http://eadnurt.diit.edu.ua/jspui/handle/123456789/9699 2022-03-20T06:31:02Z http://eadnurt.diit.edu.ua/jspui/handle/123456789/10707 Название: Антропологічні виміри філософських досліджень № 9, 2016 р. Краткий осмотр (реферат): UK: У збірнику представлені наукові статті, що висвітлюють та осмислюють нові грані людського існування на початку нового тисячоліття. Окрема увага зосереджується на формах їх оприявнення та рефлексії у філософії науки, культури, техніки, мови. Збірник призначено для співробітників науково-дослідних організацій, наукових, науково-педагогічних та інженерних працівників, докторантів, аспірантів, студентів вищих навчальних закладів.; RU: В сборнике представлены научные статьи, освещающие и осмысливающие новые грани человеческого существования в начале нового тысячелетия. Особое внимание сосредоточено на формах их проявления и рефлексии в философии науки, культуры, техники, языка. Сборник предназначен для сотрудников научно-исследовательских организаций, научных, научно-педагогических и инженерных работников, докторантов, аспирантов, студентов высших учебных заведений.; EN: The collection includes the papers, which illuminate and comprehend new facets of human existence at the beginning of the new century. Particular attention concentrates on the forms of their manifestation and reflection in the science, culture, technology and language philosophy. The collection is intended for the research organizations employees, engineering employees, research and educational personnel, as well as for the doctoral candidates, postgraduates and for the higher school students. 2016-01-01T00:00:00Z http://eadnurt.diit.edu.ua/jspui/handle/123456789/9299 Название: Антропологічні виміри філософських досліджень № 10, 2016 р. Краткий осмотр (реферат): UA: У збірнику представлені наукові статті, що висвітлюють та осмислюють нові грані людського існування на початку нового тисячоліття. Окрема увага зосереджується на формах їх оприявнення та рефлексії у філософії науки, культури, техніки, мови. Збірник призначено для співробітників науково-дослідних організацій, наукових, науково-педагогічних та інженерних працівників, докторантів, аспірантів, студентів вищих навчальних закладів.; RU: В сборнике представлены научные статьи, освещающие и осмысливающие новые грани человеческого существования в начале нового тысячелетия. Особое внимание сосредоточено на формах их проявления и рефлексии в философии науки, культуры, техники, языка. Сборник предназначен для сотрудников научно-исследовательских организаций, научных, научно-педагогических и инженерных работников, докторантов, аспирантов, студентов высших учебных заведений.; EN: The collection includes the papers, which illuminate and comprehend new facets of human existence at the beginning of the new century. Particular attention concentrates on the forms of their manifestation and reflection in the science, culture, technology and language philosophy. The collection is intended for the research organizations employees, engineering employees, research and educational personnel, as well as for the doctoral candidates, postgraduates and for the higher school students. 2016-01-01T00:00:00Z http://eadnurt.diit.edu.ua/jspui/handle/123456789/9279 Название: The Demand for a New Concept of Anthropology in the Early Modern Age: the Doctrine of Hume Авторы: Malivskyi, Anatolii M. Краткий осмотр (реферат): EN: Purpose. The purpose of the investigation is to outline the main points of Hume’s interpretation of the basic an-thropological project of the era based on radical cultural transformations of the early modern age; to represent a modern vision of Hume's anthropology as a response to the demand of the era and necessity to complete its basic project. Methodology. The research was based on phenomenological and hermeneutic approaches. Originality. Contemporary understanding of the position of anthropological project in Hume's philosophy is regarded as unsatisfactory by the author. Development of the basic project as anthropological is rooted in scientific revolution and needs to be continued and completed. Contemporary prevalence of deanthropogical versions of Hume's philosophy is the result of underestimated significance of the concept of nature in the broad sense. According to the philosopher's texts, heuristic potential of Hume's position is emphasized by the author. The modern version of the basic project in the early modern age is criticized and demands significant changes to become anthropological. Findings. Modern perception of Hume’s philosophy as an anthropological project is unsatisfactory in terms of historical and philosophical science and needs detailed analysis. In order to understand the conditions of anthropological project significance, it is advisable to focus on: a) scientific revolution and the necessity to complete it; b) determine the role of the concept of nature in its broad sense. Nowadays the way of Hume's rethinking of the basic project of modern philosophy as insufficiently anthropological is quite heuristic. Empiricism, dogmatism, superstition and skepticism are the manifestations of the latter. For Hume, the era was as an incomplete anthropological project and its