http://eadnurt.diit.edu.ua/jspui/handle/123456789/9697 2022-03-11T08:46:38Z http://eadnurt.diit.edu.ua/jspui/handle/123456789/10701 Название: Антропологічні виміри філософських досліджень № 7, 2015 р. Краткий осмотр (реферат): UK: У збірнику представлені наукові статті, що висвітлюють та осмислюють нові грані людського існування на початку нового тисячоліття. Окрема увага зосереджується на формах їх оприявнення та рефлексії у філософії науки, культури, техніки, мови. Збірник призначено для співробітників науково-дослідних організацій, наукових, науково-педагогічних та інженерних працівників, докторантів, аспірантів, студентів вищих навчальних закладів.; RU: В сборнике представлены научные статьи, освещающие и осмысливающие новые грани человеческого существования в начале нового тысячелетия. Особое внимание сосредоточено на формах их проявления и рефлексии в философии науки, культуры, техники, языка. Сборник предназначен для сотрудников научно-исследовательских организаций, научных, научно-педагогических и инженерных работников, докторантов, аспирантов, студентов высших учебных заведений.; EN: The collection includes the papers, which illuminate and comprehend new facets of human existence at the beginning of the new century. Particular attention concentrates on the forms of their manifestation and reflection in the science, culture, technology and language philosophy. The collection is intended for the research organizations employees, engineering employees, research and educational personnel, as well as for the doctoral candidates, postgraduates and for the higher school students. 2015-01-01T00:00:00Z http://eadnurt.diit.edu.ua/jspui/handle/123456789/3825 Название: Метафізична революція Декарта та трансформація антропологічного проекту в тексті «Метафізичних медитацій» Авторы: Малівський, Анатолій Миколайович Краткий осмотр (реферат): UK: Мета – на базі досліджень сучасних декартознавців, тобто визнання фундаментальної ролі метафізики, виокремити та осмислити форми впливу метафізичної революції на спосіб тлумачення Декартом антропологічного проекту в тексті «Метафізичних медитацій». Методологія. В якості методологічної бази використовуються сучасні дослідження декартознавців, котрі акцентують фундаментальну роль метафізики та доцільність неупередженого осмислення спадщини великого мислителя. Новизна – окреслюється трансформація антропологічного проекту Декарта як проява метафізичної революції. Мова йде про вихід за межі наївної антропології (як втілення редукціоністської настанови), тобто тлумачення природи людини як її тілесності та перехід до метафізичної антропології, котра полягає в обстоюванні безумовної пріоритетності людського мислення як сполученого з Богом. Результатом переходу є зосередження уваги на напруженнєвій природі людини, тобто на напругі між чуттєвістю та інтелектом, прагненням істини та схильністю до заблуди, між Буттям і Ніщо тощо. Висновки – звертання до незавершеної спадщини Декарта на базі новаторських досліджень дозволяє обґрунтувати тезу про вплив метафізичної революції на спосіб тлумачення антропологічного проекту. Окреслюються основні форми орієнтованої на ідеали науки наївної антропології (довіра до чуттєвих свідчень, атеїзм, тлумачення науки як основної форми прояви раціональності природи людини), котрі Декарт прагне конструктивно подолати в ході розбудови метафізичної антропології. Предметом уваги мислителя стають напруга між чуттєвістю та інтелектом, потребою людини в істині та її схильність до заблуди, онтологічна напруга між Буттям і Ніщо тощо.; RU: Цель – на базе исследований современных декартоведов, то есть признания фундаментальной роли метафизики, выявить и осмыслить формы влияния метафизической революции на способ истолкования Декартом антропологического проекта. Методология. В качестве методологической базы используются современные исследования декартоведов, акцентирующих фундаментальную роль метафизики и целесообразность непредубежденного осмысления наследия великого мыслителя. Новизна – очерчивается трансформация антропологического проекта как проявление метафизической революции. Речь идет о выходе за пределы наивной антропологии (как воплощение редукционистской установки), то есть истолкования природы человека как его телесности и переходе к метафизической антропологии, которая состоит в отстаивании безусловной приоритетности человеческого мышления как сопряженного с Богом. Результатом перехода выступает сосредоточенность внимания на напряженностной природе человека, то есть на напряжении между чувственностью и интеллектом, стремлением к истине и склонностью к заблуждению, между Бытием и Ничто и т.