепцією етики. Критичне переосмислення усталених тлумачень спадщини Картезія на сторінках дослідницької літератури останнього часу одночасно є вирішенням як задачі теоретичного спростування спрощеного бачення світу, так і підготовка ґрунту до реабілітації етики як автентичної форми оприявнення його практичної філософії. Одна з форм прояви реабілітації – посилена увага до поняття природи в широкому значенні слова, котре є підґрунтям для його гуманістично-етичного бачення задач філософії.; RU: Цель. Современная философия позиционирует себя как практическую философию, сосредоточенную на осмыслении морально-этической проблематики. Цель статьи – постичь своеобразие современной рецепции картезианского истолкования природы и человека, что предполагает последовательное обозначение форм их техноморфной рецепции, критический анализ ее достоверности в исследовательской литературе, осмысление тенденции реабилитации этики Декарта как практической философии. Новизна. В центре внимания данной статьи – проблема аутентичности техноморфизма в процессе осмысления практической философии Декарта. Авторы отстаивают целесообразность истолкования представления о технократической направленности философии Декарта в контексте его этических исканий. Критические интерпретации ограниченного техноморфного видения природы и человека предлагается понимать как переходный этап на пути реабилитации этики как практической философии. Эксплицируется и анализируется учение Декарта о природе в широком смысле слова как метафизическое основание его этики. Выводы. Технократическое толкование учения Декарта – поверхностная и искаженная форма интерпретации его практической философии. До недавнего времени в посвященной Декарту исследовательской литературе доминировало техноморфное видение его учения, которое в значительной степени детерминировало редуцированное видение природы и человека, дополняемое поверхностной рецепцией этики. Критическое переосмысление существующих толкований наследия Картезия в научной литературе последних лет одновременно решает как задачи теоретического опровержения упрощенного видения мира, так и готовит почву для реабилитации этики как аутентичной формы обнаружение практической философии. Одна из форм проявления реабилитации – повышенное внимание к понятию природы в широком смысле слова как основанию его гуманистически-этического видения задач философии.; EN: Purpose. Modern philosophy is presented as practical and is based on the necessity to give a new meaning and interpretation to moral and ethical problems. Purpose of the paper is to comprehend specifics of modern perception of Cartesian interpretation of nature and man that implies consistent stages of technomorphic perception, critical analysis of its authenticity in research literature and understanding of rehabilitation tendency of Descartes' ethics as practical philosophy. Originality. The research is focused on the problem of technomorphism authenticity in the process of understanding and interpreting Descartes' practical philosophy. The authors are trying to defend rationale for phenomena interpretation concerning Descartes' technocratic orientation in terms of his ethical search. Critical interpretations of limited technomorphic perception of nature and man should be understood as some transition period towards ethics rehabilitation as practical philosophy. The study of Descartes on nature in its broad sense as metaphysical basis of his ethics has been revealed and analyzed. Conclusions. Technocratic interpretation of Descartes study is a superficial and distorted form of his practical philosophy interpretation. Until recently technomorphic perception of Descartes' study dominated in scientific literature, which has significantly determined limited perception of nature and man combined with superficial ethics perception. Critical rethinking of the developed Descartes' interpretations in recent scientific papers solves at the same time the tasks of theoretical denial of simplistic world perception and gives grounds for ethics rehabilitation as authentic form of its practical philosophy expression. One form of rehabilitation expression is increased attention to the concept of nature in its broad sense, which is a basis for its humanistic and ethical vision of philosophical tasks. Описание: А. Малівський: ORCID 0000-0002-6923-5145 Sun, 01 Jan 2017 00:00:00 GMT http://eadnurt.diit.edu.ua/jspui/handle/123456789/10311 2017-01-01T00:00:00Z http://eadnurt.diit.edu.ua/jspui/handle/123456789/10310 Название: Умови історичності людини та людяності історії за Ясперсом Авторы: Хміль, Володимир Васильович; Корх, Олександр Миколайович Краткий осмотр (реферат): UK: Мета. Дослідження спрямоване на осмислення ідеї Ясперса щодо незалежного самовизначення неординарної, самобутньої особистості як головної умови людяності історії та історичності людини. Методологічною основою дослідження є ідейна спадщина Карла Ясперса, а також роботи вітчизняних та західних дослідників, осмислені з використанням історичного, логічного та компаративного принципів історико-філософського аналізу, що дозволило теоретично реконструювати культурно-історичний