http://eadnurt.diit.edu.ua/jspui/handle/123456789/636 RU: Статьи <br> EN: Articles 2022-03-20T06:52:18Z http://eadnurt.diit.edu.ua/jspui/handle/123456789/14562 Название: Парцеляція як один з елементів експресивності в системі ідіостилю Рея Бредбері (на матеріалі твору «451 градус за Фаренгейтом») Авторы: Боговик, Оксана Аурелівна Краткий осмотр (реферат): UKR: У статті розглянуто теоретичні аспекти явища парцеляції як синтаксичного прийому організації тексту. Аналізуються точки зору вчених-лінгвістів на особливості функціонування у мові парцельованих конструкцій. Акцентовано увагу на тому, що парцеляція як багатоаспектне явище вивчається у лексико-семантичній, граматичній, структурній, стилістичній, текстовій та інших площинах. У наукових лінгвістичних розвідках парцеляція характеризується як явище експресивного синтаксису та знаходить вираження у різних стилях мови. Однією з основних характеристик художнього дискурсу визначають його здатність формувати емоційно-цілісне сприйняття літературного матеріалу. Аналіз прозового роману-антиутопії, який написано у жанрі наукової фантастики, американського письменника Рея Бредбері «451 градус за Фаренгейтом» засвідчує, що парцеляція є одним з елементів індивідуально-авторської манери письменника. Причина вживання парцельованих конструкцій зумовлена жанром твору. Так, у художньому дискурсі зазвичай автор не лише описує факти та події, які відбуваються у житті його героїв, але й дає емоційну оцінку того, про що повідомляється. Звернено увагу на різні види парцельованих конструкцій та детально проаналізовано ті, які використано як інструмент досягнення експресивності. Окреслено основні функції, які відіграє парцеляція в ідіостилі письменника, такі як емоційна, описова, логічна, смислова та функція конкретизації сенсу повідомлюваного. Вживання парцельованих конструкцій у тексті полегшує сприймання тексту читачем, акцентує увагу на найголовнішому, допомагає відобразити настрій героїв твору. З’ясовано, що у романі Рея Бредбері «451 градус за Фаренгейтом» парцеляція є функціонально навантаженим засобом експресивного синтаксису, що відзначається виразністю, структурною варіативністю, яскравістю та переконливістю створюваних письменником образів. Парцеляція посилює зміст приєднуваного компонента, що допомагає уточнити та конкретизувати тему.; ENG: The article deals with theoretical aspects of the sentence fragmentation as a syntactic text organization. Standpoints of linguists on the peculiarities of language sentence fragment patterns have been analyzed. Emphasis is placed on the fact that the abovementioned stylistic device as a multidimensional phenomenon is studied in lexical-semantic, grammatical, structural, stylistic, textual, and other areas. In linguistic researches, the sentence fragment is characterized as an expressive syntax phenomenon that functions actively in different language styles. Analysis of Ray Bradbury’s dystopian science fiction novel “Fahrenheit 451” testifies that the sentence fragmentation is one of the features of the individual author’s writing. The reason for the use of such constructions is determined by the genre of the work: in a fiction discourse, the author not only describes the characters’ reactions to facts or events but also gives an emotional assessment of what reported is. Attention is paid to different types of fragmentary sentences and detailed analysis of those which are used as a tool for expressiveness is given. The main functions of the sentence fragmentation in the author’s individual style are determined in this article, such as emotive, descriptive, logical, and sense-making, and the function of concretization of the plot. The use of such constructions in the novel makes readers percept the text easier, emphasizes the most important information, and helps to reflect the characters’ mood. It has been proved that in Ray Bradbury’s novel “Fahrenheit 451” the sentence fragmentation is a functionally loaded means of expressive syntax marked by expressiveness, structural variability, brightness, and persuasiveness of images created by the writer. Sentence fragmentation increases the content of the attached component and helps to clarify and specify the topic. It is established that the analyzed stylistic device is one of the features of Ray Bradbury’s individual style. Описание: О. Боговик: ORCID: 0000-0003-4315-2154 2021-01-01T00:00:00Z http://eadnurt.diit.edu.ua/jspui/handle/123456789/14550 Название: Концептосфера статі та інтерпретація гендерних міфологем у філософії та культурі постмодернізму Авторы: Новокшонова, Наталія Олександрівна; Галицька, Юлія Володимирівна Краткий осмотр (реферат): UKR: Постмодерністський дискурс як критичний простір герменевтичної інтерпретації дозволяє постійно переглядати модерністське розуміння соціокультурної реальності з подальшим створенням нових міфологем і «історій» - міфів, концепти і образи яких, по суті, завжди репрезентують гендерні наративи. Найзначніші джерела впливу як експліцитно, так і імпліцитно використовують сексуальний контент культурних «скриптів» індивідуації і нормалізації «не-нормального» з категоричним запереченням їх «привілейованої ізоляції». Конструювання нових гендерних міфологем, безумовно, працює в проблемному полі й маскулінності, і фемінінності, проте, більшою мірою, цей