http://eadnurt.diit.edu.ua/jspui/handle/123456789/9692 2022-03-20T07:13:22Z http://eadnurt.diit.edu.ua/jspui/handle/123456789/11240 Название: Антропологічні виміри філософських досліджень № 4, 2013 р. Краткий осмотр (реферат): UK: У збірнику представлені наукові статті, що висвітлюють та осмислюють нові грані людського існування на початку нового тисячоліття. Окрема увага зосереджується на формах їх оприявнення та рефлексії у філософії науки, культури, техніки, мови. Збірник призначено для співробітників науково-дослідних організацій, наукових, науково-педагогічних та інженерних працівників, докторантів, аспірантів, студентів вищих навчальних закладів.; RU: В сборнике представлены научные статьи, освещающие и осмысливающие новые грани человеческого существования в начале нового тысячелетия. Особое внимание сосредоточено на формах их проявления и рефлексии в философии науки, культуры, техники, языка. Сборник предназначен для сотрудников научно-исследовательских организаций, научных, научно-педагогических и инженерных работников, докторантов, аспирантов, студентов высших учебных заведений.; EN: The collection includes the papers, which illuminate and comprehend new facets of human existence at the beginning of the new century. Particular attention concentrates on the forms of their manifestation and reflection in the science, culture, technology and language philosophy. The collection is intended for the research organizations employees, engineering employees, research and educational personnel, as well as for the doctoral candidates, postgraduates and for the higher school students. 2013-01-01T00:00:00Z http://eadnurt.diit.edu.ua/jspui/handle/123456789/3012 Название: Філософія Вольтера: природа людини та тлумачення релігії Авторы: Зімарьова, Юлія Вікторівна Краткий осмотр (реферат): UK: Мета. Виявити та переосмислити ключові ідеї Вольтера стосовно релігії й природи людини. Для цього потрібно виконати такі завдання: проаналізувати дослідницьку літературу стосовно своєрідності тлумачення Вольтером феномену релігії; розкрити базові ідеї Вольтера стосовно природи людини; обґрунтувати значимість антропологічного підходу до феномену релігії. Методологія. Основу дослідження складає антропологічний підхід, який розглядає феномени буття як співвідносні з людиною. В дослідженні використовується герменевтичний метод для інтерпретації текстів Вольтера.Наукова новизна. Виявлено та проаналізовано антропологічний зміст філософії Вольтера, переосмислено феномен релігії у філософії Вольтера з позиції її вкоріненості у природі людини. Висновки. У науковій літературі тлумачення феномену релігії в спадщині Вольтера є суперечливим, а саме – критика забобонів та фанатизму поєднується з визнанням факту існування Бога. Доцільним є тлумачення феномену релігії в контексті природи людини та пов’язаних із нею проблем душі та свободи волі, тобто власне антропологічний підхід до феномену релігії.; RU: Цель. Найти и переосмыслить ключевые идеи Вольтера относительно религии и природы человека. Реализация поставленной цели предусматривает выполнение следующих заданий: проанализировать исследовательскую литературу относительно толкования Вольтером феномена религии; раскрыть базовые идеи Вольтера относительно природы человека; обосновать значимость антропологического подхода к феномену религии.Методология. Существенный потенциал в ходе конструктивного осмысления и теоретической реконструкции антропологической интенции философствования имеют достижения антропологически ориентированного мысли ХХ века. В исследовании широко применяется герменевтический метод для прояснения исходных смыслов философии Вольтера. Научная новизна. В результате анализа текстов Вольтера выявлено антропологическую составляющую его философии, переосмыслен феномен религии с точки зрения ее укорененности в природе человека. Выводы. В исследовательской литературе, посвященной изучению наследства Вольтера, истолкование феномена религии является достаточно противоречивым. С одной стороны, Вольтер жестко критикует религию за ее суеверия и фанатизм относительно других конфессий и религий, с другой – признает факт существования Бога. На наш взгляд, феномен религии нужно рассматривать в контексте природы человека и связанных с ней проблем души и свободы воли. Именно антропологический подход к феномену религии. позволяет избежать крайностей атеистического и метафизического подходов и сделать возможным его антропологическое истолкование.; EN: The purpose of the article is to determine and reconsider Voltaire’s ideas concerning religion and human nature. In order to achieve this purpose it is necessary to complete the following tasks: to analyse academic literature on Voltaire’s interpretation of the phenomenon of religion; to expose Voltaire’s basic ideas about human nature; to substantiate the importance of anthropological approach to the phenomenon of religion with the ideas of Voltaire’s philosophical works. Methodology. The achievements of anthropocentric philosophical thought of the XIX century possess great potential in the process of constructive comprehension and theoretical reconstruction of the anthropological intention that accompanies the process of philosophising. The research extensively applies hermeneutical method for interpreting Voltaire’s philosophy. Scientific novelty. In academic literature on Voltaire’s works we have ascertained the basic anthropological component of his philosophy and reconsider Voltaire’s ideas about religion as something that is rooted in human nature.Conclusions. In academic literature the interpretation of the phenomenon of religion in Voltaire’s heritage is a rather controversial one. At the one hand, Voltaire criticizes religion for its superstitions and fanaticism. On the other hand, he recognises the existence of God. In our opinion, the phenomenon of religion should be examined in the context of human nature and basic problems related to it such as the problem of soul and the problem of free will. The anthropological approach to the phenomenon of religion allows to avoid the extremity of atheistic and metaphysical approaches and to enable its anthropological interpretation. 