legacy as the most complete form of explication. Today the interest in the phenomenon of a human provides a reasonable basis to define that modern period is related to the era of Hume, and therefore, to give some reasoning for his remarkable ideas as New Hume's era.; UK: Мета. Виходячи з радикальних трансформацій культури Нового часу, окреслити основні моменти тлумачення Юмом базового проекту епохи як антропологічного. Викласти сучасне бачення антропології Юма як форми відповіді на запит епохи та завершення базового проекту Нового часу. Новизна. Автор оцінює сучасну рецепцію місця антропологічного проекту в філософії Юма як незадовільне. Розробка базового проекту як антропологічного для нього укорінена в науковій революції, є його продовженням та завершенням. Поширеність деантропологізованих версій філософії Юма автор вважає результатом недооцінки ключової значимості поняття природи в широкому значенні. Звертаючись до текстів філософа, автор наголошує на наявності евристичного потенціалу позиції Юма. Мова йде про критику ним сучасної йому версії базового проекту Нового часу, котрий потребує радикалізації, тобто антропологізації. Висновки. Сучасні рецепції філософії Юма як антропологічного проекту є незадовільними з позицій історико-філософської науки та мають бути уточнені. В ході осмислення умов виходу на перший план антропологічного проекту доцільно послідовно зосередити увагу на: а) науковій революції та необхідності її завершення; б) детермінуючій ролі поняття природи в широкому значенні слова. Нині є евристичною форма переосмислення Юмом базового проекту філософії Нового часу як недостатньо антропологізованого. До числа форм прояви останнього належать емпіризм, догматизм, марновірство та скептицизм. Епоха постає для Г’юма як незавершений антропологічний проект, а його спадщина – як найбільш повна форма експлікації. Нині посилений інтерес до феномену людини дає достатні підстави для кваліфікації сучасності як змістовно спорідненої з епохою Юма, а отже, правомірності тези щодо доцільності розробки його непересічних ідей як неюміанства.; RU: Цель. Исходя из радикальных трансформаций культуры Нового времени, обрисовать основные моменты истолкования Юмом базового проекта эпохи как антропологического. Изложить современное видение антропологии Юма как формы ответа на запрос эпохи и завершение базисного проекта Нового времени. Новизна. Автор оценивает современную рецепцию места антропологического проекта в учении Юма как неудовлетворительную. Для него разработка базового проекта как антропологического укоренена в научной революции, выступает его продолжением и завершением. Распространенность деантропологизированных версий философии Юма автор считает результатом недооценки ключевой роли понятия понятия природы в широком значении. Обращаясь к текстам Юма, автор подчеркивает эвристический потенциал позиции Юма. Речь идет о современной ему версии базового проекта Нового времени, который требует радикализации, то есть антропологизации. Выводы. Современные рецепции философии Юма как антропологического проекта неудовлетворительны с позиций историко-философской науки и должны быть уточнены. В ходе осмысления условий выхода на первый план антропологического проекта целесообразно последовательно сосредоточить внимание на: а) научной революции и необходимости ее завершения; б) детерминирующей роли понятия природы в широком значении слова. Ныне явным является эвристический потенциал переосмысления Юмом базового проекта философии Нового часу как недостаточно антропологизированого. К числу форм обнаружения последнего принадлежат эмпиризм, догматизм, суеверие и скептицизм. Современная эпоха для Юма – незавершенный антропологический проект, а его наследие – наиболее полная форма экспликация. Сегодняшний усиленный интерес к феномену человека дает весомые основания для квалификации современной эпохи как содержательно родственной со временами Юма, а, следовательно, правомерности тезиса о целесообразности развития его неординарных идей как неюмианства. Описание: A. Malivskyi: ORCID 0000-0002-6923-5145 2016-01-01T00:00:00Z http://eadnurt.diit.edu.ua/jspui/handle/123456789/9278 Название: Метафізичні передумови техніки Авторы: Снітько, Дмитро Юрійович Краткий осмотр (реферат): UK: Мета статті полягає в уточненні характеру зв’язку філософії як метафізики та науково-технічного знання, власне, техніки. Для дослідження проблеми відношення науково-технічного мислення і метафізики автор намагається прояснити сутність самого науково-технічного мислення, проаналізувати доцільність інструментального або онтологічного підходів до розуміння техніки та її метафізичні підвалини. Методологія даної праці складається із таких інтелектуальних підходів, як феноменологічний, герменевтичний та порівняльний методи. Наукова новизна. Новизна статті полягає в чіткій постановці питання про метафізичні передумови техніки, що у вітчизняній літературі зроблено вперше. Окрім того, в результаті дослідження автор аргументовано доводить, що феномен техніки вкорінений у надемпіричних структурах буття і людського мислення, хоч і є тісно пов’язаним із емпіричним світом. Окрім відомої тези про зв’язок техніки і мистецтва, автор наполягає на таких передумовах техніки як здатність людини до