п.. Выводы – обращение к незавершенному антропологическому проекту Декарта на базе новаторских исследований позволяет обосновать тезис о влиянии метафизической революции на способ его истолкования. Выделяются основные формы ориентированной на идеалы науки наивной антропологии доверие к свидетельствам чувств, атеизм, истолкование науки как основной формы обнаружения рациональности человеческой природы), которую Декарт стремится конструктивно преодолеть в тексте «Медитаций». В ходе созидания метафизической антропологии внимание мыслителя привлекает факт невозможности постижения природы человека с помощью естественнонаучной рациональности и целесообразность обращения к метафизике. Предметом внимания мыслителя является напряжение между чувственностью и интеллектом, потребностью в истине и склонностью к заблуждению, онтологическое напряжении между Бытием и Ничто и т.п.; EN: The purpose is to reveal and comprehend forms of influence metaphysical' revolution for a way of interpretation of the anthropological project by Descartes on the basis of investigations of modern dekartes's researchers, that is the recognition of a fundamental role of metaphysics. Methodology. As methodological base modern investigations of dekartes's researchers accenting a fundamental role of metaphysics and expediency of unbiassed judgment of heritage of the great thinker are used. The scientific novelty. The transformation of the anthropological project is outlined as manifestation of metaphysical revolution. It is about a transcendencecy of naive anthropology (as an embodiment of reductive mindset), that is interpretations of human nature as its corporality and transition to metaphysical anthropology which consists in upholding of unconditional priority of human thinking as associated with God. As result of transition concentration of attention on intense human nature, that is at tension between sensuality and intelligence, aspiration to truth and tendency to delusion, between Life and Nothing, etc. Conclusions. The appeal to the incomplete anthropological project of Descartes on the basis of innovative researches allows proving the thesis about influence of metaphysical revolution on a way of its interpretation. The main forms of oriented to science ideals of naive anthropology, trust in evidence of the senses, atheism, interpretation of science as the main form of detection rationality of human nature, which Descartes tends constructively to overcome in the text of "meditation", are highlighted. During creation of metaphysical anthropology the attention of the thinker is drawn by the fact of impossibility of comprehension of human nature by means of natural-science rationality and expediency of the appeal to metaphysics. The subject of attention of the thinker is the tension between sensuality and intelligence, need for truth and tendency to delusion, ontologic tension between Life and Nothing etc. Описание: А. Малівський: ORCID 0000-0002-6923-5145 2015-01-01T00:00:00Z http://eadnurt.diit.edu.ua/jspui/handle/123456789/3824 Название: Sexual Representation in the Postmodern Philsophical Discourse Авторы: Kolieva, Irina A. Краткий осмотр (реферат): EN: The purpose of the article is to discover the peculiarities of the interpretation of sexual representation in the postmodern philosophical discourse; to analyze the way of becoming the category of sexuality an integral part of feminine subjectivity; to compare the ways of interpretation of the category of sexuality in the works of the Western and Ukrainian researchers. Methods and approaches. To investigate the theoretical framework in the postmodern philosophy the cross-disciplinary approach is used. The comparative approach is methodologically important to clarify the problems concerning feminine subjectivity. The very approach provides the researcher with the opportunity to review the cultural peculiarities of the given historical period. Scientific novelty. Following the peculiarities of the gender approach it was discovered that the modern interpretation of the category of feminine subjectivity includes not only racial, class and ethnical differences, but the