2013-01-01T00:00:00Z http://eadnurt.diit.edu.ua/jspui/handle/123456789/3007 Название: Філософія Декарта: базова інтенція та статус антропології Авторы: Малівський, Анатолій Миколайович Краткий осмотр (реферат): UK: Мета. Мета даної статті – наголосити на недостатності редукціоністських тлумачень спадщини Декарта та акцентувати конститутивну значимість антропології у власному проекті мислителя. Методологія. Звертання до феноменології та герменевтики надає можливість осягнення ключових ідей мислителя як прояву його особистості. Недоліком усталених редукціоністських методологій є зосередженість на тлумаченні ідей Декарта як прояву детермінуючого впливу зовнішніх чинників. Новизна. Актуалізація істотності антропології в структурі філософського вчення Декарта базується на визнанні ключової значимості як антропологічної інтенції в попередній філософії, так і антропологічного проекту у власних текстах мислителя. На основі окреслених ідей оприявнюється недостатність усталених деантропологізованих тлумачень базової інтенції вчення Декарта.Висновки. Доведено, що антропологія, якою мала завершитися філософія Декарта, в умовах домінування редукціоністської настанови була витіснена деантропологізованим образом реальності. Осягнення автентичного образу філософії Декарта передбачає посилену увагу до антропологічної компоненти його онтології.; RU: Цель. Цель статьи – подчеркнуть недостаточность редукционистских истолкований наследия Декарта и акцентировать конститутивную значимость антропологии в собственном проекте мыслителя. Методология. Обращение к феноменологии и герменевтике делает возможным постижение ключевых идей мыслителя как проявление его личности. Изъяном устоявшихся редукционистских методологий является сосредоточенность на истолковании идей Декарта как проявление детерминирующего влияния внешних обстоятельств. Новизна. Актуализация существенности антропологии в структуре философского учения Декарта основывается на признании ключевой значимости антропологической интенции в предшествующей философии, так и антропологического проекта в собственных текстах мыслителя. На базе упомянутых идей становится явной ограниченность устоявшихся деантропологизированых истолкований текстов Декарта. Выводы. Доказано, что антропология, которой должна была завершится философия Декарта, в условиях доминирования редукционистской установки была вытеснена деантрологизированным образом реальности. Постижение аутентичного образа философии Декарта предполагает усиленное внимание к антропологической составляющей его онтологии.; EN: The purpose of the article is to emphasize the insufficiency of reductionist interpretation of Descartes’ heritage and to bring into focus the constitutive role of anthropology in Descartes authentic project. Scientific novelty. Substantiation of anthropology in Descartes’ philosophical structure is based upon recognition of key importance of anthropological intention in previous philosophy as well as anthropological one in philosopher’s own works. Therefore, the insufficiency of established de-anthropologised interpretation of essential intention of Descartes’ doctrine becomes evident. Methodology. The use of phenomenology and hermeneutics enables us to comprehend the key philosopher’s ideas as the manifestation of his personality. The concentration on the interpretation of Descartes ideas as the manifestation of determining influence of external factors is the shortcoming of the established reductionist methodology. Conclusions. It was proved that anthropology that should have been the conclusion of Descartes’ philosophy under conditions of domination of reductionist attitude was withdrawn by the de-anthropologised reality image. The comprehension of the authentic image of Descartes’ philosophy provides special attention to the anthropological element in his ontology. Описание: А. Малівський: ORCID 0000-0002-6923-5145 2013-01-01T00:00:00Z http://eadnurt.diit.edu.ua/jspui/handle/123456789/3003 Название: Цивилизационные и историко-антропологические аспекты «греческого чуда» Авторы: Айтов, Спартак Шалвович Краткий осмотр (реферат): RU: Цель. Проблемой данной работы является изучение воздействия географического и социокультурного контекста, особенностей ментальности исторического процесса социума на зарождение и характерные черты развития интеллектуальных достижений, в частности, философии и науки. Цель статьи заключается в осмыслении совокупности природных, исторических, культурных, социально-психологических факторов, которые обусловили генезис особенности когнитивного развития древнегреческой философии научного познания. Методология. Методология данной работы содержит познавательные подходы: системно-структурный, источниковедческий и постпозитивистский концепты, теория локальных цивилизаций. Научная новизна. Новизна данной работы заключается в исследовании разнородных факторов, предопределивших возникновение и динамику древнегреческих философской мысли и науки как целостной системы взаимосвязанных элементов. Проанализировано влияние на генезис философии и науки древней Эллады ее географических