контекст, філософсько-теоретичні витоки та світоглядні інтенції поглядів німецького філософа. Наукова новизна. У ході аналізу показано, що у своїй концептуальній єдності головні поняття філософії Карла Ясперса спрямовані на визначення та обґрунтування головної умови історичного динамізму та гуманізму – наявності неординарної, самобутньої особистості, здатної до породження нових смислів, що згодом можуть перетворитися на універсальні цінності, які і нададуть нових імпульсів суспільству та зумовлять його подальшу гуманізацію. Висновки. Аналіз показує, що основні концепти філософії Ясперса іманентно підпорядковані обґрунтуванню умов людяності історії та історичності людини. У своїй єдності вони дозволяють більш гостро та адекватно усвідомити зв’язок між динамізмом і гуманністю суспільства з наявністю в ньому неординарних особистостей, самобутніх індивідів, здатних генерувати унікальні смисли, які з часом можуть стати універсальними цінностями, що відкриють перед суспільством нові можливості розвитку. Створення й культивація умов, сприятливих для появи та існування непересічних особистостей, є основним запобіжником для численних і небезпечних викликів, що загрожують людству. І навпаки, якщо людина не матиме таких умов, вона буде схильна до будь-якого тоталітаризму, покірливого слідування за вождями до загальних нещасть та особистих злочинів.; RU: Цель. Исследование предполагает осмысление идеи Ясперса о независимом самоопределении неординарной, самобытной личности как главном условии человечности истории и историчности человека. Методологической основой работы является идейное наследие Карла Ясперса, а также публикации отечественных и зарубежных исследователей, осмысленные с использованием исторического, логического и компаративного принципов историко-философского анализа, что позволило теоретически реконструировать культурно-исторический контекст, философско-теоретические истоки и мировоззренческие интенции указанных взглядов немецкого философа. Научная новизна. В ходе анализа показано, что в своем концептуальном единстве основные понятия философии Карла Ясперса направлены на определение и обоснование главного условия исторического динамизма и гуманизма – наличия неординарной, самобытной личности, способной к порождению новых смыслов. Со временем эти смыслы могут превратиться в универсальные ценности, которые и придадут новые импульсы обществу и обусловят его дальнейшую гуманизацию. Выводы. Анализ показывает, что основные концепты философии Ясперса имманентно подчинены обоснованию главных условий человечности истории и историчности человека. В своем единстве они позволяют более остро и адекватно осознать связь между динамизмом и гуманностью общества с наличием в нем неординарных личностей, самобытных индивидов, способных генерировать уникальные смыслы, которые со временем могут стать универсальными ценностями, открывающими перед обществом новые возможности развития. Создание и культивация условий, благоприятных для появления и существования таких личностей, является основным предохранителем для многочисленных и опасных вызовов, угрожающих человечеству. И наоборот, если человек не имеет таких условий, он будет склонен к любому тоталитаризму, безропотному следованию за вождями к общим несчастиям и личным преступлениям.; EN: Purpose. The research is aimed at understanding Jaspers' ideas concerning independent self-determination of a special and distinctive identity as a main condition of history humanity and historicity of human existence. The research is based on ideological heritage of Karl Jaspers, as well as cultural and historical analysis on the basis of historical, logical and comparative principles reflected in the papers of national and foreign scientists. As a result, it made possible to model cultural and historical context, philosophical and theoretical origins and world view intentions of the German philosopher. Originality. The analysis has shown that the key concepts of Jaspers' philosophy were focused to determine and substantiate a main condition of historical dynamics and humanism, namely the existence of a unique and distinctive identity able to create and generate new values that can turn into universal ones and give impetus to our society and promote its further humanization. Conclusions. According to this investigation, Jaspers' key concepts are immanently subject to justifying the conditions of history humanity and historicity of human existence. In their unity they allow us to adequately understand connection between social dynamics and humanism with unique individuals and distinctive identities that can create and generate new values with further social development prospects. Favourable conditions for these unique individuals to appear prevent from numerous unsafe challenges, which are a certain threat to our society. And on the contrary, if there are no such conditions for a human, he is prone to any totalitarianism, personal crime and can be a faithful servant of any leader. Описание: В. Хміль: ORCID 0000-0003-4710-6681; О. Корх: ORCID 0000-0001-7175-5011 Sun, 01 Jan 2017 00:00:00 GMT http://eadnurt.diit.edu.ua/jspui/handle/123456789/10310 2017-01-01T00:00:00Z