peculiarities of a sexual character. Unfortunately, the category of sexuality is still the way of women’s oppression. Nevertheless, this category is now an important tool when representing the versatile nature of feminine subjectivity. The problems of sexual marginality are considered to be the way of destroying gender stereotypes. Conclusion. It is proved that the postmodern philosophical discourse has contributed serious transformations when interpreting the feminine nature and changed the attitude to the very category of sexuality. The interpretation of the category of sexuality is a certain touchstone clarifying the attitude towards a human being in general and towards a woman in particular. It is determined that nowadays the problems of sexuality raise some concerns and anxiety posing more questions than giving the answers. One point is absolutely clear: it is impossible to investigate the nature of a modern human being out of the postmodern philosophical discourse. What is more, it is impossible to investigate the postmodern philosophical discourse out of the categories of human sexual representation.; UK: Ціль роботи. Виявити особливості трактувань питань сексуальної репрезентації у філософському дискурсі постмодернізму; проаналізувати, яким чином категорія сексуальності стає невід’ємною частиною жіночої суб’єктивності; порівняти інтерпретацію категорії сексуальності у роботах західних та вітчизняних дослідників. Методологія. Для здійснення теоретичних розвідок доцільним є використання междисциплінарного підходу, а також важливим для аналізу жіночої суб’єктивності, виступає компаративний метод, який дає досліднику можливість по-новому подивитися на культурно-історичний фон епохи. Наукова новизна. В результаті аналізу були виявлені різні інтерпретації поняття жіночої суб’єктивності, що включають в себе відмінності як расового, класового та етнічного характеру, так і містять сексуальні особливості. З’ясовано, що категорія сексуальності ще й досі виступає засобом пригнічення жінки та одночасно є важливим інструментом репрезентації багатогранності феномену жіночої суб’єктивності. Проблеми сексуальної маргіналізації інтерпретуються як засіб подолання гендерних стереотипів. Висновки. Доведено, що філософський дискурс постмодернізму сприяє трансформаціям у розумінні жіночої природи та змінює саме ставлення до категорії сексуальності. Інтерпретація категорії сексуальності є своєрідним лакмусовим папірцем, що висвітлює ставлення до людини в цілому, і до жінки зокрема. Встановлено, що питання сексуальністої репрезентації викликають певне занепокоєння і тривогу, ставлячи більше питань, ніж надаючи відповідей. Доведено, що природу сучасної людини неможливо висвітлити поза теоретичним дискурсом постмодернізму, який, в свою чергу, неможливо висвітлювати поза поняттям сексуальної репрезентації людини.; RU: Цель работы. Выявить особенности трактования вопросов сексуальной репрезентации в философском дискурсе постмодернизма; проанализировать, каким образом категория сексуальности становится неотъемлемой частью женской субъективности; сравнить интерпретацию категории сексуальности в работах западных и отечественных исследователей. Методология. Для осуществления теоретических исследований целесообразным является использование междисциплинарного подхода, а также важным для анализа женской субъективности выступает компаративный метод, который дает исследователю возможность по-новому взглянуть на культурно-исторический фон эпохи. Научная новизна. В результате анализа были выявлены различные интерпретации понятия женской субъективности, которые включают в себя отличия как расового, классового и этнического характера, так и содержат в себе сексуальные особенности. Выявлено, что категория сексуальности еще до сих пор выступает как способ угнетения женщины, одновременно являясь важным инструментом в репрезентации многогранности феномена женской субъективности. Проблемы сексуальной маргинализации интерпретируются как способ преодоления гендерных стереотипов. Выводы. Доказано, что философский дискурс постмодернизма способствует трансформациям в понимании женской природы и изменяет само отношение к категории сексуальности. Интерпретация категории сексуальности является своеобразной лакмусовой бумажкой, которая освещает отношение к человеку в целом, и к женщине в частности. Установлено, что вопросы сексуальной репрезентации вызывают