условий, геополитического положения, культурного диалога с окружающими цивилизациями, рецепции исторического и культурного опыта предыдущей эллинской цивилизации, исторического процесса и ментальности древних эллинов. Выводы. Весь кластер указанных выше факторов оказал глубокое и разнонаправленное влияние на становление и развитие древнегреческих философии и науки. При этом каждый из факторов проявил оригинальное воздействие на интеллектуальные достижения эллинов. В частности, влияние природных факторов реализовалось в формировании в ментальности древних греков навыков, ставших предпосылкой философствования и научного познания. Геополитический и социокультурный факторы способствовали географической экспансии древних греков и получение ими разнообразной информации об окружающем мире. Благодаря диалогу с другими культурами Средиземноморья и Востока эллины освоили интеллектуально богатый и содержательный опыт целого ряда великих цивилизаций. Значительную роль в генезисе древнегреческой философии и науки сыграли предшествующие им формы интеллектуальной деятельности. Синергия взаимодействия данных факторов обусловила возникновение и интенсивное развитие философия и науки деревней Эллады.; UK: Мета. Проблемою даної роботи є вивчення дії географічного на соціокультурного контексту, особливостей ментальності історичного розвитку соціуму на зародження та характерні риси розвитку інтелектуальних досягнень, зокрема філософії і науки. Мета статті полягає у осмисленні сукупності природних, історичних, культурних і соціально-психологічних чинників, які зумовили ґенезу та особливості когнітивного розвитку давньогрецької філософії і наукового пізнання. Методологія. Методологія даної роботи містить такі дослідницькі підходи: системно-структурний, джерелознавчий та постпозитивістський концепт, теорію локальних цивілізацій. Наукова новизна. Наукова новизна даної роботи полягає у дослідженні різнорідних чинників, які зумовили виникнення та динаміку давньогрецької філософської думки як цілісної системи взаємопов'язаних елементів. Проаналізовано вплив на ґенезу філософії та науки стародавньої Еллади її географічного середовища, геополітичного стану, культурного діалогу із оточуючими цивілізаціями, рецепції історичного та культурного досвіду попередньої еллінської цивілізації, історичного процесу і ментальності стародавніх греків. Висновки. Весь кластер з наведених вище чинників здійснив глибокий різноспрямований вплив на становлення і розвиток давньогрецької філософії та науки. При цьому кожний із них виявив оригінальну дію на інтелектуальні досягнення еллінів. Зокрема, вплив природних чинників реалізував у формуванні в ментальності стародавніх греків навички, які стали передумовою філософствування та наукового пізнання. Геополітичні та соціально-культурні чинники сприяли географічній експансії стародавніх греків й отримані ними різноманітної інформації про оточуючий світ. Завдяки діалогу з іншими культурами Середземномор'я та Сходу елліни засвоїли багатий й змістовний досвід цілої низки великих цивілізацій. Значну роль у ґенезі давньогрецької філософії та науки відіграли попередні їм форми інтелектуальної діяльності. Синергія взаємодії означених чинників зумовила виникнення й інтенсивний розвиток філософії та науки стародавньої Еллади.; EN: The purpose of the work is to study the impact of geographical, social and cultural context, mentality characteristics of historical process of society on the origin and characteristics of the development of intellectual achievement, namely philosophy and science. The purpose of the article is to understand natural, historical, cultural, social and psychological aspects that led to the genesis of cognitive development peculiarities of ancient Greek philosophy of scientific knowledge. Methodology. Methodology of the work contains such cognitive approaches as systematic and structural ones, source study and post-positivist concepts, the theory of local civilizations. Theoretical basis and results: the novelty of this work is in studying the diverse factors that determined the emergence and dynamics of ancient Greek philosophical thought and science as a whole system of interrelated elements. The influence on the genesis of philosophy and science of ancient Hellas, its geographical conditions and geopolitical situation as well as the cultural dialogue with surrounding civilizations, the reception of historical and cultural experience of the previous Hellenic civilization, historical process and mentality of ancient Greeks have been analyzed. Conclusions: the whole cluster of the above mentioned factors had a profound and multi-directional influence on the formation and development of Greek philosophy and science. In addition, each of the factors influenced the original intellectual achievements of Greeks. In particular, the influence of natural factors realized in the formation of skills in the mentality of ancient Greeks has become a prerequisite for philosophizing and scientific knowledge. Geo-political, social and cultural factors have contributed to the geographical expansion of ancient Greeks and their information acquisition about the world. Through the dialogue with other eastern and Mediterranean cultures Greeks mastered intellectually rich and meaningful experience of a number of great civilizations. The precursor forms of intellectual activity have played a significant role in the genesis of ancient Greek philosophy and science. Synergy interaction of these factors has led to rapid development of philosophy and science of ancient Hellas. Описание: C. Айтов: ORCID 0000-0001-9049-5868 2013-01-01T00:00:00Z