трансцендування та наявність у людському розумі апріорних форм часу і простору, що лежать в основі будь-якого конструювання. До того ж продемонстровано, що сучасна технологія в контексті досліджень квантової фізики виявляє новий спосіб буття техніки (артефактів), який позначається не лише позбавленням емпіричного, але й практичного, інструментального вимірів. Висновок. В результаті дослідження було встановлено, що виникнення техніки як феномену тісно пов’язано із надемпіричними структурами буття та людського мислення. Зокрема, автор акцентує увагу на таких передумовах техніки як здатність людини до трансцендування та наявність у розумі апріорних форм часу і простору. На підставі наведених аргументів, робиться висновок про обмеженість суто інструментального (прагматичного) тлумачення техніки і наголошується як на метафізичних передумовах техніки, так і на метафізичних аспектах її сучасного буття, а також важливій ролі філософії в питанні їх розкриття.; RU: Цель статьи заключается в уточнении характера связи философии как метафизики и научно-технического знания, собственно техники. Для исследования проблемы отношения научно-технического мышления и мета-физики автор пытается прояснить сущность самого научно-технического мышления, проанализировать целесообразность инструментального или онтологического подходов к пониманию техники и ее метафизические основы. Методология данной работы состоит из таких интеллектуальных подходов, как феноменологический, герменевтический и сравнительный методы. Научная новизна. Новизна статьи заключается в четкой постановке вопроса о метафизических предпосылках техники, что в отечественной литературе сделано впервые. Кроме того, в результате исследования автор аргументировано доказывает, что феномен техники коренится в сверхчувственных структурах бытия и человеческого мышления, хоть и тесно связан с эмпирическим миром. Кроме известного тезиса о связи техники и искусства, автор настаивает на таких предпосылках техники как способность человека к трансцендированию и наличие в человеческом уме априорных форм времени и пространства, которые лежат в основе любого конструирования. К тому же продемонстрировано, что современная технология, в контексте исследований квантовой физики, обнаруживает новый способ бытия техники (артефактов), который характеризуется не только лишением эмпирического, но и практического, инструментального ее измерений. Вывод. В результате исследования было установлено, что возникновение техники как феномена тесно связано со сверхчувственными структурами бытия и человеческого мышления. В частности, автор акцентирует внимание на таких предпосылках техники как способность человека к трансцендированию и наличие в разуме априорных форм времени и пространства. На основании приведенных аргументов делается вывод об ограниченности сугубо инструментального (прагматического) толкования техники и делается акцент как на метафизических предпосылках техники, так и на метафизических аспектах ее современного бытия, а также важной роли философии в вопросе их раскрытия.; EN: Purpose of the article is to clarify the nature of the connection of philosophy of both metaphysics and science-technical knowledge, the technology itself. To study the problem of relations between scientific and technical thinking, and metaphysics the author tries to clarify the nature of the scientific and technical thinking, analyze the appropriate-ness of instrumental or ontological approaches for understanding technology and its metaphysical foundations. Meth-odology of this work consists of such intellectual approaches as the phenomenological, hermeneutic and comparative methods. Originality. The originality of the article is in the clear question about the metaphysical preconditions of technology, firstly made in the national literature. In addition, the author in a well-argued manner proves that the phenomenon of technology is based on the metaphysical structures of being and the human mind, despite the fact that technologies are closely related to the empirical world. Apart the well-known thesis on the relationship of technology and art, the author insists on such precondition technologies as the human's ability of the transcendence and the presence of aprior forms of space and time that are the basis of any design, in human's brainwork. Moreover, it is demonstrated that modern technology in the context of studies of quantum physics reveals a new way of being of vehicles (artifacts), that lost not only the empirical, but also practical, instrumental measurements. Conclusion. The study found that the formation of technology as a phenomenon is closely related to metaphysical structures of being and human brainwork. Particularly, the author focuses on the following assumptions technology as the person's ability to transcend and presence of mind of a priori forms of time and space. Based on these arguments, one can make conclusion about the limitations of purely instrumental (pragmatic) interpretation technology and emphasize the metaphysical premises equipment and metaphysical aspects of modern technology, and the important role of philosophy in these problems. Описание: Д. Снітько:ORCID 0000-0001-7417-7958 2016-01-01T00:00:00Z