определенную обеспокоенность и тревогу, ставя больше вопросов, чем предоставляя ответов. Доказано, что природу современного человека невозможно исследовать вне теоретического дискурса постмодернизма, который, в свою очередь, невозможно исследовать вне категорий сексуальной репрезентации человека. Описание: I. Koliieva: ORCID 0000-0002-4232-2994 2015-01-01T00:00:00Z http://eadnurt.diit.edu.ua/jspui/handle/123456789/3823 Название: Философия просвещения и статус женщины в обществе XVIII в. Авторы: Власова, Ольга Петровна; Костюк, Наталья Петровна Краткий осмотр (реферат): RU: Цель работы – показать, каким образом биологическая основа «природных» качеств мужчин и женщин была подвергнута сомнениям в трудах писательниц – «феминисток до феминизма», несмотря на диктат специфических гендерных норм классической философии того периода, определивших идеологию, психологию и мышление относительно роли обоих полов как в публичной сфере, так и в личной жизни. Картина западноевропейского мира конца XVII – начала XVIII вв. анализируется в данной статье с помощью категорий гендера, выступающего не только и не столько в качестве социокультурной роли или признака, сколько методологии. Научная новизна исследования состоит в создании более полной полифонической картины социокультурной жизни западноевропейского Просвещения, в отходе от «однополой» интерпретации философии и культуры Просвещения, в доказательстве того, что уже в то время в истории, в социуме и культуре были два субъекта – представители обоих полов. Анализ оригинальных как философских, так и художественных текстов позволяет сделать вывод о том, что ранние феминистки были уверены: рациональные способности мужчин и женщин не отличаются, сексуальные различия иррелевантны в вопросах интеллектуального и морального образования.; UK: Мета роботи – показати, яким чином біологічна основа «природних» якостей чоловіків та жінок була піддана сумнівам у працях письменниць - «феміністок до фемінізму», які визначили ідеологію, психологію та мислення відносно ролі обох статей як в публічній сфері, так і в особистому житті, не дивлячись на диктат специфічних гендерних норм класичної філософії того періоду. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що картина західноєвропейського світу кінця XVII – початку XVIII ст. аналізується в даній статті за допомогою категорій гендера, який виступає не тільки і не стільки в якості соціокультурної ролі чи ознаки, скільки методології. Останнє дозволяє створити більш повну поліфонічну картину соціокультурного життя західноєвропейського Просвітництва. Наукова новизна дослідження складається також у відході від «одностатевої» інтерпретації філософії та культури Просвітництва, в доказі того, що вже в цей час в історії, в соціумі та культурі були два суб’єкти – представники обох статей. Аналіз оригінальних як філософських, так і художніх текстів дозволяє зробити висновок про те, що, ранні феміністки були впевнені: раціональні здатності чоловіків та жінок не відрізняються, сексуальні відмінності іррелевантні у питаннях інтелектуальної та моральної освіти.; EN: The purpose. The objective of this paper is to illustrate how the biological basis of the “natural” male and female characteristics is subjected to doubt in the books of the women-writers - “feminists before feminism” despite the dictatorship of the specific gender norms of the philosophical concepts of that period. These very concepts of the classical philosophy determined ideology, psychology and reasoning of both sexes in the Enlightenment including both public and private spheres. The “picture” of the sociocultural realia of that period is analyzed with the help of the gender which is used here not only as a role or feature but as methodology. The scientific novelty lies in constructing a more complete polyphonical picture of the sociocultural life in the epoch of the Enlightenment in rejecting the “one-sex” interpretation of the philosophy and culture of that period in assuring that there were two subjects in the Enlightenment history and culture-representatives of both sexes. The analysis of philosophical texts and fiction allows to make a conclusion: early feminists were sure that the rational capabilities of men and women do not differ the sexual differences are irrelevant in the problems of intellectual and moral education. Описание: О. Власова: ORCID 0000-0003-1755-0853 2015-01-01T00:00:00Z