феномен стосується базових понять фемінінності, зокрема, концептів та ідеалів «вічної жіночності». Мета статті полягає в розкритті характеру трансформацій гендерних міфологем і ролі нових міфологій фемінінності в концептуальному полі філософії і культури постмодернізму. У ході дослідження було використано методи історизму та принципи системного аналізу із зосередженням уваги на особливостях герменевтичного відображення фемінінності в різних соціокультурних контекстах постмодернізму. Методологія конструктивізму дозволяє розглядати гендерні категорії як соціокультурні конструкти і постмодерністська інтерпретація жіночності в репрезентаціях певних міфологій є, таким чином, частиною екзистенціальної проблеми гендерного механізму поведінки. Дослідження сутності, ролі та історичних перспектив трансформацій гендерних міфологій у культурі постмодерну дозволяє зробити висновки про те, що процес інсталяції нових міфологем, який яскраво виражений у масовій культурі останніх десятиліть, характеризується епіфеноменами візуалізації та естетичної репродукції з подальшою інтенсивною інтеграцією в контексти посткапіталістичного консюмеризму. У постпарадигматичних відносинах постсучасного суспільства герменевтична інтерпретація дозволяє переглядати гендерні міфологеми на фундаментальному концептуальному рівні, рівні, який насамперед зачіпає трансформації міфологем «природи жінки» як якогось ідеального міфу «вічної жіночності».; ENG: Postmodern discourse, acting as a critical space of hermeneutic interpretation, allows us to constantly revise the modernist understanding of sociocultural reality with the subsequent creation of new mythologemes and «stories» – myths, concepts and images, which, in fact, always represent gender narratives. The most significant sources of influence, both explicitly and implicitly, use the sexual content of cultural "scripts" of individuation and normalization of the «non-normal» with a categorical denial of their «privileged isolation». The construction of new gender mythologemes certainly works in the problem field of both masculinity and femininity, but, to a much greater extent, this phenomenon affects the basic concepts of femininity, including the concepts and ideals of «eternal femininity». The purpose of the article is to reveal the nature of transformations of gender mythologemes and the role of new mythologies of femininity in the conceptual field of philosophy and culture of postmodernism. In the course of the study the methods of historicism and the principles of system analysis have been used with an emphasis on the features of the hermeneutic reflection of femininity in various socio-cultural contexts of postmodernism. The methodology of constructivism allows us considering gender categories as sociocultural constructs and the postmodern interpretation of femininity in the representations of certain mythologies is, therefore, part of the existential problem of the gender mechanism of behavior. Research into the essence, role and historical perspectives of transformations of gender mythologies in postmodern culture leads to the conclusion that the process of installing of new mythologemes, happening in the mass culture of recent decades, is characterized by epiphenomena of visualization and aesthetic reproduction, followed by the intensive integration into the contexts of post-capitalist consumerism. In the post-paradigmatic relations of post-modern society, hermeneutic interpretation allows revising gender mythologemes at a fundamental conceptual level, which primarily affects the transformation of the mythologemes of «woman’s nature» as a kind of ideal myth of «eternal femininity». Описание: Н. Новокшонова: ORCID 0000-0002-0289-1455; Ю. Галицька: ORCID0000-0001-5364-9717 2021-01-01T00:00:00Z http://eadnurt.diit.edu.ua/jspui/handle/123456789/14544 Название: Лінгвокультурологічні та психологічні проблеми перекладу англомовних текстів жанру політичних мемуарів Авторы: Білан, Наталія Іванівна Краткий осмотр (реферат): UKR: Актуальність зумовлена стурбованістю спеціалістів у галузі перекладу, яка викликана тенденцією до зниження загальної та фахової культури перекладачів і необхідністю вивчення проявів і причин цієї проблеми. Мета статті полягає у визначенні особливостей перекладу П. Таращуком культурно-маркованої концептуальної метафори VOYAGE / МОРСЬКА ПОДОРОЖ тексту політичних мемуарів Т. Блера «Шлях» у тексті друготвору українською мовою. Для досягнення вказаної мети використано такі загальні та спеціальні методи дослідження, як метод семантико-стилістичного аналізу, методи індукції та дедукції, методи порівняльного та перекладацького аналізу тексту. Дослідження виконано на основі лінгвокультурологічного підходу до трактування термінів «концепт» і «концептосфера». Результатом дослідження є виявлення підміни культурно-маркованої концептуальної метафори VOYAGE / МОРСЬКА ПОДОРОЖ з тексту політичних мемуарів Т. Блера «Шлях» концептуальною метафорою АВТОМОБІЛЬНА ПОДОРОЖ у тексті друготвору й тих смислових втрат, яких завдало це перекладацьке рішення. Обґрунтовано неадекватність такої підміни, що підтверджено багатьма факторами лінгвокультурологічного та психологічного характеру: фундаментальністю ролі концептів SEA / МОРЕ, VOYAGE / МОРСЬКА ПОДОРОЖ, SHIP / КОРАБЕЛЬ та ISLAND BRITAIN / ОСТРІВНА БРИТАНІЯ в британській мовній картині світу, викривленням стійкої моделі мовної поведінки учасників політичного дискурсу Великобританії, унікальністю характеру функціонування в британському політичному та інших видах дискурсів метафор, утворених на основі концептів морської тематики, що зумовлено їх апелюванням до концептів-образів глибинного рівня британської національної свідомості та неспівставністю обсягів смислового навантаження порівнюваних концептуальних метафор.; ENG: The topicality of the investigation is predetermined by the increased concern of the translation scholars and professionals over the tendency to declining general erudition and professional competence of practicing translators as well as by the need to study the manifestations and causes of the problem. The purpose of the article is to determine the peculiarities of the translation of the culturally marked conceptual metaphor VOYAGE of the text of the political memoirs by T. Blair “A Journey: My Political Life” into Ukrainian performed by P. Tarashchuk. To achieve the above-mentioned purpose, we have used such general and specific investigation methods as the method of semantic-stylistic analysis, the methods of induction and deduction, the methods of comparative and translation analysis of the text. The investigation has been carried out on the basis of the linguocultural approach to considering the terms of “concept” and “conceptosphere”. The substitution of the culturally marked conceptual metaphor VOYAGE of the text of the political memoirs by T. Blair “A Journey: My Political Life” for the culturally marked conceptual metaphor АВТОМОБІЛЬНА ПОДОРОЖ / AUTOMOBILE JOURNEY in the target text as well as the meaning losses caused by this decision of the translator have been revealed as a result of the research. The inadequacy of the substitution has been substantiated by means of numerous linguocultural and psychological factors: the fundamental role of the concepts of SEA, VOYAGE, SHIP and ISLAND BRITAIN in the British language picture of the world, distortion of the regular speech behavior model of Great Britain’s political discourse participants, the uniqueness of the way in which the nautical metaphors function in British political and other kinds of discourses which is predetermined by their appealing to the deep level British national consciousness concept-images and the incomparability of the sense load volumes of the considered conceptual metaphors. Описание: Н. Білан: ORCID 0000-0001-6732-7831 2021-01-01T00:00:00Z http://eadnurt.diit.edu.ua/jspui/handle/123456789/14537 Название: Postmodern Neoliberal Discourses vs Postfeminist Theories and Practices Авторы: Vlasova, Tetiana; Vlasova, Olha; Bilan, Nataliia; Zavaruieva, Inna; Bondarenko, Larysa Краткий осмотр (реферат): ENG: The aim of the article is considered the conceptual reconstruction of the relationship between postmodern feminism and the notional field of contemporary neoliberalism. The analytical methods used were based on the assertion that the complexity of textual interventions requires interdisciplinary approaches. The findings and results of the research carried out accentuate that COVID-19 has contributed greatly to the contradictions of the current global andscape in the contexts of neoliberalism and feminism. Feminism asserts as a discourse that the conceptual apparatus of neoliberalism has not served its goals; in fact, postfeminism has not yet chosen its route in the neoliberal context. The assumption that women cannot win their “vindication battle” in the world where “the game is fixed” continues to be taken as an axiom, even though the coronavirus pandemic causes some observers to proclaim the return of influential governments and social contracts. The latter accentuates the role of female representation in neoliberal social, cultural, and political discourses at the global level.; SPA: El objetivo del artículo se considera la reconstrucción conceptual de la relación entre el feminismo posmoderno y el campo nocional del neoliberalismo contemporáneo. Los métodos analíticos empleados se basaron en la afirmación de que la complejidad de las interpretaciones textuales exige los enfoques interdisciplinarios. Los hallazgos y resultados de la investigación realizada acentúan que el COVID-19 ha contribuido en gran medida a las contradicciones del panorama mundial actual en los contextos del neoliberalismo y del feminismo. El feminismo afirma como discurso que el aparato conceptual del neoliberalismo no ha servido a sus objetivos; de hecho, el postfeminismo aún no ha elegido su ruta en el contexto neoliberal. La suposición de que las mujeres no pueden ganar su “batalla reivindicativa” en el mundo donde “el juego está arreglado” se sigue tomando como un axioma, a pesar de que la pandemia de coronavirus hace que algunos observadores proclamen el regreso de los gobiernos influyentes y los contratos sociales. Esto último acentúa el papel de la representación femenina en los discursos sociales, culturales y políticos neoliberales a nivel global. Описание: T. Vlasova: ORCID 0000-0001-5040-5733, O. Vlasova: ORCID 0000-0003-1755-0853, N. Bilan: ORCID 0000-0001-6732-7831, I. Zavaruieva: ORCID 0000-0003-2423-9481, L. Bondarenko: ORCID: 0000-0001-7614-8480 2021-01-01T00:00:00Z